Новини / Технології     18 січня 2021 14:43

Фермерів Сполучених Штатів атакує Західний кукурудзяний жук

Західний кукурудзяний жук, або діабротика, чудово почувається у монокультурі, напрацювавши резистентність до традиційних засобів боротьби із ним

Прихована загроза, яка десятиліттями висіла над виробниками кукурудзи в США, тепер повертається на передній план: кореневі черви кукурудзи, або ж віднедавна відома і українським фермерам діабротика – західний кукурудзяний жук. Про це повідомляє agropages.com.

Крихітні личинки цього виду, яких іноді називають «комахами на мільярд доларів», прогризають коріння кукурудзи, викликаючи руйнівні втрати врожаю. У 2003 році фермери почали сіяти генно-інженерний сорт кукурудзи, відомий як «Bt», який виробляє білок, отруйний для шкідників, але до 2009 року жук розвинув стійкість до токсину.

Нові дослідження дають підстави вважати, що уповільнення відродження західного кукурудзяного жука потребуватиме більш масштабної стратегії, аніж вважалося раніше. Результати, опубліковані в журналі Ecological Applications Екологічного товариства Америки, свідчать, що коли фермери не використовують передові методи боротьби з кореневим хробаками на полі, вони також наражають на небезпеку навколишні угіддя.

Дослідник Кой Сент-Клер і його колега Аарон Гассманн визначили 64 «проблемних поля» в Айові, де шкідник спричинив вищий, аніж очікувалося, рівень пошкодження кукурудзи в період з 2009 по 2013 рік у двох сортів кукурудзи Bt: Cry3Bb1 і mCry3A. У порівнянні з полями, де кореневі хробаки не пошкодили кукурудзу Bt, на проблемних полях спостерігалася більш висока інтенсивність безперервного обробітку кукурудзи в прилеглих буферних зонах.

Регулярна сівозміна – ключова стратегія втручання в життєвий цикл кореневого хробака: коли яйця кореневого хробака вилуплюються на полі, де немає кукурудзи, личинки вмирають від голоду, перш ніж вони встигнуть дозріти і відкласти яйця. Про фермери далеко не завжди дотримуються належної сівозміни.

Читайте: Дмитро Нерода: Ми випередили темпи зростання ринку насіння соняшника

Сент-Клер, нині дослідник-ентомолог компанії Genective, стверджує, що історія стійкості західних кукурудзяних кореневих хробаків до Bt показує, що боротьба з шкідниками – це спільна відповідальність.

«Якщо шкідники залишаються уразливими, виграють всі. Якщо виникне резистентність, постраждають усі», – каже він.

Безперервне вирощування кукурудзи на одному місці надає новим популяціям кореневих черв’яків шанс розвинути стійкість до токсину Bt, а нове стійке потомство поширюється на інші поля.

«Висновок тут полягає в тому, що фермер, який застосовує передові методи управління, такі як часта сівозміна або висів кукурудзи, яка не містить Bt, буде ефективно управляти кореневими хробаками і уповільнювати розвиток стійкості на своєму полі і на сусідніх сільгоспугіддях. І навпаки, фермер, який кілька років садить один і той же гібрид, ризикує розвинути стійкість у паразита, одночасно сприяючи зараженню всієї округи», – пояснив Сен- Клер.

Нагадаємо, раніше Landlord повідомляв про те, що Farming the Future: циркулярне сільське господарство Нідерландів

Читайте також