Новини    08 жовтня 2018 09:19

Досвід фермерів: Як на практиці працюють інновації в агросекторі


Єднання новаторів: компанія BASF об’єднала 26 провідних господарств україни, які охоче використовують інноваційні розробки на своїх підприємствах

Наприкінці березня компанія BASF зібрала у Києві кращих аграріїв України на перше засідання «Клубу новаторів агробізнесу», до якого ввійшли 26 інноваційно орієнтованих господарств із 20 областей країни. З того періоду аграрії використовували інноваційні розробки BASF на власних підприємствах і вже зараз можуть підбити підсумки ефективності «Клубу новаторів агробізнесу» та розповісти про власний досвід.

 ОЛЕКСАНДР ІВАНОВ, головний агроном фермерського господарства «Зерновоє» (смт Доброслав Лиманського району Одеської області):

— «Зерновоє» обробляє 6500 га землі. Коли я прийшов у це господарство 15 років тому, ми починали з 2000 га. У нашій сівозміні соняшник, пшениця, ячмінь, четвертий рік займаємося олійним льоном. Зараз посіви льону сягають 700 га. Також плануємо зайнятися озимим горохом, аби розширяти сівозміну.

Поточний рік винятковий через погоду. Із зими ми відразу стрибнули у літо. Наприклад, на пшениці не встигла розвинутися вторинна коренева система, вона почала жовтіти. По соняшнику також рвані сходи, а рівненькі там, де встигли раніше посіяти. А ще це місце більше 30 років тому було обране як «аеродром підскоку» — тут фактично завжди суха земля. До кожної ґрунтово-кліматичної зони слід підходити з належними технологіями. Власне, з компанією BASF ми й познайомилися на цій основі. У нас була мета — створити гарну технологію для наших непростих умов господарювання. Зараз весь фунгіцидний захист у господарстві ґрунтується на препаратах компанії BASF: по ріпаку, зерновій групі та соняшнику. З осені ми з регіональним представником розписуємо всю систему захисту, технологічну карту — і доводимо все до досконалості для наших конкретних умов.

У рамках «Клубу новаторів агробізнесу» ми проводимо експерименти, закладаємо досліди. Минулого року, наприклад, Піктор® на соняшнику дав найкращу прибавку врожаю. Цьогоріч спробували ґрунтовий гербіцид Акріс®. Препаратом Піктор® у поточному році теж дуже задоволений. Непогано показав себе Ретенго®. На 60% соняшника ми внесли Архітект™ у нормі 1,2 л/га — візуально помітно, що культура дещо присіла, стала компактнішою, має більш статурне листя. Причому це більш виражено на тих полях, де пройшов дощ.

По озимому ячменю, який був протруєний препаратом Систіва®, використали Адексар® СЕ Плюс у нормі 0,6 л/га. Усе насіння ячменю було оброблено засобами Систіва® та Іншур® Перформ. Також на всіх зернових вносили регулятор росту Медакс® Топ.

МИКОЛА ГУРЖІЙ (праворуч), головний агроном господарства «Преображенське» (село Червона Криниця Оріхівського району Запорізької області):

— Нашому господарству 20 років. Ми обробляємо 18 000 га землі, вирощуємо, зокрема, зернові культури: озиму пшеницю, озимий ячмінь. Також маємо ріпак, горох та кукурудзу. У нашій зоні ризикованого землеробства працюємо досить успішно. Минулого року ми отримали пшениці по 48 ц/га по господарству, ячмінь озимий дав 53 ц/га, ріпак — 33 ц/га, соняшник — 25 ц/га, горох — 24 ц/га. Кукурудза в господарстві на зрошенні, її врожайність становила 126 ц/га.

Цього року посіяні 9000 га озимих зернових, 2700 га ріпака, 1000 га кукурудзи, 3500 га соняшника. З дощами у нас сутужно — за другий квартал випало лише 19 мм опадів.

На сьогодні закінчили збирання озимого ячменю та отримали 46 ц/га, хоча планували 55 ц/га. Волога стала лімітуючим фактором. Збирання озимої пшениці завершене з результатом 52,4 ц/га. Врожайність пшениці на зрошенні (де застосовували Адексар® СЕ Плюс та Осіріс® Стар) становила 69–70 ц/га.

Зараз приступимо до збирання ріпака з 1800 га, оброблених препаратом Нопасаран®. Ми використовуємо його вже протягом п’яти років. На цей рік плануємо сіяти 3000 га ріпака, якщо сприятимуть погодно-кліматичні умови. З них 2000 га будемо обробляти гербіцидом Нопасаран®. Із 3500 га соняшника на 2500 га застосовуємо Євро-Лайтнінг®. Крім того, були закладені дослідні ділянки з використанням препарату Архітект™ у рекомендованій нормі 1,2 л. Загалом, ми внесли Архітект™ на два поля по 200 га кожне. Що стосується зернових, то пшеницю на зрошенні обробляли фунгіцидом Осіріс® Стар, також спробували Адексар® СЕ Плюс.

Загалом, у мене стаж не дуже великий — всього 46 років. (Посміхається.) Й експериментувати ніколи не боявся. Я завжди шукаю нову інформацію, сподіваюся, що і надалі ми будемо плідно працювати з BASF. Ми успішно використовуємо низку гербіцидів і фунгіцидів компанії у своєму господарстві.

ОЛЕКСАНДР ГАПЧУК, директор господарства «Лан» (село Староолексіївка Веселинівського району Миколаївської області):

— У нас сімейний бізнес: тут і я, і мої діти працюють. Маємо 3500 га землі, ґрунти у нас важкі суглинки. З дощами проблеми вже останні п’ять-сім років: або їх нема, або іде один град.

З технологіями все просто: випробовуємо нові, і якщо є ефект, то впроваджуємо. Це не один агроприйом — відсотків на 30 технологія змінюється щороку. В іншому випадку ми би пасли задніх.

Я агроном за фахом, і знаю, як правильно проводити випробування. Цього року провели випробування ріпака під гербіцид Нопасаран®, і я приємно здивований. Будемо сіяти за новою технологією, дещо раніше, не боячись, що посіви заростуть бур’янами. Із препаратом Нопасаран® ми маємо значно більше можливостей. Так, ріпак цього року був проблемний, та представники насіннєвої компанії порадили обробити цим препаратом — і зараз все досить добре. А от ріпак по класичній технології я відразу перекультивував.

Від компанії BASF я отримую якісні препарати. Так, вони дорожчі, але дають ефект. Приблизно вісім років тому я вперше застосував Піктор®, і навіть представники дистриб’ютора говорили: «Та ти що — він же такий дорогий!» А вже через два місяці схвально кивали головою — рентабельність препарату становила 300%! Мінімальні затрати не завжди себе виправдовують. Препарати BASF я застосовую на пшениці, ячмені, ріпаку, кукурудзі.

Зараз почнемо тестувати фунгіцид Піктор® на соняшнику. Також на ньому випробовуємо Архітект™, внесли у нормі 1,2 л/га.

У рамках роботи «Клубу новаторів агробізнесу» також аналізуємо Медакс® Топ, Євро-Лайтнінг® Плюс та Нопасаран®. На пшениці двічі вніс Адексар® СЕ Плюс по 0,5 л/га, а також у нормі 0,6 л/га разом із препаратом Абакус®. Це дійсно цікавий продукт, бачу, що лист рослини зеленіший. У нього велика перспектива. Крім того, будемо цього року протруювати насіння засобом Систіва®.

Я запрошую консультантів, лаборантів, які проводять аналізи ґрунту тощо й радять, що та як внести. Навесні проводиться ще низка аналізів. Експерименти мають бути повноцінні та вивірені.

Робота у «Клубі новаторів агробізнесу», нова інформація, обмін думками з колегами — все це спонукає до мислення.

ЮРІЙ ЯЛОВЧУК, директор господарства «Колос» (село Вишневе Великомихайлівського району Одеської області):

— Наше господарство засноване у 2000-му році. Сам я вже 30 років в агрономії, але є такі ситуації, тонкощі, що припускаєшся помилок. Менеджери BASF завжди готові порадити, підказати, консультації отримуємо в будь-який час.

Ми ґрунтовно підходимо до технологій — вже років 15 не оремо. Використовуємо лише глибокорозрихлювачі з одночасним внесенням мінеральних добрив на глибину. І маємо гарний урожай. Що стосується посіву, то я впроваджую Strip Till.

Ми широко застосовуємо інсектициди, фунгіциди та гербіциди BASF. Близько 70% у наших технологіях захисту рослин становлять продукти цієї компанії. Ми дуже задоволені співпрацею. Постійно пробуємо щось нове з портфелю BASF, отримуємо гарні результати і впроваджуємо. Я люблю працювати з новітніми препаратами, на випередження. Наприклад, Піктор® — дорогий продукт, та свого часу він забезпечив гарну прибавку врожаю, після чого я придбав самохідний обприскувач і тепер купую препарат на всю площу. На соняшнику та ріпаку він кращий, усі аналоги відомих фірм перевершив. Систіва®, в яку я спочатку повністю не вірив, мене приємно радує. Зараз я весь ячмінь обробляю цим препаратом. Дуже задоволений застосуванням Карамба® Турбо на ріпаку.

У рамках «Клубу новаторів агробізнесу» цього року ми взяли Євро-Лайтнінг® Плюс та гібриди під нього. Чільне місце в мене посів препарат Архітект™. Адексар® СЕ Плюс добре знайомий нам у виробничих посівах. Взагалі, я задоволений участю у «Клубі новаторів». У ньому цікаві люди, а таке коло знайомств розширює професійні горизонти.

Текст: Андрій Петров

 

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

20 години тому

Як Україні збільшити агровиробництво: три ключові умови

Для того щоб українські аграрії могли наростити обсяги виробництва, вони мають приділити основну увагу зростанню якості вирощеного зерна, зниженню собівартості продукції та розвитку інфраструктури. Так вважає керівник аграрного напрямку «Епіцентру К» Василь Мороз.

Про це повідомляє Економічна правда.

Україна – одна з небагатьох країн світу, які ще мають можливість нарощувати агровиробництво та збільшувати експортний потенціал. Для інтенсивного розвитку сільськогосподарського сектора країни аграрії мають контролювати кілька ключових чинників.

Перший: валовий збір та якість вирощеного зерна

Щоб забезпечити належне виконання цієї умови, слід чітко дотримуватися агротехнологій та строків проведення сільгоспробіт.

Читайте: Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

«Від того, яким чином аграрії розподілятимуть площі між різними культурами напередодні сівби та скільки «центнерів на гектар» закладатимуть у плани показників врожайності, залежить дуже багато», – вважає Василь Мороз.

Другий: собівартість продукції

Щоб підвищувати ефективність виробництва і якість майбутнього врожаю, в компаніях використовують сучасні технології та вводять нові елементи з догляду за посівами озимих та ярих культур. При цьому слід аналізувати, як ці нововведення впливають на собівартість вирощуваної продукції.

За допомогою комплексного підходу їх слід оптимізувати, щоб у результаті зменшити собівартість продукції та збільшити прибуток із кожного оброблюваного гектара.

Один зі шляхів – використання більш рентабельних культур та сортів

За словами Василя Мороза, в посівах більшості українських компаній частка високоолеїнового соняшнику становить 5%, тоді як у Франції – 63-65%.

«Епіцентр К» у 2019 році вирішив змінити тактику: у цьому сезоні 62% від загальної площі під соняшником компанія відводить під високоолеїнові мононасичені гібриди.

Керівник пояснює, що таке рішення зумовлено зростанням ринкового попиту на високоолеїнове насіння серед підприємств кондитерської та фармацевтичної промисловості, «які готові сплачувати виробникам додаткову премію».

Третій: розвиток інфраструктури

Будівництво потужностей для промислового зберігання зерна та його якісної доробки стане внеском у запобігання ризикам на світовому ринку. Будівництво нових елеваторних комплексів поступово нівелюватиме високу залежність українських аграріїв від сезонного обвалу світових цін.

Landlord раніше повідомляв про те, що значне зміцнення гривні зумовлено низкою економічних чинників, одним із яких є рекордний експорт сільгосппродукції минулорічного врожаю.

Аналітика   

23 години тому

Джеймі Олівер збанкрутів через здорожчання імпорту продуктів у Великій Британії

Відомий англійський шеф-кухар і популяризатор здорового харчування Джеймі Олівер втратив всі свої ресторани у Великій Британії, за винятком трьох. Мережа його закладів передана в зовнішнє управління в рамках процедури банкрутства.

Про це повідомляє Економічна правда.

За інформацією, опублікованою у The Guardian, Джеймі Олівер через неплатоспроможність практично втратив свій ресторанний бізнес: 22 ресторани Jamie’s Italian, ресторани Barbecoa і Fifteen в Лондоні, а також закусочна в аеропорту Гетвік шукають нового власника. Очікується, що близько 1000 співробітників втратять роботу.

Читайте: Вперше у світі: Кернел керуватиме логістикою зерна за допомогою штучного інтелекту

Видання зазначає, що Brexit посилив кризу на ринку ресторанних послуг у Великій Британії. Зокрема, імпортовані з Італії харчові продукти, що використовувалися для приготування страв у Jamie’s Italian, значно подорожчали внаслідок  різкого зниження курсу фунта стерлінгів до євро.

Landlord раніше повідомляв про те, що кухарі стають агентами змін на шляху людства до здорового харчування.

Фінанси   

21 травня 2019 15:01

Кредити, лізинг та бонусні програми: де беруть гроші польські фермери

Landlord у партнерстві з АТ «Ощадбанк» запускає проект «Зарубіжний досвід успіху», в якому Іноземні фермери поділяться власним досвідом ведення ефективного бізнесу, розкажуть, які технології використовуються для підвищення врожайності, де фермери знаходять фінансування, як збувають продукцію тощо.

У рамках дебютної публікації з медіапроекту «Зарубіжний досвід успіху» Landlord запропонував поділитися своєю історією успіху Адама Ковальські, молодого польського фермера, який за 8 років побудував прибутковий бізнес і зміг збільшити господарство у 17 разів.

Навіть найуспішніший бізнес потребує підтримки. В Україні звикли, що підтримує або держава, або банківська сфера. У Польщі немає програм з компенсування затрат на вирощування, тому фермери фінансують усе самостійно.

Читайте: Як живе фермер у Польщі: 430 га землі, 30 працівників і приціл на ріпак 

За словами Адама Ковальські, вирощування 1 га озимої пшениці обходиться йому у 5 тис. злотих (≈35 тис. грн), а 1 га ріпака – 5,2 тис. злотих (≈36,5 тис. грн). У цю суму входить вартість зерна, посів, вирощування (ЗЗР, добрива), збір врожаю, вартість пального, оплата праці робітників, податки та амортизаційні відрахування.

«Тому допомога держави була би чудовою підтримкою для розвитку господарства», – говорить пан Ковальські.

Держкомпенсації на придбання техніки

В Україні держава компенсує до 40% вартості вітчизняної техніки. У Польщі подібні програми також є. Починаючи з минулого року в рамках проекту «Модернізація агрохолдингів» можна отримати одноразову субсидію в розмірі до 500 тис. злотих (≈3,5 млн грн) на купівлю техніки.

Адам Ковальські розповідає, що купував техніку у кредит під 4,2% річних, третину з яких погасило Агентство з розвитку та модернізації сільського господарства. За українською держпрограмою підтримки фермерства, фінансування у банку можна отримати під 1% річних.

Лізинг

У Польщі лізинг – це дороге задоволення. Хоча він має і свої переваги — виплати по лізингу можна вносити в затрати. За словами Адама Ковальські, він двічі скористався програмою від ЄС «Бонус для молодого фермера», отримавши 75 тис. злотих (≈534 тис. грн), та системою кредитування для фермерів на придбання техніки.

«Що добре у програмі «Бонус для молодого фермера», так це те, що на цю суму можна купити не тільки техніку, а й землю», – розповідає Адам.

Обмеження для підтримки

Призупинення продажу землі

Призупинення продажу землі та розвиток сімейних ферм призвели до блокування розвитку великих агрофірм. Такі рішення дають більше можливостей для розширення території дрібними фермерами, але землі для розширення немає. З іншого боку, хоча продаж землі припинився, але все ж таки Національний центр з підтримки сільського господарства (KOWR) за згодою міністра сільського господарства інколи організовує тендери на продаж великих площ землі.

Поправка до закону про водне право

Набуття чинності поправки до закону про водне право, яким запроваджено:

  • підпорядкування діяльності всіх господарств правилам OSN;
  • численні штрафи та заборони для фермерів (зокрема обмеження на використання азоту в рамках проекту захисту вод від забруднення нітратами із сільгоспугідь);
  • зобов’язання мати приміщення для зберігання твердого й рідкого гною тварин.

Таким чином, аграріям доведеться адаптувати ферми до нових вимог, що зумовить додаткові фінансові витрати.

Проте Адам Ковальські не зупиняється у розвитку свого бізнесу, плануючи розширювати площі ферми, купувати трактори, будувати зерновий склад та сарай для техніки.

Відзначимо, що в проекті «Зарубіжний досвід успіху», ви знайдете унікальні кейси агробізнесу й дізнаєтеся про закордонний досвід ведення ефективного підприємництва у сільському господарстві.

 

Як живе іноземний фермер   

21 травня 2019 08:09

Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

Через надмірно вологу погоду і низьку температуру повітря наприкінці квітні – на початку травня в Україні частково постраждали плодові дерева. Зокрема садівники Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів.

Про це повідомляє Fruit-inform.

За словами співробітника ботанічного саду Ольги Куллаб, несприятливі погодні умови спричинили розмноження грибків, які пошкодили майбутній урожай абрикосів. Квіти на деревах засохли і не запилилися.

Читайте: 3/4 сільгоспкультур у світі залежать від запилення. 20 травня – Всесвітній день бджіл

«Вони дуже добре цвіли, але температура кілька днів була в районі 0 градусів, і сильний вітер. Вони повністю зникли», – розповіла Ольга Куллаб.

На додаток до несприятливих погодних умов, на цей момент активізувалися шкідники, серед яких – оленка волохата та бронзовка зелена.

Погода зашкодила саме абрикосам. Як відзначила Ольга Куллаб, вишні та інші культури є.

Landlord раніше повідомляв про те, що в західних областях через погодні умови фермери втратили до 40% урожаю суниці.

Садівництво   

20 травня 2019 17:25

Напередодні земельної реформи в Україні створюють Національне ґрунтове партнерство

23 травня в Україні створять унікальну платформу – Українське ґрунтове партнерство (УҐП), яка відкриє можливості для комунікації і співробітництва вітчизняних ґрунтознавців. Одне із ключових завдань УҐП – формування бази моніторингу українських ґрунтів.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Українське ґрунтове партнерство засновують за підтримки ООН, Глобального ґрунтового партнерства, Мінагрополітики та Мінекології.

Читайте: Україна обігнала Польщу за рівнем технологій в агросекторі – Ольга Трофімцева

Передбачається, що УҐП стане платформою загальнонаціонального значення і відкриє можливості:

  • підтримки шкіл дослідження земельних ресурсів,
  • об’єднання наукових досягнень лабораторій, що вивчають ґрунти,
  • формування бази моніторингу українських ґрунтів.

База даних забезпечить поширення достовірної інформації про сучасний стан ґрунтів, що вкрай важливо напередодні впровадження земельної реформи в Україні.

Landlord раніше повідомляв про те, що одна з головних загроз для ґрунту – це ерозія, яка зачіпає виробництво майже 95% усього споживаного у світі продовольства. Якщо не почати вживати заходів просто зараз, то до 2050 року понад 90% ґрунтів планети стануть деградованими.

Рослинництво   

Показати ще