Новини / Кейси     04 грудня 2018 15:09

Матриця змін. Як “Хлібодар” переорієнтувався з хліба на агріфуд


У травні 2017 року вертикально інтегрована Група компаній «Хлібодар», лідер з виробництва хліба в Запорізькій області, що володіє п’ятьма хлібопекарними заводами та має продуктову лінійку з більш ніж 100 найменуваннями, розпочала проект із трансформації бізнесу. Він був спрямований на зміну підходів в управлінні та перехід із сегмента виробництва хліба до сегмента агріфуд з фокусом на B2B клієнтів.

Текст: Євген Саранцов, незалежний директор із трансформації Групи компаній «Хлібодар»

Зміни відбувалися по шести основних пунктах: кластеризація бізнес-напрямів з розробкою ключових показників ефективності; перехід від ієрархічної до матричної системи менеджменту зі створенням support hub, що підтримує усі бізнес-напрями; створення операційного хабу (back office); створення офісу з оцінки проектів; розробка системи раннього реагування і використання бізнес-месенджерів як офіційних каналів внутрішньої комунікації та прийняття рішень.

Загалом витрати акціонерів Групи компаній на трансформацію процесів не перевищили $150 000, але зміна стратегічного та операційного підходу до управління приводить до досягнення вищих показників ефективності бізнесу і дозволяє розширяти присутність на українському ринку.

 

Що таке трансформація

Трансформація — абстрактне поняття. Для мене це зміна архітектури компанії. Можна уявити компанію як процес прийняття управлінських рішень і отримання результатів. Є гарний, хоча не зовсім правильний термін — технологічна трансформація. Він не зовсім точно описує явище — адже про технології у трансформації не йдеться.

Я вже понад сім років є технологічним підприємцем і звернув увагу, що ми багато говоримо на тему технологічних трансформацій, але успішних кейсів немає ні у кого.

Перше, що ми побачили на старті перебудови, — різні моделі можливих трансформацій. Якщо ви прийдете до швейцарського офісу Cisco, то у лабораторії розберуть всі ваші бізнес-процеси, зберуть по-іншому і дадуть вам готове рішення. Якщо звернетеся до Deloitte — запропонують великий аудит на три місяці та тільки потім візьмуться за вашу еволюцію. У консалтинговій компанії запропонують займатися дуже довго культурою прийняття трансформації співробітниками…

У нашому випадку не підійшов жоден з цих варіантів — літак треба було перебудовувати просто у польоті. Нам довелося вмовити акціонерів на трансформацію, та для перебудови потрібен принаймні рік. Для того, щоб сама модель трансформації протрималася цей період, вона повинна показувати фінансові результати. Ми стикалися з викликом і вирішували його в дуже короткі терміни. Загалом ідея була простою — акціонери не можуть більше бути СЕО компанії, замість ієрархічної системи потрібна матрична модель, коли у кожного відділу є свій фокус, певна гнучкість, для того щоб елементи системи між собою взаємодіяли.

 

Про кадри та активи

Зараз немає багато часу для змін, є рік, радше півроку на зміни і півроку на їх закріплення. Немає часу пояснювати — доводилося звільняти цілі відділи, йшли люди, які працювали в компанії понад 10 років. Для всіх співробітників це стало періодом кризи, шоку, і ті, хто пройшли його, стали нашим новим кістяком. Але з’явилися і нові люди — наприклад, back office сформований новим фахівцем, бізнес-хабом, який приносить найбільше грошей, керує нова людина. Приблизно на 50% ми зараз укомплектовані новими кадрами.

Це напряму корелює з питанням якості приєднання нових активів. Для того що б компанія могла собі намітити цілі, вона повинна бути здатною прийняти актив. Легкість і матричність трансформованої компанії дозволяє швидко знаходити та підключати актив. На початку трансформаційного шляху я спостерігав, як в одному з активів компанія провела п’ять нарад, було п’ять протоколів, що вони повинні цю продукцію продавати, розвивати. Але потім нічого не відбувалося — люди забували про протоколи.

 

Про ефективність

На сьогодні ми оцінили вартість трансформації приблизно у $150 000, а ось прибуток від зміни моделей бізнес-процесів вже нараховує кілька мільйонів доларів.

Витрати при трансформації знадобилися на незалежний арбітраж. Також ми придбали технології, програмне забезпечення (на це знадобилося близько $60 000). Частина витрат — плата незалежним директорам, які ведуть компанію. Тобто головне у трансформації — не матеріальні витрати, а правильність обраного шляху і бажання його пройти.

Можливо, досвід трансформації «Хлібодара» незвичний для України — ми як ринок не готові до таких технологічних трансформацій. Тепер наше завдання — перетворити нову модель, новий інструмент управління на ринкову перевагу.

Сергій Чекальський, акціонер Групи компаній «Хлібодар»:

— Ми прагнули скоротити бюрократичні ланцюжки, які заважали комерційній діяльності. Тому стара система комунікації SharePoint була замінена на сучасний месенджер Slack. Як сказав один зі співробітників, «раніше я писав щось у SharePoint і днями чекав відповідь. Тепер немає коли зайти у Facebook або WhatsApp — у нас в Slack йде інтенсивне спілкування. Це надає компанії динаміку та підтримує інтерес, це командна гра».

Також ми для себе визначили, що ми В2В компанія, а не B2C, що нам треба заточуватися на сервіс для партнерів по бізнесу.

Одним з головних наших рішень є програма із назвою «Я вирішую». Раніше керівник виступав локомотивом і брав на себе всю відповідальність. Ми почали з того, що заборонили приносити проблематику без пропозиції щодо вирішення. Є проблема — прийшов, запропонував три варіанти вирішення, керівник вибрав один з них. Завдяки програмі «Я вирішую» виконавець сам приймає рішення і несе за нього відповідальність, а ми його оцінюємо. Результати вже перевершили наші очікування, хоча ми тільки почали. Закінчився лише перший щабель реформації, і він більш ментальний, ніж фізичний.

Борис Шестопалов, акціонер Групи компаній «Хлібодар»:

— Поки досить важко оцінювати конкретні результати трансформації Групи компаній, адже це глобальний процес, який через зміни моделі управління змінює модель роботи всієї Групи.

Ми тільки на початку довгого шляху, і попереду ще багато кропіткої роботи. На жаль, в Україні немає або майже немає вдалих прикладів технологічних трансформацій, і ми не можемо порівняти свій досвід з досвідом інших компаній, щоб зробити впевнені попередні висновки.

На мій погляд, ті зміни, що вже відбулися, значно покращили роботу Групи компаній «Хлібодар», тож ми на правильному шляху.

 

Топ-3 змін після трансформації

Було: компанія не могла розвивати­ся без сильного лідера на чолі

Стало: компанія не потребує одного лідера

Було: постійний «шум» у процесах компанії, безкінечні наради, купа роботи з документами, погодження кожного питання

Стало: «шум» зведений до мінімуму, кожен приймає рішення самостійно в межах компетенції

Було: компанія не могла зростати

Стало: компанія розглядає варіан­ти розширення бізнесу, залучення інвестицій, інновацій, перейшла до моделі роботи В2В

 

Фото: Олександр Ларичкін та надано прес-службою компанії «Хлібодар»

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

58 хв. тому

10 кроків за 5 років: Алекс Ліссітса розповів, як відродити українське село

Розвиток фермерства сам собою не вирішить проблему відродження сільських територій. Щоб витягнути українське село із прірви, потрібні негайні стратегічні заходи на державному рівні. Першочергові 10 кроків, які має для цього зробити влада, визначив президент УКАБ Алекс Ліссітса.

Про це повідомляє Економічна правда.

Тотальне безробіття і розвалена інфраструктура в селах – проблема, яка виникла не сьогодні. Проте якщо уряд не почне діяти вже зараз, то Україна дуже швидко може пройти «точку неповернення, коли буде вже запізно рятувати не лише села, а й багато районних центрів». На цьому наголошує генеральний директор ІМК, президент УКАБ Алекс Ліссітса.

Щоб модернізувати українське село, потрібен комплексний підхід, а також стабільне фінансування протягом 5 років – підкреслює президент УКАБ.

Будучи переконаним, що «проблеми села залежать далеко не від сільського господарства», експерт визначає 10 стратегічних заходів нового уряду, які можуть відродити українські сільські території.

1. Об’єднати в одному міністерстві напрямки сільського господарства, продовольства, екології, регіонального розвитку, земельних відносин, захисту прав споживачів, торгівлю аграрною продукцією та професійно-технічну освіту.

2. Забезпечити це міністерство необхідним фінансуванням, яке має бути незмінним упродовж 5 років.

3. Завершити до кінця 2020 р. реформу децентралізації, розпочату і втілювану нинішнім урядом.

4. Ввести з 2021 р. спеціальний земельний податок на розвиток сільських територій та в повному обсязі спрямовувати його до ОТГ.

5. З 2021 р. запровадити прозорий ринок землі сільгосппризначення.

6. Провести повну реформу трудового кодексу, покликану «вивести сільський бізнес із тіні». Для цього його слід «спростити та дебюрократизувати до мінімуму».

7. Продовжувати програми підтримки агровиробників, розроблені нинішнім урядом, які засвідчили свою ефективність: компенсації 30% вартості будівництва молочно-товарних ферм, 80% вартості саджанців, 25% вартості придбаної вітчизняної сільгосптехніки та обладнання.

8. Запровадити нові комплексні дотації для молодих спеціалістів, що повертаються після завершення навчання в сільські громади: пільгові кредити на житло, звільнення від сплати ПДФО на перші 5 років.

9. Розробити спільно з донорами систему дорадчих органів для малого та середнього бізнесу, заснувавши в громадах спеціальні центри дорадництва.

10. Провести екологічний аудит сільських громад та розробити заходи для поліпшення екології сільських територій.

Landlord раніше повідомляв про те, що для вирішення проблеми кваліфікованих кадрів у агросекторі Алекс Ліссітса пропонує віддати ПТУ в оренду тим компаніям і асоціаціям, котрі зможуть налагодити професійну освіту, яка відповідає потребам галузі.

Аналітика   

19 години тому

В Україні зменшилася кількість агрохолдингів – на 8,6% за рік ІНФОГРАФІКА

Попри поширюваний міф, що зі скасуванням мораторію землю в Україні скуплять агрохолдинги, виявлено, що земельний банк 15 найбільших агрокомпаній зменшився із 3,3 млн га у 2017 р. до 3,2 млн га у 2018 р., а кількість самих агрохолдингів у 2018 р. скоротилася до 85 – з 93 у 2017 р.

Про це повідомляє на своєму сайті УКАБ.

За даними аналітиків, зі зменшенням кількості великих аграрних компаній зменшився і земельний банк, який ними обробляється, – з 5,95 млн га у 2017 р. до 5,62 млн га у 2018 р.

Читайте: Двохсотрічний сімейний бізнес родини Бунге або історія лідера агроринку

За основними фінансовими показниками минулий рік був не дуже вдалим для більшості публічних українських агрохолдингів (із тих, які торгуються на фондових біржах; їх наразі 12). Збільшити EBITDA порівняно з 2017 роком вдалося лише 4 публічним агрохолдингам: IMC, AgroGeneration, Agroton та Agromino.

Сукупне значення EBITDA українських публічних агрохолдингів зменшилося за 2018 р. на 19%, що в чистому вираженні становить $204 млн – з $1056,6 млн у 2017 р. до $853,6 млн у 2018 р.

Як і раніше, великі аграрні компанії отримують найвищі рівні середньої врожайності серед усіх категорій сільгоспвиробників.

Landlord раніше повідомляв про те, що у 2018 році чистий прибуток агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» скоротився майже на 44,3% порівняно з 2017 роком та склав $128 млн.

Аналітика   

23 липня 2019 08:29

Президент підписав указ про заходи щодо протидії рейдерству

Президент України підписав указ «Про заходи щодо протидії рейдерству», який визначає набір інструментів для належного захисту власників бізнесу і протидії позбавленню їх майнових прав.

Про це повідомляє Економічна правда.

Згідно з інформацією, яку озвучив заступник керівника Офісу президента Олексій Гончарук, за останні 6 років в Україні відбулося понад 3000 рейдерських захоплень бізнесу.

«Зазвичай це зміна власника через підробку документів, через реєстраторів, яких не існує, або “дірки” у реєстрі», – відзначив Олексій Гончарук.

Читайте: Які зміни чекають на Мінагрополітики та що буде з ринком землі – Давид Арахамія

У підписанні нового указу в ОП вбачають реальний крок до викорінення проблеми рейдерства. Згідно з указом найближчим часом буде розроблено та ухвалено законопроект, спрямований на усунення прогалин у законодавстві, які дають змогу рейдерам нищити бізнес і відбирати нерухомість.

Серед запланованих заходів щодо протидії рейдерству:

  • внесення змін до програмного забезпечення держреєстрів, що дозволить зменшити ризики та частоту рейдерства;
  • автоматичний моніторинг ризикових транзакцій із подальшим підтвердженням/зупинкою реєстраційних дій;
  • створення бек-офісу, що переглядатиме транзакції з підвищеним ризиком, фото- та відеофіксація учасників транзакцій;
  • введення додаткового підтвердження здійснення реєстраційних операцій (наприклад, SMS-пароль або MobileID) та додаткової авторизації учасників транзакції (наприклад, ЕЦП).

Landlord раніше повідомляв про те, що у 2019 році в Україні скоротилися випадки аграрного рейдерства. За перші три з половиною місяці року до антирейдерських штабів у областях надійшло 564 скарги від представників агробізнесу, тоді як за весь 2018-й  – 3718, а за 2017-й – 4794.

Політика   

22 липня 2019 17:03

Які зміни чекають на Мінагрополітики та що буде з ринком землі – Давид Арахамія

Секретар Національної інвестиційної ради Давид Арахамія, номер 4 у списку партії «Слуга народу», заявив, що ринок землі в Україні запустити необхідно, але в партії ще не визначилися, в якій саме формі це буде втілено в життя.

Про це повідомляє АгроЮг.

Давид Арахамія розповів, що «Слуга народу» планує виробити свою політику в земельному питанні і для цього працює з профільними асоціаціями:

«Чи то це буде експериментально, спочатку державні землі, чи то це буде відразу, але з якимись обмеженнями, чи то будуть преференції в українців. Ми ще не визначилися, працюємо з асоціаціями».

Секретар Національної інвестиційної ради відзначив, що із запуском ринку землі в Україні очікують на швидкий приплив інвестицій – $20–30 млрд на рік протягом перших 10 років.

Читайте: Бізнес назвав Володимира Омеляна серед ідеальних кандидатів у прем’єри

Щодо перспектив формування нового складу Мінагрополітики Давид Арахамія висловив думку, що в структурі мають залишитися працювати «хороші технократичні чиновники», тоді як ті, хто «займається лобіюванням інтересів великих компаній», повинні, швидше за все, піти.

 «Якщо в країні несприятливі умови для бізнесу – 10 контролерів на 1 працюючого, то бізнес не розвиватиметься. Якщо на 10 працюючих – 1 контролер, то все буде добре», – переконаний Давид Арахамія.

Landlord раніше повідомляв про те, яким бачать ринок землі різні партії, що йдуть на вибори.

Політика   

22 липня 2019 15:36

Pepsi, Danone і Nestle планують продавати воду в перероблюваних пластикових пляшках із тирси

Тирса може стати одним із рішень світової проблеми пластику. Гіганти виробництва напоїв Nestle SA, Danone SA і PepsiCo Inc. на початку 2022 року планують продавати воду в пластикових пляшках, які піддаються переробці, виготовлених із пиломатеріалів.

Про це повідомляє Bloomberg.

Запуск технології поблизу лісового кордону Онтаріо з Мічіганом свідчить, що таки є відповідь на проблему забруднення світу пластиком: використання тирси.

Виробник Origin Materials збирається платити пилорамам близько $20 за тонну залишків, що утворюються в процесі обробки деревини. Він використовуватиме їх для виготовлення пластикових пляшок, котрі піддаються переробці і які видаляють вуглекислий газ із повітря, оскільки вони зроблені з деревних відходів.

Проблема пластику

Це один із багатьох нетрадиційних способів, винайдених ученими, щоб зменшити залежність світу від пластмас, виготовлених з нафти, які викидають стільки забруднювальних речовин, як 189 вугільних заводів щороку. Інші так звані виду біопластику розробляються з цукру, кукурудзи, водоростей і навіть мертвих жуків.

Читайте: Відмова від пластику: в канадських магазинах почали продавати продукти без упаковки

Поетапне вилучення пластмас на основі нафти буде важкою битвою. Їх використання настільки вкорінилося у всьому світі, що близько половини нового попиту на нафту до 2040 р. буде надходити від нафтохімії, промисловості, яка спирається на пластмаси для більшої частини свого бізнесу, – повідомляє Bloomberg New Energy Finance.

Світовий ринок пластмас на суму $500 млрд відповідає за 5% викидів парникових газів. Деякі прогнози свідчать про те, що в наступні 30 років цей коефіцієнт збільшиться втричі.

Пластикові пляшки неминуче закінчують своє життя на звалищах, де вони можуть викидати забруднювальні речовини в повітря, або ще гірше, – потрапляти до океанів, де розкладатимуться сотні років, вбиваючи при цьому птахів, риб і китів.

При спалюванні біопластик може виявитися не набагато кращим, ніж пластмаси на нафтовій основі, оскільки вуглець, що міститься в ньому, вивільняється.

Альтернативні технології

Пластмаси, виготовлені на основі рослин, особливо сорти, вироблені з цукрової тростини, починають потроху впроваджуватися, оскільки компанії намагаються реагувати на споживачів, які все частіше обурюються з приводу екологічно руйнівних наслідків пластмас.

Так, лондонська компанія Bulldog продає чоловічі засоби по догляду за шкірою у пластикових упаковках із цукрової тростини. Минулого року датський виробник Lego A/S почав включати у своїх наборах ботанічні елементи (такі як листя, кущі та дерева), виготовлені повністю з пластмас на основі рослин.

«Немає сумніву, що обізнаність з пластмасовими відходами стала більш помітною протягом останніх двох років», – відзначив Саймон Лоуден, президент міжнародної групи PepsiCo, яка оголосила у 2016 р., що до 2030 р. намагатиметься скоротити абсолютні викиди парникових газів на 20%.

Консалтингове агентство, що базується в Лондоні, помітило значне збільшення запитів від компаній, які виготовляють харчові продукти та напої, про те, як керувати пластиковими відходами.

Пластик з деревних відходів

У рамках стратегії пошуку екологічної упаковки компанія Pepsi минулого року приєдналася до Nestle і Natone, яка входить до складу компанії Danone, щоб знайти способи зниження вуглецевого сліду пляшок для напоїв. Усі три планують придбати 100% пляшок, виготовлених з матеріалу рослинного походження Origin Materials, коли завод в Онтаріо запрацює наприкінці 2020 р. з початковою потужністю 300 млн пляшок на рік.

Landlord раніше повідомляв про те, що на G20 підписано угоду щодо скорочення пластикових відходів.

Фото на заставці: Чайки шукають їжу поблизу звалища пластикових пляшок на пляжі (фото Getty Images)

Технології   

Показати ще