ОГЛЯД РИНКУ    24 серпня 2018 14:09

Як зібрати врожай без власного комбайну


Аби виграти битву за врожай, варто не лише посадити зерно і виростити ту ж саму пшеницю. Необхідно зібрати її з мінімальними втратами. І ось тут у черговий раз постає запитання: чим? Парк сільгосптехніки у країні зношений на 85%. Необхідність поновлення матеріально-технічної бази продовжує тиснути на українських аграріїв. Але далеко не у кожного фермера є $300 000 на новенький імпортний комбайн з усіма жатками.

Вітчизняна техніка в рази дешевша. Крім того, держава компенсує аграріям частину її вартості. Але особливого ажіотажу навколо українських тракторів і комбайнів поки не спостерігається. За словами керівника відділу продажів компанії «Техноторг» Олександра Фоміна, така техніка користуються попитом переважно у сільськогосподарських підприємств до 1000 га, адже їм держава компенсує до 40% від вартості агрегату. Решта, як і раніше, надає перевагу техніці всесвітньо відомих брендів: власній або орендованій.

Придбавши новий або вживаний імпортний комбайн, мало хто готовий відразу після збирання врожаю зі свого поля замкнути його в ангарі. Аграрії слушно відзначають: щоб окупилися вкладені кошти, техніка повинна працювати. У результаті за останні роки у країні сформувався ринок надання послуг з обробки ґрунту і збирання врожаю. З’явилися компанії, що спеціалізуються виключно на цьому. Їх послуги виявилися вельми недорогими і доволі якісними, що підштовхнуло деякі агрохолдинги до рішення взагалі відмовитися від купівлі власної техніки.

Альтернатива

Перевагу орендованій техніці надала група «Агротрейд». «Ми вже давно не купуємо комбайни. Існуюче на ринку розмаїття техніки дозволяє проводити збиральну кампанію в оптимальні терміни», — розповідає директор компанії з фінансової та операційної діяльності Олена Ворона. За її словами, обираючи оренду, «Агротрейд» уникає додаткових інвестицій в нову техніку, переводить інвестиційні витрати в оперативні, спрощує процес планування і підвищує ефективність холдингу за рахунок оптимізації робочої сили та накладних витрат.

Нещодавно агрохолдинг почав експериментувати навіть з орендою самохідних обприскувачів і техніки для підготовки ґрунту. Доволі насичений ринок дозволив наймати різну техніку залежно від агротехнологій, що використовує компанія. На користь обрання такої стратегії говорив і той факт, що процес управління ремонтами для великого холдингу кожного разу виявлявся доволі складним і витратним. Техніки було багато, виробничі підприємства розташовувалися далеко від керуючої компанії. Ремонт вимагав не лише додаткових витрат, а й контролю, пошуку постачальників. «Невеликі компанії, що спеціалізуються на наданні техніки в оренду і безпосередньо займаються її управлінням і утриманням, можуть бути набагато ефективніші, — підкреслює Ворона. — До того ж вони надають послуги більш тривалий період, працюючи в декількох кліматичних зонах, тим самим подовжуючи для себе сезон заробітку».

«Агротрейд» на власному досвіді переконався, що орендодавці сумлінно ставляться до своїх обов’язків і виконують роботи якісно і в необхідні терміни. Готують і постачають техніку заздалегідь, проводять техогляд після її транспортування, щоб вона ефективно відпрацювала в полі.

Навесні цього року на полях Чернігівщини дуже довго стояла вода, не даючи можливості розпочати посівну, і постачальники техніки кілька тижнів чекали початку робіт. Хоча посівна проводилася в дуже стислий термін, «Агротрейду» вдалося швидко її провести, використовуючи найману техніку.

Що ж собою являє цей ринок? Хто надає послуги з обробки ґрунту та збирання врожаю?

Основний склад гравців

Безпосередньо дорогу збиральну, обприскувальну або ґрунтообробну техніку ніхто в оренду не передає — надають саме послуги. Адже використання новітньої техніки — чи то тракторів John Deere, New Holland, Challenger з обладнанням (сівалки, плуги, культиватори, дискові борони), чи то комбайнів New Holland —передбачає володіння не тільки певними знаннями, а й навичками. «Наші водії та оператори техніки проходять навчання і отримують стаж керування технікою перед тим, як вийти працювати в поле», — розповідає директор департаменту механізації групи компаній UkrLandFarming Володимир Харченко. Один з найбільших українських латифундистів надає послуги з обробки ґрунту та збирання врожаю з 2013-го.

Не перший рік працює на цьому ринку і компанія «Агроспецтранс 888», яка надає повний спектр послуг від оранки до збирання врожаю аграріям по всій Україні. У розпорядженні компанії достатньо багато техніки, що дозволяє «Агроспецтранс 888» обробляти великі площі. За словами засновника компанії Валерія Гадомського, з кожним роком вона бере на себе все більший обсяг робіт. Послуги надає переважно агрохолдингам. «Серед наших клієнтів є і фермери, але їх не багато. Нам зручно працювати в холдингах. Легше привезти 20 одиниць в одне місце, ніж перекидати комбайни туди-сюди», — підкреслює він.

Другий рік поспіль надає послуги з обробки ґрунту та збирання врожаю і білоцерківська «Євро Інтернешинал Груп». Раніше компанія займалася переважно продажем насіння, мінеральних добрив, надавала клієнтам послуги агронома. «Коли продаєш продукцію одному, другому, третьому аграрію, починаєш замислюватися: чому б не поставити їм ще й техніку? Тоді вони зможуть не лише правильно обробити ґрунт, а й зібрати гідний врожай», — розповідає керівник «Євро Інтернешинал Груп» Євген Соболь. І таких компаній сьогодні на ринку все більше.

На території України понад 5000 комбайнів. Власники більшості з них надають аграріям послуги з обробки ґрунту. Майже на рівних конкурують між собою власники одного комбайна та цілого парку з декількох десятків агрегатів. «Вчора хтось був лікарем, а сьогодні купив комбайн і залишився лікарем. І таких дуже багато. Вони не вміють правильно готувати машини до зернозбирального процесу, — розповідає Гадомський. —  Заходять на поле, ламаються і тим самим створюють погану репутацію тим, хто надає послуги зі збирання врожаю». Усе це негативно впливає і на вартість послуг.

Ще на ринку є безліч посередників і агентів, які, взагалі не маючи власної техніки, примудряються заробляти виключно на пошуку для виконавця замовників. За свої послуги вони беруть до 50 гривень з комбайна за обробку одного гектара. І можуть таким чином на одному комбайні заробити до 150 000 гривень за сезон, що зазвичай триває з липня до листопада.

Занадто велика конкуренція та розрізненість гравців призводять до того, що вони не можуть адекватно сформувати ціну на свої послуги. І навіть коли більшість відмовляється працювати за безцінь, завжди знаходиться хтось, готовий вийти в поле на будь-яких умовах. Це призводить до того, що ціни на збирання врожаю диктують замовники, а деякі компанії дозволяють собі взагалі затримувати платежі, а то й зовсім не платити.

Що по чому

«Ціни на збирання врожаю різні. У кожної фірми свій бюджет. У кожного на свою культуру власна ціна, — ділиться Соболь. — Ті, у кого землі багато, намагаються ціну збити. Ті, у кого мало, залежать від комбайна».

У середньому вартість послуг на збирання ранніх зернових варіюється від $30 до $45 за гектар. «Собівартість послуги включає всі прямі й загальновиробничі витрати, оплату праці механізаторів, вартість палива та послуги з доставки техніки. Сумарно собівартість може відрізнятися, бо певні показники різні в різних регіонах», — зазначає Харченко. Вартість послуги — це сума собівартості й відсотка рентабельності. «У кожному окремому випадку ми прораховуємо вартість послуг, враховуючи обсяги землі, на якій буде працювати техніка, вид робіт тощо», — пояснює він.

Та попри усі ці розрахунки максимум можна отримати $45. На думку Гадомського, $45 аж ніяк не є рентабельною ціною для дорогої техніки. Особливо якщо врахувати, що врожайність зростає, ціна на продукцію не падає, збирання ускладнюється (дощ, бур’ян, не завжди ідеальні поля), поломки частішають. «Пшеницю треба збирати при вологості 14–16%, а ми збираємо при 22%, — наводить приклад засновник «Агроспецтранс 888». — Не завжди правильно підготовлені поля, йде потрійне навантаження на жатку, на комбайн». У Європі, якщо належить збирати при 14–16%, тоді й збирають, каже він, якщо вологість вища — чекають. «А у нас клієнт сказав треба, і ми їдемо в поле. В Україні пропозиція перевищує попит, від цього і ставлення «не хочете працювати, знайдемо інших», — ділиться Гадомський. За його словами, в Європі середня ціна за збирання врожаю з одного гектара становить 90 євро. Компанії, що надають послуги зі збирання врожаю, прагнуть, щоб в Україні вона становила хоча б $60. На думку опитаних журналом учасників ринку, це дозволило б не лише правильно утримувати комбайн, штат людей, а й отримувати гідний прибуток. Та одного бажання підвищити ціни на послуги мало. Варто було б об’єднуватися, починати диктувати власні умови. Самотужки жодна з компаній чи власників цього не подужає, та й на це не піде. Адже у ринка така філософія: там, де один не хоче працювати за дешево, знайдуться інші — всіх можна замінити. Але чи варто в такому випадку розраховувати на якість послуг?

Бізнес з надання послуг зі збирання врожаю досить цікавий. Вживаний комбайн за $150 000 може окупитися за п’ять років, якщо обробляти по 3000 га за сезон і працювати без особливих поломок і форс-мажорів. А щоб отримувати більше, треба надавати клієнтам комплекс послуг: не лише по збиранню врожаю, але й по обробці ґрунту, навантаженню та перевезенню зернових.

Від деяких випадків, як-то від втрати техніки через пожежу, краще за все застрахуватися. Адже через перенавантаження, високу температуру повітря, забивання соломи комбайн може зайнятися і згоріти буквально за три хвилини. За словами Гадомського, бували й випадки займання прямо на полі. Після цього комбайн ремонту вже не підлягає. А от отримати компенсацію від страхової компанії за техніку цілком реально. І враховуючи вартість агрегату, страховий внесок у 20 000 гривень вже не здається занадто великим. «Страхові компанії виплачують відшкодування. Страхуватися від пожежі однозначно варто. Це гарантує, якщо вона станеться, ти не втратиш усе», — каже Гадомський.

Текст: Марина Брикимова

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

19 квітня 2019 16:31

Що імпортувала Україна в 2018 році: ТОП-5 агропродуктів (ІНФОГРАФІКА)

У 2018 році Україна імпортувала агропродукції на $5,5 млрд доларів, що на 17,4% більше, ніж торік. Найбільшим імпортером стала Польща, звідки було закуплено товарів на $556 млн.

Торік Україна достатньо активно вела зовнішню торгівлю. Так, у 2018-му було встановлено історичний рекорд з експорту агротоварів – $18,6 млрд. При цьому, найбільшим попит був на соняшникову олію, кукурудзу та пшеницю (57% від загального експорту). Головним ринком для вітчизняних аграріїв стали країни ЄС, які закупили продукції на $6,3 млрд.

Власне, найбільше ми й купували у ЄС – $2,7 млрд, зокрема, у Польщі, яка надала нам агропродукції на півмільярда доларів США (точніше на $556 млн. – Ред.). З азійського регіону імпорт склав $1,066 млрд, Латинської Америки – $409 млн доларів (7,5%), Африки – $292 млн (5,3%).

Так, згідно даним Державної служби статистики України, найбільше закупівлі припали на морожену рибу – $550 млн, насіння соняшнику – $258,3 млн, цитрусові – $216,3 млн, банани – $144,3 млн та шоколад – $132,6 млн.

Читайте: Новоствореному фермерському господарству: як отримати від держави 60 тис. грн субсидії

Landlord склав ТОП-5 найбільш затребуваних імпортних агропродуктів 2018 року. Відзначимо, що в даному рейтингу відсутні вироби із тютюну та алкоголю, яких Україна в загальному закупила на $906 млн.

Риба, ракоподібні і молюски $550 млн

  1.  Риба морожена – $351,6 млн. (Ісландія – $82,2 млн.)
  • Скумбрія – $80 млн (Ісландія – $46,5 млн)
  • Мерлуза й морський минь – $77,3 млн. (США – $30 млн)
  • Оселедець – $65 млн (Норвегія – $28 млн)
  1. Риба свіжа або охолоджена – $107,3 млн (Норвегія – $93,5)
  • Форель – $20 млн. (Норвегія – $17,4 млн.)
  • Лосось атлантичний – $7,7 млн.(Норвегія – $7,6 млн.)
  • Спарові, або морські карасі – $4 млн. (Туреччина – $3,2 млн)
  1. Філе рибне та інше м’ясо риб (включаючи фарш), свіже, охолоджене або морожене- $44 млн (Ісландія – $10 млн)
  • Оселедців – $11 млн (Ісландія – $8,7 млн)
  • Мерлуза й морський минь – $4,2 млн (Аргентина – $3,5 млн)
  • Сом – $3,2 млн (В’єтнам – $3,2 млн)

 Плоди та горіхи ($526 млн)

  1. Цитрусові, свіжі або сушені$216,3 млн (Туреччина – $121,1 млн)
  • Мандарини$105 млн (Туреччина – $62,7 млн)
  • Апельсин – $53,9 млн (Туреччина – $22,8 млн)
  • Лимони і лайми – $38,2 млн (Туреччина – $25,8 млн)
  1. Банани – $144,3 млн (Еквадор – $69 млн, Коста-Рика – $48 млн)
  2. Виноград – $31 млн (Туреччина – $14,3 млн)

Різні харчові продукти – $407 млн.

  1.  Шоколад – $132,614 млн (Польща – $48,7 млн)
  2. Інші овочі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти – $60 млн (Іспанія – $14 млн)
  3. Хлібобулочні, борошняні кондитерські вироби – $57 млн (Польща – $20,3 млн)

 Насіння олійних культур ($341 млн)

  1. Насiння соняшнику – $258,3 млн. (Туреччина – $87,6 млн)
  2. Насіння свиріпи або ріпаку$32,4 млн. (Німеччина – $18,6 млн)
  3. Інші олійні культури (кунжут, гірчиця, мак, диня та ін) – $15 млн (Індія – $3,4 млн)

Какао-продукція – $307 млн

  1. Какао-масло – $56,8 млн (Нідерланди – $28,5 млн)
  2. Какао-паста – $46,1 млн (Кот-Д’івуар – $35,5 млн)
  3. Какао-боби – $41 млн (Гана – $38,7 млн)

Раніше Landlord повідомляв, про ТОП-15 позицій українського експорту аграрної продукції.

 

Рейтинги   

19 квітня 2019 10:14

Варю каву підлеглим та активно підтримую спорт в регіоні – Євген Дудка про важливість корпоративної складової

Корпоративна етика та повага до кожного працівника – головні складові в розвикту компанії. Саме таких принципів дотримується засновник групи компаній «Вілія» Євген Дудка. Власник одного з найбільших агрохолдингів Волині не цурається готувати своїм топ-менеджерам каву та щедро винагороджувати працівників за сумлінну працю.

Такі постулати Євген Дудка озвучив у рамках проекту «Унікальний ругіон». Зокрема, власник групи компаній «Вілія» та керуючий компанії «Волинь-Зерно-Продукт» відзначив, що серце колективу не може битися без здорового корпоративного духу, побудованого на взаємоповазі та відчуття довіри.

«Існує таке поняття, як корпоративний дух, і його потрібно підтримувати. Так, нещодавно особисто супроводжував порибалити до Норвегії працівників, які в нашій компанії вже понад 10 років, серед них були і водії, і вантажники. Добре мати і спільні традиції. Наприклад, на Новий рік ми купуємо ялинку у горщику, а потім садимо біля офісу. Щире запитання «Як справи у твоєї дитини?» додає працівнику впевненості в тому, що компанія його цінує і поважає як людину та особистість, а не розглядає тільки як гвинтик у великому виробничому механізмі. Або, наприклад, я завжди приїжджаю до офісу на 15 хвилин раніше та роблю топ-менеджерам каву. Такі прості речі дуже підтримують дух. Працівники мають відчувати себе захищеними. У житті бувають різні кризові ситуації, і людина має знати, що є компанія, на яку він може покластися. Наші співробітники впевнені, що у разі проблеми вони отримають захист та підтримку» – підкреслив управлінець.

Читайте: Побудова агробізнесу за принципами НАТО від Євгена Дудки

Крім того, Євген Дудка додав, що на його підприємстві майже удвічі вищі зарплати, ніж середні по регіону. Також його господарство є лідером з виплати орендної плати за земельні паї та приймає активну участь у соціальних проектах:

Кількість працівників по групі підприємств налічує 1300 осіб із середнім рівнем заробітної плати 14 700 гривень, у той час як на Волині, якщо не помиляюся, середній рівень — 8700 гривень на місяць. Тобто передусім ми соціально відповідальні стосовно наших співробітників.

Більше того, ми серед лідерів на ринку з виплати орендної плати за земельні паї; маємо низку соціальних проектів — виплати стипендій відмінникам у школах, підтримка сільського спорту, долучаємося до культурного виховання молоді.

Відзначимо, раніше Євген Дудка розповів, чому однією з головних цілей його компанії «Вілія» є об’єднання фермерів у кооперативи, і які дивіденди вони від цього отримають.

Думки   

19 квітня 2019 08:58

За обслуговування 30 локомотивів General Electric Укрзалізниця заплатить 900 млн грн

Укрзалізниця через систему ProZorro оголосила тендер на надання послуг із сервісного обслуговування 30 локомотивів General Electric та пов’язаних із цим послуг. Передбачувана вартість робіт – 895,25 млн грн.

Про це повідомляє БізнесЦензор.

Аукціон проведуть 25 червня. Переможець тендеру до кінця 2027 р. має здійснювати сервісне обслуговування 30 магістральних вантажних тепловозів серії ТЕ33АС і надавати пов’язані з цим послуги.

Читайте: Nestle повністю викупила виробника соусів Торчин

Тендерні пропозиції можна подавати до 20 травня. Претендувати на участь у тендері може компанія, яка здатна підтвердити, що вона є виробником обладнання, основних запасних частин і матеріалів для виконання робіт із сервісного обслуговування магістральних вантажних тепловозів серії ТЕ33АС і пов’язаних із цим послуг, або має право на їх поставку, надане виробником локомотивів.

Для участі в тендері потрібно подати документ, виданий виробником General Electric, який підтверджує можливість надавати авторизовані послуги з сервісного обслуговування тепловозів ТЕ33АС і користування технічною, нормативною, методичною документацією на локомотив.

Як повідомляв Landlord, на Крюківському вагонобудівному заводі завершили доукомплектацію перших 30 локомотивів General Electric, які перевозитимуть вантажі в Україні.

Логістика   

18 квітня 2019 17:30

У торговельній війні США та Китаю вже виграла українська кукурудза

Фуражна кукурудза з України успішно замінила американську на ринку Китаю. Підвищилися шанси й для українських експортерів ячменю. Про такі тенденції агроринку на тлі протистояння двох потужних економік світу розповів Рено Квач, директор, Dongling Grain&Oil (Китай).

Доповідаючи на конференції «Зерно Причерномор’я», Рено Квач детально проаналізував вплив торговельної війни між США та Китаєм на економіку обох країн. На його думку, обидві країни втрачають від цього протистояння, і тому слід шукати шлях перемовин і скасовувати імпортні мита.

Втім, Рено Квач зазначає, що імпорт американської агросировини для Китаю має не вельми суттєве значення, його можна замінити імпортом з інших країн, що на даний час і відбувається. Шанси відкриваються для України, зокрема.

– Українська кукурудза успішно замінила американську. По пшениці ми імпортуємо всього 11%. На тлі величезного внутрішнього ринку це несуттєво, — заявив Рено Квач.

Проте Китай відчуває залежність від американської сої, сорго і ячменю, хоча у  2018 році й скоротив ці види американського імпорту майже наполовину. Сою вже доправляють до Китаю з Бразилії.

Імпорт фуражного ячменю Китай готовий наростити з України, зазначив Рено Квач.

Читайте: Торговельна війна США vs Китай: коли закінчиться і чому Трамп уже програв – Рено Квач

Не суттєво залежить Китай від США і в імпорті м’яса. Водночас, китайський експерт зазначає, що втрата США такого ринку експорту аграрної продукції, як Китай, негативно позначиться на економіці штатів.

Рено Квач, однак, сподівається на відновлення торговельних стосунків обох країн, якщо не завадять політичні причини.

– Обом сторонам варто дійти угоди, консенсусу у відносинах, – каже він.

Він визнає, що Китай через імпортні мита США на промислові товари вже відчуває суттєвий негативний вплив на економіку, і він може погіршитися з зв’язку з втратою ринку. Так, США ввели мита у квітні 2018 року. До листопада 2018 року валюта Китаю впала на 10% до долара США. Рено Квач зазначає, що Китай був змушений «дзеркально» відповідати на введення мит з боку штатів.

Як повідомляв раніше LandLord, у березні намітилася розрядка у торговельній війні США та Китаю. Так, Китай купив 1,5 млн т американської сої. Країни ведуть перемовини щодо скасування мит.

Політика   

18 квітня 2019 11:24

Урожай зернових в Україні складе 65 млн т. Експорт – 46 млн т

Такі прогнози озвучив Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт». За його словами, найближчим часом слід очікувати підвищення інвестиційної привабливості агросектору України.

Про тенденції розвитку аграрного сектору України та світу Сергій Феофілов розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я». Він підкреслив, що міжнародні експерти та фінансові інституції теж оптимістичні в своїх прогнозах щодо розвитку України та зростання її валового продукту. Прогноз «УкрАгроКонсалт» на урожай: 65 млн т, на експорт – 45-46 млн т.

– Ці амбіційні плани з виробництва основані на високій конкурентоспроможності зерна та олійних культур з України. Вірогідне значне підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору України. Швидше за все, це відбудеться наприкінці 2019 року або на початку 2020 року, – прогнозує гендиректор «УкрАгроКонсалт».

Читайте: Кількість весняних опадів найменша за останні 15 років. Як позначиться це на врожайності зернових

Разом із тим, він говорить про ризики та виклики для виробників агропродукції у світі. Один із ризиків – політична нестабільність. Проте експерт вважає, що для України цей ризик є короткостроковими, більшу роль відіграють економічні ризики. Передусім, пов’язані з розвитком глобальної економіки.

– Уповільнення росту глобальної економіки – головний виклик для аграрного сектору, – підкреслює Сергій Феофілов.

Він розповів про сценарії адаптації для виробників та експортерів. Політичне регулювання ринку, на думку експерта, є дуже суперечливим.

Тому на перший план виходять економічні важелі. Сергій Феофілов зупинився на застосуванні нових інструментів сільгоспвиробниками, а саме – спеціалізації на окремих культурах, які зумовлюють розвиток агросектору країни. Наприклад, в Україні найбільшими темпами зростають врожаї та експорт кукурудзи, у Бразилії – сої, у Росії – пшениці.

Як раніше повідомляв LandLord, у 2018 році в Україні зафіксовано рекордний урожай зернових – 70,1 млн тонн.

Рослинництво   

Показати ще