кластер

Про це повідомляє Економічна правда.

Туристичний кластер «Горбогори», який об’єднує 33 господарства на Львівщині, заснував фермер Антон Мільчевич. Задумка щодо його створення виникла в Антона під час служби в АТО. Таким чином він вирішив згрупувати тих, хто побував на війні, щоб всім разом повертатися до мирного життя і знайти себе в ньому.

Читайте: Кейс: Бізнесмен з Білорусі постачає мед у найбільшу торгову екомережу США. Річна виручка – $1,5 млн

Антон розповідає, що після служби учасники АТО отримували земельні ділянки, які «зазвичай здавали в оренду за безцінь». Тож він вирішив задіяти ці паї і дати людям «можливість заробити». Випадково потрапив на конференцію з розвитку громад, яку проводило Мінагрополітики. Так і почалася історія львівського кластеру.

На реалізацію ідеї вдалося залучити 24 млн грн у рамках проектів регіонального розвитку, які фінансує ЄС.

Об’єднання, до якого увійшло 33 приватні господарства та фізичні особи, поставило перед собою мету – через розвиток фермерства налагодити в районі туристичний бізнес. Таким чином, розвиваючи власне підприємництво, учасники кластеру створюють умови для розвитку територій, де вони працюють.

Створювати довелося все з нуля, оскільки, крім пагорбів, у Пустомитівському районі туриста здивувати чимось важко. Тому місцеві фермери вирішили привабити людей власною продукцією, екскурсіями на свої підприємства та велосипедними прогулянками.

«В основі роботи нашого кластеру – конкуренція, але її мета – отримати максимальну вигоду для свого регіону», – відзначив Антон Мільчевич.

Конкуруючи між собою в рамках одного проекту, фермери діляться досвідом, шукають спільні рішення і шляхи подолання відпливу кадрів за кордон. Учасники кластеру об’єднані в аграрний кооператив. Умовою участі є сплата внесків: 500 грн – вступний та 5 тис грн – річний.

Пропонуємо знайомство з кількома учасниками кластеру «Горбогори».

Фермерське господарство «Карпатський водограй»

У 32 ставках із замкнутим циклом вирощування розводять 6 видів риби: амурського сазана, судака, сома, щуку, коропа та осетра. В одному ставку на 1 га збирають 20 т риби.

Збудовано готельний комплекс для туристів, людям пропонують «якісну продукцію і спокійний відпочинок».

Фермерське господарство «Західний равлик»

Підприємство займається вирощуванням равликів. Туристам пропонують приготовані з них делікатеси.

У квітні равлики скидають ікру, тому господарі ферми зараз сплять по 4 години на добу, намагаючись її зібрати. Коштує равликова ікра, як чорна.

Фермерське господарство «Агротемп»

На фермі розводять овець німецької породи, а також утримують корів і коней.

«Ми ніколи не думали, що будемо займатися фермерством і що це буде так цікаво. З нами працюють наші діти», – розповідає співвласниця господарства Анна Темчишина.

Вівця дає в день 2–3 л молока, яке переробляють на сироварні. Продукцію, що налічує 40 видів, реалізують через мережу «Сільпо». Також планують виготовляти морозиво. Для цього син фермерів Олег поїде на навчання до бельгійського фермера.

Закордонний досвід переймають і сировари цього господарства. За рік на підприємстві виробляють близько 40 т сиру.

У найближчій перспективі кластер «Горбогори» планує побудувати торговий центр, розробити два велосипедні маршрути, організувати дегустаційні тури, катання на плотах, конях, санчатах і лижах, відкрити молочне кафе, школи бджільництва та кемпінгу. Влітку тут проведуть фестиваль «Горбогори», на якому можна буде спробувати місцеві смаколики.

Landlord раніше розповідав про кооператив із кластером у 100 тис. га – як група компаній “Вілія” створює найпотужніше фермерське об’єднання України.

Фото: Наталка Дяченко (Економічна правда)

Голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Головко, голова Спілки пасічників України Володимир Стретович, ректор Полтавської державної аграрної академії Валентина Аранчій, виконавчий директор громадської спілки «Органічна Україна» Олена Ракова і директор Державного навчального закладу «Гадяцьке аграрне училище» Наталія Сенчук підписали меморандум про створення агропромислового бджільницького кластеру «Меди Межиріччя». Про це повідомляє прес-служба ПОДА.

Підписання відбулося у селищі Семенівка, де проходила Перша Міжнародна конференція «Меди Межиріччя», присвячена медовому бізнесу, технологіям і регулюванню ринку бджолярства в Україні.

«Мета сьогоднішнього заходу – створити кластер між бждолярським бізнесом, владою і громадськістю, забезпечити умови для розвитку цього важливого й іміджевого для Полтавщини і всієї України бізнесу. Ми знайшли себе й свідомо підписали меморандум, який накладає на нас певну фінансову відповідальність, тому що бджолярі нині потребують певної підтримки. Через обласну спілку пасічників зможемо створити окрему програму, яка дасть можливість поліпшити технічну базу й сприяти розвитку медової галузі на Полтавщині, яка експортоорієнтована», –зазначив Валерій Головко.

«Наскільки мені відомо, в Україні немає кластерів по бджільництву. Полтавщина буде першопрохідцем», – заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

За її словами, перевага кластеризації полягає в тому, що для мікровиробника, якими часто є пасічники, стане можливим вихід на цивілізовані ринки збуту.

Ядром кластеру виступає приватне сільськогосподарське підприємство «Дружба». «За європейською практикою кластер будується від шести місяців до п’яти років, – розповів очільник сільгосппідприємства «Дружба» Сергій Семигреєнко. – Перший крок у його формуванні ми зробили – підписали Меморандум про співпрацю між представниками бізнесу, влади, громадськості, освіти і науки. Потім створимо Раду директорів. Кластер буде зареєстровано як юридичну особу. До його складу входитимуть десять районів області».