Залучення молоді до агросектору та боротьба з голодом – за що дає фермерам $40 тис. ООН

Про це розповіла редакції Landlord керуючий партнер однієї з провідних світових консалтингових організацій Cornerstone International Group – Київ Анна Нестерчук.

Брак кадрів

У розрізі пошуку і підбору спеціалістів та керівників вищої ланки агросектор дуже відрізняється від решти індустрій. Безумовна специфіка присутня у всьому: починаючи від пошуку персоналу на робітничі спеціальності, закінчуючи пошуком та залученням керівників на топові позиції. Ключове слово – це дефіцит. Агросектор, напевно, більше, ніж інші види бізнесу, «страждає» від відсутності на ринку необхідної кількості кандидатів, що відповідають вимогам та очікуванням компанії.

Читайте: Майбутнє за генною інженерією: Білл Гейтс обирає роботу в агро

Аграрний ринок продовжує бурхливо розвиватися, формуючи дефіцит кандидатів на різні позиції. Насамперед, труднощі виникають при роботі зі топовими позиціями, оскільки сукупність вимог до таких кандидатів на сьогодні містить не тільки знання на високому рівні технологій, наприклад, у рослинництві чи тваринництві, а також й управлінські навички, високий рівень фінансової підготовки, масштабність підходів, часто – знання англійської мови. А ще – ніхто не відміняв Agile.

Ключові компетенції топ-менеджера в агро

Правила швидкоплинних умов у бізнесі стосуються не тільки високотехнологічних компаній. Кандидати в агро на топові позиції повинні мислити і діяти швидко, мати правильний фокус, що збігається зі стратегічним розвитком, високий рівень адаптивності, відкритість до нових ідей. Нові компетенції вимагають нових підходів у пошуках та оцінці таких кандидатів.

Давно пройшов вже час, коли в кандидата на таку серйозну позицію як, наприклад, керівник напрямку рослинництва, немає резюме (так, на початках у нас були й такі кейси, коли ми допомагали кандидатам зі складанням фахового резюме). Зараз керівники такого рівня серйозно конкурують із запрошеними іноземцями фахівцями і часто мають серйозні переваги, які ґрунтуються насамперед на розумінні менталітету людей, з якими доводиться працювати. Друге питання, що такого рівня спеціалістів дуже мало на ринку. Дефіцит, одним словом.

Які ж рішення можуть бути успішними для залучення ефективного топ-менеджера в агро?

1. По-перше, ми можемо подивитися в бік наших іноземних колег. Практика останніх 4–5 років показує, що такий досвід вже досить успішний, порівняно з першими спробами залучення експатів у 2010–2014 рр. Тільки робити це необхідно коректно, із правильною оцінкою привабливих кандидатів із іншої країни, щоб не купити за великі гроші «кота в мішку».

2. По-друге, можна і треба дивитися на інші ринки. Агро – традиційно більш спокійна в плані впровадження нових управлінських технологій сфера. Ідеально, якщо досвід керівника буде охоплювати роботу у FMCG-компанії або у сфері логістики чи у фарміндустрії. Diversity – хороший новий тренд, різноманітність кандидатів в усьому: в досвіді, в компетенціях, в індустріях, навіть у віці.

3. Зараз у бізнесі дає про себе знати відносно нове покоління – це люди, народжені в кінці 1980-х – на початку 1990-х. Вони вже по-іншому мислять, вони технологічні, вони більшою мірою мають критичне мислення, ніж їхні попередники. Вони, зрештою, знають англійську. Робіть їм промоушен. Але тільки на підставі правильної оцінки, як і на зовнішньому конкурсі. Це серйозний ресурс для заповнення деяких топових позицій.

4. Ну і, звичайно, прямий пошук кращого спеціаліста зі своєї індустрії. Це дорого, як і в першому випадку з експатами, але є вакансії, на які шукати людей по-іншому немає сенсу. Знову ж таки важливо – зробити правильну оцінку на вході не тільки професійного досвіду, а й ЗДІБНОСТЕЙ працювати в нових умовах, з іншими підходами, з іншою командою, з іншими цінностями. Наш ринок знає немало гучних звільнень-переходів, коли непрофесійна оцінка кандидата, якого знайдено в досить дорогий спосіб, призвела до невдачі.

І на завершення. Мабуть, будь-якому аграрію буде приємно почути зізнання представника однієї з найбільших консалтингових компанії світу:

«Незважаючи на виклики та проблеми, працювати для агробізнесу дуже приємно. Люди, з якими ми спілкуємося, як правило, завжди дуже конкретні, розумні й дуже щирі. Напевно, це пов’язано зі специфікою роботи із землею або тваринами і, напевно, – із безумовною любов’ю до своєї професії».

Landlord раніше повідомляв про те, як встигати все керівникові агропідприємства: модель ефективного менеджменту від керівника господарства Спрінт К.

Про це повідомляє Bloomberg.

70-річний президент Louis Vuitton Moët Hennessy Бернар Арно вийшов на рекорд у вівторок, довівши свій чистий капітал до $107,6 млрд. Таким чином, він випередив Білла Гейтса більш ніж на $200 млн. Лише у 2019 р. Арно додав близько $39 млрд до своїх статків, що є найбільшим індивідуальним приростом серед 500 осіб у рейтингу Bloomberg.

Читайте: Майбутнє за генною інженерією: Білл Гейтс обирає роботу в агро

Очолює список мільярдерів засновник Amazon Джефф Безос. Чистий прибуток Безоса цього року зріс до $125 млрд – і це навіть попри розлучення, яке зробило його колишню дружину Маккензі четвертою найбагатшою жінкою світу.

Як відзначає агентство, засновник Microsoft міг би залишатися найбагатшою людиною у світі, якби не його благодійна діяльність. Він пожертвував понад $35 млрд Фонду Білла і Мелінди Гейтс.

Як повідомляв Landlord, французький бізнесмен Бернард Арно, найбагатша людина в Європі, минулого місяця приєднався до Джеффа Безоса та Білла Гейтса у найпрестижнішому у світі клубі мультимільярдерів зі статками $100 млрд.

Успішний бізнесмен з Кіровоградщини Сергій Омельяненко поділився з виданням Landlord унікальним досвідом свого фермерського господарства.

Його сільгосппідприємство на ринку з 1992 року, і воно не просто вистояло, а стало передовим у впровадженні інновацій.

Сергій Омельяненко завжди вкладав гроші в техніку: перший трактор купив за кредитні гроші, а згодом став власником одного з перших в Україні кукурудзяних комбайнів John Deere та почав сіяти кукурудзу за американським стандартом. Надихав досвід, отриманий у США.

Потім фермер придбав у Німеччині елеватор, який став першим в області.

Читайте: Як стати другом Ілона Маска: фермер Сергій Омельяненко розкриває секрет

Сьогодні для аграріїв не проблема заробити гроші на технічне переозброєння, вважає Сергій Омельяненко.

«Головне вирощувати те, що користується попитом, продукцію з високою рентабельністю. На соняшнику рентабельність просто величезна. Так само і з іншими культурами – кукурудзою, пшеницею, ячменем», – ділиться досвідом фермер.

У господарства Сергія Омельяненка завжди є кошти, які вкладаються в розвиток – за рік через рахунки проходить 100–150 млн гривень. На сьогодні фермер розпоряджається понад 5000 га землі, хоча починав з 46 га.

Він і надалі планує вкладати гроші в техніку та інновації, і навіть побудував екобудинок. Більш детально про досвід господарства «Омельяненко» – у спецпроєкті видання Landlord «Сергій Омельяненко. Бізнесмен, що створює тренди».

Таку думку висловив на своїй сторінці у Фейсбук голова ради ГО «Центр розвитку логістики», член Експертної ради при Міністерстві інфраструктури України Валерій Ткачов.

Укрзалізниця в черговий раз обговорила з представниками агросектора стати оператором зернових вантажів. Як відзначає експерт у сфері транспортної інфраструктури та логістики Валерій Ткачов, те, що УЗ вирішила стати експедитором, перевізником і, можливо, експортером зерна, – не дуже хороший сигнал для зернового ринку України.

«Іншими словами, користуючись своїм монопольним становищем у галузі перевезення вантажів залізницею, УЗ планує відтягнути на себе частину вантажопотоку зерна. Думаю, це питання має детально вивчити АМКУ», – говорить Валерій Ткачов.

Експерт розповів, що  останнім часом УЗ доклала максимальних зусиль, щоб обмежити доступ до залізничної інфраструктури представникам малого та середнього аграрного бізнесу. У рамках оптимізації залізничної інфраструктури та маршрутизації відправок зерна залізничним транспортом, УЗ фактично обмежила можливість здійснювати відвантаження з 90% лінійних елеваторів України.

Читайте: Як стати другом Ілона Маска: фермер Сергій Омельяненко розкриває секрет

За словами Валерія Ткачова, на сьогодні з майже 1000 лінійних елеваторів України повноцінно відвантажують зерно 90–140 елеваторів. «Це приблизно 90 маршрутних елеваторів, які можуть формувати маршрутну відправку 54 вагонів на добу і приблизно 30–50 елеваторів, які ситуативно відвантажують зерно. Ці 90 маршрутних елеваторів розташовані на 79 маршрутних залізничних станціях (список станцій опублікований на сайті ЦТЛ і ПАТ УЗ)», – коментує експерт.

Валерій Ткачов звертає увагу, що ці залізничні станції нерівномірно покривають зони виробництва зерна на території України. Наприклад, на всю Придніпровську залізницю є тільки 2 маршрутні залізничні станції; на Донецьку залізницю – 2; на Львівську – 5; на Одеську – 12.

«Якщо докладно вивчити наслідки від реалізації такої стратегії ПАТ «УЗ», буде видно і вигодонабувачів цієї ініціативи – великі аграрні й трейдингові компанії, які володіють маршрутними елеваторами (це не більше 6–8 компаній). Ці компанії істотно наростили відвантаження зерна через наявність преференцій у відвантаженні», – відзначає Валерій Ткачов.

За його словами, в такій ситуації, коли реально повноцінне відвантаження зерна залізницею ведеться обмеженою кількістю лінійних елеваторів (не більше 8–10% усіх елеваторів), на арену вийде новий «експортер зерна» –  Укрзалізниця – і запропонує продати йому зерно на будь-якому з лінійних елеваторів, що має доступ до залізничної інфраструктури. Тобто, користуючись своїм винятковим монопольним становищем, ПАТ «УЗ», буде вести закупівлю зерна на всій території України.

«Цей процес, називається ринковою дискримінацією учасників зернового ринку та порушенням антимонопольного законодавства України. Сподіваюся, співробітники АМКУ дадуть правову оцінку такої ініціативи ПАТ “УЗ”», – наголошує Валерій Ткачов.

Експерт рекомендує керівництву Укрзалізниці «зосередитися на виконанні своїх функціональних обов’язків щодо забезпечення транспортування вантажів і пасажирів залізницею», відзначаючи, що за останні два роки, на тлі постійного зростання вартості перевезення вантажів залізничним транспортом, спостерігається «катастрофічне погіршення виробничих показників» роботи ПАТ «УЗ»: падіння середньої швидкості руху потягів; зменшення обсягу перевезення вантажів; зменшення добового навантаження в мережі тощо.

«Рекомендую менеджменту ПАТ УЗ зайнятися своєю безпосередньою роботою», – підводить підсумок Валерій Ткачов.

Landlord раніше повідомляв про те, що Українська зернова асоціація вимагає не вводити автоматичну індексацію тарифів «Укрзалізниці»: відкликати проект регуляторного акту.