Спецпроекти / Кейси / Три дні в полях із Toyota     27 березня 2019 09:22

Як учетверо скоротити кошторис на зерносушарку – приклад Макарів-Агробуд

Чому співвласник сільгосппідприємства «Макарів-Агробуд» Ігор Чумак не хоче переформовувати родинний бізнес на холдинг.

Приватне підприємство «Макарів-­Агробуд» у Київській області, яким керує Ігор Чумак, не відрізняється чимось надзвичайним від інших українських сільськогосподарських компаній аналогічного розміру. В обробітку господарства близько 6000 га орної землі, на якій вирощують традиційні для цієї зони культури.

Та є одна відмінність — «Макарів-­Агробуд» входить до великого бізнесу разом із кластером у Миколаївській області з 18 000 га і кластером у Черкаській області з 2000 га, що спеціалізується на м’ясному і молочному напрямі. За структурою, розмірами і різноплановими видами діяльності така конгломерація цілком «потягне» на холдингову компанію невеликого розміру.

Але це не так — усі перелічені підприємства входять до сімейного бізнесу великої родини Чумаків. Саме так — бізнес не об’єднаний в одне підприємство або холдинг, не має єдиної вертикалі управління, окрім самої родини.

Взагалі, такі бізнеси є природними і найдавнішими формами підприємницької діяльності, вони поширені по всьому світі та сприймаються як звичайне явище. В Україні існує Асоціація власників сімейних компаній (FBN Україна). Щоправда, представників аграрного сектора в ній немає, хоча саме ця галузь є найбільш сприятливою для розвитку родинних справ. Можливо, причиною стало те, що у країні досі не сформований ринок землі, можливо, справа у надмірно короткому строку, який було відведено підприємцям, — родинні бізнеси формуються поколіннями.

Але саме така незвична форма господарювання накладає відбиток на всі дії власників.

Як все починалося

А починалося все, як розповідає господар «Макарів-Агробуд», майже 25 років тому, на уламках колгоспної системи. Родина почала потроху збирати землі, які стояли покинутими, та ставити їх в обробіток — працювали на старій техніці, що залишалася у господарствах. Так і був започаткований Південний кластер бізнесу, який зараз є найпотужнішим.

Потім до родинної справи були залучені господарства у Черкаській області, а декілька років тому Чумаки набули корпоративних прав на «Макарів-­Агробуд», активним розвитком якого і взявся займатися Ігор. Основний напрям — вирощування кукурудзи, пшениці, сої та соняшника.

Бізнес починався майже 25 років тому, на землях, що стояли покинутими, настарій техніці

Запитання, скільки ж підприємств об’єднала родина, Чумака дещо збентежило — за його словами, зараз сімейний бізнес поєднав більше 20 юридичних осіб, серед яких далеко не всі належать до аграрної сфери. Наприклад, спільно з дружиною створили й інший напрям діяльності — у сфері легкої промисловості.

Думку про зміну форми підприємства Чумак відкидає — для цього потрібно вибудовувати принципово інші процеси, створювати окрему управлінську вертикаль. Поки родину цілком влаштовує спільно вести всі справи і покладатися лише на себе.

Господарювати по коштах

А ось що таке покладатися лише на себе, Чумак пояснює дуже просто: будь-який розвиток кожного підрозділу планується виключно за результатами попереднього періоду. Тобто, якщо заробив гроші — можеш закладати інвестиції у розвиток. У компанії прийняли рішення не залучати позики. Якщо є підстави для збільшення земельного банку, то робиться це виключно з власних коштів. «Причиною стала, мабуть, загальна ситуація у країні — ніколи не знаєш, що буде після чергової зміни влади, — зауважує господар. — Через відсутність можливості довгостроково планувати ми для себе прийняли таку стратегію розвитку і навчилися дуже ефективно використовувати той ресурс, який у нас є, мінімізували ризики і стали максимально ефективним підприємством».

З іншого боку, додає Чумак, немає тиску кредитних зобов’язань і можна дозволити собі, зібравши урожай, скласти його на складах і почекати гарної ціни.

Усе, за його словами, зводиться до двох питань: для банків першим фактором при прийнятті рішення про кредитування є обігові кошти позичальника, а другим — наявність серйозних активів. А сучасний український агробізнес не можна оцінити як актив — його цінність є майже абстрактною величиною. Є розпайована земля, яка орендується певними господарствами, але це не є активом з точки зору банку. Те, що земля обробляється і приносить доходи, теж неможливо оцінити як актив — адже ніхто не може гарантувати тривалість терміну договору оренди. Теоретично надавати паї в оренду власники повинні мінімум на сім років. На практиці — договори доводиться переукладати щорічно, причому пайовики усіляко уникають офіційного оформлення. «Я розумію банкірів: пройшли часи, коли кредити роздавали на всі боки. Тепер у нас сотня банків просто банкрути і величезний портфель грошей, які вже ніхто не поверне. Тому і вартість всіх кредитних продуктів в Україні надвисока. У нас немає мети нарощувати капіталізацію, щоб комусь показати зовнішню оболонку — кредиторам, інвесторам, банкам…» — продовжує підприємець.

Кредитні продукти на зовнішніх ринках позик дешевші, але для них треба ретельно підготуватися — треба щонайменше три роки проходити євроаудити, робити аналіз діяльності підприємства, щоб стати зрозумілою та прозорою структурою, довести свою надійність.

Земельне питання

Щоправда, є одне питання, де Чумак — випускник Університету імені Шевченка за фахом «економіка підприємства», який він закінчив у 2004 році, виглядає трохи розгубленим. Це проблема майбутнього ринку землі.

За його словами, багато пайовиків вже казали, що продаватимуть свою землю. «Для людей це останній актив, вони вже начиталися, що у Швейцарії земля коштує 63 000 євро за гектар, і називають мені ціну свого паю у $10 000 за гектар. Щоб викупити землі, які зараз орендуються «Макарів-Агробуд», мені потрібно $60 млн, — розмірковує підприємець. — Навіть, якщо ми залучимо ці кошти і будемо весь заробіток віддавати, потрібно 20 років. У реальності навіть більше».

Ось і виходить, що для таких підприємств, як «Макарів-Агробуд», шлях на ринок землі майже перекритий — окупати оборудку доведеться двом поколінням власників.

Економічна доцільність

Господарювання на власних коштах мало ще один наслідок — у підприємстві закуповують лише вживану закордонну сільськогосподарську техніку, за виключенням хіба що найпростіших причіпних агрегатів (вони вітчизняного виробництва).

Пояснення цьому у Чумака просте — за кордоном працюють програми, які стимулюють фермерів оновлювати парк раз на три-п’ять років, надають кредити під 1% річних. Як наслідок — п’ятирічні трактори і комбайни продаються за цінами на 40% меншими, ніж нові. Тобто за ціною двох нових комбайнів є можливість придбати три. Бізнес, який представляє Чумак, формує замовлення, а менеджери компаній, що спеціалізуються на продажі вживаної техніки, підбирають необхідне у США та Європі.

Усі комбайни, трактори й обприскувачі «Макарів-Агробуд» — американського бренду Case, саме йому у підприємству віддають перевагу. Поки що застосовуються барабанні та роторні комбайни, але вже прийнято рішення про повний перехід на ротор. Трактори використовують двох типів — потужні 500-сильні для обробітку ґрунту і трактори на 250–270 к. с. для всіх інших видів робіт. Для посіву за кордоном обирають сівалки John Deere та Horsch, причіпна техніка для обробітку ґрунту — системи LEMKEN.

Для «Макарів-­Агробуд», розташованого на легких підзолистих ґрунтах, доміную­чою культурою стала кукурудза, потім — пшениця, соняшник, соя. Є у господарстві також горох і багаторічні трави.

Не вважає перспективною Чумак і ідею власної переробки сировини. Принаймні для таких господарств, як те, що він очолює. Наприклад, у переробки зерна на борошно дуже «специфічна» економіка — підприємство потрапляє у залежність від одного типу покупця, який «обмежений соціальними сортами хліба» і буде будь-що знижувати ціну.

Тому підприємство напряму працює з великими зерновими трейдерами — Toepfer («АДМ Трейдинг»), Bunge, була спроба працювати із ДПЗКУ.

Партнер — це надовго

Втім, як погоджується господар, за такої економічно доцільної сівозміни значно посилюється роль обробітку ґрунту. Адже системи ощадливого обробітку No-Till, Mini-Till та інші через низку причин в Україні можуть використовуватися обмежено. Найбільший ефект у плані врожайності дає саме оранка. Тобто аграріям потрібно дуже прискіпливо підходити до питання підживлення ґрунту, внесення засобів захисту рослин та вибору насіння.

«Ми на рівні всього бізнесу, для всіх кластерів, формуємо єдине замовлення, і нам зручно працювати з однією компанією, яка буде повністю його забезпечувати. Років сім тому нашим стратегічним партнером стала компанія «Ерідон». Вони розуміють нас і наші потреби, знають специфіку роботи і знімають з нас значну частину організаційних питань, — ділиться Чумак. — Коли у Макарові з’явився наш новий кластер, «Ерідон» оперативно відреагував і забезпечив підприємство всім необхідним. Плюс партнери допомагають з логістикою — наприклад, можуть деякий час зберігати насіння на власних складах».

Такі справжні партнерські відносини не з’явилися на порожньому місці — родинний бізнес Чумаків напрацьовував репутацію надійного контрагента. Зараз «Ерідон» вже може запропонувати для партнера приємний бонус у вигляді часткового розрахунку врожаєм, пропонує відстрочку платежу тощо.

Підприємство з міркувань економії купує вживану техніку — від комбайнів до сівалок

«Ми намагаємося не зловживати цими перевагами і розуміємо, що кращий спосіб підтримувати гарні відносини — сплачувати за все день у день. Але добре знати, що є партнери, які у скрутному становищі допоможуть», — пояснює Чумак.

За його словами, до підприємства звертаються й інші дистриб’ютори, намагаються запропонувати більш привабливі пропозиції. Та припиняти партнерство з «Ерідон» Чумак не збирається: «Ми граємо вдовгу, такий у нас бізнес».

Власне рішення

Гордістю підприємства став новий комплекс з прийому і сушіння зерна — він є унікальним для України, бо працює на соломі.

Як пояснює господар, офіційно це називається «Зерносушарний комплекс з можливістю зберігання зерна на місці». Це не елеватор — сушарки-силоси поєднані з твердопаливним котлом, в якому спалюється солома, і складами підлогового зберігання. Тобто комплекс виконує роль перевалочної бази — зерно привозять, висушують до кондиції та зберігають на нетривалий час перед продажем або переміщенням на елеватор.

У Чумака була ідея зробити зерносушарний комплекс, який працює на альтернативному паливі, що є у рослинницькому господарстві. Перше, що спало на думку, — це солома. При спалюванні вона дає дуже високу тепловіддачу, але й відрізняється великою зольністю.

І тут з’ясувалося, що виробництвом таких котлів промислової потужності в Україні ніхто не займається. Рішення довелося складати буквально на ходу, хоча досвід вже був.

«Перший такий котел ми зробили років шість тому у Миколаївській області. Потім був період проб і помилок — одного разу ми так «перегріли» солому, що зола перетворилася на справжню лаву. Довелося гасити котел, все чистити», — згадує Чумак.

Тому, коли постало питання зібрати зерносушарку у Макарівському районі, врахували попередні помилки. Підприємство знайшло сушарки, виготовлені ще за радянських часів у Кропивницькому і Хмельницькому. Обладнання було у стані металобрухту, тож довелося все лагодити, змінювати деякі частини і збирати на місці.

Проте тепер «Макарів-Агробуд» може не використовувати дорогоцінний природний газ для сушіння зерна. За розрахунками Чумака, коли комплекс буде повністю добудований (зараз ще бракує двох складів), його вартість у перерахунку на 1 т обробітку і зберігання зерна буде на рівні приблизно $80. Це у три-­чотири рази дешевше, ніж в аналогічних існуючих комплексах на традиційному паливі.

Коли ми вже прощаємося з господарем, він ще раз повертається до наболілого: «Без вирішення питання із землею ми зайдемо у глухий кут. Весь розвиток аграрної сфери зараз гальмується щорічними продовженнями мораторію, господарства не можуть закладати довгострокові плани, бо не знають, чи залишаться вони на землі, чи ні».

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

2 години тому

Перевірка харчових підприємств за новим законодавством: що змінилося ІНФОГРАФІКА

Процес планової перевірки харчових підприємств за новими правилами став більш відкритим і прозорим. Відтепер оператор ринку знає, до чого він має бути готовим у разі проведення контролю, а також має право знімати хід інспектування на камеру.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».

Спільно Українським центром європейської політики було розроблено інфографіку, що візуалізує зміни у процесі  перевірки представниками Держпродспоживслужби операторів ринку харчової продукції.

Читайте: Росія продовжила ембарго на продовольчі товари з України до 31 грудня 2020 року

Якщо раніше підприємства попереджали про перевірку за 10 днів і при цьому оператори ринку не знали, чого їм чекати від інспектора і до чого готуватися, оскільки той міг ставити підприємцям запитання на власний розсуд, то зараз ситуація різко змінилася у бік прозорості.

Хоча дату інспектування операторам ринку не повідомляють (попереджають за 3 дні лише в разі аудиту НАССР), проте підприємці тепер знають, скільки разів на рік їм чекати перевірку та які питання ставитиме інспектор (вони є у вільному доступі на сайті Держпродспоживслужби, і інспектор не може їх змінювати на власний розсуд). Також оператори ринку (як і інспектори) тепер мають право знімати процес перевірки на камеру.

Отже, коротко про те, як держава контролювала безпечність продуктів раніше, а як контролюватиме зараз:

Як повідомляв Landlord, Уряд затвердив періодичність планового контролю підприємств. Раніше він проводився раз на рік, тепер – раз на півроку. Окрім цього, підставою для візиту співробітників на підприємство може стати доручення Прем’єр-міністра та обґрунтована скарга споживача.

Політика   

20 години тому

Інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні – Джон Шморгун

Для залучення потужних інвестицій в агросектор України потрібно зняти мораторій на землю і прийняти Інвестиційний кодекс. Таку думку одностайно висловлювали учасники круглого столу «Інвестиції в агробізнес. Що нового нам готує час змін».

Про це повідомляє ресурс InVenture.

На заході, організованому спільно компаніями AgroGeneration і AgroInsightex Co, піднімалися питання ефективного розвитку українського АПК, який неможливий без іноземних інвестицій. Водночас вразливість інвестиційного клімату є однією з головних причин того, що міжнародні інвестори вже 4 роки дисконтують Україну.

Читайте: Поля у США перетворилися на ставки. Великі території залишилися незасіяними

Відсутність кардинальних змін і реформ у Генпрокуратурі України призводить до непрозорості законодавства, що своєю чергою веде до скорочення інвестиційних потоків.

«Адже якщо немає прозорості в законодавстві, то про які інвестиції може йти мова?» – відзначив президент AgroGeneration Джон Шморгун.

За його словами, зараз інвестори чекають парламентських виборів і об’єднання парламентаріїв у більшість для посиленої роботи і змін в Україні.

При цьому друге питання, яке має бути невідкладно вирішене, – це земельне: зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення, тобто відкриття ринку землі.

«Необхідно зняти мораторій, і я сподіваюся, що це станеться. Інвестори цього дуже чекають», – наголосив президент Джон Шморгун.

Він також зазначив, що допомагати Україні впроваджувати реформи повинні західні фахівці, які сприятимуть зміні системи.

Про важливість формування нової інвестиційної політики та її подальшого законодавчого втілення говорили зокрема директор Департаменту ентнонаціональної безпеки Юрій Марченко та голова правління Міжнародної асоціації переробників сільгосппродукції Ольга Кулакова.

«Україні потрібна не просто розробка окремого закону, а саме створення та прийняття Інвестиційного кодексу, який дозволить максимально гармонізувати інвестиційне законодавство», – зазначила Ольга Кулакова.

Саме Інвестиційний кодекс допоможе Україні мінімізувати наявні сьогодні перешкоди для надходження інвестицій, такі як:

  • низька оцінка інвестиційної привабливості України;
  • відсутність чітких «правил гри» для інвесторів;
  • відсутність рівноправності інвесторів і держави;
  • корупція на всіх рівнях влади і відсутність дієвих механізмів захисту прав інвесторів.

Як повідомляв Landlord, Джон Шморгун вважає, що пережити кризу в Україні аграріям буде значно простіше, аніж іншій економіці. Джон Шморгун був пілотом ВМС США, а зараз керує одним з найбільших агрохолдингів країни із земельним банком 110 000 га.

Земля   

24 червня 2019 07:32

Антибіотики в сільському господарстві призводять до 700 тис. смертей у рік

Стійкість до протимікробних препаратів – це, ймовірно, найскладніша загроза глобальному здоров’ю, яку у світі називають «тихим цунамі». Тому три міжнародні організації заснували Багатосторонній цільовий фонд для подолання цієї проблеми.

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Порушення норм відповідального використання антибіотиків, і зокрема в сільському господарстві, призводить до розвитку стійкості до протимікробних препаратів (СПП). На стійкі до лікарських засобів мікроорганізми на цей час припадає приблизно 700 000 смертей у рік, і ця цифра може збільшитися до 10 млн смертей щорічно, якщо не буде вжито жодних дій.

Тому ФАО, ВООЗ і МЕБ (Всесвітня організація охорони здоров’я тварин) заснували Багатосторонній цільовий фонд для боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів з початковим внеском у розмірі $5 млн від уряду Нідерландів.

Читайте: Україна увійшла до ТОП-3 експортерів курятини в Євросоюз

Цільовий фонд заснований терміном на 5 років до 2024 р. і націлений на нарощування зусиль з надання підтримки країнам у протидії безпосередній загрозі СПП, оскільки проблема занадто масштабна, щоб країни могли вирішити її самотужки.

Оголошено про необхідність негайного пошуку $70 млн, які будуть спрямовані на підтримку країн і реалізацію Тристороннього плану роботи щодо СПП на 2019–2020 рр.

До бажаних результатів діяльності Фонду належить створення умов, при яких інфекційні захворювання і у тварин, і у людей, можуть, як і раніше, лікуватися антибіотиками.

  • підвищення обізнаності з проблемою СПП;
  • розроблення національних планів дій боротьби із СПП;
  • спостереження за тенденціями щодо СПП;
  • забезпечення відповідальних схем продажу та використання протимікробних препаратів;
  • підтримка сектора охорони здоров’я тварин у виконанні його зобов’язань щодо відповідального використання антибіотиків як стимуляторів росту.

Такі дії необхідні для того, щоб і тварини, і люди продовжували отримувати користь від доступних і ефективних протимікробних препаратів для лікування хвороб у майбутньому.

Landlord раніше повідомляв про те, що ООН опублікувала доповідь, в якій попереджає про катастрофічні наслідки для людства, зумовлені резистентністю до антибіотиків, і закликає терміново припинити використання критично важливих антимікробних препаратів як стимуляторів росту в сільському господарстві.

Аналітика   

23 червня 2019 08:28

У світі голодує 820 млн людей. Як вимірюється голод – ФАО

У найбільш вразливих до голоду країнах свіжі фрукти й овочі дістати складніше, ніж готові продукти, що тягне за собою серйозні наслідки для здоров’я. Підраховано, що сьогодні понад 820 млн людей у світі голодують. Що ж означають поняття голод і відсутність продовольчої безпеки?

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Попри те, що багато хто може не відчувати «голоду» як фізичного нездужання через гостру нестачу калорій, вони все одно можуть бути позбавлені продовольчої безпеки. Їм може бути доступна їжа для задоволення потреб в енергії, але вони не впевнені, що її вистачить або що їм не доведеться зменшити кількість або знизити якість споживаної їжі, щоб звести кінці з кінцями.

Цей помірний рівень відсутності продовольчої безпеки призводить до різних форм неповноцінного харчування і може мати серйозні наслідки для здоров’я і благополуччя.

Читайте: Як вплине на врожай зернових аномальна спека в Україні

Десятиліттями для оцінки поширення хронічного голоду у світі ФАО користувалася показником «Поширеність недоїдання», таким чином «голод» можна також визначити як недоїдання.

Поширеність недоїдання (PoU) – традиційний для ФАО показник моніторингу голоду на глобальному і регіональному рівнях, заснований на даних про запаси продовольства у країнах, споживання продовольства і потребу в калоріях. Він оцінює достатність споживання калорій серед населення. Чисельність тих, хто голодує, у світі (понад 820 млн) була отримана саме на основі цього традиційного підходу.

Поширеність помірного або гострого ступеня відсутності продовольчої безпеки серед населення на основі Шкали сприйняття відсутності продовольчої безпеки (ШСВПБ) – розрахунок процентної частки населення країни, яка стикається з труднощами отримання доступу до достатньої кількості безпечної та повноцінної їжі для нормального росту і розвитку та ведення активного і здорового способу життя. Дані засновані на прямих опитуваннях людей про їхній досвід, пов’язаний з обмеженістю доступу до продовольства.

Шкала ШСВПБ дозволяє отримати оцінку відсутності продовольчої безпеки на рівні громадянина або домашнього господарства, а також за ступенем гостроти відсутності. Ці оцінки можна порівняти між країнами і групами населення всередині країн. Не обмежуючись тільки національними трендами, така методологія дозволяє в нестачі продовольчої безпеки встановити – «хто» і «де», відповівши на питання: серед яких груп населення відсутність продовольчої безпеки найвища і де вони живуть.

Люди, що переживають помірний брак продовольчої безпеки – це ті, які зменшили кількість та/або знизили якість своєї їжі і не впевнені у власних можливостях отримання їжі через відсутність грошових чи інших ресурсів. Помірна відсутність продовольчої безпеки може підвищувати ризик низки форм неповноцінності харчування, наприклад, затримки росту в дітей, дефіциту поживних мікроелементів або ожиріння в дорослих.

Люди, що стикаються з гострою відсутністю продовольчої безпеки – це ті, в яких закінчилася їжа, а в найбільш крайніх випадках – вони кілька днів не їли. Цю групу людей ФАО називає «тими, хто голодує». Кількість тих, хто страждає від гострої відсутності продовольчої безпеки згідно з ШСВПБ, доповнює кількість тих, хто голодує, визначену на основі показника PoU.

Готові продукти харчування – калорійні, з високим вмістом насичених жирів, цукру і солі – нерідко дешевше і простіше дістати, ніж свіжі фрукти і овочі. Споживання таких харчових продуктів може означати, що ви отримуєте в денному раціоні необхідну кількість калорій, але не отримуєте найважливіші поживні речовини, необхідні для підтримки здоров’я організму і його нормального функціонування.

Крім цього, стрес, викликаний невизначеністю наявності доступу до продовольства і періодами відсутності їжі, може викликати фізіологічні зміни, що сприяють появі надлишкової маси тіла й ожиріння. У багатьох країнах недоїдання та ожиріння співіснують; і те, і інше може бути наслідком відсутності продовольчої безпеки.

Як повідомляв Landlord, у Південному Судані 61% населення загрожує криза продовольства. Брак дощів і внаслідок цього високі ціни на продукти харчування призвели до надзвичайної ситуації з продовольчою незахищеністю населення країни.

Аналітика   

22 червня 2019 09:08

Посуха і спека в Україні поставили під загрозу урожай овочів

Рекордно висока температура повітря, зокрема і в нічний час, а також двотижнева відсутність опадів у північних і центральних регіонах України призводять до проблем із розвитком овочевих культур. Фермери відзначають: якщо такі умови протримаються ще тиждень, то втрати врожаю неминучі.

Про це повідомляє EastFruit.

У Київській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Черкаській та Полтавській областях, на які припадає значна частина виробництва картоплі, буряку, капусти і моркви, вже більше двох тижнів немає опадів. При цьому температури повітря б’ють історичні рекорди.

Читайте: Ми або поборемо контрабанду, або замінимо Івана: підсумки першої зустрічі Зеленського з бізнесом

На найближчий тиждень опадів у цих регіонах синоптики не обіцяють. Такі умови можуть суттєво погіршити стан рослин і навіть призвести до часткової втрати врожаю. Вирощування овочів у господарствах цих регіонів здійснюється без поливу, тож протидіяти зневодненню ґрунту, на жаль, практично неможливо.

Експерти зазначають, що умови для вирощування картоплі, моркви, капусти й буряку цього року далекі від ідеальних. Надлишкові опади і холодна погода наприкінці квітня – на початку травня затримали посів та посадку. Тепер посуха і спека перешкоджають розвитку рослин.

За оцінками аналітиків, господарства України у 2019 році значно збільшили площі під овочами, тож експерти прогнозували ймовірність перевиробництва в цьому сегменті. Але нинішні погодні умови можуть внести свої корективи.

Landlord раніше повідомляв про те, як аномальна спека в Україні вплине на врожай зернових. 

Рослинництво   

Показати ще