Фінляндія підтримає Україну у впровадженні сучасної системи моніторингу довкілля

Міндовкілля спільно з фінськими партнерами запускає нові проєкти довкілля та продовжує діалог щодо реалізації Пункту 8 Формули миру Володимира Зеленського, адже Фінляндія є співголовою у відповідній Міжнародній робочій групі, повідомила пресслужба Міндовкілля.

Під час зустрічі міністр Руслан Стрілець та міністр із питань довкілля та клімату Фінляндської Республіки Кай Мюккянен окреслили подальший рух цими треками.

Уже можемо говорити про перспективи приєднання Фінляндії до Довкіллєвої декларації та спільну роботу для створення Платформи з оцінки збитків довкіллю від бойових дій. Фінляндії цікавий наш досвід у цій сфері, зокрема фіксація збитків та візуалізація даних за допомогою застосунку “ЕкоЗагроза, – зазначили в повідомленні.

Крім цього, закладено фундамент для співпраці України з Всесвітньою комісією з природоохоронних територій (WCPA).

Це особливо важливо під час війни, адже 20% природоохоронних територій України постраждали від бойових дій. 10 наших нацпарків під окупацією. Наслідки неважко спрогнозувати за станом 3 парків, які вже деокуповано. Вони потребують майже повного відновлення. Фінляндія головує у WCPA і має глибоку природоохоронну експертизу. Запрошення з боку Фінляндії – вагомий крок для нашої держави у нашому приєднанні до руху європейських національних парків. Це можливість брати участь у європейських процесах ще до того, як ми офіційно приєднаємося до ЄС, – пояснив Стрілець.

Фіналізуються деталі проєкту підтримки України в оцінці шкоди довкіллю, покращення якості води та моніторингу наземного біорізноманіття, фінансування якого в обсязі 2 млн євро забезпечить МЗС Фінляндії.

Україна отримала пропозицію щодо цього проєкту в ході форуму United for Justice. United for Nature у жовтні 2023 року. Сьогодні є дорожня карта проєкту для створення Національної системи моніторингу якості елементів довкілля, а також відновлення біорізноманіття та збереження водних ресурсів.

Раніше стало відомо, що Продовольча і сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (ФАО) і Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) провели захід, присвячений майбутньому поверненню на Землю насіння, відправленого в космос чотири місяці тому. Відповідне відео організації розмістили в Youtube.

Мета новаторського експерименту – вивести нові сільськогосподарські культури, здатні адаптуватися до зміни клімату і допомогти людству в боротьбі з голодом. За прогнозами, до 2050 року населення Землі сягне майже 10 мільярдів людей, тому необхідно вже зараз шукати інноваційні рішення, спрямовані на виробництво більшої кількості продовольства.

Насіння з лабораторій МАГАТЕ і ФАО, що належать до сортів Arabidopsis і Sorghum, вирушило в космос 7 листопада 2022 року на вантажному шатлі без екіпажу. Перебуваючи на орбіті, вони зазнали впливу космічної радіації, мікрогравітації та екстремальних температур – всередині та зовні Міжнародної космічної станції.

Зауважимо, кожного року в Україні ситуація з опадами погіршується, і, відповідно, стає важливим впровадження технологічних рішень для подолання цих викликів.

Про це повідомив Владислав Тютюнник, директор компанії Inter Agrolab та заступник директора з виробництва СТОВ “Інтер”, передає AgroPortal.

Сучасною тенденцією є активне переміщення зони Степу в напрямку центру та півночі, що вимагає від агровиробників змінити технології для забезпечення успішного вирощування врожаїв. Зокрема, Владислав Тютюнник поділився прикладами з Черкащини, Полтавщини та Кіровоградщини, де внаслідок дефіциту опадів у 2020 році кукурудза не утворила початків.

У нашому господарстві ми ще частково застосовуємо оранку, але вже почали розпушувати частину площ і активно думаємо над тим, щоб змінити технологію кардинально, — сказав він.

Рекомендацією аграріям є проведення аналізу кількості опадів у регіонах, де розташовані їхні поля. Дослідження компанії “Inter Agrolab” вказують на важливість врахування розподілу опадів для ефективного ведення сільськогосподарських робіт.

Раніше в Україні відкрили Кліматичний Офіс, що сприятиме змінам у кліматичному ландшафті країни, інформує пресслужба Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця, це остання ланка, яка завершить розбудову кліматичного врядування в нашій країні.

Кліматичний Офіс:

• підтримуватиме уряд України у реалізації кліматичної політики;
• допомагатиме регіонам та бізнесу в реалізації проєктів із декарбонізації та адаптації;
• стане інструментом залучення зелених фінансів (кліматичних) на післявоєнне відновлення України;
• буде одним із ключових стейкхолдерів, який сприятиме налагодженню співпраці України за статтею 6 Паризької угоди та долученню до міжнародного вуглецевого ринку;
• сприятиме розбудові системи торгівлі викидами в Україні.

Сьогодні проводиться титанічна робота, щоб наша країна стала членом Європейського Союзу та знаходилася в межах кордонів СВАМ. Вже наступного року плануємо запустити пілотну національну систему торгівлі. Ми дамо можливість виробникам спробувати здійснити операції на ринку СТВ та зрозуміти, як цей ринок працює, — зазначив Стрілець.

У 2025 році мають бути введені карбонові сертифікати. Це дозволить Україні та її виробникам реалізувати надлишкові обсяги СО₂, що не були емітовані.

У 2026 році система торгівлі викидами запрацює в Україні повноцінно. Наразі нам потрібно провести верифікацію всіх наявних даних і показати світу наш потенціал щодо вільних квот. Ми готові ділитися вільними викидами і робити наш внесок у світовий кліматичний трек. Нашій країні важлива підтримка партнерів, і ми дійсно її відчуваємо від самого початку нашої боротьби за справедливість та мир, — наголосив міністр.

Нагадаємо, перехід до чистої енергетики може прискоритися ще більше внаслідок жорсткішої кліматичної політики.

Важливі океанські течії перерозподіляють тепло, холод та опади між тропіками та північними частинами Атлантики. Але вони можуть перестати працювати вже до 2060 року.

Минулими роками продажі насіння сорго скоротилися орієнтовно в 5-7 разів. У піковий період розвитку культури в Україні загальна площа посівів складала 150-170 тис. га. Наразі це не більше 10 тис. га.

Глобальне потепління може суттєво змінити найближчим часом і смак вина. Воно стане більш солодким та пряним, а ще воно матиме менше додаткових квіткових ароматів.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати