Новини / Аналітика     14 травня 2019 11:42

Земля в Україні має коштувати від $3000 до $15000 за га – Микола Горбачов

Ціну кожної ділянки в Україні визначать ефективність її використання та розмір прибутку, який можна отримати.

Ринок землі в Україні ще й не наблизився до омріяного вільного обігу головного сільськогосподарського активу, а дискусія щодо можливої ціни на нього точиться вже не перший рік. Які фактори стануть визначальними при встановленні ціни на землю, ми запитали у президента УЗА Миколи Горбачьова.

Зараз точиться дискусія щодо стартової ціни на землі сільськогосподарського призначення у разі відкриття вільного ринку землі. Чи можна наразі якось визначити цю ціну?

Ринок землі в Україні обов’язково повинен бути сформований, це нагальне питання, яке треба вирішувати просто зараз. Він обов’язково повинен працювати на засадах приватної власності на найцінніший актив країни, повинні бути ефективні приватні власники землі, повинна бути повноцінна здорова конкуренція між ними.

Це, звісно, можна вважати красивими гаслами, але що в сумі дає поєднання всіх перелічених умов? Це забезпечить ефективне використання землі як ресурсу.

Тут виникає дискусійне питання, що саме мається на увазі під ефективним використанням. На мій погляд, відповідь доволі проста — це отримання максимального прибутку за умови ефективного управління ресурсом.

І для того, щоб зрозуміти, скільки саме може коштувати земля, потрібно мати чітку картину того, скільки саме прибутку здатна приносити земля у регіональному розрізі.

Що ви маєте на увазі під регіональним розрізом?

Земля, яка зрошується природним шляхом у Херсонській області, об’єктивно буде дорожчою за землю у Кіровоградській області, а ділянка на Житомирщині буде коштувати більше, ніж аналогічний масив у Луганській області. Справа тут і у природних умовах, і у витратах на виробництво, і у можливості культивувати різні культури. Тобто так чи інакше, ми приходимо до прибутку, який можна отримати від землі.

Ми можемо взяти приклади інших країн, де ринки землі вже давно сформовані. Якщо спиратися на таку практику, яка ціна на землю в Україні може сформуватися після запуску вільного продажу?

Якщо бажаєте, можна провести певну паралель, наприклад, з тією ж Францією. Країна розташована у континентальній Європі, є поділ за умовами для сільського господарства між південною та північною частинами, французький аграрний сектор вирощує низку культур, які культивуються і в Україні, ми конкуруємо за одні й ті ж самі ринки збуту зерна. Виходячи з цього, можна припустити, що в Україні земля повинна коштувати від $3000 приблизно до $15 000 залежно від регіонального розташування. Але, підкреслю, що це лише приклад. Скільки коштуватиме земля насправді, визначить сам ринок, коли він буде сформований.

Ви сказали, що нам потрібно сформувати ринок землі. Але це справа, яку не можна зробити за один день. Давайте припустимо, що держава зробила все необхідне для відкриття ринку, затвердила всі закони та підзаконні акти. Скільки часу знадобиться на те, щоб ринок склався як повноцінний самодостатній механізм?

Знаєте, ринок неможливо сформувати законами чи постановами. Нормативні акти лише визначають, так би мовити, максимальні рухи у різні боки, межі дозволеного. Тобто завдання держави — лише встановити прозорі та чіткі правили гри. А вже як саме різні суб’єкти будуть грати, користуючись цими правилами, і стане ринком. Мінімальний строк, який знадобиться для того, щоб ринок почав працювати, на мій погляд, становить приблизно п’ять років. А для повноцінного його функціонування треба років 10. Але все залежатиме від встановлених правил. Наприклад, чи будуть обмеження щодо права купівлі ділянок іноземними громадянами, чи встановлять максимальні розміри сільгоспземель у приватній власності. Або чи буде можливо взагалі володіти землею і не використовувати її. Адже у світі є практика, за якої держава може передавати такі землі у користування будь-кому іншому для використання, а власник отримує лише орендну плату. І таких питань, якщо заглиблюватися у проблематику земельного ринку, виникає просто безліч. Роки потрібні навіть для того, щоб врегулювати всі ці моменти.

Чи можливо запозичити з досвіду іншої країни модель формування ринку землі і в такий спосіб прискорити завершення земельної реформи? Якщо так, то яку модель ви можете порадити?

Однозначної відповіді, яку саме модель можна запозичити, не існує. Зараз в Україні ефективно працює модель великотоварного сільськогосподарського виробництва, модель агрохолдингів. Вона досить ефективна, але чи достатньою мірою? Знову ж таки, повертаючись до прикладу Франції, можу сказати, що більш ефективними є кооперативні об’єднання невеликих агровиробників. Кооперативи, утворені різними власниками 100–150 га землі, демонструють більшу ефективність навіть у порівнянні з нашими великими господарствами. В Україні середня врожайність пшениці 4 т з 1 га, а у Франції — 8 т з 1 га.

Але повернемося до головного — чому так відбувається. Справа не в розмірі господарства, а у приватній власності — власник землі буде намагатися підвищити ефективність використання. Встановлювати незалежні джерела енергії, проводити системи зрошення тощо.

Земля в Україні повинна коштувати від $3000 до $15 000 за гектар залежно від регіонального розташування

В Україні є великі площі, де можна отримувати значно більший прибуток від вирощування ягід, овочів або фруктів. З гектара малини можна отримати $30 000–60 000. Якщо вирощувати пшеницю — це буде $800. Але чи означає це, що треба вирощувати лише малину? Звісно, ні, питання використання вирішить ефективний власник, а ціна буде визначатися регіональним фактором.

Тому неможливо дати відповідь, яка модель з існуючих у різних країнах нам може підійти, бо жодна з них не врахує всіх умов на конкретному полі, у певному районі однієї з областей України. Модель ми повинні скласти самі.

І нарешті, які глобальні тренди визначать аграрний ринок України цього року та чи буде серед них початок формування вільного обігу землі?

Глобальні тренди цього року назвати дуже просто. Це вибори Президента України, потім вибори до Верховної Ради України. І, нарешті, призначення нового складу Кабінету Міністрів, який визначить напрями державної політики щодо економічного регулювання. На жаль, у поточному році це і стане трьома глобальними трендами, які будуть діяти на українському аграрному ринку.

ТЕКСТ: Михайло Дикаленко

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

39 хв. тому

Георге Ніцю: З відповідною технологією можливо все, навіть вирощувати гарні врожаї в несприятливих умовах

Румунський фермер Георге Ніцю вже понад 26 років працює в аграрному секторі й, незважаючи на важку працю, не бачить себе в іншій галузі. У 2001 році він заснував агрокомпанію SC OPT – MP SRL. Георге працює на 768 га землі, більша частка якої належить йому.

Як живе іноземний фермер   

3 години тому

Зняття мораторію на землю: Світовий банк чекає рішення від Зеленського

Світовий банк вважає, що відкриття ринку землі в Україні може додати до зростання економіки держави 1–2% і розраховує, що нова українська влада візьме на себе зобов’язання щодо зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення.

Про це повідомляє Укрінформ.

Директор Світового банку з питань України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен, виступаючи на прес-конференції сказала:

«Ми сподіваємося, що нова Адміністрація Президента та новий Президент візьмуть на себе зобов’язання щодо зняття мораторію на землю».

За словами Сату Кахконен, ціна на землю залежатиме насамперед від свободи дій на ринку. Тобто, чим вільніший буде ринок продажу землі, тим вищою буде її вартість.

Читайте: Повне занурення аграріїв в цифрові технології: як охопити неосяжне?

За оцінками Світового банку, ВВП України у 2020 р. може прискоритися до 3,4%, а у 2021 р. – до 3,8% за трьох умов:

  • зняття мораторію на землю,
  • продаж державної частки в банківській сфері приватним структурам
  • послідовна боротьба з корупцією.

Landlord раніше повідомляв про те, що команда Володимира Зеленського виступає за скасування мораторію на продаж сільгоспземель.

Політика   

23 травня 2019 10:47

Страшенна злива перетворила поля під Кременчуком на болота ФОТО

Постраждали посіви елітної пшениці, соняшника та кукурудзи на 10-15% площ у ПСП «Дніпровські зорі». Керівник підприємства каже, що під час злив поля нагадували «гірські річки у Карпатах». Проте фермер сподівається, що більшу частину посівів вдасться врятувати.

Про наслідки шаленої зливи та граду у Кременчуцькому районі написав на своїй сторінці у Facebook Володимир Сіора, заступник директора, головний агроном у приватному сільськогосподарському підприємстві «Дніпровські зорі». Він розмістив фото того, що наробила стихія в його господарстві. Злива розігралася якраз на свято Миколи Чудотворця, 22 травня. Фермер жартує, що то так привітав святий і не втрачає оптимізму.

«Чудотворець сьогодні з привітаннями також не забарився. Привітав з самого ранку зливою та градом. В 10.20 продовжує вітати дощем. Чи на цьому закінчиться? Чи будемо такі вітання приймати весь день? А може це на врожай? Найкращі, елітні посіви пшениці вже положило на землю. Овочам досталось сповна. Та всерівно вдячні, що хоч все не знищило….. Зробили вихідний і насолоджуємося погодніми умовами,» – пише Володимир Сіора.

Сьогодні Landlord зв’язався із головним агрономом ПСП «Дніпровські зорі» та розпитав про наслідки стихії на полях.

Володимира Сіора каже, що такої потужної зливи не бачив років 15. Найбільше постраждали посіви кукурудзи та соняшника у низинах. На сьогодні  соняшник і досі стоїть  у воді. Дісталося й елітній пшениці, і людським городам.

– Учора я повертався о 12 годині з Кременчука, то потоки на полях були такі, як ото гірські річки в Карпатах. Там, де були схили та гирла старих річок, посіви кукурудзи просто змило, вона ж невелика була. На пагорбах кукурудза жива. Вимило незначні площі кукурудзи та соняшника. Насівати заново ніхто не буде. Пшениця на гірших по родючості ґрунтах вистояла, бо в неї колос був не дуже великий, вона легша. Її трішки намочило, градом побило, але вона вистояла. А насіннєві ділянки, де заводили елітний матеріал, нові сорти, де було краще живлення, догляд  – пшениця нахилилася та лягла на землю. Вона вже не підніметься. Але на останньому «колінці» сам колосок може піднятися вгору. Тому, якщо будуть сонячні дні, колос ще підніметься вгору, і, сподіваюсь, нам ще вдасться зібрати зерно. Звісно, врожаю хорошого не буде.

Читайте: На Житомирщині смерч знищив теплиці і 100 га лісу

Фермер каже, що елітну пшеницю сіяли із запасом, тому сподівається, що на насіння вирощеної елітної пшениці все ж вистачить. Він додає, що пшениця витримує затоплення 3-4 дні, і якщо за цей час зійде вода, то можна буде зібрати який не є урожай.

Усього у ПСП «Дніпровські зорі» 1050 га землі під посівами, затоплено 10-15 площ.  Доведеться рихлити 700-800 га площ – а це додаткові витрати для підприємства. Головний агроном каже, що під час цього внесуть додатково й азотні добрива. Попри те, що наробила негода, він сподівається, що волога дасть розвиток пізнім культурам.

– Спочатку ми були розстроєні, але зібралися, подивилися – траплялося  гірше. Тому налаштовані оптимістично, – каже Володимир Сіора.

Як повідомляв раніше Landlord, на початку травня зливи частково змили посіви соняшника і кукурудзи на заході України.

Клімат   

22 травня 2019 11:53

Як Україні збільшити агровиробництво: три ключові умови

Для того щоб українські аграрії могли наростити обсяги виробництва, вони мають приділити основну увагу зростанню якості вирощеного зерна, зниженню собівартості продукції та розвитку інфраструктури. Так вважає керівник аграрного напрямку «Епіцентру К» Василь Мороз.

Про це повідомляє Економічна правда.

Україна – одна з небагатьох країн світу, які ще мають можливість нарощувати агровиробництво та збільшувати експортний потенціал. Для інтенсивного розвитку сільськогосподарського сектора країни аграрії мають контролювати кілька ключових чинників.

Перший: валовий збір та якість вирощеного зерна

Щоб забезпечити належне виконання цієї умови, слід чітко дотримуватися агротехнологій та строків проведення сільгоспробіт.

Читайте: Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

«Від того, яким чином аграрії розподілятимуть площі між різними культурами напередодні сівби та скільки «центнерів на гектар» закладатимуть у плани показників врожайності, залежить дуже багато», – вважає Василь Мороз.

Другий: собівартість продукції

Щоб підвищувати ефективність виробництва і якість майбутнього врожаю, в компаніях використовують сучасні технології та вводять нові елементи з догляду за посівами озимих та ярих культур. При цьому слід аналізувати, як ці нововведення впливають на собівартість вирощуваної продукції.

За допомогою комплексного підходу їх слід оптимізувати, щоб у результаті зменшити собівартість продукції та збільшити прибуток із кожного оброблюваного гектара.

Один зі шляхів – використання більш рентабельних культур та сортів

За словами Василя Мороза, в посівах більшості українських компаній частка високоолеїнового соняшнику становить 5%, тоді як у Франції – 63-65%.

«Епіцентр К» у 2019 році вирішив змінити тактику: у цьому сезоні 62% від загальної площі під соняшником компанія відводить під високоолеїнові мононасичені гібриди.

Керівник пояснює, що таке рішення зумовлено зростанням ринкового попиту на високоолеїнове насіння серед підприємств кондитерської та фармацевтичної промисловості, «які готові сплачувати виробникам додаткову премію».

Третій: розвиток інфраструктури

Будівництво потужностей для промислового зберігання зерна та його якісної доробки стане внеском у запобігання ризикам на світовому ринку. Будівництво нових елеваторних комплексів поступово нівелюватиме високу залежність українських аграріїв від сезонного обвалу світових цін.

Landlord раніше повідомляв про те, що значне зміцнення гривні зумовлено низкою економічних чинників, одним із яких є рекордний експорт сільгосппродукції минулорічного врожаю.

Аналітика   

22 травня 2019 09:30

Джеймі Олівер збанкрутів через здорожчання імпорту продуктів у Великій Британії

Відомий англійський шеф-кухар і популяризатор здорового харчування Джеймі Олівер втратив всі свої ресторани у Великій Британії, за винятком трьох. Мережа його закладів передана в зовнішнє управління в рамках процедури банкрутства.

Про це повідомляє Економічна правда.

За інформацією, опублікованою у The Guardian, Джеймі Олівер через неплатоспроможність практично втратив свій ресторанний бізнес: 22 ресторани Jamie’s Italian, ресторани Barbecoa і Fifteen в Лондоні, а також закусочна в аеропорту Гетвік шукають нового власника. Очікується, що близько 1000 співробітників втратять роботу.

Читайте: Вперше у світі: Кернел керуватиме логістикою зерна за допомогою штучного інтелекту

Видання зазначає, що Brexit посилив кризу на ринку ресторанних послуг у Великій Британії. Зокрема, імпортовані з Італії харчові продукти, що використовувалися для приготування страв у Jamie’s Italian, значно подорожчали внаслідок  різкого зниження курсу фунта стерлінгів до євро.

Landlord раніше повідомляв про те, що кухарі стають агентами змін на шляху людства до здорового харчування.

Фінанси   

Показати ще