З якими основними перешкодами стискається українська молочна галузь на шляху до євроінтеграції

Багато українських компаній вже відповідають європейським стандартам якості та безпеки продукції. Вони впровадили систему HACCP, модернізували виробничі лінії та обладнання, та регулярно контролюють якість продукції. Про це заявила координаторка Євроінтеграційного комітету Єлизавета Святківська у коментарі для «БізнесЦензор».

За її словами, такі підприємства без проблем можуть адаптуватися до нових європейських законів, і деякі навіть мають право експортувати до ЄС.

Однак значна частина українських молокопереробних підприємств потребує оновлення та модернізації. Їм необхідно впровадити нові технології, підвищити рівень санітарії та гігієни, і сертифікувати свою продукцію відповідно до європейських стандартів. Процес цей вимагає значних інвестицій, яких багато підприємств не мають, пояснює Святківська.

На її думку, головні перешкоди на шляху до євроінтеграції для бізнесу – це:

1. Недостатнє фінансування: модернізація українських молокопереробних потребує значних інвестицій, які багато компаній не мають.
2. Потреба у навчанні персоналу: українські підприємства повинні навчати свій персонал новим технологіям та стандартам роботи.
3. Низький рівень обізнаності: багато українських підприємств не мають достатньої інформації про вимоги європейського законодавства.
4. Дефіцит сировини високої якості.

Нагадаємо, приблизно 40% підприємств, що спеціалізуються на виробництві сирого молока, зазнали збитків до початку повномасштабної війни в Україні. В цей момент цей показник зріс до майже 60%.

Частка тіньового ринку молочної продукції в Україні становить близько 20%, а фальсифікованої продукції — майже 10%. Серед негативних наслідків зазначено також шкоду міжнародному діловому та політичному іміджу України, зростання ризиків для здоров’я та життя споживачів, втрату надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Виробники свіжих молочних продуктів зазнали впливу зростання цін на молочну сировину, внаслідок чого почали плавно підвищувати ціни на свою продукцію.

Молокопереробники Болгарії стикаються з серйозним дефіцитом сировини, що спонукало їх звернутися за імпортом молока з України. Внаслідок скорочення поголів’я місцевими тваринниками, болгарські виробничі потужності зазнають нестачі сирого молока.

В Україні протягом січня-листопада 2023 року було вироблено 6,8 мільйона тонн сирого молока, що на 5,8% менше порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Станом на 1 грудня, поголів’я корів в Україні оцінювалося у 1,3 мільйона голів, що на 6,3% менше, ніж на цю ж дату роком раніше. У агропідприємствах налічувалося 0,38 мільйона голів корів, що на 1,7% менше.

Експорт молочних продуктів з України у вартісній оцінці знизився в 2023 році майже на 30% в порівнянні з 2022 роком, тоді як імпорт збільшився більш як на 15%. Через це торік негативне сальдо експорту-імпорту склало – $77.2 млн, тоді як у попередньому 2022 році показник був позитивним – $28.2 млн.

Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі зауважує, що в грудні 2023 року ціни на молоко-сировину в Україні досягли поточних середньоєвропейських рівнів, що спостерігалося на українському ринку у 2020-2021 роках. Він вказує, що чинна закупівельна ціна відповідає балансу попиту і пропозиції сирого молока, що склалося на внутрішньому ринку. Зараз пропозиція молока-сировини в Україні майже рівна попиту молокопереробних підприємств.

Китай наближається до статусу третього найбільшого виробника молока у світі. Згідно з даними Rabobank, попри високий обсяг виробництва молока — Китай залишається головним імпортером цієї продукції через велику кількість населення та, відповідно, має великий попит на молочні товари, повідомляє DairyNews. Аналітики вказують на значну перспективу подальшого зростання внутрішнього споживання молока на душу населення, яке наразі становить лише третину від середнього світового рівня.

Державна служба забезпечення безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів оглянула свою діяльність протягом 2023 року. Також, за результатами фітосанітарних процедур 2023 року, 528 експортерів можуть експортувати сою, кукурудзу та ячмінь до Китаю. Згідно з повідомленням відомства, минулого року було узгоджено 16 форм двосторонніх ветеринарних сертифікатів на експорт продукції державного ветеринарного контролю та нагляду з України до 11 країн світу.

Маргарита Юзяк

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати