Новини / Трейдинг     18 січня 2019 11:31

Голландець обробляє 16 тис. га землі в Україні. Він пояснює, як витрачати державні гроші на агро

Останніми роками загальною проблемою і болючим питанням для україни став постійний відтік професіоналів за кордон. у пошуках кращої долі країну залишають вчені, новатори більшості галузей, талановиті підприємці та кваліфіковані робітники

Український агросектор також потерпає від дефіциту кадрів, але на загальному фоні має досить успішний вигляд. Адже сільськогосподарські підприємства перебувають у постійному розвитку і дають людям головне — перспективу і бачення завтрашнього дня.

Більш того, Україна та її аграрна галузь стали привабливими для іноземців, які обирають вітчизняні поля для розвитку власних фермерських господарств. Україна має неабиякий інвестиційний потенціал, вважають іноземні фермери, які вже господарюють на українській землі.

Корнеліс Хузінха, підприємець з Нідерландів, директор господарства «Кищенці», працює в Україні з 2002 року. Незважаючи на те, що земельний банк підприємства вже давно вийшов за рамки маленького господарства (близько 16 000 га у двох районах Черкаської області), Корнеліс наполегливо називає себе фермером.

Україна має великий потенціал у сільському господарстві та власний шлях

Господарство «Кищенці» входить до десятки найкращих підприємств України з виробництва молока. Окрім активного розвитку тваринництва воно займається вирощуванням цукрового буряка, озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, сої, ріпака озимого, пивоварного ячменю, овочів, а також нішевих культур: нута та квасолі. У рамках «Українського клубу аграрного бізнесу» Корнеліс Хузінха розповів про свій досвід господарювання в Україні та чому в його розумінні успіх — це зовсім не кількості гектарів.

Розвиток

— Коли ми приїхали до України, у нас не було певного пріоритету у виборі регіону — приваблювали принципова можливість розпочати тут аграрне виробництво та величезні перспективи. Тому ми самі жартома кажемо, що наш вибір Черкас був випадковим.

Я ніколи не вважав збільшення кількості землі в обробітку головною ознакою розвитку господарства

Хоча це і не зовсім відповідає дійсності. У далекому 2002-му Черкаський регіон був порожнім — підприємства майже не відкривалися, конкуренції практично не було. І тут ми зустріли гарну підтримку з боку голови однієї з районних адміністрацій області. Починали з невеликої ділянки, зараз у нашому підпорядкуванні вже близько 16 000 га орної землі. І ми не плануємо розширятися на інші регіони України.

На моє переконання, справжній фермер має бути там, де працює і де його угіддя. А якщо розширятися на інші регіони, потрібно створювати зовсім іншу управлінську структуру, відкривати окремий центральний офіс, наприклад, у Києві. Та ми не київські фермери, ми перебуваємо у місці, де наше виробництво.

До того ж, я ніколи не вважав збільшення кількості землі в обробітку головною ознакою розвитку господарства. Для нас розвиток — не у кількості гектарів, а у показнику врожайності з кожного з них, у збільшенні врожайності на 1 га.

Спеціалізація

Господарство спеціалізується на молочному тваринництві, ми маємо 1100 дійних корів, розвиваємо свинарство, у Жашківському районі у нас розташовані три свинокомплекси. До початку воєнних дій в Україні розпочали будівництво нової доїльної зали, та будівництво стало на паузу під час війни. Нещодавно взяли кредит, відновили будівництво і вже з цієї весни почали доїти корів у новій доїльній залі.

Займаємося і рослинництвом, вирощує­мо майже всі основні культури, такі як озима пшениця та ячмінь, кукурудза на зерно та силос, соняшник, соя тощо. Крім того, маємо власне демополе, де випробовуємо не тільки нові препарати, сорти, а й способи обробітку ґрунту, гібриди, густоту посіву та внесення засобів захисту рослин.

Для нашого підприємства випробувальне поле — це вже необхідність, адже технології в сільському господарстві дуже швидко розвиваються. Вже понад чотири роки маємо у практиці використання точного землеробства. Застосовуємо сучасну сільгосптехніку, оснащену GPS-навігацією — це значно підвищує продуктивність виробництва. Основа для нас — це якісна селекція, диференційоване внесення добрив, насіння, застосування мінімального обробітку ґрунту, зменшення проходів техніки по полю. Усе це дає можливість отримувати більший показник врожайності, до чого ми і прагнемо.

Проблеми

Ми знаємо про державну програму пільг для фермерів, і цього року нам виділили 20 млн гривень державних дотацій. Але не вважаю державну систему пільг до кінця справедливою, адже це велике джерело для корупції в країні. На початку нашої діяльності усе будівництво та розширення відбувалося виключно власними силами.

Україна має великий потенціал у сільському господарстві, тому має рухатися власним шляхом, налагоджувати співпрацю з іншими країнами. Українське сільське господарство дуже потужно розвивається, з’являється все більше можливостей для продуктивної роботи, але водночас є і свої проблеми, які, я сподіваюся, держава вирішить у найближчому майбутньому.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

2 години тому

Варю каву підлеглим та активно підтримую спорт в регіоні – Євген Дудка про важливість корпоративної складової

Корпоративна етика та повага до кожного працівника – головні складові в розвикту компанії. Саме таких принципів дотримується засновник групи компаній «Вілія» Євген Дудка. Власник одного з найбільших агрохолдингів Волині не цурається готувати своїм топ-менеджерам каву та щедро винагороджувати працівників за сумлінну працю.

Такі постулати Євген Дудка озвучив у рамках проекту «Унікальний ругіон». Зокрема, власник групи компаній «Вілія» та керуючий компанії «Волинь-Зерно-Продукт» відзначив, що серце колективу не може битися без здорового корпоративного духу, побудованого на взаємоповазі та відчуття довіри.

«Існує таке поняття, як корпоративний дух, і його потрібно підтримувати. Так, нещодавно особисто супроводжував порибалити до Норвегії працівників, які в нашій компанії вже понад 10 років, серед них були і водії, і вантажники. Добре мати і спільні традиції. Наприклад, на Новий рік ми купуємо ялинку у горщику, а потім садимо біля офісу. Щире запитання «Як справи у твоєї дитини?» додає працівнику впевненості в тому, що компанія його цінує і поважає як людину та особистість, а не розглядає тільки як гвинтик у великому виробничому механізмі. Або, наприклад, я завжди приїжджаю до офісу на 15 хвилин раніше та роблю топ-менеджерам каву. Такі прості речі дуже підтримують дух. Працівники мають відчувати себе захищеними. У житті бувають різні кризові ситуації, і людина має знати, що є компанія, на яку він може покластися. Наші співробітники впевнені, що у разі проблеми вони отримають захист та підтримку» – підкреслив управлінець.

Читайте: Побудова агробізнесу за принципами НАТО від Євгена Дудки

Крім того, Євген Дудка додав, що на його підприємстві майже удвічі вищі зарплати, ніж середні по регіону. Також його господарство є лідером з виплати орендної плати за земельні паї та приймає активну участь у соціальних проектах:

Кількість працівників по групі підприємств налічує 1300 осіб із середнім рівнем заробітної плати 14 700 гривень, у той час як на Волині, якщо не помиляюся, середній рівень — 8700 гривень на місяць. Тобто передусім ми соціально відповідальні стосовно наших співробітників.

Більше того, ми серед лідерів на ринку з виплати орендної плати за земельні паї; маємо низку соціальних проектів — виплати стипендій відмінникам у школах, підтримка сільського спорту, долучаємося до культурного виховання молоді.

Відзначимо, раніше Євген Дудка розповів, чому однією з головних цілей його компанії «Вілія» є об’єднання фермерів у кооперативи, і які дивіденди вони від цього отримають.

Думки   

3 години тому

За обслуговування 30 локомотивів General Electric Укрзалізниця заплатить 900 млн грн

Укрзалізниця через систему ProZorro оголосила тендер на надання послуг із сервісного обслуговування 30 локомотивів General Electric та пов’язаних із цим послуг. Передбачувана вартість робіт – 895,25 млн грн.

Про це повідомляє БізнесЦензор.

Аукціон проведуть 25 червня. Переможець тендеру до кінця 2027 р. має здійснювати сервісне обслуговування 30 магістральних вантажних тепловозів серії ТЕ33АС і надавати пов’язані з цим послуги.

Читайте: Nestle повністю викупила виробника соусів Торчин

Тендерні пропозиції можна подавати до 20 травня. Претендувати на участь у тендері може компанія, яка здатна підтвердити, що вона є виробником обладнання, основних запасних частин і матеріалів для виконання робіт із сервісного обслуговування магістральних вантажних тепловозів серії ТЕ33АС і пов’язаних із цим послуг, або має право на їх поставку, надане виробником локомотивів.

Для участі в тендері потрібно подати документ, виданий виробником General Electric, який підтверджує можливість надавати авторизовані послуги з сервісного обслуговування тепловозів ТЕ33АС і користування технічною, нормативною, методичною документацією на локомотив.

Як повідомляв Landlord, на Крюківському вагонобудівному заводі завершили доукомплектацію перших 30 локомотивів General Electric, які перевозитимуть вантажі в Україні.

Логістика   

19 години тому

У торговельній війні США та Китаю вже виграла українська кукурудза

Фуражна кукурудза з України успішно замінила американську на ринку Китаю. Підвищилися шанси й для українських експортерів ячменю. Про такі тенденції агроринку на тлі протистояння двох потужних економік світу розповів Рено Квач, директор, Dongling Grain&Oil (Китай).

Доповідаючи на конференції «Зерно Причерномор’я», Рено Квач детально проаналізував вплив торговельної війни між США та Китаєм на економіку обох країн. На його думку, обидві країни втрачають від цього протистояння, і тому слід шукати шлях перемовин і скасовувати імпортні мита.

Втім, Рено Квач зазначає, що імпорт американської агросировини для Китаю має не вельми суттєве значення, його можна замінити імпортом з інших країн, що на даний час і відбувається. Шанси відкриваються для України, зокрема.

– Українська кукурудза успішно замінила американську. По пшениці ми імпортуємо всього 11%. На тлі величезного внутрішнього ринку це несуттєво, — заявив Рено Квач.

Проте Китай відчуває залежність від американської сої, сорго і ячменю, хоча у  2018 році й скоротив ці види американського імпорту майже наполовину. Сою вже доправляють до Китаю з Бразилії.

Імпорт фуражного ячменю Китай готовий наростити з України, зазначив Рено Квач.

Читайте: Торговельна війна США vs Китай: коли закінчиться і чому Трамп уже програв – Рено Квач

Не суттєво залежить Китай від США і в імпорті м’яса. Водночас, китайський експерт зазначає, що втрата США такого ринку експорту аграрної продукції, як Китай, негативно позначиться на економіці штатів.

Рено Квач, однак, сподівається на відновлення торговельних стосунків обох країн, якщо не завадять політичні причини.

– Обом сторонам варто дійти угоди, консенсусу у відносинах, – каже він.

Він визнає, що Китай через імпортні мита США на промислові товари вже відчуває суттєвий негативний вплив на економіку, і він може погіршитися з зв’язку з втратою ринку. Так, США ввели мита у квітні 2018 року. До листопада 2018 року валюта Китаю впала на 10% до долара США. Рено Квач зазначає, що Китай був змушений «дзеркально» відповідати на введення мит з боку штатів.

Як повідомляв раніше LandLord, у березні намітилася розрядка у торговельній війні США та Китаю. Так, Китай купив 1,5 млн т американської сої. Країни ведуть перемовини щодо скасування мит.

Політика   

18 квітня 2019 11:24

Урожай зернових в Україні складе 65 млн т. Експорт – 46 млн т

Такі прогнози озвучив Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт». За його словами, найближчим часом слід очікувати підвищення інвестиційної привабливості агросектору України.

Про тенденції розвитку аграрного сектору України та світу Сергій Феофілов розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я». Він підкреслив, що міжнародні експерти та фінансові інституції теж оптимістичні в своїх прогнозах щодо розвитку України та зростання її валового продукту. Прогноз «УкрАгроКонсалт» на урожай: 65 млн т, на експорт – 45-46 млн т.

– Ці амбіційні плани з виробництва основані на високій конкурентоспроможності зерна та олійних культур з України. Вірогідне значне підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору України. Швидше за все, це відбудеться наприкінці 2019 року або на початку 2020 року, – прогнозує гендиректор «УкрАгроКонсалт».

Читайте: Кількість весняних опадів найменша за останні 15 років. Як позначиться це на врожайності зернових

Разом із тим, він говорить про ризики та виклики для виробників агропродукції у світі. Один із ризиків – політична нестабільність. Проте експерт вважає, що для України цей ризик є короткостроковими, більшу роль відіграють економічні ризики. Передусім, пов’язані з розвитком глобальної економіки.

– Уповільнення росту глобальної економіки – головний виклик для аграрного сектору, – підкреслює Сергій Феофілов.

Він розповів про сценарії адаптації для виробників та експортерів. Політичне регулювання ринку, на думку експерта, є дуже суперечливим.

Тому на перший план виходять економічні важелі. Сергій Феофілов зупинився на застосуванні нових інструментів сільгоспвиробниками, а саме – спеціалізації на окремих культурах, які зумовлюють розвиток агросектору країни. Наприклад, в Україні найбільшими темпами зростають врожаї та експорт кукурудзи, у Бразилії – сої, у Росії – пшениці.

Як раніше повідомляв LandLord, у 2018 році в Україні зафіксовано рекордний урожай зернових – 70,1 млн тонн.

Рослинництво   

18 квітня 2019 09:44

Кооператив із кластером у 100 тис. га або як Вілія створює найпотужніше фермерське об’єднання України

Засновник одного з найбільших агрохолдингів Волині – групи компаній «Вілія» Євген Дудка – розповів про непросту історію побудови свого дітища та поділився планами розвитку компанії у найближчий час.

Зокрема, у спецпроекті «Унікальний регіон» Євген Дудка зазначив, що розвитком агробізнесу на Волині він почав займатися ще в 90-х, проте справжні обриси агрогіганта «Вілія» з’явилися на початку 2000-х, коли за шалені на той час $63 тис. було придбане підприємство для переробки зернових та за $18 тис. 5 га землі. Такі інвестиції дали суттєвий поштовх для подальшого розвитку підприємства й закріплення його в статусі одного з найсучасніших в регіоні.

«Якщо згадати історію розвитку нашого бізнесу, то він бере початок з торгівлі (що було характерним для більшості підприємств 1990-х років). Наступним щаблем зростання була давальницька переробка зернових та поява власного транспорту. А придбання у 2003 році першого підприємства за шалені на той час кошти — $63 000, і ще $18 000 за 5 га землі в межах міста, стало фактично стартом нашої виробничої діяльності. Ось тоді ми й почали займатися переробкою, яка є моєю улюбленою темою. Чим більша глибина переробки, тим стійкіша структура. Проте сьогодні борошномели переживають не найкращі часи».

На сьогодні керівництво господарства «Вілія» планує зафіксувати у власному обробітку 30 тис. га. землі та об’єднати навколо компанії фермерів із загальним земельним кластером у 100 тис. га. Усе це Євген Дудка планує зробити для створення кооперативів, аби вітчизняні фермери не боялися інвестувати гроші в загальну справу за для виходу агробізнесу на вищий щабель рентабельності та більш ефективної роботи.

Читайте: Бахматюк жорстко наїхав на Гонтарєву, назвавши її катом української економіки

«Наша стратегія — зафіксувати 30 000 га землі у власному обробітку, разом із тим розвиваючи нашу унікальну компетенцію — можливість надання повного комплексу ресурсу та послуг для потреб агровиробників, об’єднати навколо компанії агропідприємства та фермерів із загальним земельним масивом у 100 000 га. Наша компанія, таким чином, стає своєрідним інтегратором між глобальними компаніями-постачальниками, такими як Syngenta, та малими і середніми агровиробниками.

Наступний якісний крок — залучити фермерів, аграрників в об’єднання як акціонерів елеваторної, логістичної інфраструктури і вже практично трансформуватися в кооператив. Проте, потрібен певний час — ще п’ять-десять років  — для зміни ментальності людей та розвитку акціонерної культури, щоб вони були готові інвестувати власні гроші в загальну справу та віддати в управління комусь частину свого активу. Адже що може об’єднати людей? Або спільна небезпека, або спільна вигода. На сьогодні небезпека вже багатьох об’єднала. На Волині я був ініціатором заснування громадської спілки «СПАС» (Самоврядна перша аграрна спілка). У чому сенс? 15 основних виробників домовилися про досить прості речі. Перше — про політику добросусідства. Друге — ми зафіксували межі. Третє — принцип НАТО: напад на одного означає напад на всіх».

Нагадаємо, що в рамках спецпроекту «Унікальний регіон» Євген Дудка поділився секретами ефективної побудови корпоративної культури та пояснив, чому за фермерськими кооперативами стоїть майбутнє українського агросектору.

Кейси   

Показати ще