Новини / Рейдерство     23 січня 2020 17:27

Як протруїти земельних рейдерів

Законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (№0858), який був прийнятий ВР 5 лютого 2019 року, містить чимало позитивних пунктів, які мають очистити Україну від «рекетирського» бруду на землі. Розглянемо 4 основні положення.

З огляду на провідну роль агросектору в економіці країни, а також перспективи відкриття ринку землі, абсолютно логічним виглядає робота держави щодо посилення боротьби з рейдерством в сільському господарстві. Саме тому законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству” (№0858), який залишився “у спадок” від попереднього скликання парламенту був доопрацьований і прийнятий Верховною Радою 5 грудня 2019 року.

У середині січня ц.р. відповідний закон набрав чинності, а окремі його норми (про нотаріальне посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту, плати за користування земельною ділянкою та поновлення договору оренди землі) набирають чинності  16 липня 2020 роки (Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству” № 340-ІХ від 05.12.2019 року.

Поки в антирейдерському напрямі роботи все виглядає непогано: Міністр юстиції України пообіцяв, що за цей рік проблема рейдерства буде вирішена і наступний рік наша країна зустріне без рейдерів. Залишимо відкритим питання, чому ж займуться ті, для кого це основний вид діяльності – їх працевлаштування турбота не бізнесу, а правоохоронних органів.

Як же держава планує захищати нас від незаконного заволодіння зловмисниками чужим майном – про це поговоримо далі.

Читайте: $10 млн в приватизацію: Зеленський обіцяє бізнесу небувалі преференції

По-перше, в Законі вирішуються інформаційні питання. Реєстраторів закон вирішив “подружити” і тепер реєстратори державного земельного кадастру та державні реєстратори прав на нерухоме майно зобов’язані будуть взаємодіяти, а саме: перевіряти відомості з відповідного державного реєстру прав та відомості державного земельного кадастру. До речі, державний земельний кадастр повинен бути остаточно заповнений до 1 січня 2022 року. Швидше за все, саме цю дату розглядають як старт ринку купівлі-продажу землі.

По-друге, змінам будуть раді нотаріуси (і сумлінні власники). Чомусь попередні спрощення ведення бізнесу спростили не тільки його ведення, а й позбавлення бізнесу за допомогою підробних документів. Тому вже в цьому році власники земельних ділянок зможуть самостійно встановити вимогу про обов’язкове нотаріальне посвідчення договору оренди землі або іншого договору, який стосується прав на землю. Ця вимога реєструється як обтяження в державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Третій момент – оренда, яка автоматично може тривати (для договорів, у яких є така норма). Договір оренди буде вважатися продовженим автоматично на той самий строк, крім випадку, якщо одна зі сторін за місяць до закінчення терміну дії договору, не подала до державного реєстру прав на нерухоме майно заяву про виключення з реєстру відомостей про поновлення договору.

Плюс – не буде витрат на повторне оформлення договорів оренди. Мінус – можна пропустити термін і втратити можливість укласти договір на інших умовах.

Автоматичне продовження оренди можливо тільки для тих договорів, які укладені (або змінені) набрання чинності антирейдерського закону (16 січня 2020 року). Зворотної сили закон не має, навіть якщо він антирейдерський.

Тут же, у світлі земельних правовідносин, слід зазначити цікаві, на наш погляд, зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про державний земельний кадастр». Перелік підстав для скасування реєстрації земельної ділянки в кадастр поповнився новими положеннями.

Прямо закріплено положення про те, що скасування реєстрації ділянки в кадастр можлива на підставі відповідного рішення суду про скасування реєстрації такого ділянки.

Також, закон встановлює, що судове рішення про скасування реєстрації ділянки допускається виключно з одночасним припиненням всіх речових прав та обтяжень, зареєстрованих у відношенні такої ділянки. Крім того, аналіз положень статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» дає підстави вважати, що подібних наслідків слід чекати також і в разі винесення судом рішення про недійсність (про скасування) дозволу (наказу) уповноваженого органу про виділення земельної ділянки і затвердження технічної документації.

На думку авторів, відкритим залишається питання можливості скасування реєстрації речових прав на земельну ділянку, сформовану в результаті об’єднання кількох ділянок, одна з яких буде та, щодо якої з’явиться те самий рішення суду (про скасування реєстрації або недійсності наказу).

Четвертий позитивний крок – для учасників корпоративних відносин. Учасник товариства зможе встановити вимогу нотаріального засвідчення справжності власного підпису при прийнятті рішень щодо діяльності відповідного товариства та/або вимагати нотаріального посвідчення угоди, предметом якої є частка учасника в статутному капіталі. Це теж може бути гарантією дотримання корпоративних прав учасника.

Як бачимо, довга робота над законопроектом і розуміння народними депутатами важливості захисту бізнесу від незаконного заволодіння, дають свої результати. Погані або хороші – покаже час.

Нагадаємо, що 12 лютого відбудеться II Business & Legal Agri Forum, на якому експерти шукатимуть відповіді на актуальні питання функціонування сільгоспвиробництва.

Автори: Віталій Жадобін, заступник голови Комітету аграрного та земельного права НААУ та Дмитро Навроцький, радник із земельних питань АО SENSUM

Читайте також