Фермери просять Мінагрополітики надати державну допомогу для розвитку козівництва

Аграрії сьогодні все частіше звертають увагу на козівництво, оскільки тримати кіз простіше, ніж корів, а розпочати бізнес коштує менше. Тому сільгоспвиробники планують звернутися до Міністерства аграрної політики та продовольства з проханням надати державну допомогу для розвитку галузі.

Таке рішення аграрії прийняли під час круглого столу “Державна підтримка тваринництва 2023 — розширення допомоги на кіз”, повідомляє Бізнес Мережа Cільських Жінок України.

За підсумками зустрічі БМСЖ готує пропозиції про внесення змін до Постанови КМУ від 16.08.2022 №918, слово — за державою.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter 

Щодо розміру допомоги та кількості кіз, на яку треба давати цю допомогу, лунали різні пропозиції: від 2 до 10 тис. грн, від 20 до 200 кіз. На думку виробників, допомога на голову — більш оптимальний варіант, ніж вкладання грошей у будівництво. Адже якщо виникає великий ризик для життя, стадо можна перевезти, перегнати.

“Можливо, до війни 1000 грн на одну козу і було б допомогою, але зараз збільшилися ціни на енергоносії. Орендувати 1 га землі для вирощування кормової бази, засіяти та затюкувати в 2021 році коштувало більше 25 тис. грн, зараз дорожче”, — повідомив козівник Григорій Михалев.

Його підтримала власниця ферми “ОгОгО Кози-кози” Лариса Гурова:

“Кормова база — важливе питання в козівництві. Якщо б на державному рівні було ухвалено рішення про те, що виробники козиної продукції мають пріоритет в питаннях оренди землі під пасовища — це вже була б допомога. Створення виробництв дешевих кормів, наприклад, гранульованої люцерни, могло б розв’язати питання з кормовою базою”.

Зараз сільгоспвиробники, що живуть і працюють у постраждалих регіонах України, не мають права брати участь у державних програмах.

“Так, це ризиковано, але несправедливо. Ці люди і так ледве виживають без трудових ресурсів (адже багато хто виїхав), без сталих ринків збуту, так ще й не відчувають ніякої підтримки з боку держави. Після Другої світової війни селян зобов’язували мати козу: вона забезпечувала можливість вижити. На дуже постраждалих територіях саме козівництво може допомогти аграріям встати на ноги”, — вважає юристка проєкту SEE Ольга Заставська.

Нагадаємо, фермер Сергій Свириденко із Донеччини перевіз півтори сотні цапів та кіз на Волинь. До повномасштабного російського вторгнення чоловік утримував екоферму та виготовляв крафтові сири та ковбаси. На початку вересня, рятуючи своє господарство від обстрілів, фермер переїхав за понад тисячу км від рідного дому, у село Дідичі, поблизу Луцька.

Валерія Пепеля

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати