Генетично модифіковані продукти: переваги та ризики для споживачів

Генетично модифіковані організми (ГМО) були суперечливим питанням протягом минулих кількох десятиліть. Дехто вітає їх як революційне розв’язання проблеми глобального голоду та недоїдання, інші вказують на їхній потенційний негативний вплив на навколишнє середовище та здоров’я людей.Фахівці дослідили наукове підґрунтя ГМО, їхні переваги, а також ризики, пов’язані з геномодифікаціями, передає newfood.

ГМО: за і проти

За своєю суттю ГМО — це організми зі зміненим генетичним матеріалом. Це тварини, рослини та бактерії, гени яких були змінені за допомогою генної інженерії. Мета генетичної модифікації – надати організмам особливі властивості, яких їм бракувало.

Переваги

Однією з найважливіших переваг ГМО, наприклад, в сільському господарстві, є їхня здатність давати вищі врожаї. Це досягається завдяки таким ознакам, як підвищена стійкість до шкідників або посухи та покращене поглинання поживних речовин. Це означає, що фермери можуть виробляти більше їжі на меншій ділянці землі, що важливо, оскільки населення світу продовжує зростати. Наприклад, було досліджено, що генетично модифікована кукурудза дає на 30% більший урожай, ніж кукурудза без ГМО.

Генетична модифікація також може бути використана для підвищення поживності їжі. Наприклад, культури можна модифікувати, щоб вони містили більший рівень вітамінів і мінералів.

Багато генетично модифікованих культур були створені таким чином, щоб бути стійкими до шкідників і хвороб, що зменшує потребу в хімічних пестицидах. Це може призвести до економії коштів для фермерів і зменшення шкоди, завданої пестицидами. Також, доведено, що ГМ-культури більш стійкі до факторів навколишнього середовища, таких як посуха та екстремальні температури, що може допомогти впоратися зі зміною кліматичних умов і забезпечити стабільне постачання продовольства.

Загрози ГМО

З іншого боку, в чому ж полягає загроза ГМО? Однією з важливих проблем, пов’язаних з ГМО, є їхній потенційний вплив на навколишнє середовище. В першу чергу — це схрещування та втрата біорізноманіття. Генетично модифіковані види можуть гібридизуватися з традиційними, уже відомими нам представниками, і це своєю чергою, змінює цілі природні екосистеми та зменшує різноманіття. Це може мати непередбачувані наслідки для інших організмів, які залежні від змінених екосистем.

Інший потенційний ризик, пов’язаний з ГМО, – розвиток супербур’янів і супербактерій, стійких до пестицидів та інших методів боротьби. І як результат – збільшення використання хімікатів, що завдасть сильнішої шкоди середовищу.

Ще одним серйозним занепокоєнням, є вірогідний вплив ГМО на здоров’я людей і тварин. ГМО можуть викликати алергічні реакції або мати небажані побічні ефекти, які не спостерігалися під час тестування.

Внаслідок стрімкого використання ГМО, зростає рух за маркування, яке вимагало б від компаній повідомляти, чи наявні в їхніх продуктах подібні складники. Споживачі мають право знати, що міститься в обраній їжі, і приймати обґрунтовані рішення щодо того, що вони споживають. Однак опоненти стверджують, що маркування ГМО може стигматизувати ці продукти та призвести до зниження попиту, що зрештою завдасть шкоди фермерам, які покладаються на ГМО-культури.

Висновок

Об’єктивно кажучи, всі покращення в ГМ продуктах є кількісними, а не якісними. Тому до такого типу продуктів не слід ставитися як до страшного злочину проти природи й людства. Однак і занадто захоплюватися ГМ-їжею не варто. Зрештою – обирати вам.

Зауважимо, 7 лютого Європейський парламент прийняв свої зміни до правил, що стосуються використання нових геномних технологій (NGT).

Під час пленарного засідання за текст проголосували 307 депутатів, 263 проголосували проти, а 41 утрималися від голосу, повідомляє Euractiv.

Законодавці згодилися на створення двох категорій NGT: перша категорія стосується модифікованих генів рослин, які не можна відрізнити від традиційних, і друга – рослини з більш складними модифікаціями, які все одно підпадають під суворіші правила.

Депутати Європарламенту вимагають, щоб всі продукти, отримані за допомогою NGT, обов’язково маркувалися, а не маркування рослин NGT 1, як було запропоновано комісією, обмежено лише насінням. Водночас депутати проголосували за обмежене використання NGT у виробництві органічних продуктів, оскільки їх сумісність потребує подальшого вивчення.

Паралельно Європарламент підтримав повну заборону на патентування NGT, щоб уникнути правової невизначеності та залежностей для фермерів. Зараз Рада ЄС повинна визначити свою позицію щодо цього питання.

В той самий час міністри сільського господарства ЄС не змогли досягти згоди щодо пом’якшення правил щодо NGT через різні погляди щодо співіснування з органічним землеробством та питань патентування.

Паскаль Канфін, голова комітету ENVI Європейського парламенту, вважає, що без узгодження в той же день, законодавство, ймовірно, не буде прийняте до червневих виборів до ЄС. Європейська асоціація насіннєвої промисловості Euroseeds привітала рішення, називаючи його значним кроком вперед для інновацій у сільському господарстві.

Заявили, що NGT допоможуть сільському господарству адаптуватися до зміни клімату та що розглядати їх як ГМО є застарілим підходом. У “Грінпісі” наголосили, що не існує достовірних доказів того, що NGT можуть впоратися з наслідками зміни клімату.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про відкликання спірного законопроєкту, спрямованого на скорочення використання пестицидів у ЄС. Причиною стало те, що це спровокувало протести з боку аграрного сектору.

Запропонований у червні 2022 року Регламент сталого використання (SUR) планував зменшити використання пестицидів удвічі до 2030 року та повністю заборонити їх у чутливих зонах, таких як міські зелені зони, сприяючи використанню менш ризикованих альтернатив.

Рішення ухвалено на тлі зростаючого протистояння правих проти Європейської зеленої угоди та широких протестів фермерів, які серед іншого скаржилися на навантаження, яке створюється екологічним законодавством.

24 жовтня 2023 року Комітет з навколишнього середовища Європейського Парламенту (ЄП) ухвалив проєкт рішення, що пропонує зменшення використання всіх хімічних пестицидів.

Згідно з повідомленням Європейського парламенту, депутати проголосували 47 проти 37 з двома утрималися голосами, пропонуючи зменшити використання та ризику хімічних засобів захисту рослин у ЄС до 2030 року принаймні на 50%, а також використання так званих “більш небезпечних продуктів” на 65% порівняно з середніми показниками 2013-2017 років.

Розробники заявляли, що кожна країна-член має прийняти національні цілі та стратегії, основані на обсягах проданих за рік хімічних засобів захисту рослин, їх рівні небезпеки та розмірі сільськогосподарської території. Потім Єврокомісія перевірить, чи потрібно зробити національні цілі більш амбітними для досягнення цілей ЄС до 2030 року.

Депутати Європарламенту пропонували заборонити використання хімічних пестицидів (за виключенням тих, що дозволені для органічного землеробства та біологічного контролю) у чутливих зонах та в межах п’ятиметрових буферних зон, таких як міські зелені насадження, парки, дитячі майданчики, громадські доріжки та території Natura 2000.

Нагадаємо, у Болгарії фермери, які вирощують зерно та інші продукти, розпочали безстрокові протести відповідно до повідомлення Bulgarian News Agency. Вони оголосили про блокування доріг по всій країні з вівторка, 6 лютого.

Іспанські фермери, долучившись до своїх колег в інших країнах Європи, у вівторок, 6 лютого, взяли участь у блокуванні руху на кількох головних автомагістралях країни, наголосивши на спільних проблемах аграріїв.

Асоціація “Сила фермерів” оголосила 12 лютого про проведення п’яти акцій протесту по всій Молдові. Учасники акцій планують блокувати дороги, зокрема біля контрольно-пропускного пункту у Леушенах.

Фермери у Нідерландах організували протести 6 лютого, під час яких вони спалювали сіно та шини на дорогах, а також запускали феєрверки. Згідно з даними поліції, на всі виклики не було можливості реагувати, як повідомляє rtlnieuws.nl.

Фермери з Польщі готуються до повторного блокування одного з пунктів пропуску на кордоні з Україною, а саме КПП “Дорогуськ – Ягодин”. Цю інформацію передає Державна митна служба України через Telegram.

Єврокомісія планує торговельні заходи щодо України після того, як Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина у спільному листі до ЄК зажадали введення імпортних мит на українське зерно через нібито недобросовісну конкуренцію.

Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини подали спільний лист до Єврокомісії, в якому висловили вимогу про введення імпортних мит на українське зерно.

Після оголошення грецькими фермерами збільшення протестів, включаючи блокування автошляхів та можливий марш на Афіни наступного тижня, уряд висловив готовність до зустрічі з прем’єром та представниками протесту, але лише за умови, що блокування буде припинено.

Європейська комісія планує розробити проєкт постанови, який передбачатиме продовження безмитного режиму для експорту з України до середини 2025 року. Проте, польська пропозиція щодо відновлення тарифних квот на агропродукцію була відхилена, і розглядається можливість введення системи ліцензування.

Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський опублікував позиційний документ щодо аграрних протестів, в якому закликав Євросоюз до спрощення та дебюрократизації спільної аграрної політики.

Фермери з Польщі готуються до повторного блокування одного з пунктів пропуску на кордоні з Україною, а саме КПП “Дорогуськ – Ягодин”. Цю інформацію передає Державна митна служба України через Telegram.

Польські фермери влаштували протести на двох інших пунктах пропуску, і знову заблокували рух на «Медика – Шегині»,

З 9 лютого польські перевізники також заблокували три автомобільні пункти пропуску –  “Ягодин”, “Рава-Руська” і “Шегині”. Наразі не можуть проїхати до Польщі й в Україну всі види транспорту.

Прикордонники попереджали, що  9 лютого о 10.00 розпочнеться страйк польських фермерів на ділянках, що межують з українськими пунктами пропуску «Ягодин», «Рава-Руська» та «Шегині». Ускладнення руху для вантажівок через пункти пропуску «Устилуг» та «Угринів» можливе з 12 лютого.

Польські фермери оголошували про намір здійснити новий страйк на кордоні з Україною ще 3 лютого, аби висловити своє незадоволення рішенням Європейської комісії щодо України. Про це інформується на сайті профспілки фермерів “Солідарність”.

Угорські прикордонники попереджають про акції протесту фермерів 9 лютого на автошляху до пункту пропуску «Захонь», що навпроти українського «Чоп (Тиса)». Попередньо, учасники акції не блокуватимуть пропуск автотранспорту.

На пункті пропуску “Ягодин-Дорогуськ” на українсько-польському кордоні поляки розпочали висипати зерно з українських фур просто на землю. 

Фермери Польщі заявили, що планують заблокувати перевантаження української сільгосппродукції на станції Ізов.

Анна Лиса