Новини    08 жовтня 2018 09:19

Досвід фермерів: Як на практиці працюють інновації в агросекторі


Єднання новаторів: компанія BASF об’єднала 26 провідних господарств україни, які охоче використовують інноваційні розробки на своїх підприємствах

Наприкінці березня компанія BASF зібрала у Києві кращих аграріїв України на перше засідання «Клубу новаторів агробізнесу», до якого ввійшли 26 інноваційно орієнтованих господарств із 20 областей країни. З того періоду аграрії використовували інноваційні розробки BASF на власних підприємствах і вже зараз можуть підбити підсумки ефективності «Клубу новаторів агробізнесу» та розповісти про власний досвід.

 ОЛЕКСАНДР ІВАНОВ, головний агроном фермерського господарства «Зерновоє» (смт Доброслав Лиманського району Одеської області):

— «Зерновоє» обробляє 6500 га землі. Коли я прийшов у це господарство 15 років тому, ми починали з 2000 га. У нашій сівозміні соняшник, пшениця, ячмінь, четвертий рік займаємося олійним льоном. Зараз посіви льону сягають 700 га. Також плануємо зайнятися озимим горохом, аби розширяти сівозміну.

Поточний рік винятковий через погоду. Із зими ми відразу стрибнули у літо. Наприклад, на пшениці не встигла розвинутися вторинна коренева система, вона почала жовтіти. По соняшнику також рвані сходи, а рівненькі там, де встигли раніше посіяти. А ще це місце більше 30 років тому було обране як «аеродром підскоку» — тут фактично завжди суха земля. До кожної ґрунтово-кліматичної зони слід підходити з належними технологіями. Власне, з компанією BASF ми й познайомилися на цій основі. У нас була мета — створити гарну технологію для наших непростих умов господарювання. Зараз весь фунгіцидний захист у господарстві ґрунтується на препаратах компанії BASF: по ріпаку, зерновій групі та соняшнику. З осені ми з регіональним представником розписуємо всю систему захисту, технологічну карту — і доводимо все до досконалості для наших конкретних умов.

У рамках «Клубу новаторів агробізнесу» ми проводимо експерименти, закладаємо досліди. Минулого року, наприклад, Піктор® на соняшнику дав найкращу прибавку врожаю. Цьогоріч спробували ґрунтовий гербіцид Акріс®. Препаратом Піктор® у поточному році теж дуже задоволений. Непогано показав себе Ретенго®. На 60% соняшника ми внесли Архітект™ у нормі 1,2 л/га — візуально помітно, що культура дещо присіла, стала компактнішою, має більш статурне листя. Причому це більш виражено на тих полях, де пройшов дощ.

По озимому ячменю, який був протруєний препаратом Систіва®, використали Адексар® СЕ Плюс у нормі 0,6 л/га. Усе насіння ячменю було оброблено засобами Систіва® та Іншур® Перформ. Також на всіх зернових вносили регулятор росту Медакс® Топ.

МИКОЛА ГУРЖІЙ (праворуч), головний агроном господарства «Преображенське» (село Червона Криниця Оріхівського району Запорізької області):

— Нашому господарству 20 років. Ми обробляємо 18 000 га землі, вирощуємо, зокрема, зернові культури: озиму пшеницю, озимий ячмінь. Також маємо ріпак, горох та кукурудзу. У нашій зоні ризикованого землеробства працюємо досить успішно. Минулого року ми отримали пшениці по 48 ц/га по господарству, ячмінь озимий дав 53 ц/га, ріпак — 33 ц/га, соняшник — 25 ц/га, горох — 24 ц/га. Кукурудза в господарстві на зрошенні, її врожайність становила 126 ц/га.

Цього року посіяні 9000 га озимих зернових, 2700 га ріпака, 1000 га кукурудзи, 3500 га соняшника. З дощами у нас сутужно — за другий квартал випало лише 19 мм опадів.

На сьогодні закінчили збирання озимого ячменю та отримали 46 ц/га, хоча планували 55 ц/га. Волога стала лімітуючим фактором. Збирання озимої пшениці завершене з результатом 52,4 ц/га. Врожайність пшениці на зрошенні (де застосовували Адексар® СЕ Плюс та Осіріс® Стар) становила 69–70 ц/га.

Зараз приступимо до збирання ріпака з 1800 га, оброблених препаратом Нопасаран®. Ми використовуємо його вже протягом п’яти років. На цей рік плануємо сіяти 3000 га ріпака, якщо сприятимуть погодно-кліматичні умови. З них 2000 га будемо обробляти гербіцидом Нопасаран®. Із 3500 га соняшника на 2500 га застосовуємо Євро-Лайтнінг®. Крім того, були закладені дослідні ділянки з використанням препарату Архітект™ у рекомендованій нормі 1,2 л. Загалом, ми внесли Архітект™ на два поля по 200 га кожне. Що стосується зернових, то пшеницю на зрошенні обробляли фунгіцидом Осіріс® Стар, також спробували Адексар® СЕ Плюс.

Загалом, у мене стаж не дуже великий — всього 46 років. (Посміхається.) Й експериментувати ніколи не боявся. Я завжди шукаю нову інформацію, сподіваюся, що і надалі ми будемо плідно працювати з BASF. Ми успішно використовуємо низку гербіцидів і фунгіцидів компанії у своєму господарстві.

ОЛЕКСАНДР ГАПЧУК, директор господарства «Лан» (село Староолексіївка Веселинівського району Миколаївської області):

— У нас сімейний бізнес: тут і я, і мої діти працюють. Маємо 3500 га землі, ґрунти у нас важкі суглинки. З дощами проблеми вже останні п’ять-сім років: або їх нема, або іде один град.

З технологіями все просто: випробовуємо нові, і якщо є ефект, то впроваджуємо. Це не один агроприйом — відсотків на 30 технологія змінюється щороку. В іншому випадку ми би пасли задніх.

Я агроном за фахом, і знаю, як правильно проводити випробування. Цього року провели випробування ріпака під гербіцид Нопасаран®, і я приємно здивований. Будемо сіяти за новою технологією, дещо раніше, не боячись, що посіви заростуть бур’янами. Із препаратом Нопасаран® ми маємо значно більше можливостей. Так, ріпак цього року був проблемний, та представники насіннєвої компанії порадили обробити цим препаратом — і зараз все досить добре. А от ріпак по класичній технології я відразу перекультивував.

Від компанії BASF я отримую якісні препарати. Так, вони дорожчі, але дають ефект. Приблизно вісім років тому я вперше застосував Піктор®, і навіть представники дистриб’ютора говорили: «Та ти що — він же такий дорогий!» А вже через два місяці схвально кивали головою — рентабельність препарату становила 300%! Мінімальні затрати не завжди себе виправдовують. Препарати BASF я застосовую на пшениці, ячмені, ріпаку, кукурудзі.

Зараз почнемо тестувати фунгіцид Піктор® на соняшнику. Також на ньому випробовуємо Архітект™, внесли у нормі 1,2 л/га.

У рамках роботи «Клубу новаторів агробізнесу» також аналізуємо Медакс® Топ, Євро-Лайтнінг® Плюс та Нопасаран®. На пшениці двічі вніс Адексар® СЕ Плюс по 0,5 л/га, а також у нормі 0,6 л/га разом із препаратом Абакус®. Це дійсно цікавий продукт, бачу, що лист рослини зеленіший. У нього велика перспектива. Крім того, будемо цього року протруювати насіння засобом Систіва®.

Я запрошую консультантів, лаборантів, які проводять аналізи ґрунту тощо й радять, що та як внести. Навесні проводиться ще низка аналізів. Експерименти мають бути повноцінні та вивірені.

Робота у «Клубі новаторів агробізнесу», нова інформація, обмін думками з колегами — все це спонукає до мислення.

ЮРІЙ ЯЛОВЧУК, директор господарства «Колос» (село Вишневе Великомихайлівського району Одеської області):

— Наше господарство засноване у 2000-му році. Сам я вже 30 років в агрономії, але є такі ситуації, тонкощі, що припускаєшся помилок. Менеджери BASF завжди готові порадити, підказати, консультації отримуємо в будь-який час.

Ми ґрунтовно підходимо до технологій — вже років 15 не оремо. Використовуємо лише глибокорозрихлювачі з одночасним внесенням мінеральних добрив на глибину. І маємо гарний урожай. Що стосується посіву, то я впроваджую Strip Till.

Ми широко застосовуємо інсектициди, фунгіциди та гербіциди BASF. Близько 70% у наших технологіях захисту рослин становлять продукти цієї компанії. Ми дуже задоволені співпрацею. Постійно пробуємо щось нове з портфелю BASF, отримуємо гарні результати і впроваджуємо. Я люблю працювати з новітніми препаратами, на випередження. Наприклад, Піктор® — дорогий продукт, та свого часу він забезпечив гарну прибавку врожаю, після чого я придбав самохідний обприскувач і тепер купую препарат на всю площу. На соняшнику та ріпаку він кращий, усі аналоги відомих фірм перевершив. Систіва®, в яку я спочатку повністю не вірив, мене приємно радує. Зараз я весь ячмінь обробляю цим препаратом. Дуже задоволений застосуванням Карамба® Турбо на ріпаку.

У рамках «Клубу новаторів агробізнесу» цього року ми взяли Євро-Лайтнінг® Плюс та гібриди під нього. Чільне місце в мене посів препарат Архітект™. Адексар® СЕ Плюс добре знайомий нам у виробничих посівах. Взагалі, я задоволений участю у «Клубі новаторів». У ньому цікаві люди, а таке коло знайомств розширює професійні горизонти.

Текст: Андрій Петров

 

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

2 години тому

Перевірка харчових підприємств за новим законодавством: що змінилося ІНФОГРАФІКА

Процес планової перевірки харчових підприємств за новими правилами став більш відкритим і прозорим. Відтепер оператор ринку знає, до чого він має бути готовим у разі проведення контролю, а також має право знімати хід інспектування на камеру.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».

Спільно Українським центром європейської політики було розроблено інфографіку, що візуалізує зміни у процесі  перевірки представниками Держпродспоживслужби операторів ринку харчової продукції.

Читайте: Росія продовжила ембарго на продовольчі товари з України до 31 грудня 2020 року

Якщо раніше підприємства попереджали про перевірку за 10 днів і при цьому оператори ринку не знали, чого їм чекати від інспектора і до чого готуватися, оскільки той міг ставити підприємцям запитання на власний розсуд, то зараз ситуація різко змінилася у бік прозорості.

Хоча дату інспектування операторам ринку не повідомляють (попереджають за 3 дні лише в разі аудиту НАССР), проте підприємці тепер знають, скільки разів на рік їм чекати перевірку та які питання ставитиме інспектор (вони є у вільному доступі на сайті Держпродспоживслужби, і інспектор не може їх змінювати на власний розсуд). Також оператори ринку (як і інспектори) тепер мають право знімати процес перевірки на камеру.

Отже, коротко про те, як держава контролювала безпечність продуктів раніше, а як контролюватиме зараз:

Як повідомляв Landlord, Уряд затвердив періодичність планового контролю підприємств. Раніше він проводився раз на рік, тепер – раз на півроку. Окрім цього, підставою для візиту співробітників на підприємство може стати доручення Прем’єр-міністра та обґрунтована скарга споживача.

Політика   

20 години тому

Інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні – Джон Шморгун

Для залучення потужних інвестицій в агросектор України потрібно зняти мораторій на землю і прийняти Інвестиційний кодекс. Таку думку одностайно висловлювали учасники круглого столу «Інвестиції в агробізнес. Що нового нам готує час змін».

Про це повідомляє ресурс InVenture.

На заході, організованому спільно компаніями AgroGeneration і AgroInsightex Co, піднімалися питання ефективного розвитку українського АПК, який неможливий без іноземних інвестицій. Водночас вразливість інвестиційного клімату є однією з головних причин того, що міжнародні інвестори вже 4 роки дисконтують Україну.

Читайте: Поля у США перетворилися на ставки. Великі території залишилися незасіяними

Відсутність кардинальних змін і реформ у Генпрокуратурі України призводить до непрозорості законодавства, що своєю чергою веде до скорочення інвестиційних потоків.

«Адже якщо немає прозорості в законодавстві, то про які інвестиції може йти мова?» – відзначив президент AgroGeneration Джон Шморгун.

За його словами, зараз інвестори чекають парламентських виборів і об’єднання парламентаріїв у більшість для посиленої роботи і змін в Україні.

При цьому друге питання, яке має бути невідкладно вирішене, – це земельне: зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення, тобто відкриття ринку землі.

«Необхідно зняти мораторій, і я сподіваюся, що це станеться. Інвестори цього дуже чекають», – наголосив президент Джон Шморгун.

Він також зазначив, що допомагати Україні впроваджувати реформи повинні західні фахівці, які сприятимуть зміні системи.

Про важливість формування нової інвестиційної політики та її подальшого законодавчого втілення говорили зокрема директор Департаменту ентнонаціональної безпеки Юрій Марченко та голова правління Міжнародної асоціації переробників сільгосппродукції Ольга Кулакова.

«Україні потрібна не просто розробка окремого закону, а саме створення та прийняття Інвестиційного кодексу, який дозволить максимально гармонізувати інвестиційне законодавство», – зазначила Ольга Кулакова.

Саме Інвестиційний кодекс допоможе Україні мінімізувати наявні сьогодні перешкоди для надходження інвестицій, такі як:

  • низька оцінка інвестиційної привабливості України;
  • відсутність чітких «правил гри» для інвесторів;
  • відсутність рівноправності інвесторів і держави;
  • корупція на всіх рівнях влади і відсутність дієвих механізмів захисту прав інвесторів.

Як повідомляв Landlord, Джон Шморгун вважає, що пережити кризу в Україні аграріям буде значно простіше, аніж іншій економіці. Джон Шморгун був пілотом ВМС США, а зараз керує одним з найбільших агрохолдингів країни із земельним банком 110 000 га.

Земля   

24 червня 2019 07:32

Антибіотики в сільському господарстві призводять до 700 тис. смертей у рік

Стійкість до протимікробних препаратів – це, ймовірно, найскладніша загроза глобальному здоров’ю, яку у світі називають «тихим цунамі». Тому три міжнародні організації заснували Багатосторонній цільовий фонд для подолання цієї проблеми.

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Порушення норм відповідального використання антибіотиків, і зокрема в сільському господарстві, призводить до розвитку стійкості до протимікробних препаратів (СПП). На стійкі до лікарських засобів мікроорганізми на цей час припадає приблизно 700 000 смертей у рік, і ця цифра може збільшитися до 10 млн смертей щорічно, якщо не буде вжито жодних дій.

Тому ФАО, ВООЗ і МЕБ (Всесвітня організація охорони здоров’я тварин) заснували Багатосторонній цільовий фонд для боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів з початковим внеском у розмірі $5 млн від уряду Нідерландів.

Читайте: Україна увійшла до ТОП-3 експортерів курятини в Євросоюз

Цільовий фонд заснований терміном на 5 років до 2024 р. і націлений на нарощування зусиль з надання підтримки країнам у протидії безпосередній загрозі СПП, оскільки проблема занадто масштабна, щоб країни могли вирішити її самотужки.

Оголошено про необхідність негайного пошуку $70 млн, які будуть спрямовані на підтримку країн і реалізацію Тристороннього плану роботи щодо СПП на 2019–2020 рр.

До бажаних результатів діяльності Фонду належить створення умов, при яких інфекційні захворювання і у тварин, і у людей, можуть, як і раніше, лікуватися антибіотиками.

  • підвищення обізнаності з проблемою СПП;
  • розроблення національних планів дій боротьби із СПП;
  • спостереження за тенденціями щодо СПП;
  • забезпечення відповідальних схем продажу та використання протимікробних препаратів;
  • підтримка сектора охорони здоров’я тварин у виконанні його зобов’язань щодо відповідального використання антибіотиків як стимуляторів росту.

Такі дії необхідні для того, щоб і тварини, і люди продовжували отримувати користь від доступних і ефективних протимікробних препаратів для лікування хвороб у майбутньому.

Landlord раніше повідомляв про те, що ООН опублікувала доповідь, в якій попереджає про катастрофічні наслідки для людства, зумовлені резистентністю до антибіотиків, і закликає терміново припинити використання критично важливих антимікробних препаратів як стимуляторів росту в сільському господарстві.

Аналітика   

23 червня 2019 08:28

У світі голодує 820 млн людей. Як вимірюється голод – ФАО

У найбільш вразливих до голоду країнах свіжі фрукти й овочі дістати складніше, ніж готові продукти, що тягне за собою серйозні наслідки для здоров’я. Підраховано, що сьогодні понад 820 млн людей у світі голодують. Що ж означають поняття голод і відсутність продовольчої безпеки?

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Попри те, що багато хто може не відчувати «голоду» як фізичного нездужання через гостру нестачу калорій, вони все одно можуть бути позбавлені продовольчої безпеки. Їм може бути доступна їжа для задоволення потреб в енергії, але вони не впевнені, що її вистачить або що їм не доведеться зменшити кількість або знизити якість споживаної їжі, щоб звести кінці з кінцями.

Цей помірний рівень відсутності продовольчої безпеки призводить до різних форм неповноцінного харчування і може мати серйозні наслідки для здоров’я і благополуччя.

Читайте: Як вплине на врожай зернових аномальна спека в Україні

Десятиліттями для оцінки поширення хронічного голоду у світі ФАО користувалася показником «Поширеність недоїдання», таким чином «голод» можна також визначити як недоїдання.

Поширеність недоїдання (PoU) – традиційний для ФАО показник моніторингу голоду на глобальному і регіональному рівнях, заснований на даних про запаси продовольства у країнах, споживання продовольства і потребу в калоріях. Він оцінює достатність споживання калорій серед населення. Чисельність тих, хто голодує, у світі (понад 820 млн) була отримана саме на основі цього традиційного підходу.

Поширеність помірного або гострого ступеня відсутності продовольчої безпеки серед населення на основі Шкали сприйняття відсутності продовольчої безпеки (ШСВПБ) – розрахунок процентної частки населення країни, яка стикається з труднощами отримання доступу до достатньої кількості безпечної та повноцінної їжі для нормального росту і розвитку та ведення активного і здорового способу життя. Дані засновані на прямих опитуваннях людей про їхній досвід, пов’язаний з обмеженістю доступу до продовольства.

Шкала ШСВПБ дозволяє отримати оцінку відсутності продовольчої безпеки на рівні громадянина або домашнього господарства, а також за ступенем гостроти відсутності. Ці оцінки можна порівняти між країнами і групами населення всередині країн. Не обмежуючись тільки національними трендами, така методологія дозволяє в нестачі продовольчої безпеки встановити – «хто» і «де», відповівши на питання: серед яких груп населення відсутність продовольчої безпеки найвища і де вони живуть.

Люди, що переживають помірний брак продовольчої безпеки – це ті, які зменшили кількість та/або знизили якість своєї їжі і не впевнені у власних можливостях отримання їжі через відсутність грошових чи інших ресурсів. Помірна відсутність продовольчої безпеки може підвищувати ризик низки форм неповноцінності харчування, наприклад, затримки росту в дітей, дефіциту поживних мікроелементів або ожиріння в дорослих.

Люди, що стикаються з гострою відсутністю продовольчої безпеки – це ті, в яких закінчилася їжа, а в найбільш крайніх випадках – вони кілька днів не їли. Цю групу людей ФАО називає «тими, хто голодує». Кількість тих, хто страждає від гострої відсутності продовольчої безпеки згідно з ШСВПБ, доповнює кількість тих, хто голодує, визначену на основі показника PoU.

Готові продукти харчування – калорійні, з високим вмістом насичених жирів, цукру і солі – нерідко дешевше і простіше дістати, ніж свіжі фрукти і овочі. Споживання таких харчових продуктів може означати, що ви отримуєте в денному раціоні необхідну кількість калорій, але не отримуєте найважливіші поживні речовини, необхідні для підтримки здоров’я організму і його нормального функціонування.

Крім цього, стрес, викликаний невизначеністю наявності доступу до продовольства і періодами відсутності їжі, може викликати фізіологічні зміни, що сприяють появі надлишкової маси тіла й ожиріння. У багатьох країнах недоїдання та ожиріння співіснують; і те, і інше може бути наслідком відсутності продовольчої безпеки.

Як повідомляв Landlord, у Південному Судані 61% населення загрожує криза продовольства. Брак дощів і внаслідок цього високі ціни на продукти харчування призвели до надзвичайної ситуації з продовольчою незахищеністю населення країни.

Аналітика   

22 червня 2019 09:08

Посуха і спека в Україні поставили під загрозу урожай овочів

Рекордно висока температура повітря, зокрема і в нічний час, а також двотижнева відсутність опадів у північних і центральних регіонах України призводять до проблем із розвитком овочевих культур. Фермери відзначають: якщо такі умови протримаються ще тиждень, то втрати врожаю неминучі.

Про це повідомляє EastFruit.

У Київській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Черкаській та Полтавській областях, на які припадає значна частина виробництва картоплі, буряку, капусти і моркви, вже більше двох тижнів немає опадів. При цьому температури повітря б’ють історичні рекорди.

Читайте: Ми або поборемо контрабанду, або замінимо Івана: підсумки першої зустрічі Зеленського з бізнесом

На найближчий тиждень опадів у цих регіонах синоптики не обіцяють. Такі умови можуть суттєво погіршити стан рослин і навіть призвести до часткової втрати врожаю. Вирощування овочів у господарствах цих регіонів здійснюється без поливу, тож протидіяти зневодненню ґрунту, на жаль, практично неможливо.

Експерти зазначають, що умови для вирощування картоплі, моркви, капусти й буряку цього року далекі від ідеальних. Надлишкові опади і холодна погода наприкінці квітня – на початку травня затримали посів та посадку. Тепер посуха і спека перешкоджають розвитку рослин.

За оцінками аналітиків, господарства України у 2019 році значно збільшили площі під овочами, тож експерти прогнозували ймовірність перевиробництва в цьому сегменті. Але нинішні погодні умови можуть внести свої корективи.

Landlord раніше повідомляв про те, як аномальна спека в Україні вплине на врожай зернових. 

Рослинництво   

Показати ще