Низька найменувань української аграрної продукції на, які діють тарифні квоти безмитних поставок до ЄС потребують перегляду. Так вважають аналітики компанії «Рro-consulting». За їх даними, в минулому році вітчизняні виробники продали в об’єднану Європу товарів і послуг на суму близько $ 20 млрд, що склало 40,5% від загального обсягу експорту. Річне зростання досягло 21%.
На їх думку, такі показники, безсумнівно, є позитивним результатом роботи зони вільної торгівлі, що набрала чинності на початку 2016 року.
«Проте, в взаємній торгівлі України з Євросоюзом є і стримуючі фактори. Стосуються вони, зокрема, аграрної продукції. Так як ЄС дотує своїх сільськогосподарських виробників, він не може допустити вільних поставок на свій ринок відповідної продукції з інших країн. Для захисту своїх аграріїв введені мита, що знижують конкурентоспроможність імпорту. Без мита можна ввозити товари в рамках тарифних квот, які встановлені і для продукції з України. Деякі з цих квот настільки малі, що наша країна вибирає їх дуже швидко», – кажуть аналітики.
Вони нагадали, що за 5 днів 2018 року було вичерпано квоти на поставки пшениці і кукурудзи, які складають 1,035 млн т і 1,125 млн т відповідно. Лише до 11 січня протрималися квоти на мед, які діють у розмірі 8 тис. тонн, виноградний і яблучний сік – 14 тис. тонн. До 17 квітня були вичерпані ще дві квоти: солод і пшеничний глютен, оброблені томати.
«Про те, наскільки дані квоти малі для нашої країни, можна судити за загальними обсягами виробництва і експорту відповідних видів продуктів. Так, близько 400 тис. Українських пасічників збирають протягом року приблизно 70 тис. тонн меду. З них, приблизно 57 тис. тонн експортується в держави Євросоюзу понад тарифної квоти, тобто зі сплатою мита. Приблизно таке ж становище з квотами на зернові», – наголосили фахівці.
За даними компанії, в 2016/2017 маркетингового року Україною поставлено на міжнародний ринок 17,5 млн тонн пшениці і 20,7 млн тонн кукурудзи.
«Усунення стримуючих квот на експорт українських товарів життєво необхідно для нашої країни. Адже за підсумками 2017 роки ми маємо більш $ 9,15 млрд негативного балансу з експорту-імпорту товарної продукції. Для того щоб ліквідувати цей дисбаланс необхідно розширювати вже наявні канали збуту, наприклад, шляхом переговорів з ЄС щодо збільшення квот, так і шукати нових покупців на світовому ринку», – додали в «Рro-consulting».
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!