Британський фермер отримав 10 т/га пшениці на раніше непридатному ґрунті

За допомогою агроконсультанта британський фермер Марк Хамфріс реанімував маргінальні угіддя під вирощування продовольчої пшениці. Він використовує зелений компост, пише “Агроном”.

Проєкт із зеленим компостуванням настільки успішний, що землі, які колись вважалися придатними лише для випасу овець, тепер забезпечують урожайність м’якої борошномельної пшениці понад 10 т/га та 38 т/га кукурудзи. Між посівами пшениці та кукурудзи фермер вирощує кормову ріпу для відгодівлі ягнят.

Компост вноситься спочатку під кукурудзу у квітні з розрахунку 20 т/га і втирається у ґрунт дисками перед посівом у перший тиждень травня.

Аналіз показує, що такий компост містить 200 кг/га азоту, але лише 10% його доступно в перший рік. Проте це означає, що норму азоту добрив для кукурудзи можна скоротити з традиційних 100 кг/га до 80 кг/га. У подальшій сівозміні для пшениці залишки азоту є стартовим живленням.

Сьогодні ми можемо з упевненістю сказати, що такий компост є надзвичайно корисним для нашої пшениці. Її врожайність у середньому становить трохи більше 10 т/га на ґрунтах, де зазвичай вона не перевищує 7-8 т/га. Ми сіємо сорт Крузо — йому потрібно близько 300 кг N/га, але досягаємо врожайності з економією добрих 100 кг N/га. Це допомогло перетворити бідну землю на стабільно продуктивну ріллю. Водночас використання компосту помітно поліпшило утримання вологи протягом літа, знизило ризик осіннього ущільнення під час збирання кукурудзи, покращило здатність пшениці зберігати врожайність завдяки міцному укоріненню та підтримало індекси фосфатів й калію у ґрунті без додаткових добрив, — розповів фермер.

Нагадаємо, ключовим та одним із найбільш затратних елементів технології вирощування більшості сільськогосподарських культур є удобрення. Тому не дивно, що саме підбір добрив посідає важливе місце при плануванні затратної частини в рослинництві.

У другій декаді вересня агрометеорологічні умови в Україні були цілком задовільними для завершення вегетації пізніх рослин, зазначили фахівці Укргідрометеоцентру.

Українські аграрії, ймовірно, не скорочуватимуть прогнозовані площі посівів озимої пшениці під урожай 2024 року, попри вищі витрати на логістику, спричинену російським вторгненням.

Зокрема, майже половина фермерів (45 %) не планують істотно скорочувати посівні площ озимих культур. При цьому 38% опитаних підприємців можуть збільшити посівні площі. 14% аграріїв  зазначили, що цього року не сіятимуть озимі.

Таке співвідношення в цілому відповідає аграрній практиці в Україні, де щорічно до 20% сільськогосподарських виробників не беруть участь у сівбі озимих культур.

Структура озимих культур може зазнати змін. Зокрема, підприємства скоротять частку пшениці та ячменю, але збільшать площі  під озимий ріпак.

Загалом посівні площі під озимими культурами можуть збільшитися на 0,5 млн га або на 8% порівняно з минулим сезоном.  ключовим фактором розширення посівних площ залишається ріпак, посіви під ним  можуть збільшитися майже на 40% до рекордних 1,9 млн га.

У першій декаді вересня переважала мінлива за температурним режимом погода. На початку декади продовжувала утримуватися спека, яка протягом останніх днів змінилася на помірно теплу вдень і прохолодну вночі погоду.

Анна Лиса