Як роботизовані вулики та штучний інтелект знижують ризик загибелі бджолиних колоній

Після понад 150 років без суттєвих змін у конструкції, бджолиний вулик отримує серйозне технічне оновлення, яке допомагає краще захищати бджолосім’ї та врожай, що від них залежить, пише Блумберг.

Відкривати кришку вулика Beewise — це більше схоже на те, ніби готуєшся перевірити двигун автомобіля, а не просто дивишся на тисячі бджіл. Цей пристрій, який отримав назву BeeHome, є промисловим оновленням традиційних дерев’яних вуликів: він обшитий білим металом, оснащений сонячними панелями, а всередині — високотехнологічний сканер і роботизована рука, керовані штучним інтелектом. На сьогодні близько 300 тисяч таких вуликів вже використовуються в США на плантаціях мигдалю, ріпаку, фісташок та інших культур, які потребують запилення для росту.

Цей образ мало нагадує романтичний уявний образ бджоляра і традиційного вулика, але головне — зберегти бджіл живими. Пристрої Beewise роблять це значно ефективніше, ніж звичайні вулики, забезпечуючи постійний моніторинг стану колонії і можливість оперативного втручання у разі проблем.

Загрози для бджіл і сільського господарства

У США з середини 2000-х років зафіксували значне зростання випадків загибелі бджолиних колоній. Бджолярі не можуть встигати за зростаючими викликами — хворобами, кліщами, змінами клімату та іншими факторами, які здатні знищити ці колонії. Це ставить під загрозу врожаї на мільярди доларів, адже багато культур, від мигдалю до авокадо, безпосередньо залежать від запилення бджолами. Минулого року зафіксували рекордні втрати колоній.

Генеральний директор Beewise Саар Сафра зазначає, що штучний інтелект і робототехніка можуть замінити 90% роботи бджоляра у полі. Проте питання у тому, чи готові самі бджолярі відмовитись від перевірених традиційних методів.

За приблизними оцінками, близько 75% сільськогосподарських культур потребують запилення бджолами. Особливо це стосується горіхів і фруктів. Хоч інші комахи теж можуть виконувати цю функцію, повністю замінити медоносних бджіл вони не можуть.

Вулик Лангстрота і сучасні виклики

Конструкція вулика Лангстрота, запатентована американським священником у 1852 році, залишається фактично без змін понад 170 років. Це проста дерев’яна коробка з рамками, в яких живуть матка, робочі бджоли, личинки та зберігається мед.

Саме ці вулики лежать в основі аграрної галузі і високовартісних культур, які сильно залежать від 2,5 мільйонів комерційних вуликів, що перевозяться по країні спеціальними напівпричепами. Великі бджолярі перевозять тисячі вуликів, наприклад, з Флориди до Каліфорнії, щоб у сезон запилити мигдальні плантації вартістю $3,9 млрд, після чого їдуть до інших штатів.

Зазвичай для запилення одного акру потрібно два вулики, у кожному з яких до 40 тисяч бджіл. Для запилення 10 тисяч акрів мигдалю, волоських горіхів і фісташок, які курирує Зак Елліс, необхідна робота мільйонів бджіл.

Проте виникає проблема: бджоляри можуть перевіряти стан своїх колоній лише раз на тиждень або два. Але зростаюча кількість загроз означає, що колонії можуть бути знищені або ослаблені до критичного стану за кілька днів.

Вплив токсичних пестицидів, кліща вароа та зміни клімату

Токсичні пестициди, зміни клімату і поширення вароа-кліща, який переносить хвороби, особливо з 1980-х років, сприяють появі так званого «синдрому колапсу колоній». Точна роль кожного з цих факторів у загибелі бджіл поки що не повністю зрозуміла, але, ймовірно, вони взаємодіють і підсилюють негативний вплив один одного.

Дослідниця бджіл з Вашингтонського університету Прія Чакрабарті Басу пояснює: «Зазвичай бджола страждає не від однієї проблеми, а від їх поєднання — наприклад, одночасно від кліщів, хвороб і поганого харчування».

Підвищення безпеки завдяки роботизованим вуликам

Вулики BeeHome оснащені камерами та роботизованою рукою, що регулярно роблять знімки рамок усередині вулика. Штучний інтелект аналізує тисячі даних і у разі виявлення проблем — наприклад, відсутність личинок або поява кліщів — бджолярам надсилається повідомлення на телефон з рекомендаціями.

Крім того, вулик може автоматично регулювати температуру, відкривати або закривати вентиляційні отвори, подавати ліки чи корм. Після двох ураганів у Флориді минулого року BeeHome продовжували працювати, у той час як багато дерев’яних вуликів було зруйновано.

Плани на майбутнє

Зак Елліс, старший агроном, уже використовує BeeHome на 30% своїх площ і планує збільшити це до 100% протягом трьох років. Компанія Beewise ставить за мету довести кількість таких вуликів до 1 мільйона за найближчі три роки.

Генеральний директор Саар Сафра наголошує, що час працює проти людей: «Можливо, через 15 років у нас буде найкращий продукт на планеті, але якщо бджіл не стане — це не матиме значення».

Використання роботизованих вуликів Beewise дозволяє зменшити втрати бджолиних колоній приблизно до 8%, тоді як середній рівень втрат по країні сягає понад 40%. Це критично важливо для збереження бджіл, які є основою запилення і ключовим ресурсом для сільського господарства.

Попри появу інших технологій захисту бджіл — наприклад, розробку вакцин чи сенсорів для моніторингу здоров’я вуликів — BeeHome вирізняється тим, що дозволяє не лише збирати дані, а й оперативно реагувати на проблеми, мінімізуючи ризики загибелі колоній.

Нагадаємо, що Україна посідає перше місце в Європі за кількістю бджолиних сімей і входить до п’ятірки світових лідерів з виробництва меду. Проте галузь досі працює без сучасних механізмів регулювання, що обмежує її потенціал. Новий закон має усунути ці проблеми та забезпечити українському меду нові ринки збуту.

В Україні запровадили автоматизовану систему моніторингу, яка дозволить знизити ризики отруєння бджіл через використання засобів захисту рослин (ЗЗР). Завдяки цій ініціативі фермери та пасічники зможуть ефективніше співпрацювати, що сприятиме як збереженню бджолиних сімей, так і підвищенню врожайності сільськогосподарських культур.