Справжня причина невиконання зобов’язань сільгоспвиробників за форвардними контрактами полягає не тільки у екстремальних погодних умовах, а й у поганому прорахунку як фермерами, так і трейдерами всіх ризиків і зниженні якості менеджменту компаній. Про це Landlord розповів підприємець Юрій Шарапаєв, колишній менеджер компанії «Бунге Україна». У 2018-2020 роках він працював на посаді керівника філій компанії, а з 2006 року до 2020 року також був директором східного філіалу ДП «Сантрейд» (дочірня компанія «Бунге»).
«Я ніколи не був прихильником публічних інтерв’ю, але так як зараз в односторонньому порядку звинувачують товаровиробників за невиконання форвардних контрактів, прокоментую ситуацію зі свого боку. Так, фермер при укладенні контракту розумів всі ризики і по суті при виконанні був би хоч і з мінімальною, але вигодою, деякі за підсумком так і зробили. Але звинувачувати в непорядності тільки фермера, вважаю не справедливо», – зазначив він.
Юрій Шарапаєв підкреслив, що не зрозуміє, чому ніхто не говорить про менеджмент і рядових співробітників компаній-трейдерів, які несуть відповідальність не тільки перед своїм керівництвом і власником, але і контрагентами, завдяки яким трейдери працюють і мають прибуток.
Свого часу ними було докладено чимало зусиль для пошуку клієнтів і початку співпраці, а в подальшому – для зміцнення і продовження довірчих взаємин на конкурентному ринку. І форвардні контракти, як правило, укладають ті компанії, які це роблять вже не перший рік.
«Ось тільки останнім часом в багатьох компаніях не тільки змінився менеджмент, який перестав зважувати ризики і співставляти ситуацію по кожному виду товару, а й в цілому структура компаній, де аналітика і кадровий професіоналізм стали не важливі», – звернув увагу підприємець
Читайте: Проблема форвардних контрактів залишилась у підвішеному стані
Він нагадав, що раніше, перед укладанням форвардів, пропонована вартість товару розраховувалася дуже виважено і для цього залучалися практично всі підрозділи компанії: вивчався стан посівів не тільки в Україні, а й в інших країнах, що впливають на ціноутворення культур. Крім того, фінансисти намагалися прогнозувати можливі зміни курсу валют, а всі особливо чутливі позиції контрактів додатково захищалися передоплатою і, для усунення будь-яких ризиків і «підводних каменів» могли залучатись послуги страхових компаній.
«Проте головним аспектом завжди була безпосередня комунікація регіональних представників з контрагентами. Бо саме вони є ініціаторами угоди і несуть повну відповідальність за виконання контрактів. А в разі виникнення якихось форс-мажорів – шукають вихід з проблемних ситуацій, розглядаючи варіанти перегляду ціни, закриття контракту іншим товаром тощо», – розповів пан Шарапаєв.
Тобто шукались варіанти відшкодування втраченого прибутку для компанії, яку представляє менеджер, за одночасного збереження добрих стосунків. У найбільш складних ситуаціях до діалогу підключався відповідальний топ-менеджмент центрального офісу з генеральним директором компанії. Наразі ж головний менеджмент багатьох компаній-трейдерів практично недосяжний, а весь діалог письмово ведуть юридичні підрозділи.
«У компанії «Бунге» я пройшов шлях від рядового менеджера до керівника всіх філій в Україні. З 2014 по 2020 керував напрямком розвитку взаємин з сільгоспвиробниками. І, підсумовуючи сказане, хочу зазначити, що, на жаль, сьогодні зернотрейдери почали забувати, що практично будь-який бізнес є прибутковим і успішним, тільки в разі довгострокових взаємин з постачальниками товару і послуг», – додав на завершення Юрій Шарапаєв.
Нагадаємо, раніше Landlord повідомляв про те, що мінекономіки пропонує учасникам ринку підписати меморандум про реструктуризацію зобов’язань по форвардних контрактах.
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!