Агролайф / АгроАрт     01 січня 2020 16:26

Образи тварин, що стали витвором мистецтва: неймовірні картини художника Миколи Самокиша

Журнал Landlord разом з галереєю Fusion Gallery презентують проєкт «Арт у Агро». Наш перший випуск присвячений творчості самобутнього українського художника Миколи Самокиша, який чимало своїх робіт присвятив сільській тематиці. Зимової пори саме час оглянути його роботи у галереї Fusion Gallery.

Микола Семенович Самокиш (1860–1944) — український художник-баталіст, майстер анімалістичного жанру, графік. Академік живопису (1890) і дійсний член Імператорської академії мистецтв (1913), заслужений діяч мистецтв РРФСР (1937), лауреат Сталінської премії другого ступеня (1941). Володар п’яти срібних, великої та двох малих золотих медалей Академії мистецтв, срібної медалі Всесвітньої виставки в Парижі. Лауреат Першої премії графа С.Г. Строганова (1883). Його роботи представлені в багатьох музеях і колекціях України, Росії та Європи.

Народився Микола Семенович у місті Ніжин Чернігівської губернії в сім’ї незаможних дворян з козацтва. Найяскравіші враження дитинства пов’язані з дивовижними барвистими пейзажами рідної землі. Художник писав: «У всьому я бачив незрозумілу для мене, але привабливу красу. Дуже часто бабуся питала мене, чому я стою та дивлюся вдалечінь. Пояснити я, звичайно, не міг. Але мені хотілося утримати в пам’яті образи та дивні кольори, які побачив…» Особливе ставлення було у Миколи до коней. Він полюбив їх «…за красу та енергію, яку став малювати в усіх видах…»

Зображення різних тварин зустрічаються в ілюстраціях багатьох книг і журналів, які оформляв художник. Перш за все це видання «Великокнязівське і царське полювання на Русі» та «Біловезька Пуща». Майстер створив безліч малюнків, що передають атмосферу полювання минулих років: зображення вершників у традиційній екіпіровці, що відповідає певному історичному періоду, мисливське спорядження та, звичайно, коней. Бойові коні були учасниками військових дій і, відповідно, героями його батальних робіт.

Влітку 1889 року в маєтку графа І.І. Воронцова-Дашкова художник працював над картиною «Портрети коней графа І.І. Воронцова-Дашкова». До уваги глядачів художник представив більше десятка тварин на природі, на березі річки Цни. У різних позах, на різних планах розмістив майстер на полотні табун, який повільно йде на вечірній водопій. За пагорбом, з якого щойно спустилися коні, розмістилося село Новотомніково Тамбовської губернії, де був розташований вищезазначений маєток з кінним заводом.

Читайте: Поголів’я корів і свиней упаде до критичного рівня – експерт ФАО

У 1890 році Микола Самокиш за картину «Портрети коней графа І.І. Воронцова-Дашкова» здобув звання академіка. Значна частина мальовничих анімалістичних робіт художника сьогодні представлена в музеї конярства Московської сільськогосподарської академії ім. К.А. Тімірязєва. Це портрети коней, створені на початку ХХ століття: «Офелія. Сіра кобила з лошам», «Кронпринц», «Лоенгрін», «Маг», «Півник» та інші. За деякими роботами художника, які закарбували вихованців кінного заводу, за радянських часів були випущені листівки.

У Тульському художньому музеї серед робіт майстра представлена картина «Воли на фермі» (1890-ті рр.), яка виконана в імпресіоністичній манері. На полотні зображена літня сцена сільського життя. На траві сидять сільські хлопчаки, на задньому плані жують сіно воли.

За своє життя Микола Самокиш створив безліч образів різних тварин, що відрізняються не тільки достовірністю анатомічної будови, але й вмілою передачею звичок тварин та незвичайними ракурсами в русі.

Самокиш Микола Семенович (1860–1944) «Портрет альпійської породи» 1892 р.

полотно, масло

без рами 90х65

з рамою 126х100

Також ми радимо знайти час та помилуватися безпосередньо в галереї роботами інших видатних майстрів живопису, які зображали аграрні пейзажі.

І. Толкачевський. «Ліс», II половина XIX ст.

полотно, масло

без рами 65х80

з рамою 87х102

Український живописець. Член Товариства художників-киян. Його роботи неодноразово експонувалися на виставках Товариства. Вважається тонким майстром ліричного пейзажу — роботи І. Толкачевського часто відтворювалися на листівках. Ліс на околиці села був неодмінною ознакою ландшафту, приваблюючи художників свою первозданною красою.

Я.А. Бєлоусов. «Дорога в лісі», 1903

полотно, масло

без рами 68х42

з рамою 92х67

Я.А. Бєлоусов — російський художник, закінчив Строгановську рисувальну школу. У своїх роботах демонстрував тонке відчуття природи та життя людей у сільській місцевості. Працював викладачем живопису в Одеській жіночій гімназії та отримував нагороди як за власні роботи, так і за педагогічні успіхи. Особливо цікавили Якова Бєлоусова мальовничі природні ландшафти.

І.Л. Горохов (1863–1934). «Гриби», II половина XIX ст.

полотно, масло

без рами 30х40

з рамою 55х65

І.Л. Горохов — російський художник, член Товариства пересувних художніх виставок. Майстер побутових сцен. Закінчив Московське училище живопису, скульптури та зодчества. Його картини — це невеликі полотна, присвячені сільському життю. Зображені на картині гриби становили важливу частину раціону селян, а їх збирання було повсякденною традицією. Збирання грибів також асоціювалося у городян із заміським відпочинком.

Juleo Herpain. «Виноград», XIX–XX ст.

полотно, масло

без рами 32х40

з рамою 57х65

Традиція зображення натюрмортів зі стиглими фруктами та ягодами на столі нараховує сотні років. Художники намагалися відтворити природну красу плодів, додаючи нових ледь помітних оку відтінків. Виноград слугував «другим хлібом» для селян Південної Європи, оскільки з нього виготовляли вино, яке використовувалося як для споживання, так і на продаж. Тому зображений на картині виноград асоціюється з новим врожаєм, який символізує для селянина достаток.

Монограміст В.Т. «Захід», 1891

полотно, масло

без рами 90х58

з рамою 111х79

Сільські пейзажі на межі століть асоціювалися у живописців із затишком та спокоєм, на відміну від гамірного міського життя. Зображення затишних куточків сільських пейзажів увійшло в моду, оскільки створювало ілюзію потрапляння в інший, ідилічний світ. Такі картини, як «Захід», охоче репродукували на поштових листівках.

Frezeporik. «Зимовий пейзаж», 1937

полотно, масло

без рами 68х88

з рамою 88х108

Незважаючи на те що на картині зображено класичний зимовий пейзаж у полі, художнику вдалося внести ледь відчутні нотки пробудження весни. Прихід весни відчувається і в напруженому очікуванні нібито сплячих дерев, і в струмку, що не засипаний снігом і зберігає тепло води. Зображений пейзаж мимоволі спонукає око до того, щоб вишуковувати ледь помітні ознаки скорого приходу весни і початку нового буяння природи.

М.В. Орлов (1863–1924). «Сільський пейзаж», II половина XIX ст.

полотно, масло

без рами 61х97

з рамою 84х119

М.В. Орлов — художник-реаліст. Був учасником виставок Товариства пересувних художніх виставок. Писав пейзажі, жанрові та тематичні картини. Походив із селян. Початкові художні навички отримав під керівництвом свого дядька, іконописця В.І. Богуславського.

Працював переважно як жанрист, присвячуючи більшу частину своїх творів селянській тематиці. Був дружний зі Львом Толстим, поділяв його погляди. Лев Толстой називав Орлова улюбленим художником і написав передмову до альбому його репродукцій.

Текст: Андрій Свирид

Фото надано Fusion Gallery

Ще немає новин у цій стрічці ...