Фахівці розповіли переваги весняного боронування

Грамотне проведення боронування навесні дає змогу зберегти вологу у ґрунті й покращити умови для сівби та проростання насіння. Усі ці завдання добре виконують борони. Гнучке з’єднання секцій борін дозволяє ідеально копіювати поверхню поля та уникати забивання. Відповідним досвідом поділився головний агроном агрогрупи “Агрейн” Славко Станішич, передає AgroTimes.

Перш ніж зерно ляже у ґрунт, створюємо для нього найкращі умови. Після боронування і закриття вологи трактори з сівалками залишають рівні посіяні рядки на полі. Боронування ми проводимо обов’язково на всіх полях – де ротаційними боронами, де зубовими. Проведення цих заходів допоможе максимально зберегти вологу для майбутніх посівів, рівномірно розподілити пожнивні рештки та наситити верхній шар азотом, – каже Станішич.

Також весняне боронування посівів озимих культур звільняє рослини від пагонів і листків, які відмерли впродовж зимового періоду, сприяє їхньому інтенсивному росту та розвитку.

Компанія “ТАС Агро” цьогоріч планує повністю відмовитися від такого агроприйому як оранка, зазначили у компанії в коментарі AgroPortal.

Замість цього використовуватимуть глибоке розпушування, а в південних регіонах планують працювати з мінімальним обробітком і Strip-till.

Завдяки відмові від оранки компанія скоротить витрати на техніку та пальне, оптимізує чисельність персоналу, знизить норми використання добрив, поліпшить структуру ґрунту і підвищить родючість, — пояснили у компанії.

У планах компанії на 2024 рік і певні зміни в сівозміні культур у бік озимих, збільшивши площі під озимим ріпаком та розширивши посіви сої, соняшнику та зменшивши частку кукурудзи.

Українським фермерам не варто чекати різкого подорожчання овочів. Аграрії досить швидко відновили втрачені обсяги овочів, які раніше вирощувалися переважно в південних регіонах країни, заявив президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник, пише SEEDS.

Якщо говорити окремо, то по овочах не варто сподіватися на великі ціни. Усі ніші вже зайняті, глобальних високих цін на овочі вже не буде, крім точкових. Але це рідкість – раз на 10 років, як зараз із картоплею. За 2022-2023 роки Україна фактично на 100% замістила виробництво овочів. Це те, що ми втратили на самому початку війни, тому що частина південних територій тимчасово окупована, – переконаний Баштанник.

Не менш стабільна ситуація з цінами й в ягідному секторі. Однак є одна ягода, ціни на яку в Україні знову зазнають запаморочливого спаду.

По ягодах ситуація більш стабільна, крім малини. Малина 2023 року обвалилася в ціні, що було абсолютно закономірно й очікувано, тому що аж надто розширили площі. Я думаю, що ця ситуація ще як мінімум на рік, – додав він.

Чималу допомогу українські садівники та овочівники отримали завдяки грантовим програмам, які працюватимуть і цього року.

Глобально – це гранти на сад. Будь-які гранти на холодильники чи для переробки, вони не носять системного характеру. Та і я не чув, щоб хтось масово отримав такі гранти. Є ще гранти по лінії Мінекономіки на обладнання для заморозки, сортування. Але програми там прописані так, що не так багато обладнання, яке потрібно ягідникам, підійде під цю програму. Тому грант на сад – це такий “локомотив”, який витягнув усю історію, – зазначив Баштанник.

Зауважимо, у 2024 році українські фермери планують збільшити обсяг будівництва сховищ для зберігання овочів удвічі порівняно з попереднім роком, за словами директора ТОВ “Толсма Текнік” Олеся Капітанчука, який поділився своїми думками з агентством “Інтерфакс-Україна”.

У 2023 році фермери вже власним коштом, без допомоги зовні, звели 15 нових сховищ для овочів. Капітанчук вважає, що обсяги, зведені торік, були значно більшими, ніж оцінювалося, особливо враховуючи внесок “Толсма Текнік”, що спорудила сховища на 10 тисяч тонн. Отже, загальна потужність нових сховищ у 2023 році склала близько 20 тисяч тонн, більшість з яких призначені для зберігання цибулі, з невеликим відсотком припадають на моркву та картоплю. На початок 2024 року вже надійшли замовлення на спорудження ще більше, ніж на 25 тисяч тонн сховищ, переважно для зберігання цибулі.

Капітанчук також зауважив, що минулого року багато контрактів було укладено у квітні-травні, тому не всі компанії ще розкрили свої плани. За його словами, у 2024 році може бути побудовано сховища для овочів і картоплі загальною місткістю близько 40 тисяч тонн.

Всі ці проєкти будуть фінансуватися самими аграріями.

На Одещині аграрії вже розпочали третю весняну посівну в умовах збройної агресії рф. Відповідно до структури посівних площ під урожай 2024 року необхідно посіяти 789,4 тис. га ярих сільськогосподарських культур, поінформували у Департаменті аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА.

Варто відзначити, що у 2024 році будуть збільшені, у порівнянні з минулим роком, посівні площі зернових, технічних, овочевих, баштанних та кормових культур.

Серед ярих зернових – ранні ярі: ячмінь, горох, пшениця та овес займуть 91,5 тис. га. Їх сівба фактично розпочалася. Користуючись теплою лютневою погодою, аграрії посіяли 7,5 тис. га ярого ячменю та 4,2 тис. га гороху.

Нагадаємо, збільшення рентабельності виробництва зернових та олійних культур можливе тільки за умов стабілізації експорту морським шляхом та відсутності перешкод через західні кордони країни, зазначив генеральний директор УКАБ Олег Хоменко під час ХV Міжнародної конференції “Ведення агробізнесу в Україні” (DoAgro23), організованої асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу” та агенцією UCABevent.

У 2023 році імпорт кукурудзи Китаєм становив 27,13 млн тонн, що на 31,6% більше, ніж у 2022 році після рекордних показників у грудні.

Вже 19 січня у порту Одеси ціни на кукурудзу прогнозуються на рівні $158-164 за тонну, а 26 січня очікується $160-165 за тонну.

Прогнозована врожайність кукурудзи у США на 2024 рік становитиме близько 180 бушелів (4,6 тонн) на акр (0,40 га).

Станом на 24 січня 2023/24 маркетингового року обсяг експорту зернових та зернобобових культур з України склав практично 22,15 мільйона тонн. Це на 3,6 мільйона тонн, або 14% менше, ніж у відповідний період попереднього сезону.

Світовий імпорт продовольства в 2023 році сягне $1,98 трлн, що на 1,5% перевищить рекордний показник 2022 року.

Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО), у липні світові ціни на продовольчі товари  зросли на 1,3% порівняно з червнем, але все буде на 11,8% нижче рівня липня 2022 року.

У 2023 році світове виробництво зернових ООН збільшилося на 1% і досягло 2813 млн т,  повідомили в Продовольчій та сільськогосподарській  організації (ФАО).

Анна Лиса