80% частки держави у банківському секторі, що не дає банкам нормально працювати на ринку та надавати аграріям дешеві фінансові ресурси. Про це заявив народний депутат, президент УАК Леонід Козаченко під час дискусії про фінансові інструменти «Challenge AГРО», повідомляє прес-служба Української аграрної конфедерації.
На думку народного депутата, загалом, для того, щоб мати колосальні показники в АПК, Україні необхідно не менше $74 млрд капітальних інвестицій.
«Дієвим інструментом – перед відкриттям земельного ринку – може стати і створення іпотечного банку, до менеджменту якого мають долучитися й іноземні партнери – ЄБРР, Міжнародна фінансова корпорація, або будь-який інший з топ-20 найбільших світових іпотечних банків. Лише за таких умов буде забезпечено професійну роботу іпотечного банку без корупційних ризиків», – заявив він.
Зі слів директора лізингової компанії «Атон ХХІ» Олега Радіоненка , у розвинених державах лізинг дієвий інвестиційний механізм, проте в Україні він сьогодні не розвинен.
«У нас після податкових та інших законодавчих колізій лізинг став звичайною “розстрочкою”. До того ж ще й дорожчою за кредит. Колись на ринку працювало понад 200 компаній, яких після процесу ліцензування залишилось 90. Вартість лізингових договорів становить лише 10 млрд грн. Це крапля в морі. Вартість угод для АПК – приблизно 5 млрд грн. Тобто це десь 30 комбайнів. Але що це для такої потужної галузі? Ринок лізингу звужується і оптимізму не додає той факт, що банківський сектор фактично не кредитує лізингові договори. А раніше ця цифра сягала 90%», – підрахував фахівець.
На думку менеджера з агробізнесу ПАТ «Кредобанк» Дмитра Барабана, сьогодні банки охоче кредитують малих та середніх виробників
«Аграрії, які мають у своєму арсеналі від 2000 га, прагнуть вийти на зовнішні ринки й мати валютне фінансування. У банках вони можуть отримати кредит під 5-7% річних. У Польщі цей показник становить 3-4%. Аграрії, які мають валютну виручку, можуть здешевити свої кредитні ресурси. Другий механізм для здешевлення ресурсів – державні компенсації. Третій механізм –спеціальні угоди з дилером, який може частково компенсувати виробнику ставку по кредиту – від 3 до 5%. Ці механізми прозорі й вони працюють. Але ідеальний варіант для аграрія – мати свій експорт. Важливо також отримати позитивний рейтинг у банків. Тобто податкова звітність – це додатковий «плюс у карму» для аграріїв. Все просто: чим краще рейтинг позичальника, тим дешевше обійдеться позика», – розповів експерт.
Спеціаліст з фінансового сектору IFC Кирило Мухомедзянов стверджує, що аграрні розписки – не панацея для вирішення всіх фінансових проблем. Це додатковий фінансовий інструмент для збільшення оборотного капіталу.
«Завдяки аграрним розпискам у аграріїв з’явився вибір. Де є вибір, там є конкуренція, яка знижує вартість фінансового ресурсу. Загалом аграрних розписок видано на 3,5 млрд грн. Лише у 2018 році – на понад 2 млрд грн. Якщо в Україні з’явиться ринок землі, він вимагатиме довготермінових ресурсів. І вони в Україні будуть. Адже нині ми спостерігаємо, як банківська система поступово виходить із коми», – додав спеціаліст.
