Міфи щодо того, які наслідки матиме зняття заборони на продаж землі в Україні, розвіювала своїм виступом на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я» директор із юридичних питань «Астарта-Київ» Лілія Тимакіна.
На її переконання, для того щоб Україна перестала бути сировинною державою і почала виробляти більше продукції з доданою вартістю, ключовою умовою є відкриття ринку землі.
Читайте: ЄБА: Відкриття ринку землі – один із першочергових кроків Президента
Однак сьогодні існує кілька міфів, якими озброїлися противники відкриття ринку землі, і Лілія Тимакіна у своєму виступі спробувала розібратися, наскільки вони обґрунтовані.
Міф 1. Українську землю скуплять іноземці
За словами експерта, великої експансії не буде. Досвід інших європейських країн показав, що з відкриттям ринку землі в них такого не відбувалося.
Міф 2. Україна втратить контроль за використанням земель
Щоб цього не відбулося, треба прийняти законодавчі акти, які врегулюють правила користування землею, зроблять їх прозорими.
Одне з таких правил – землями сільгосппризначення мають володіти сільгоспвиробники, які мають аграрну освіту, або юридичні особи, які спеціалізуються за цим профілем. А основним аспектом земельної реформи має бути внесення сільгосппідприємств до переліку першочергових покупців земельних ділянок.
Експерт наголосила: те, що орендар має переважне право на придбання земельної ділянки у власність у разі її продажу, записано статтею 9 Конституції України.
Сьогодні сформовані великі ділянки, які перебувають у користуванні великих підприємств. І викуп цієї землі безпосередніми користувачами матиме позитивний вплив на економіку держави. Адже сьогодні право оренди ще більш не захищене в Україні, ніж право власності. Тому підприємства не можуть робити великі інвестиції і вкладати значні кошти в переробну галузь на орендованих землях. Надання права купити ці землі може виправити ситуацію, – прокоментувала експерт.
Міф. 3. Щоб захистити українські угіддя від засилля іноземців, треба заборонити купувати землю юридичним особам
Лілія Тимакіна вважає, що така заборона буде неефективною. А щоб уникнути певних ризиків, слід ввести певні обмеження. Зокрема:
- керівником материнської компанії може бути лише українець;
- компанія має бути зареєстрована в Україні і сплачувати податки в Україні;
- підприємства, що виробляють сільгосппродукцію в Україні і поставляють її на зовнішній ринок, мають залишати певну частку виробленої продукції для внутрішнього споживання країни.
Останнє обмеження Лілія Тимакіна прокоментувала так. Воно може бути необхідним, оскільки деякі поважні експерти застерігають, що іноземні інвестори змушуватимуть компанії вивозити за межі країни всю продукцію, вироблену в Україні.
Проте на думку директора із юридичних питань «Астарта-Київ», такої проблеми не існує. «Вона існує виключно у популістів», – каже Лілія Тимакіна і наводить приклад своєї компанії:
«За 12–13 років роботи «Астарта-Київ» інвестори жодного разу не вказували нам, куди продавати продукцію. Їх цікавить виключно дохідність бізнесу».
Міф 4. Продаючи землю, селяни можуть багато втратити
Лілія Тимакіна говорить про те що для такого твердження немає підстав:
«Селянин не є незахищеним, він не є забитим і розуміється на своїх правах. Сьогодні ми маємо високо конкурентне середовище щодо оренди землі й користування землею».
І ринок землі тільки забезпечує, що в разі придбання землі компанія може впевнено інвестувати як в обробіток землі, так і в переробку продукції, розуміючи свої логістичні витрати наперед і надовго.
З огляду на все це Лілія Тимакіна вважає, що відкриття ринку землі – це виключно розвиток для держави.
Як повідомляв Landlord, після відміни земельного мораторію ціна на землю в Україні може зрости до 5 тис. доларів за гектар, при цьому масове скуповування українських сільгоспугідь великими транснаціональними компаніями є лише стереотипом, не підкріпленим європейською практикою.
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!