Новини / Кейси     04 грудня 2018 15:09

Матриця змін. Як “Хлібодар” переорієнтувався з хліба на агріфуд


У травні 2017 року вертикально інтегрована Група компаній «Хлібодар», лідер з виробництва хліба в Запорізькій області, що володіє п’ятьма хлібопекарними заводами та має продуктову лінійку з більш ніж 100 найменуваннями, розпочала проект із трансформації бізнесу. Він був спрямований на зміну підходів в управлінні та перехід із сегмента виробництва хліба до сегмента агріфуд з фокусом на B2B клієнтів.

Текст: Євген Саранцов, незалежний директор із трансформації Групи компаній «Хлібодар»

Зміни відбувалися по шести основних пунктах: кластеризація бізнес-напрямів з розробкою ключових показників ефективності; перехід від ієрархічної до матричної системи менеджменту зі створенням support hub, що підтримує усі бізнес-напрями; створення операційного хабу (back office); створення офісу з оцінки проектів; розробка системи раннього реагування і використання бізнес-месенджерів як офіційних каналів внутрішньої комунікації та прийняття рішень.

Загалом витрати акціонерів Групи компаній на трансформацію процесів не перевищили $150 000, але зміна стратегічного та операційного підходу до управління приводить до досягнення вищих показників ефективності бізнесу і дозволяє розширяти присутність на українському ринку.

 

Що таке трансформація

Трансформація — абстрактне поняття. Для мене це зміна архітектури компанії. Можна уявити компанію як процес прийняття управлінських рішень і отримання результатів. Є гарний, хоча не зовсім правильний термін — технологічна трансформація. Він не зовсім точно описує явище — адже про технології у трансформації не йдеться.

Я вже понад сім років є технологічним підприємцем і звернув увагу, що ми багато говоримо на тему технологічних трансформацій, але успішних кейсів немає ні у кого.

Перше, що ми побачили на старті перебудови, — різні моделі можливих трансформацій. Якщо ви прийдете до швейцарського офісу Cisco, то у лабораторії розберуть всі ваші бізнес-процеси, зберуть по-іншому і дадуть вам готове рішення. Якщо звернетеся до Deloitte — запропонують великий аудит на три місяці та тільки потім візьмуться за вашу еволюцію. У консалтинговій компанії запропонують займатися дуже довго культурою прийняття трансформації співробітниками…

У нашому випадку не підійшов жоден з цих варіантів — літак треба було перебудовувати просто у польоті. Нам довелося вмовити акціонерів на трансформацію, та для перебудови потрібен принаймні рік. Для того, щоб сама модель трансформації протрималася цей період, вона повинна показувати фінансові результати. Ми стикалися з викликом і вирішували його в дуже короткі терміни. Загалом ідея була простою — акціонери не можуть більше бути СЕО компанії, замість ієрархічної системи потрібна матрична модель, коли у кожного відділу є свій фокус, певна гнучкість, для того щоб елементи системи між собою взаємодіяли.

 

Про кадри та активи

Зараз немає багато часу для змін, є рік, радше півроку на зміни і півроку на їх закріплення. Немає часу пояснювати — доводилося звільняти цілі відділи, йшли люди, які працювали в компанії понад 10 років. Для всіх співробітників це стало періодом кризи, шоку, і ті, хто пройшли його, стали нашим новим кістяком. Але з’явилися і нові люди — наприклад, back office сформований новим фахівцем, бізнес-хабом, який приносить найбільше грошей, керує нова людина. Приблизно на 50% ми зараз укомплектовані новими кадрами.

Це напряму корелює з питанням якості приєднання нових активів. Для того що б компанія могла собі намітити цілі, вона повинна бути здатною прийняти актив. Легкість і матричність трансформованої компанії дозволяє швидко знаходити та підключати актив. На початку трансформаційного шляху я спостерігав, як в одному з активів компанія провела п’ять нарад, було п’ять протоколів, що вони повинні цю продукцію продавати, розвивати. Але потім нічого не відбувалося — люди забували про протоколи.

 

Про ефективність

На сьогодні ми оцінили вартість трансформації приблизно у $150 000, а ось прибуток від зміни моделей бізнес-процесів вже нараховує кілька мільйонів доларів.

Витрати при трансформації знадобилися на незалежний арбітраж. Також ми придбали технології, програмне забезпечення (на це знадобилося близько $60 000). Частина витрат — плата незалежним директорам, які ведуть компанію. Тобто головне у трансформації — не матеріальні витрати, а правильність обраного шляху і бажання його пройти.

Можливо, досвід трансформації «Хлібодара» незвичний для України — ми як ринок не готові до таких технологічних трансформацій. Тепер наше завдання — перетворити нову модель, новий інструмент управління на ринкову перевагу.

Сергій Чекальський, акціонер Групи компаній «Хлібодар»:

— Ми прагнули скоротити бюрократичні ланцюжки, які заважали комерційній діяльності. Тому стара система комунікації SharePoint була замінена на сучасний месенджер Slack. Як сказав один зі співробітників, «раніше я писав щось у SharePoint і днями чекав відповідь. Тепер немає коли зайти у Facebook або WhatsApp — у нас в Slack йде інтенсивне спілкування. Це надає компанії динаміку та підтримує інтерес, це командна гра».

Також ми для себе визначили, що ми В2В компанія, а не B2C, що нам треба заточуватися на сервіс для партнерів по бізнесу.

Одним з головних наших рішень є програма із назвою «Я вирішую». Раніше керівник виступав локомотивом і брав на себе всю відповідальність. Ми почали з того, що заборонили приносити проблематику без пропозиції щодо вирішення. Є проблема — прийшов, запропонував три варіанти вирішення, керівник вибрав один з них. Завдяки програмі «Я вирішую» виконавець сам приймає рішення і несе за нього відповідальність, а ми його оцінюємо. Результати вже перевершили наші очікування, хоча ми тільки почали. Закінчився лише перший щабель реформації, і він більш ментальний, ніж фізичний.

Борис Шестопалов, акціонер Групи компаній «Хлібодар»:

— Поки досить важко оцінювати конкретні результати трансформації Групи компаній, адже це глобальний процес, який через зміни моделі управління змінює модель роботи всієї Групи.

Ми тільки на початку довгого шляху, і попереду ще багато кропіткої роботи. На жаль, в Україні немає або майже немає вдалих прикладів технологічних трансформацій, і ми не можемо порівняти свій досвід з досвідом інших компаній, щоб зробити впевнені попередні висновки.

На мій погляд, ті зміни, що вже відбулися, значно покращили роботу Групи компаній «Хлібодар», тож ми на правильному шляху.

 

Топ-3 змін після трансформації

Було: компанія не могла розвивати­ся без сильного лідера на чолі

Стало: компанія не потребує одного лідера

Було: постійний «шум» у процесах компанії, безкінечні наради, купа роботи з документами, погодження кожного питання

Стало: «шум» зведений до мінімуму, кожен приймає рішення самостійно в межах компетенції

Було: компанія не могла зростати

Стало: компанія розглядає варіан­ти розширення бізнесу, залучення інвестицій, інновацій, перейшла до моделі роботи В2В

 

Фото: Олександр Ларичкін та надано прес-службою компанії «Хлібодар»

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

1 годину тому

Озброєному IT фермеру – субсидії не потрібні. Доведено в Бразилії

Бразилія є четвертим найбільшим виробником продуктів харчування у світі. Унікальність агробізнесу в цій країні полягає в тому, що тутешні фермери зовсім не залежать від держсубсидій та протекціонізму. У своєму розвитку вони спираються на цифрові технології.

Landlord спільно з АТ «Ощадбанк» реалізує медіапроект «Як живе іноземний фермер», завдяки якому ви зможете дізнатися про закордонний досвід ведення ефективного бізнесу.

Лучано Лара – успішний бразильський фермер, який на власному досвіді переконався, що запорукою конкурентоспроможного сільського господарства є інвестиції в технології й людські ресурси. І сьогодні Бразилія – це країна, де кожен четвертий безпілотник працює на агросектор.

ІТ – наше все

Завдяки застосуванню ІТ, бразильським фермерам вдалося забезпечити стабільну життєздатність без щедрих субсидованих кредитів. Лучано Лара розповів, що тутешні агровиробники зовсім не залежать від державних субсидій та протекціонізму. Їх конкурентоспроможність походить від технологій, підприємництва та величезного потенціалу регіонів.

Читайте: Гройсман заговорив про ускладнення життя для бізнесу

Агробізнес країни є інтенсивним користувачем цифрових технологій і супутників. Близько 25% бразильських безпілотників працюють на місцевий АПК. Різні державні й приватні дослідницькі організації Бразилії стали потужним джерелом інновацій та підвищення продуктивності.

Результати вражають

Від 1975 р. площа територій під зерновими в Бразилії збільшилася вдвічі, а виробництво зросло в 4 рази. Ціна на продукти харчування знизилася на 80% у реальному вимірі. Бразилія нині є однією з п’яти найбільших виробників 36 товарів і першою з експорту сої, цукру, кави, курятини, м’яса та апельсинового соку.

Звісно, проблеми є, але фермерам вдається їх усувати:

«Агропромисловість моєї країни все ще стикається з багатьма труднощами: недостатньою логістикою, хаотичною податковою системою, обмеженнями на аутсорсинг та витратами через аграрну політику попередніх урядів. Подолання всього цього є суттєвою проблемою. Однак цю проблему цілком реально усунути», – резюмував пан Лара.

Нагадаємо, що в медіапроекті «Як живе іноземний фермер» ви знайдете унікальні кейси агробізнесу і дізнаєтеся про закордонний досвід ведення ефективного підприємництва у сільському господарстві.

Технології   

2 години тому

Зерновим кооперативам компенсують 70% за придбане обладнання

Міністерство працює над розширенням напрямів держпідтримки фермерів і розглядає можливість компенсувати 70% вартості за придбане обладнання зерновим кооперативам – заявив на 29-му з’їзді АФЗУ заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук Мінагрополітики.

19 червня відбувся 29-й з’їзд Асоціації фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ), під час якого аграрії мали можливість поспілкуватися з керівниками Мінагрополітики і визначити спільні рішення для подальшого розвитку АПК.

Читайте: Гройсман заговорив про ускладнення життя для бізнесу

В. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева наголосила на важливості підтримки молоді в бажанні займатися фермерством, щоб запобігти міграції людей із сільських територій.

«Які б технології не були, про яку економіку ми б не говорили, без людини на селі нічого не буде», – наголосила Ольга Трофімцева.

Для підтримки фермерських господарств в Україні передбачена бюджетна програма загальною вартістю 800 млн грн, яка охоплює 7 напрямів. Також діє програма здешевлення кредитів, компенсації витрат на техніку та садивний матеріал, і, за словами Віктора Шеремети, у 2019 р. заявки на компенсацію відсотків за залученими кредитами подало вже 700 агропідприємців.

Наразі в Уряді розглядають можливості розширенням напрямів державної підтримки аграріїв.

«Планується включити до компенсації 70% за придбане обладнання зернові кооперативи», – заявив Віктор Шеремета.

Landlord раніше повідомляв про те, що аграріям України від грудня 2018 до березня 2019 р. компенсували 131 млн грн за придбану техніку.

Фінанси   

3 години тому

Трофімцева шукає спільну мову з фермерами

«Спілкування з фермерами – це завжди непросто», – поділилася Ольга Трофімцева своїми відчуттями після з’їзду Асоціації фермерів і приватних землевласників України. Але перед Мінагрополітики та АФЗУ стоять спільні виклики і завдання, тому знаходити спільну мову дуже важливо.

Про це написала на своїй сторінці у Фейсбук в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

19 червня відбувся 29-й з’їзд Асоціації фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ), під час якого аграрії мали можливість поспілкуватися з керівниками Мінагрополітики і обговорити ключові проблеми у розвитку фермерських господарств.

Одне з головних завдань, котрі мають спільно вирішувати АФЗУ та Мінагрополітики, – створення умов для утримання молоді в селі. Ольга Трофімцева відзначила необхідність підтримання молоді в бажанні займатися фермерством – допомогти їм стати конкурентоспроможними, високорентабельними, виходити зі своєю продукцією на зовнішні ринки.

«Молодь має залишатися в селі, і ми своїми скоординованими напрацюваннями маємо забезпечити для цього всі умови», – наголосила в. о. Міністра.

За її словами Ольги Трофімцевої, для реалізації цих завдань насамперед потрібна активна та конструктивна взаємодія.

Не завжди у спілкуванні з фермерами вдається досягти конструктивного діалогу – через емоції та суперечки. «Але розмовляти треба. І знаходити спільну мову теж. І спільні рішення. Я цього спілкування не боюсь», – написала Ольга Трофімцева.

Landlord раніше повідомляв про те, що розмір держпідтримки молодим фермерам планують збільшити до 48 тис. грн.

Політика   

20 години тому

Гройсман заговорив про ускладнення життя для бізнесу

Володимир Гройсман назвав «колосальною дурницею» необхідність оформлення малими господарствами ліцензій на зберігання пального. Прем'єр-міністр висловив сподівання, що Парламент встигне до 1 липня перенести терміни отримання відповідних ліцензій.

Про це повідомляє Економічна правда.

На засіданні Кабміну 19 червня Володимир Гройсман відзначив, що бізнес в Україні, насамперед малий, не готовий до встановлення ліцензування зберігання пального.

Читайте: Зберігання пального: чи треба фермерам реєструвати акцизні склади

На думку Володимира Гройсмана, зміни, внесені Законом України №2628-VIII, які вводяться в дію з 1 липня 2019 р. і які зобов’язують сільгоспвиробників оформлювати ліцензії на зберігання пального, покликані не полегшити, а «зробити важчим життя людей».

«Ми просили, щоб парламент переніс це, але поки що парламент займається іншими питаннями. Можливо, ми встигнемо до 1 липня ще раз попросити їх», – проінформував прем’єр.

Як повідомляв Landlord, фермерам загрожує півмільйона штрафу за відсутність ліцензії на зберігання пального.

Фінанси   

19 червня 2019 09:02

Зберігання пального: чи треба фермерам реєструвати акцизні склади

Мінагрополітики підтримує відтермінування реєстрації акцизних складів зі зберігання пального сільгоспвиробниками. На цьому наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства Володимир Топчій під час розширеної наради в Міністерстві з представниками агропідприємств.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Представники Мінагрополітики спільно з аграріями обговорили питання нововведень щодо зберігання пального сільгоспвиробниками. Нагальними проблемами для фермерів стали необхідність отримання ліцензії та реєстрації акцизних складів для зберігання пального, що потребує значних витрат коштів і часу.

Зазначені зміни передбачалися Законом України № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який вступає в силу з 1 липня 2019 р.

Читайте: Аграрні кандидати: хто із представників агросектора має шанси пройти в парламент

Представники аграрних підприємств та об’єднань галузі висловили своє бачення цих положень та окреслили шляхи вирішення проблемних питань. Озвучені ними пропозиції будуть узагальнені та розглянуті для змін до Закону України № 2628.

Своєю чергою урядовці наголосили, що Мінагрополітики підтримує відтермінування реєстрації акцизних складів зі зберігання пального, оскільки воно використовується виключно для власних потреб.

Як повідомляв Landlord, фермерам загрожує півмільйона штрафу за відсутність ліцензії на зберігання пального.

Фінанси   

Показати ще