Новини / Земля     14 травня 2019 11:42

Земля в Україні має коштувати від $3000 до $15000 за га – Микола Горбачов

Ціну кожної ділянки в Україні визначать ефективність її використання та розмір прибутку, який можна отримати.

Ринок землі в Україні ще й не наблизився до омріяного вільного обігу головного сільськогосподарського активу, а дискусія щодо можливої ціни на нього точиться вже не перший рік. Які фактори стануть визначальними при встановленні ціни на землю, ми запитали у президента УЗА Миколи Горбачьова.

Зараз точиться дискусія щодо стартової ціни на землі сільськогосподарського призначення у разі відкриття вільного ринку землі. Чи можна наразі якось визначити цю ціну?

Ринок землі в Україні обов’язково повинен бути сформований, це нагальне питання, яке треба вирішувати просто зараз. Він обов’язково повинен працювати на засадах приватної власності на найцінніший актив країни, повинні бути ефективні приватні власники землі, повинна бути повноцінна здорова конкуренція між ними.

Це, звісно, можна вважати красивими гаслами, але що в сумі дає поєднання всіх перелічених умов? Це забезпечить ефективне використання землі як ресурсу.

Тут виникає дискусійне питання, що саме мається на увазі під ефективним використанням. На мій погляд, відповідь доволі проста — це отримання максимального прибутку за умови ефективного управління ресурсом.

І для того, щоб зрозуміти, скільки саме може коштувати земля, потрібно мати чітку картину того, скільки саме прибутку здатна приносити земля у регіональному розрізі.

Що ви маєте на увазі під регіональним розрізом?

Земля, яка зрошується природним шляхом у Херсонській області, об’єктивно буде дорожчою за землю у Кіровоградській області, а ділянка на Житомирщині буде коштувати більше, ніж аналогічний масив у Луганській області. Справа тут і у природних умовах, і у витратах на виробництво, і у можливості культивувати різні культури. Тобто так чи інакше, ми приходимо до прибутку, який можна отримати від землі.

Ми можемо взяти приклади інших країн, де ринки землі вже давно сформовані. Якщо спиратися на таку практику, яка ціна на землю в Україні може сформуватися після запуску вільного продажу?

Якщо бажаєте, можна провести певну паралель, наприклад, з тією ж Францією. Країна розташована у континентальній Європі, є поділ за умовами для сільського господарства між південною та північною частинами, французький аграрний сектор вирощує низку культур, які культивуються і в Україні, ми конкуруємо за одні й ті ж самі ринки збуту зерна. Виходячи з цього, можна припустити, що в Україні земля повинна коштувати від $3000 приблизно до $15 000 залежно від регіонального розташування. Але, підкреслю, що це лише приклад. Скільки коштуватиме земля насправді, визначить сам ринок, коли він буде сформований.

Ви сказали, що нам потрібно сформувати ринок землі. Але це справа, яку не можна зробити за один день. Давайте припустимо, що держава зробила все необхідне для відкриття ринку, затвердила всі закони та підзаконні акти. Скільки часу знадобиться на те, щоб ринок склався як повноцінний самодостатній механізм?

Знаєте, ринок неможливо сформувати законами чи постановами. Нормативні акти лише визначають, так би мовити, максимальні рухи у різні боки, межі дозволеного. Тобто завдання держави — лише встановити прозорі та чіткі правили гри. А вже як саме різні суб’єкти будуть грати, користуючись цими правилами, і стане ринком. Мінімальний строк, який знадобиться для того, щоб ринок почав працювати, на мій погляд, становить приблизно п’ять років. А для повноцінного його функціонування треба років 10. Але все залежатиме від встановлених правил. Наприклад, чи будуть обмеження щодо права купівлі ділянок іноземними громадянами, чи встановлять максимальні розміри сільгоспземель у приватній власності. Або чи буде можливо взагалі володіти землею і не використовувати її. Адже у світі є практика, за якої держава може передавати такі землі у користування будь-кому іншому для використання, а власник отримує лише орендну плату. І таких питань, якщо заглиблюватися у проблематику земельного ринку, виникає просто безліч. Роки потрібні навіть для того, щоб врегулювати всі ці моменти.

Чи можливо запозичити з досвіду іншої країни модель формування ринку землі і в такий спосіб прискорити завершення земельної реформи? Якщо так, то яку модель ви можете порадити?

Однозначної відповіді, яку саме модель можна запозичити, не існує. Зараз в Україні ефективно працює модель великотоварного сільськогосподарського виробництва, модель агрохолдингів. Вона досить ефективна, але чи достатньою мірою? Знову ж таки, повертаючись до прикладу Франції, можу сказати, що більш ефективними є кооперативні об’єднання невеликих агровиробників. Кооперативи, утворені різними власниками 100–150 га землі, демонструють більшу ефективність навіть у порівнянні з нашими великими господарствами. В Україні середня врожайність пшениці 4 т з 1 га, а у Франції — 8 т з 1 га.

Але повернемося до головного — чому так відбувається. Справа не в розмірі господарства, а у приватній власності — власник землі буде намагатися підвищити ефективність використання. Встановлювати незалежні джерела енергії, проводити системи зрошення тощо.

Земля в Україні повинна коштувати від $3000 до $15 000 за гектар залежно від регіонального розташування

В Україні є великі площі, де можна отримувати значно більший прибуток від вирощування ягід, овочів або фруктів. З гектара малини можна отримати $30 000–60 000. Якщо вирощувати пшеницю — це буде $800. Але чи означає це, що треба вирощувати лише малину? Звісно, ні, питання використання вирішить ефективний власник, а ціна буде визначатися регіональним фактором.

Тому неможливо дати відповідь, яка модель з існуючих у різних країнах нам може підійти, бо жодна з них не врахує всіх умов на конкретному полі, у певному районі однієї з областей України. Модель ми повинні скласти самі.

І нарешті, які глобальні тренди визначать аграрний ринок України цього року та чи буде серед них початок формування вільного обігу землі?

Глобальні тренди цього року назвати дуже просто. Це вибори Президента України, потім вибори до Верховної Ради України. І, нарешті, призначення нового складу Кабінету Міністрів, який визначить напрями державної політики щодо економічного регулювання. На жаль, у поточному році це і стане трьома глобальними трендами, які будуть діяти на українському аграрному ринку.

ТЕКСТ: Михайло Дикаленко

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

3 години тому

Двохсотрічний сімейний бізнес родини Бунге або історія лідера агроринку

За тривалий проміжок часу перед компаніями постає чимало викликів — економічні кризи, революції, війни, технологічні зміни тощо. Щоб вийти переможцем у цій боротьбі, потрібно мати особливе управлінське вміння ухвалювати потрібні рішення в потрібний час, а ще вміти користуватися перевагами глобальних змін та бачити тенденції. Нідерландська компанія «Бунге» власним досвідом показала, що цілком можливо вести успішно бізнес понад два століття. Головне — дотримуватися правил.

Агродинастії   

4 години тому

Україна втричі збільшила експорт соків: ТОП-3 споживачі

У І півріччі 2019 року Україна поставила на зовнішній ринок 67,9 тис. тонн соків, що втричі більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Основним споживачем цієї продукції з України стали США – 43% від усього обсягу експорту соків.

Про це повідомляє прес-служба асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Загалом за період січень-червень 2019 р. українські аграрії експортували плодово-овочевих соків на суму $54,8 млн (І півріччі 2018 р. – 27,9 млн). Експерти відзначають, що Україна є «нетто-експортером соків» – має позитивне сальдо торговельного балансу (експорт мінус імпорт) щодо цієї продукції, яке становить $38,7 млн.

Читайте: Як фермер Андрій Багрій об’єднав інших господарів землі задля вирощування фруктово-ягідної продукції

ТОП-3 споживачі українських соків:

  • США – 43% усього експорту соків ($23,6 млн);
  • Канада – 14,6% (майже $8 млн);
  • Австрія – 13,2% ($7,2 млн).

Landlord раніше повідомляв про те, що Україна стала найбільшим поставщиком яблучного соку до Канади.

Трейдинг   

21 липня 2019 10:43

СЕС приносять мені майже $2 млн на рік — Сергій Омельяненко

В ексклюзивному інтерв’ю Landlord власник фермерського господарства «Омельяненко» на Кіровоградщині Сергій Омельяненко розповів, як став першопрохідцем у будівництві сонячних електростанцій у селі, озвучив суми та труднощі в отриманні «зеленого» тарифу.

На фоні нинішніх солярних об’єктів на півмільйона мегават сонячна станція Сергія Омельяненка виглядає вельми скромно. Проте на початку десятих ферма з добування альтернативної енергетики навіть на 10 МВт викликала справжній фурор. Та й ринок тих часів був фактично монополізований братами Клюєвими, тож за реалізацію подібних ініціатив бралися одиниці.

За словами пана Омельяненка, історія побудови СЕС розпочалася зі знайомства з губернатором області, якого він попросив підтримати ідею будівництва: «Розповів йому, що хочу поставити панелі, для чого це потрібно, запросив на відкриття станції…»

І це спрацювало, бо коли Сергій Борисович завітав до обленерго, то отримав тверду відсіч. «Мене уважно вислухали, але дали зрозуміти, що мають чітку «вказівку» нікого у цю тему не пускати», — згадує він.

Читайте: Як стати другом Ілона Маска: фермер Сергій Омельяненко розкриває секрет

Ось тут і стала у пригоді розмова з губернатором — бажаний ліміт на потужність фермеру виділили, й у 2012-му з’явилася перша в Україні фермерська сонячна станція і перший подібний об’єкт енергетики у Кіровоградській області. Щоправда, довелося побігати і за отриманням «зеленого» тарифу — повноцінно СЕС почала працювати наступного, 2013 року.

«Гроші на будівництво я брав у кредит, але той рік видався досить вдалим для господарства — вже за три місяці кредит був повністю погашений за рахунок продажу сільгосппродукції. Як мені здалося, в банку були не дуже задоволені нашою спритністю — вони розраховували мати з мене відсотки по кредиту на довгі роки… Сама станція, тобто інвестиція, повністю окупилася всього за три роки — тариф, який ми отримали, дуже вигідний», — пригадує пан Омельяненко.

Згодом, вже у 2016 році, з іншого краю села була побудована друга станція, вдвічі більша за першу, і Сергій Омельяненко став власником сонячних потужностей у 4,5 МВт. Часи змінилися, і з отриманням дозволів і «зелених» тарифів вже проблем не було. Хоча йому й довелося за власні 6 млн гривень побудувати й передати на баланс обленерго лінію електропередачі.

Це відбулося вже після першої хвилі зниження «зелених» тарифів, як це і передбачено у законодавстві — термін окупності об’єкта становить уже п’ять років. Власник пояснює:

«Перша станція приносить мені $1 млн доходу на рік, а друга, хоча й потужніша, — приблизно $700 000. На всі солярки і бензини для техніки нам цілком вистачає».

Сумарні інвестиції власник господарства оцінює приблизно у $6–7 млн. «Цей рік був, до речі, ще цікавий для інвестування у сонячну енергетику, а вже з наступного передбачено зниження «зеленого» тарифу. На другій станції ми отримали тариф у 16 євроцентів за кіловат, у цьому році ще встановлюють тариф у 15 євроцентів, а вже наступного власники, які введуть потужності, отримають лише по 11 євроцентів. Я б, мабуть, вже за такий тариф будувати і не став би, буде різке падіння зацікавленості», — відзначив пан Омельяненко.

Крім сонячних електростанцій, Сергій Омельяненко розглядає і можливість вітрової енергетики, однак наразі цей напрям через низькі «зелені» тарифи інвестиційно малопривабливий.

«Може, нова влада щось змінить у цьому питанні, тоді будемо рахувати. Та є ще багато «проти». І складний монтаж вітроустановок, і шум, який супроводжує їх роботу. У нас тут скрізь населені пункти, навряд чи хтось буде задоволений, якщо почне свистіти у вікно. Взагалі, це питання треба вивчати, тема сама по собі цікава», — ділиться пан Омельяненко.

Нагадаємо, раніше Landlord опублікував унікальний кейс прогресивного фермера з Кіровоградщини Сергія Омельяненка, який став не тільки піонером у створенні зеленої енергетики в селі, а й увійшов до найкращих друзів Ілона Маска!

Технології   

20 липня 2019 09:08

Як розвивати мале фермерство та сільські території: стратегічна сесія на Агропорт Південь Херсон 2019

Щоб розвивати мале фермерство і сприяти його виходу на міжнародні ринки, потрібна тісна співпраця держави, приватного сектора та міжнародних організацій. Як цього досягти – обговорювали учасники стратегічної сесії, яка відбулася 18 липня в рамках Агропорт Південь Херсон 2019. 

Про це повідомляє прес-служба Агропорт Україна.

Стратегічна сесія була присвячена питанню впровадження Цілей сталого розвитку на регіональному рівні, тобто гармонізації національних і регіональних політик із цілями сталого розвитку, які декларує ООН.

Читайте: Морс зі 150 кг органічного кизилу: на Агропорті встановили національний рекорд

Шляхи досягнення Цілей сталого розвитку:

  • нарощування інвестицій в агросектор;
  • розширення програм підтримки малого та середнього агробізнесу,
  • встановлення міцних зв’язків між виробниками харчових продуктів та споживачем.

Розвиток сільських територій не можливий без досягнення Цілей сталого розвитку, в основі чого лежать економічний, екологічний та соціальний фактори. На цьому наголосив міжнародний консультант регіонального офісу для Європи та Центральної Азії ФАО Михайло Малков.

  • Екологічний фактор  – правильне управління природними ресурсами, починаючи від води і закінчуючи повітрям, ґрунтами, лісами.
  • Соціальний фактор – це благополуччя: люди в сільських місцевостях повинні жити добре, мати якісну транспортну інфраструктуру та медицину.
  • Економічний фактор – залучення інвестицій, з одного боку, та гідна заробітна плата для фермерів, з другого боку.

«Це великі можливості як для аграріїв, так і для інвесторів. Нам спільно потрібно працювати задля розвитку малого фермерства, для його зростання та виходу на іноземні ринки», – відзначила в.о. Міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева.

Усі учасники стратегічної сесії говорили про важливість приватно-державного партнерства в розвитку сільських територій і про необхідність залучати інвестиції в розвиток фермерських господарств.

Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв, який також висловлював готовність працювати заради залучення інвестицій в область, підписав Меморандум про співпрацю та партнерство між Херсонською обласною державною адміністрацією та громадською спілкою «Бізнес Інкубатор Груп. Україна».

Згідно з документом, сторони спільно діятимуть з метою активізації розвитку сільських територій Херсонської області, зростання економічного потенціалу, поліпшення якості життя і соціального захисту людей, які працюють в аграрному секторі, адаптації дрібних сільгоспвиробників та їх господарств до актуальних ринкових умов, а також задля створення робочих місць.

Landlord раніше повідомляв про те, що Уряд затвердив стратегію розвитку експорту, якою розширюються експортні можливості для малих та середніх агропідприємств.

 

Політика   

19 липня 2019 15:56

Ринок землі: яким його бачать різні партії, що йдуть на вибори

Зняття мораторію на продаж землі в Україні, крім «Батьківщини», підтримують майже всі політичні сили, які претендують на місце в новому парламенті. При цьому кожна партія має власне бачення відкриття земельного ринку.

Коли, як і за якою моделлю хочуть запускати ринок землі різні партії, що йдуть на вибори, повідомляє Економічна правда.

Ресурс  представив точку зору 5 політичних сил.

«Європейська солідарність»: виступає за мінімальні ціни на землю та захист інтересів власників землі за допомогою Земельного кадастру.

«Голос»: вважає за необхідне ввести обмеження на концентрацію земель в одних руках; виступають за запровадження ринку з 2020 р. Стоять на позиції, що право купувати землю повинні мати лише українські громадяни та юрособи з кінцевими бенефіціарами українцями.

Читайте: Суперінтенсивне ягідництво: як господарству Обрій вдалося досягти високої рентабельності

«Слуга народу»: заявляє, що на запровадження земельного ринку потрібно не більше року, і що їхні експерти вже готують «земельні» законопроекти, зокрема про захист прав держави, інвесторів та власників.

«Громадянська позиція»: говорить про доцільність відкриття земельного ринку відразу після інвентаризації земель. Купувати землі сільгосппризначення, на думку партії, можуть лише громадяни України або підприємства, засновані громадянами України (особи з подвійним громадянством або які не жили в Україні останні 5 років, не мають права купувати землю).

«Сила і честь»: виступає за надання державі пріоритету в купівлі землі, а також за введення граничних норм щодо площі земель у власності однієї особи. Скасувати земельний мораторій пропонує з 2020 р.

Landlord раніше повідомляв про те, що з відкриттям ринку землі фермери отримають більші можливості в кредитуванні – вважає Світовий банк.

Земля   

Показати ще