Новини / Садівництво     17 травня 2019 10:33

Експорт української лохини перевищив 2 тис. тонн. Середня вартість – 6 євро за кг

Інвестиційний план господарства з вирощування лохини на 100 га: привабливі показники прибутковості за умови довгого інвестування.

З усього фруктово-овочевого сегмента ринок лохини (чорниці садової) розвивається найшвидше. Прогнози щодо подальшого розвитку залишаються позитивними, оскільки попит на ці ягоди стрімко зростає в багатьох країнах, і йдеться не тільки про фреш-ринок, а й про сегмент замороженої ягоди. Крім того, лохина перетворилася на глобальну ягоду — вирощується в різних країнах і на різних континентах, може реалізовуватися протягом цілого року, а логістичні можливості дозволяють доставляти її до будь-якої точки світу.

Глобальний тренд

Згідно з даними Міжнародної чорничної організації (IBO), виробництво лохини зростає в усьому світі. За останні 20 років виробничі площі під нею збільшилися з 25 000 га в 1995-му до майже 140 000 га у 2016 році, в той же час обсяги виробництва ягід зросли більш ніж у 20 разів, досягнувши у 2016-му рівня 655 000 т.

І такий тренд триває. Це пов’язано з появою нових регіонів виробництва лохини. Хоча США, як і раніше, є світовим лідером у виробництві цієї ягоди (приблизно 87% від загальносвітового обсягу), за останні кілька років виробництво лохини інтенсивно розкинулося в Південній Америці (Чилі, Аргентина, Перу). Крім того, спостерігається різке зростання виробництва в Іспанії та Марокко, а також в Азії, де лідером став Китай.

На європейському континенті лідером є Іспанія із обсягом виробництва ягід близько 30 000 т, Польща посідає друге місце із 16 000 т. Для порівняння: в України цей показник на рівні 2000–2500 т.

За останні 20 років площі під лохиною у світі збільшилися з 25 000 га до 140 000 га і наразі продовжують стрімко зростати

Серед сильних і швидко зростаючих конкурентів слід зазначити Іспанію. Вироблені в цій країні південні сорти забезпечують високоякісні ягоди, істотно кращі, ніж високий північний сортотип лохини. У провінції Уельва, яка до недавнього часу була відома як світовий виробник полуниці, закладено безліч нових плантацій чорниці садової (загальна площа в цьому регіоні оцінюється приблизно у 2500 га), а виробництво зростає на 20–30% в річному численні. Хоча поставки іспанської чорниці припадають на кінець травня — початок червня, вони можуть бути набагато довшими і, отже, конкурують з більш північними регіонами (Польщею, Україною, країнами Балтії). Також заявляють про себе на ринку лохини Румунія, Болгарія та Хорватія. Такі виробники, як Перу й Аргентина, наступають на п’яти по закінченню сезону реалізації продукції згаданих виробників. Основні імпортери лохини — Велика Британія (60–70 млн євро) і Нідерланди (понад 62 млн євро).

У той же час для лохини відкриваються нові ринки. Наприклад, Китай відкрив свої кордони для перуанської та аргентинської лохини. Це означає, що Європі доведеться активніше боротися за стабільні поставки продукції, у тому числі за рахунок пошуку альтернативних постачальників лохини, наприклад з Південної Африки.

Інвестиції у виробництво лохини великі передусім через високу вартість ресурсів для забезпечення захисту рослин, а також витрат на сертифікацію, необхідну на європейському ринку. Це обмежує участь малих виробників у поставках лохини до Європи й одночасно відкриває можливості для великих гравців ринку.

Ринок лохини в Україні

Українські виробники не тільки активно інвестують у розширення посівних площ лохини, вони також підвищують якість ягід — впроваджують системи захисту від заморозків, інвестують у дослідження сортів культурної рослини, які були б найбільш підходящими для вирощування на певному ґрунті в умовах місцевого клімату.

Попит і пропозиція на ринку ще не збалансовані, попит продовжує рости швидкими темпами, тому виробники не прогнозують надлишку ягід на ринку в найближчі три роки.

Сьогодні лохина займає третє місце у структурі ягідних плантацій України, поступаючись лише смородині та садовій полуниці. На частку лохини в Україні припадає 20% всіх площ, зайнятих плантаціями ягідних культур, керованих професіоналами.

Лідер з вирощування лохини — Житомирська область. Площа плантацій становить близько 400 га. Таких показників вдалося досягти завдяки сприятливим кліматичним умовам і складу ґрунту. До речі, у цьому регіоні працює практично найбільший в Європі виробник лохини — фірма «Бетек» (площа плантацій становить 325 га). Ще 200 га насаджень розташовані у Волинській області (більшість з них належить компанії «Флора») і понад 100 га — у Київській області.

Перелік глобальних постачальників лохини тільки за декілька років поповнили Перу та Аргентина

При цьому виробництво лохини в Україні має потужний експортний потенціал. Згідно з даними аналітичної платформи East-fruit, тільки з 2015 до 2017 року експорт лохини зріс у шість разів (до 1900 т), а у 2018-му перевищив 2000 т. Найбільші імпортери української ягоди — Білорусь, Нідерланди та Велика Британія.

Так, експорт лохини до Білорусі у 2017 році становив 739 т, що на 49% більше в порівнянні з 2016-м. Другий за величиною торговий партнер — Нідерланди імпортував у 2017 році 720 т чорниці. Велика Британія посіла третє місце з показником 419 т, хоча варто зазначити, що обсяги експорту до Великої Британії у 2017 році в порівнянні із сезоном 2016-го зросли на 300%. При цьому середня закупівельна ціна становила 120–150 грн/кг.

У середньому в 2017-му роздрібні ціни в Європі варіювалися в межах 15–20 євро за кілограм кондиційної свіжої лохини. Заморожена лохина продається дешевше — від 6 до 9 євро/кг.

Що стосується гуртових цін, основним європейським ринком, де можна було найбільш вигідно продати лохину в 2017 році, залишалася Велика Британія. Ціни на упаковану, відкалібровану і готову до експорту лохину становили від 6 до 8 євро/кг. У сусідній Польщі гуртові ціни варіювалися в межах 4–6 євро/кг.

Що стосується внутрішніх цін в Україні, перші гуртові партії лохини українських господарств на внутрішньому ринку оцінювали у 2017 році на рівні 230–260 грн/кг (7,6–8,6 євро/кг), а вже в середині сезону ціна знизилася до 170–200 грн/кг (5,6–6,6 євро/кг).

Діапазон цін на імпортну лохину в Україні був набагато ширшим, що обумовлено неоднорідною якістю продукції: лохина низької якості пропонувалася по 150–160 грн/кг (4,9–5,3 євро/кг), а більш якісна ягода — по 200–230 грн/кг (6,6–7,6 євро/кг). Споживчі ціни на лохину залежать від декількох факторів, таких як якість, походження та розмір упаковки.

Слід зазначити, що у 2018 році був зафіксований перший прецедент поставки української лохини до Сінгапуру. Компанія «Українська ягода» експортувала пробну партію лохини обсягом 500 кг до Сінгапуру за ціною 250 грн/кг (7,66 євро), з яких 70 гривень (2,15 євро) пішли на транспортні витрати та логістику.

З урахуванням високого попиту на лохину в Україні та порівняно низьких закупівельних цін у європейських експортерів все ще вигідніше продавати лохину на внутрішньому ринку, до того ж господарства ще не здатні формувати стабільно великі партії лохини для експортних потреб.

Беручи до уваги дані з відкритих джерел, можна стверджувати, що ринок збуту лохини поки відкритий. Внутрішній ринок українські виробники забезпечують на 8–15%, що також говорить про перспективи зростання.

Так само лохина набирає популярність в Європі, й українські виробники орієнтуються на експорт — про це свідчить бум сертифікації виробленої лохини GLOBAL G.A.P.

У той же час ринок розвивається дуже активно, і враховуючи, що плодоношення цієї культури починається з третього-четвертого року, в найближчі два-три роки варто очікувати, що пропозиція задовольнить внутрішній попит. У даному випадку найбільш ефективно орієнтуватися на експорт до країн Азії, де ціни на цю ягоду істотно вищі, ніж європейські.

ТЕКСТ: Михайло Дикаленко

Овочівництво        4 години тому

Для подолання дефіциту на ринку Україна імпортує картоплю з Білорусі

Ціна на картоплю в Україні за останній тиждень зросла на 20% – до 8–12 грн/кг. Попри це попит на продукцію залишається високим, а пропозиція – досить обмеженою. У зв’язку з такою ситуацією українські трейдери розпочали поставки картоплі з Білорусі.

Про це повідомляє EastFruit.

Білоруську картоплю продають за ціною від 8 грн/кг, проте її якість не завжди влаштовує українського споживача.

Читайте: Картопля росте в мішках: унікальний досвід Фінляндії

Цього тижня вітчизняні виробники картоплі планують підняти ціни на свою продукцію з огляду на активні темпи збуту, хоча вже сьогодні ціни на картоплю в країні в середньому в 2,5 разу вищі, ніж у середині серпня минулого року.

Landlord раніше повідомляв про те, що українські картоплярі згортають бізнес: 3 основні тенденції на ринку картоплі.

Поділися

Садівництво        6 години тому

Як заробити на лохині: поради ягідникам-початківцям від вінницького фермера

На Вінниччини багато господарств відмовляються від вирощування малини та смородини і переходять на виробництво лохини. Один із успішних ягідників – Олег Вагін, що має в селі Микулинці Літинського району плантацію із 2600 саджанцями лохини, – розповів, як заробити на цій культурі.

Про це повідомляє EastFruit.

Олег Вагін поділився своїм досвідом, як йому вдалося досягти рентабельності у вирощуванні лохини і зберігати конкурентоспроможність цього бізнесу.

  • Для початку фермер виділив біля будинку ділянку площею 40 соток та закупив посадковий матеріал.
  • Із торфу й перепрілої хвої приготував субстрат для саджанців, підвищивши таким чином кислотність ґрунту (оскільки на чорноземних ґрунтах, які переважають на Поділлі, лохина рости не може).
  • Для мульчування використовує свіжу тирсу.
  • Мінеральні добрива (крім азотних) вносить навесні й відразу після збору врожаю. Лохина дуже вимоглива до вмісту мінералів і вимагає порівняно невеликої кількості елементів, погано переносить підвищену концентрацію добрив.
  • Рослини порівняно стійкі до шкідників і хвороб, рано вступають у плодоношення, довговічні, при належному догляді ростуть 50–90 років.
  • Лохина потребує щедрого поливу. Кращий варіант – крапельне зрошення, але дуже багато фермерів припускаються помилок і не розраховують кількість води у свердловині.
  • Щоб налагодити збут і прорекламувати свою продукцію, звернувся до оптовиків, які займалися малиною та смородиною.

«Деякі спочатку сумнівно ставилися до такої пропозиції, перепитували, що це таке. Скаржилися на бізнес з чорницею, мовляв, одна морока з нею, тому що через два дні з неї тече сік і її потрібно викидати. Я пояснив, що лохина зберігається в ідеальному стані до двох тижнів і поступово почав отримувати замовлення. А ось ті, хто торгував на ринках столиці, забирали без коливань», – розповідає Олег Вагін.

Читайте: Гроно масою 5,5 кг: виноградарі представили свої досягнення на конференції в Запоріжжі ФОТО

Сьогодні у фермера проблем зі збутом немає – у нього забирають ягоду оптом просто в селі.

Олег Вагін відзначає, що для того, щоб бути конкурентоспроможним, потрібно дотримуватися відповідної технології вирощування. А ще – наполегливо, «з ранку до вечора працювати на плантації»: обрізати кущі, стежити за поливом, щоб ягода була солодкою і не дрібною.

«Взагалі я всім повторюю, що лохина не любить дилетантів», – підсумовує вінницький господар.

Landlord раніше повідомляв про те, що українська лохина продається в одній із найбільших торгових мереж у світі.

Поділися

Трейдинг        01 серпня 2019 16:16

Імпорт агропродукції в Україну в І півріччі зріс на 7,5%

У І півріччі 2019 року Україна імпортувала агропродукції на суму $2,8 млрд, що на 7,5% більше, ніж за перші 6 місяців 2018-го. Близько половини імпортних поставок припадає на країни ЄС.

Про це повідомляє на своєму сайті Інститут аграрної економіки.

Звідки постачають продовольство в Україну?

У січні-червні 2019 року продукцію АПК імпортували:

  • З Євросоюзу – на  $1436 млн (51% загального імпорту);
  • З країн Азії – на $508 млн (17,8%);
  • З країн Латинської Америки – на $231 млн (8,1%);
  • З країн Африки – на $148 млн (5,2%).

Читайте: Україна може перетворитися на імпортера продовольства: Богдан Данилишин застерігає нову владу

ТОП-5 найбільших експортерів продукції АПК в Україну в І півріччі 2019 р.

  • Польща ($297 млн)
  • Німеччина ($237 млн)
  • Туреччина ($172 млн)
  • США ($153 млн)
  • Франція ($147 млн)

За словами заступника директора Інституту аграрної економіки Миколи Пугачова, товарна структура імпорту продукції АПК в Україну не змінюється кілька років поспіль. Найбільші суми закупівлі припадають на рибу, ракоподібні та молюски; плоди (цитрусові і банани, та горіхи); насіння олійних культур.

«Характерною ознакою І півріччя 2019 року стало зростання вартості закупівель усіх ключових імпортованих товарів за винятком насіння олійних культур (насамперед соняшнику)», – відзначив Микола Пугачов.

Landlord раніше повідомляв про те, що у 2018 році Україна імпортувала агропродукції на $5,5 млрд доларів, що на 17,4% більше, ніж у 2017-му. 

Поділися

Садівництво        30 липня 2019 14:40

Ціна на лохину в Україні знову падає – мінус 25% за тиждень

Українська лохина знову подешевшала – за тиждень на 25%, в основному за рахунок збільшення пропозиції дрібної ягоди. Сьогодні на гуртовому ринку ціна на лохину становить від 80 до 110 грн/кг.

Про це повідомляє Інфо-Шувар.

Експерти вважають, що значна частка дрібної ягоди в загальному урожаї лохини цьогоріч зумовлена неефективним запиленням культури через несприятливі погодні умови навесні (низьку температуру, дощі). Також частині виробників бракує досвіду для отримання ягоди великого калібру.

Читайте: Українська лохина продається в одній із найбільших торгових мереж у світі

За останній тиждень липня ціна на дрібну лохину зменшилася на 35% – до 80–90 грн/кг. Велика ягода подешевшала на 15% – до 100–110 грн/кг. При цьому пропозиція лохини на українському ринку суттєво збільшилася.

Landlord раніше повідомляв про те, що на початку липня ціни на лохину в Україні обвалилися до рекордно низького рівня.

Поділися

Аналітика        30 липня 2019 10:04

Україна може перетворитися на імпортера продовольства: Богдан Данилишин застерігає нову владу

Стан української економіки після виборів не дає приводу для оптимізму, і поки що Україна не використовує жодних відомих заходів для її стимулювання. Якщо пустити все на самоплив, то наша країна не тільки не розвиватиме промисловість, а й перетвориться в імпортера продовольства.

Таку думку висловлює на своїй сторінці у Фейсбук голова  Ради НБУ, доктор економічних наук, професор Богдан Данилишин.

Експерт відзначає, що не тільки в українській економіці не все добре. Гальмування переживає й економіка Китаю, яка є другою за розміром у світі: темпи її зростання у ІІ кварталі цього року виявилися рекордно низькими за останні 27 років (6,2% у річному вираженні).

Читайте: Затверджено єдині норми природних втрат зерна при зберіганні

Богдан Данилишин наводить заходи, які здійснює китайський уряд для стимулювання економіки країни:

  • Народний банк Китаю з початку минулого року 6 разів знижував норму обов’язкових резервів для банків заради підтримки збільшення кредитування.
  • Анонсовано помірне зниження процентних ставок для підприємств малого бізнесу.
  • Оголошені податкові послаблення в обсязі $291 млрд, регіональна влада отримала квоту в $295 млрд на випуск спеціальних бондів, націлених на фінансування будівництва інфраструктури.
  • Акцент зроблений на загальне фіскальне пом’якшення – плановий дефіцит бюджету КНР піднято з 2,6 до 2,8% ВВП.
  • Розширення доступу інвесторів за рахунок скорочення списку галузей, в яких діють обмеження, спрощення процедур ліцензування.

Проте, за словами експерта, Україна наразі не використовує жодних відомих у міжнародній практиці заходів для стимулювання економіки країни.

Богдан Данилишин вважає, що поруч з Кабінетом міністрів в Україні слід створити «адміністрацію (Раду) з питань розвитку, з особливими повноваженнями, підпорядковану президенту». Такий крок було здійснено в країнах «економічного дива».

Створена адміністрація повинна бути «ставкою Верховного головнокомандувача в економіці», – підкреслює голова  Ради НБУ.

Крім вражаючих фактів щодо скорочення виробництва на таких гігантах української промисловості, як ДП «Антонов» та Крюківський вагонобудівний завод, експерт наводить приклад рекордного за останнє десятиліття імпорту у 2019 році огірків та томатів, підкреслюючи, що на цьому тлі вітчизняним виробникам усе важче конкурувати на внутрішньому ринку з турецькими овочами.

За словами Богдана Данилишина, на сьогодні товарні потоки між Україною та зовнішнім ринком побудовані за неефективною схемою, коли експортуються в основному сировина і напівфабрикати, а ввозяться машини, обладнання, товари широкого вжитку.

«Якщо пустити все на самоплив, то доведеться не тільки забути про виробництво літаків або пасажирських вагонів, наша країна перетвориться в імпортера продовольства», – підсумовує Богдан Данилишин.

Landlord раніше повідомляв про те, що Богдан Данилишин наголошує на необхідності створення в Україні експортно-кредитного агентства для для стимулювання зростання економіки.

Поділися
Показати ще