Новини / Земля     08 червня 2019 10:33

Як працює ринок землі в пострадянських країнах: механізми, ціни, результати

Після розпаду СРСР у 1991 р. усі країни, які раніше до нього входили, почали проводити земельну реформу. Ситуація була у всіх схожа, проте кожна країна обрала власну модель. Тож як сьогодні працює ринок землі в цих державах, скільки коштує там земля і які результати реформування?

Про це повідомляє БізнесЦензор.

Єдиною країною, яка відкрила свій земельний ринок для іноземців, стала Грузія, а от у Таджикистані продаж землі не дозволили – 100% угідь там належить державі, і варто відзначити, що рівень життя в цій країні найнижчий у регіоні.

Читайте: Ден Бассі приголомшив заявою про закінчення фермерської землі

В інших країнах встановлені обмеження не тільки для іноземців, а й для громадян країни за площею або ціною землі. Проте ці обмеження нерідко не діють через корупцію. Землю часто здають в оренду за безцінь, бюджет недоотримує кошти.

АЗЕРБАЙДЖАН

Тип ринку: закритий для іноземців.

Ціна: $1 тис./га

Основні характеристики

  • У приватній власності перебуває 20% землі
  • Частка АПК у загальному ВВП – 5,7%
  • Зайнятість в АПК – 36,8%
  • Земельний фонд використовується на 77%. Сільгоспземля становить 57,7% території (з них 44% – рілля, 26% – сінокоси і 4% – багаторічні посіви)

Механізми регулювання

  • Іноземцям заборонено купувати землю сільгосппризначення. Вони можуть тільки орендувати її. Обмежень для фізичних і юридичних осіб немає.
  • Ціни на землю встановлюються ринком. На землі, яка перебуває у власності муніципалітетів, ціна встановлюється муніципалітетом з урахуванням ринкового курсу. Мінімальна площа для продажу встановлюється муніципалітетом.
  • Податок на землю – 0,06 маната за 1 га, який потрібно помножити на умовний бал, встановлений залежно від якості землі та місця її розташування.

Результати реформи

  • Проведена досить ефективно і швидко. Цікаво, що реформу ініціював президент і кілька разів прискорював її указами.
  • 3,5 млн населення стали землевласниками. У 1998 р., після завершення реформи, почалося стрімке зростання економіки країни.
  • Розмір ділянок, переданих у приватну власність, залежав від території: у південних районах – 0,1–0,5 га, у північних – по кілька гектарів.
  • 38,1% земельного фонду колишніх колгоспів було передано в приватну власність, 54,4% відійшло в муніципалітети і тільки 5,5% залишилося у державній власності.

ВІРМЕНІЯ

Тип ринку: закритий для іноземців.

Ціна: $2,8 тис./га

Основні характеристики

  • Землі сільгосппризначення становлять 72% площі країни
  • Рілля становить усього 15,8% від площі
  • У приватній власності перебуває 67% земель
  • Частка АПК у загальному ВВП – 19,2%
  • Зайнятість в АПК – 39%

Механізми регулювання

Іноземці не мають права купувати землю. Ціна не регулюється державою. Площі можуть регулюватися місцевими громадами.

Результати реформи

  • У 1991–1993 рр. землі розподілялися між сім’ями в селах. Ділити повинні були порівну, але в кожній громаді кількість сімей і землі варіювалася. Сім’ї з більшою кількістю людей отримали більше землі.
  • У середньому всі отримали по 1–2 ділянки ріллі, ділянку виноградника і ділянку для садівництва. Щоб визначити, яку ділянку яка сім’я отримає, проводилися лотереї.
  • У держвласності залишилося близько 25% сільгоспземель. Але їх можуть орендувати приватні особи. Зараз ці землі контролюються місцевими громадами. Після проведення реформи продуктивність сільського господарства зросла.

ГРУЗІЯ

Тип ринку: відкритий з обмеженнями.

Ціна: $1,5 тис./га

Основні характеристики

  • У приватній власності перебуває 25% земель
  • Частка АПК у загальному ВВП – 9,2%
  • Зайнятість населення в АПК – 50%
  • Землі сільгосппризначення становлять 40% площі країни
  • 46% населення проживає в сільській місцевості

Механізми регулювання

  • Іноземні фізособи можуть купити від 5 до 100 га, якщо мають 5-річний досвід роботи в агросекторі в Грузії.
  • Іноземні юридичні особи можуть купити землю, якщо вони зареєстровані в Грузії і їх засновники мають 5-річний досвід в агросекторі або орендують землю в Грузії протягом цього часу.
  • Обмежень щодо площі й регуляції цін немає. Покупець сплачує $22 податку на реєстрацію права власності. Реєстрація проводиться в електронному режимі.
  • Річна ставка земельного податку формується залежно від якості землі та того, де вона розташована. Земельні ділянки сільгосппризначення в приватній власності площею до 5 га звільняються від податку.

Результати реформи

  • Реформа мала багато недоліків через відсутність правової основи. Але частину недоліків виправила друга хвиля реформи.
  • Для проведення першої хвилі був створений фонд приватизації в 0,8 млн га. Це близько 30% усіх сільгоспземель або 60% ріллі. Землі з фонду приватизації були безкоштовно передані сільським домогосподарствам. Максимальний розмір ділянки становив: у низинних районах – 1,25 га, у гірських – 5 га.
  • З другою хвилею реформи у 2005 р. державну землю почали продавати, насамперед орендарям. Для цього були створені кредитні програми.
  • У результаті, 25% від загальної площі сільгоспземель перейшли у приватну власність. Більшість держземель використовуються для випасу. А 55% ріллі з 0,8 млн га – приватизовано.
  • Реформа призвела до фрагментації і великої кількості маленьких ферм. Незважаючи на недоліки, ринок продовжує розвиватися. Розпочато процес консолідації земель.

КАЗАХСТАН

Тип ринку: закритий для іноземців.

Ціна: $400/га

Основні характеристики

  • Землі сільгосппризначення становлять 80,4% земельного фонду
  • 13,5% земель припадає на ріллю, але більша частина сьогодні не використовується
  • У приватній власності перебуває лише 1% земель
  • Частка АПК у загальному ВВП – 4,7%
  • Зайнятість в АПК – 24,2%

Механізми регулювання

  • Іноземцям заборонено купувати землю, але вони можуть її орендувати. Обмежень щодо площі ділянок немає. Встановлено базові ставки плати за землю залежно від виду землі й адміністративного району.
  • Розмір податків залежить від площі. До 0,50 га – $ 6 за 1 га. Від 0,50 га – $ 30 за 1 га. Розмір плати за продаж права оренди ділянки рахується від кадастрової вартості ділянки.
  • До 10 років – 2% за кожен рік. Від 11 до 30 років – 20% плюс 1,5% за кожен рік, понад 10 років. Від 31 до 49 років – 50% плюс 1% за кожен рік, понад 30 років.

Результати реформи

  • На старті реформи землі надавалися громадянам і юрособам в довгострокове користування на 49 років і короткострокове до 5 років. У приватну власність землю почали надавати лише з 2003 року.
  • Зараз 98,8% перебуває в довгостроковій оренді і тільки 1,2% – у приватній власності. Повноцінний ринок землі так і не створено. Велика частина земель і досі в державній власності.
  • Це породжує низьку орендну плату і ціну на землю. Проте реформа мала і позитивні наслідки: збільшилося поголів’я худоби і виробництво продовольчих товарів.

КИРГИЗСТАН

Тип ринку: закритий для іноземців.

Ціна: $1,3 тис/га

Основні характеристики

  • У приватній власності перебуває 19% земель
  • Частка АПК у загальному ВВП – 17,3%
  • Зайнятість населення в АПК – 31,7%
  • 55,2% земельного фонду країни – землі сільгосппризначення, з них 12,1% – рілля

Механізми регулювання

  • Іноземцям заборонено купувати землю. Купувати землю можуть тільки фізособи – громадяни Киргизстану. Юрособам Киргизстану покупка також заборонена.
  • Вартість земель часто занижується через високий рівень корупції. Податок на землю – $0,7 за 1 га з урахуванням коефіцієнта інфляції.

Результати реформи

  • У 1999 р. на продаж землі ввели мораторій, щоб знизити спекуляції із землею. Але у 2001 р. його скасували, після чого виробництво агропродукції виросло на 7%.
  • Були скасовані держдотації для сільського господарства. 75% сільгоспземель було розділено і приватизовано. 25% залишилося у власності держави.
  • 2,7 млн ​​людей отримали землю у власність. Фізособам видали сертифікати на право власності на землю. Середній розмір ділянки, переданої у власність, – 2,7 га.
  • На таких площах складно вести ефективне агровиробництво. Тому держава проводить політику об’єднання фермерів у кооперативи. Під тиском держави власники землі передають землю в кооперативи і часто отримують мізерну плату за оренду, нерідко – в натуральній формі. Реформа сповільнилася і не принесла високих результатів.

ТАДЖИКИСТАН

Тип ринку: закритий.

Основні характеристики

  • На сільське господарство припадає 27,4% ВВП і 52,9% зайнятого населення країни
  • У сільській місцевості проживає 73% населення, яке характеризується найбільшим рівнем бідності в регіоні
  • На сільгоспземлі припадає 34,8% території країни, з них рілля – 17,6%
  • Уся земля перебуває в державній власності.

Механізми регулювання

  • На початку реформи був створений спеціальний фонд земель, які не використовуються колгоспами і радгоспами.
  • Приватні особи могли звертатися до фонду для створення власних господарств. Таким господарствам надавалося право користування землею. Земля залишалася власністю держави без права продажу.
  • До сьогодні право орендувати землю можуть отримати тільки громадяни Таджикистану, які займаються сільським господарством. Іноземці не мають права ні купувати, ні орендувати землю.
  • Податок за користування землею – від $1,5 до $ 240 за 1 га зрошуваної ріллі залежно від району. Єдиний податок для агровиробників за 1 га – $4,6-290 у рік залежно від району та типу зрошення.
  • Землекористувачі можуть передавати землю в суборенду. Але без зміни цільового призначення і терміном не більше 20 років. Держава може вилучати землі для своїх потреб.

Результати реформи

Реформа, як така, не була проведена. Уся земля досі перебуває в державній власності. Результат – низька продуктивність господарств.

Таджикистан – приклад того, як повне регулювання ринку негативно впливає на соціально-економічний розвиток країни. У країні один із найвищих рівнів бідності сільського населення – 49%. А рівень ВВП на душу населення в кілька разів менший, ніж в Узбекистані або Киргизстані.

Для підготовки матеріалу було використано дані аналітичного центру EasyBusiness.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Україні запропоновано 4 варіанти земельної реформи.

Політика        3 години тому

Новий міністр аграрної політики: 10 претендентів на посаду

Нового міністра агрополітики мають призначити на початку вересня – після того, як нова ВР обере прем’єра. Рекомендувати прем’єрові кандидатів на цю посаду можуть голова парламентського аграрного комітету або радник заступника голови Офісу президента Денис Малюська, який відповідає за земельне питання в команді президента.

Про це повідомляє БізнесЦензор.

При цьому команда президента Володимира Зеленського намір ліквідувати Мінагрополітики, в якому зараз працює 360 осіб. Його хочуть зробити департаментом Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ). Тобто, надалі новий міністр агрополітики повинен очолити департамент у МЕРТ або піти з посади.

Читайте: Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

На посаду міністра аграрної політики претендують понад 10 кандидатів. Ресурс представив коротку інформацію про них і зокрема про їхнє ставлення до відкриття ринку землі в Україні, оскільки проведення земельної реформи – одне із першочергових завдань нового Уряду.

Отже, хто може стати новим міністром агрополітики?

Ольга Трофімцева

Чинний в. о. міністра агрополітики. До цього працювала в Мінагрополітики на посаді заступника міністра з питань євроінтеграції. Бізнесу не має.

Закінчила національний аграрний університет України і Університет ім. Гумбольдта, Берлін. Має ступінь доктора аграрних наук у галузі аграрної політики.

Виступає за поетапне відкриття ринку землі та надання дешевих кредитів на купівлю землі для фермерів.

Владислава Магалецька-Рутицька

Член Національної ради реформ, віце-президент SigmaBleyzer і AgroGeneration.

Працювала заступником гендиректора Мрія Агрохолдинг. У 2014–2016 рр. була заступником міністра агрополітики з питань євроінтеграції.

Виступала за відкритий ринок землі та приватизацію держпідприємств, насамперед Укрспирту.

Віталій Ільченко

Власник групи компаній UKRAVIT. На його думку, земля повинна мати власника: тоді в неї будуть вкладатися гроші.

Переконаний, що після зняття мораторію люди не кинуться продавати землю, а ринок стане поштовхом для розвитку сільських територій.

Ірина Паламар

Голова Асоціації тваринників України, співвласник групи компаній АгроВет Атлантик. Фахівець з міжнародних економічних відносин і консультант з бізнесу. Заснувала Офіс реформ Intelligence AGRO, який займатиметься реформуванням аграрної галузі.

Виступала за розвиток кооперації, проти скасування спецрежиму ПДВ. На її думку, перед відкриттям ринку землі необхідно провести інвентаризацію земель і вдосконалити механізм іпотеки землі. Вважає, що потрібно встановити мінімальну і максимальну вартість землі, обов’язково прив’язавши її до реальної ринкової вартості, в тому числі і до світової.

Іван Мірошниченко

Народний депутат VIII скликання від партії Самопоміч, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

Обіймав посади віце-президента Каргілл і Української зернової асоціації. У 2010–2013 рр. був радником міністра агрополітики.

Вважає, що відсутність ринку землі гальмує розвиток країни й обмежує права людей. За його словами, необхідно створити доступне кредитування, дати доступ до грошей на купівлю землі та на 10 років заборонити продаж землі іноземцям.

Заявляв, що державну землю не варто продавати, а потрібно передавати її в оренду на тривалий період від 25 років.

Алекс Ліссітса

Президент УКАБ, гендиректор компанії ІМК. Має ступінь PhD Берлінського університету ім. Гумбольдта з аграрної економіки, постдокторські дослідження в Школі економіки університету Квінсленда (Брисбен, Австралія) та Державному університеті Айови (США).

Був гендиректором Української аграрної конфедерації. Заснував асоціацію Український клуб аграрного бізнесу.

Вважає, що відкриття ринку землі дасть поштовх подальшому розвитку агросектора і припливу інвестицій в Україну. Вважає, що необхідно впровадити нове трудове законодавство, провести реформу освіти та інновацій, податкову лібералізацію для виведення економіки з тіні, приватизацію держмайна і держкомпаній, а також часткову приватизацію Укрзалізниці шляхом допуску приватних операторів.

Вадим Івченко

Депутат ВР IX скликання від Батьківщини. Ексзаступник голови аграрного комітету ВР. Йому належать корпоративні права в приватних підприємствах Білоцерківінвестбуд Холдинг і БЦ Інформгруп.

Виступав за продовження мораторію. Але пізніше заявляв, що ринок повинен запроваджуватися поетапно. На першому етапі право купівлі повинно надається тільки фізособам і в розмірі не більше 100–200 га.

Іван Слободяник

Голова комітету Асоціації фермерів і приватних землевласників України, голова об’єднання Агропродовольча рада. Раніше працював позаштатним радником мера Києва, радником міністра освіти і науки, позаштатним радником міністра агрополітики.

Вважає, що, ринок землі повинен бути, але до введення ринку потрібно ввести доступне кредитування фермерів і чітко прописати обмеження для фізичних і юридичних осіб.

Також уточнював, що в умовах розбалансованою правоохоронної системи, несправедливих судів, корумпованого Держгеокадастру і відсутності доступу до фінансів – ні про який цивілізований ринок мова йти не може.

Мар’ян Заблоцький

Заступник голови Української аграрної асоціації. Народний депутат IX скликання від партії Слуга народу. Економіст, співавтор низки законів і законопроектів, громадський діяч.

Працював у компанії Оптіма Капітал, аналітиком департаменту казначейства, керівником відділу економічних досліджень в Erste Bank.

Вважає, що мораторій на продаж землі повинен бути знятий.

Олексій Мушак

Народний депутат України VIII скликання від фракції БПП. Член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

У нову Раду не балотувався. Активно виступав проти мораторію, вважав його фіктивним і вигідним агрохолдингам, заявляв, що мораторій призвів до тіньового ринку.

Як повідомляв Landlord, Ірина Паламар вважає, що кандидатів на посаду міністрів треба перевіряти на поліграфі, аби встановити, чи захищають вони національні інтереси.

Поділися

Політика        17 серпня 2019 10:02

Дмитро Разумков назвав ринок землі спірним питанням

Лідер партії «Слуга народу», хоч і вважає питання ринку землі спірним, але порівняв мораторій на її продаж із забороною продавати мобільний телефон.

Свою позицію з питання ринку землі Дмитро Разумков озвучив у інтерв’ю виданню «Новое время» у відповідь на те, які непопулярні, але важливі питання планує вирішувати партія «Слуга Народу».

«Ринок землі, звичайно, спірне питання. Його рішення, з одного боку, може знизити підтримку, але, думаю, нам вдасться вирішити його так, що це зіграє нам у плюс», – заявив Разумков.

Дмитро Разумков поки що не назвав конкретні законопроекти, але запевнив, що партія «Слуга народу» готова протистояти популістським заявам щодо питання ринку землі.

Читайте: Разумков розповів, коли знімуть мораторій на землю

«Нехай популісти спробують провести закон про заборону людині продавати свій мобільний телефон, наприклад», – іронічно зауважив він.

Як повідомляв Landlord, раніше Разумков заявляв, що земельна реформа не першочергове питання.

Поділися

Земля        13 серпня 2019 13:50

Як працює ринок землі в Канаді, США та Австралії

Готуючись до зняття мораторію на продаж землі в Україні, варто більше дізнатися про те, за якими принципами діє земельний ринок в інших державах та які ціни на сільгоспугіддя встановлено за кордоном.

На прикладі  Канади, США та Австралії це питання досліджував Бізнес Цензор.

Канада

Належить до найбагатших країн світу з високим доходом на душу населення та найбільших світових постачальників сільгосппродукції.

Читайте: Слід відмовитися від безоплатної приватизації землі – Олександр Краснолуцький

Тип ринку: відкритий з обмеженнями в деяких провінціях.

Ціна сільгоспземлі: $4,75 тис./га.

Основні характеристики:

  • 65% землі перебуває в приватній власності.
  • Зайнятість в агросекторі – 2,1%.
  • На частку агросектора в загальному ВВП припадає 1,5%.
  • Сільгоспвиробництво повністю забезпечує внутрішні потреби в основних видах продукції. Під сільське господарство використовується 63,3 тис. га землі (7,2% всієї території країни), із них 43 млн га – рілля.

Як регулюється ринок

  • Обмежень по площі немає, крім провінції Острів принца Едуарда. У цій провінції фізособа не може бути власником більше 404 га, а юрособа – не більше 1,214 га. Іноземці можуть купити без дозволу уряду не більше 5 акрів (близько 2 га) землі.
  • У Квебеку іноземці можуть купити не більше 10 акрів (4 га) без дозволу Комісії із захисту сільгосптериторії Квебека, з дозволом – до 2470 акрів (близько 1000 га). У Манітобі іноземці не можуть купити більше 40 акрів (16 га), за винятком, якщо їм надано дозвіл від Ради сільського господарства Манітоби. У Саскачевані іноземці не можуть купити більше 10 акрів (4 га). В Альберті іноземці можуть купити не більше 2 ділянок загальною площею 20 акрів (8 га).

Ферма у Квебеку

Результат реформи

У Канаді була проведена одна з наймасштабніших реформ ринку землі. Конституцією визначено виключне право провінцій на володіння землею і розпорядження нею. Для запобігання зловживань при продажу державних земель усі операції із землею проходять на відкритих аукціонах.

65% сільгоспземель – у власності фермерів. Держава стежить за ефективним використанням усіх земель. Лібералізація ринку сільгоспземлі позитивно вплинула на економічний розвиток країни.

США

Постіндустріальна країна, яка посідає 3-тє місце у світі за площею і чисельністю населення. Сільське господарство – високорентабельне.

Тип ринку: відкритий.

Ціна сільгоспземлі: $10,2 тис./га.

Основні характеристики:

  • У приватній власності перебуває 93% сільгоспземель.
  • У АПК задіяно 1,6% населення
  • На частку агросектора в загальному ВВП припадає 1,4%.
  • Ринок землі існує понад 150 років.
  • 45% площі країни використовується для сільського господарства.
  • 17% земельного фонду – рілля.

Як регулюється ринок

  • Іноземці можуть купувати сільгоспземлю, але повинні повідомити Міністерство сільського господарства США.
  • У деяких штатах іноземці не можуть використовувати пасовища і водойми. Іноді зобов’язані подавати спеціальний звіт щодо інвестицій і доходів від ведення сільського господарства.
  • Ціни регулюються ринком. Обмежень щодо мінімальної і максимальної площі немає.
  • Податки в кожному штаті свої. Ставка податку залежить від площі ділянки. Варіюється від $1 за 1 га в штаті Нью-Мексико до $140 за 1 га в штаті Род-Айленд.

Виноградник у штаті Каліфорнія

Результат реформи

Після громадянської війни реформа ринку землі була визнана пріоритетною. Права на володіння сільгоспземлями були передані громадянам ще в 1862 році. Понад 150 років встановлювалися різні правила.

Зараз ринок ліберальний і відкритий. Це робить США привабливими для інвестицій у сільське господарство.

Земля дедалі дорожчає.

Середній розмір ферми у США – 170 га, агрохолдингу – 530 га. Тільки 8% аграріїв мають земельний банк більше 1 тис. акрів (404 га).

Усе більш популярною стає купівля ранчо, оскільки сьогодні технології дозволяють людям жити і працювати у віддалених районах. Вартість ранчо – від $3 до 10 млн.

Австралія

Один із найбільших у світі виробників і експортерів зернових. Сільське господарство – одна з основних галузей економіки країни.

Тип ринку: відкритий.

Ціна сільгоспземлі: $ 1,6 тис./га.

Основні характеристики:

  • На сільгоспземлі припадає 53% площі країни.
  • Рілля становить 6%.
  • У приватній власності перебуває 77% земель.
  • 61% площі країни покривають близько 136 тис. фермерських і скотарських господарств.
  • Частка агросектора в загальному ВВП країни – 3%.
  • В АПК задіяно 3,6% населення.

Як регулюється ринок

  • Іноземцям дозволили купувати сільгоспземлі у 1975 році. У 2015 році для них ввели норму. Угоди за участю іноземців, які перевищують $15 млн, повинні бути схвалені австралійським урядом.
  • Вимог щодо площі не встановлено. Ціна не регулюється державою і різко відрізняється в різних регіонах. Ціна на землю в Австралії вважається однією з найнижчих із розвинених країн Заходу.
  • У всіх штатах, крім північних територій, сплачується щорічний податок на землю. Часто власники сільгоспземлі звільняються від сплати цього податку.
  • Іноземні інвестиції активно підтримуються урядом Австралії. Проте іноді угоди можуть бути заблоковані, якщо вони не відповідають національним інтересам країни.

Австралійський виноградник

Результат реформи

Ринок землі не отримав активного розвитку. Величезні території в більшості непридатні для ведення ефективного сільського господарства. Є проблема нестачі ріллі.

Але завдяки підтримці уряду продуктивність виробництва зростає. Найактивніше йдуть боротьба із засоленням ґрунтів і впровадження штучного зрошення.

Landlord раніше повідомляв про те, як працює ринок землі в пострадянських країнах: механізми, ціни, результати

Фото: depositphotos

На заставці: Сільгоспугіддя у штаті Массачусетс

Поділися

Новини        10 серпня 2019 10:03

Слід відмовитися від безоплатної приватизації землі – Олександр Краснолуцький

На думку експерта, безоплатну приватизацію землі потрібно скасовувати рано чи пізно, оскільки на новонароджених українців землі все одно не вистачить.

Як повідомляє УКАБ, таку думку Олександр Краснолуцький, заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, висловив під час публічної дискусії «Що мають робити, та як працювати державні органи, аби майбутній ринок землі в Україні був вигідним для всіх?» Захід організувала Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, до якої входять 52 організації, що представляють аграрний бізнес.

Зокрема, під час дискусії піднімалося й питання передачі повноважень місцевому самоврядуванню щодо розпорядження землею. І в цьому контексті, як йдеться у повідомленні УКАБ, більшість учасників дискусії підтримала думку, що  важливою складовою реформи має стати  відмова від безоплатної приватизації землі.

Олександр Краснолуцький аргументував цю точку  зору.

«В Україні 43-45 млн громадян та 60,4 млн га території. 60% – уже у приватній власності, хоча правом на безоплатну приватизацію скористалися лише 17 млн громадян. Щороку народжуються нові українці, які також мають право на безоплатну приватизацію, але землі на всіх не вистачить, і раніше чи пізніше цю норму треба скасовувати», – заявив він.

Читайте: Банки готові до відкриття ринку землі – Дмитро Сологуб

Погодився з цим інший учасник дискусії – Андрій Мартин, старший проектний менеджер із земельної реформи Офісу реформ КМУ. Він підкреслив, що безоплатна приватизація державних та комунальних земель сьогодні є найбільшим джерелом корупції та фактично позбавляє місцеві громади величезних надходжень від перерозподілу земель.

Як повідомляв раніше Landlord, президент Володимир Зеленський назвав конкретні терміни проведення земельної реформи. Так, за його словами, ринок землі відкриють у 2020 році.

Поділися

Політика        09 серпня 2019 14:34

Модель ринку землі в Україні буде до кінця серпня – Офіс президента

Радник заступника голови Офісу президента Денис Малюська заявив, що фахівці опрацьовують модель ринку землі в Україні, і є велика ймовірність того, що ринок відкриють як для фізичних, так і юридичних осіб.

Про це Денис Малюська сказав, коментуючи ситуацію з ринком землі для AgroPolit.

«У нас дуже жорсткі строки. Якщо ми хочемо запускати ринок землі у 2020 році, нам потрібно починати навіть не сьогодні, а позавчора. Ми не збираємся просто запустити ринок, ми маємо виконати величезну підготовчу роботу, яку не зробили протягом минулих років», — зазначив Денис Малюська.

За його словами, зараз йдуть консультації із експертами та фахівцями галузі, і, вірогідно, ринок землі відкриють як для фізичних, так і юридичних осіб.

Читайте: 3 етапи формування ринку землі від радника президента Олега Устенка

«З економічної точки зору, підстав відкривати ринок землі тільки для фізичних осіб немає сенсу», — наголосив радник заступника голови Офісу президента.

Як повідомляв раніше Landlord, президент Володимир Зеленський нещодавно заявив, що ринок землі в Україні з’явиться в 2020 році.

Поділися
Показати ще