«Зерно – Свині – М’ясо»: фінансова модель, що дасть Україні 6–12 млрд євро прибутку щороку
На Форумі «Зерно. Свині. М’ясо – 2025» організованому Об’єднаною Радою українських виробників та переробників свинини та Асоціацією «М’ясної галузі», виробники, переробники та представники влади узгодили новий стратегічний курс: перетворити потужну сировинну базу України на продукт із високою доданою вартістю та експортною перевагою. Про це пише Landlord.
Ключова теза форуму, озвучена заступником Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарасом Висоцьким, пролунала як заклик до дії: «Маємо базу, маємо сировину, але головне – повинні створювати додану вартість. Перетворювати зерно на свинину, м’ясо, продукти з високою експортною якістю. Це можливо лише через об’єднання науки, бізнесу і держави».
За оцінками учасників, масштабування моделі «зерно → свині → м’ясо/продукти» та відкриття експорту свинини може принести державі додатково 6-12 млрд євро щорічної доданої вартості. Ця модель вигідна для всіх: зерновики продають урожай всередині країни як корм, а свинарі та переробники отримують маржинальний стрибок.
Як зазначив Микола Бабенко, директор Асоціації “Мʼясної галузі” та голова Об’єднаної Ради українських виробників та переробників свинини, у цьому баченні немає “окремих цехів” – є єдиний ланцюг.
Українське свинарство отримало унікальну ринкову перевагу: завдяки відносно дешевим кормам собівартість свиней в Україні зараз становить менше 1 євро за 1 кг живої ваги, тоді як у країнах ЄС вона перевищує 2 євро. Це створює унікальний шанс для експортного прориву.
Проте, як показав виступ Михайла Кобченка, співвласника «АПК Докучаєвські Чорноземи», сама по собі висока ціна на свиней не рятує бізнес без системного підходу.
Співвласник групи компаній «АПК Докучаєвські Чорноземи» Михайло Кобченко
«Навіть при високих цінах на живу вагу ми були у збитку», – відверто зізнався Кобченко, вказуючи на неправильну структуру управління витратами. Його кейс став прикладом успішної трансформації: Впровадження ритмічності та системності призвело до зростання ваги відлучених поросят на 2 кг за 28 днів, що скоротило період відгодівлі одразу на 3 тижні.У порівнянні 9 місяців 2024 та 2025 року витрати кормів на кожній голові зменшилися на 595 грн.
Ключовий висновок, який прозвучав зі сцени: «Свинарство перестає бути проблемою тоді, коли починаєш рахувати. Корми – це вже гроші. Якщо вони не перетворюються на капітал, це не бізнес».
У підсумку, галузь має не лише технологічні рішення, але й фінансову інфраструктуру: від програм годівлі «Єврокорм», що зменшує витрати кормів до 35 грн в собівартості 1 кг, до грантового фінансування та «Агророзстрочки» для модернізації. Все це підтверджує, що українське свинарство переходить від виживання на емоціях – до стабільного бізнесу на цифрах.
