“Ви просто знищуєте аграріїв” – Гончаренко прокоментував схвалення Радою змін до Митного та Податкового кодексів

9 травня Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт №10168-2, яким вносять зміни до Податкового кодексу щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів. За проголосувало 236 депутатів.

Згідно з пояснювальною запискою, проєкт Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів” є взаємопов’язаним із проєктом Закону України “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів”.

Метою прийняття проєкту називають мінімізацію поширених схем ухилення від оподаткування під час здійснення платниками операцій з вивезення за межі митної території України окремої сільськогосподарської продукції (зернових та олійних культур).

Законопроєктом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, та “Про банки і банківську діяльність” виключивши норми, які передбачають режим експортного забезпечення та, зокрема, передбачити:

• що у податковій накладній, яка складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари, а у разі експорту товарів, включених до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД одиниці виміру таких товарів пропонується зазначати у кілограмах (зміни до статті 201 Кодексу);
• операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, включених до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД, через шість місяців після набрання чинності змінами, можуть здійснювати виключно платники податку на додану вартість (зміни як до Кодексу, так і до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”);
• складання, окремо на кожну позицію товару, податкової накладної та її реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення товарів, включених виключно до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД, в іншому випадку, у разі порушення вимог заповнення податкової накладної, така накладна не приймається до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;
• вивезення відповідних товарів після складення податкової накладної не вважатиметься окремою оподатковуваною операцією; що базою оподаткування для операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту вказаних товарів є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менше ніж середній показник міжнародних біржових котирувань, що склалися на такі товари на кожен 10 календарний день місяця;
• розрахунок коригування за операціями з експорту згаданих товарів платник має право скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних після завершення оформлення митної декларації та вивезенням таких товарів та за наявності інформації з митного органу про таке завершення. Водночас, після реєстрації такого розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подальше коригування показників податкової накладної, не дозволяється;
• що квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкових накладних за операціями з експорту зернових надсилається платнику протягом трьох операційних днів з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
• операції з експорту таких товарів відображаються у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації на такі товари; надання ДПС до Держмитслужби інформації про реєстрацію податкової накладної, складеної за вказаними операціями;
• відшкодування податку на додану вартість особам, які здійснюють операції з вивезення за межі митної території України товарів, включених до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД, здійснювати з частки обсягів фактично отриманої валютної виручки за продаж таких товарів у загальному обсязі таких експортних операцій, крім деяких випадків;
• що не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення у разі здійснення особою операцій з експорту згаданих товарів, митне оформлення по яких здійснено з оподаткуванням вивізним митом у розмірі 10 відсотків.

Як зазначив нардеп Олексій Гончаренко, під час розгляду правок до другого читання, вдалося трошки виправити божевільні норми. Однак, додав, що це “чистий договоряк проти аграріїв”. Він назвав це дуже поганою ініціативою, яка тільки шкодитиме нашій економіці.

Окрім цього, згодом депутати ухвалили у другому читанні законопроєкт №10169-2 про внесення змін до Митного кодексу. За – 235.

Метою прийняття проєкту є мінімізація поширених схем ухилення від оподаткування під час здійснення платниками операцій з вивезення за межі митної території України окремої сільськогосподарської продукції (зернових та олійних культур).

Законопроектом пропонується внести зміни до Митного кодексу України, зокрема передбачити, що тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102-IX” у разі експорту товарів, включених до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД, митне оформлення таких товарів здійснюється митними органами на підставі окремої періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації, заповненої у звичайному порядку, до якої декларантом обов’язково вноситься інформація про реквізити відповідної податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така митна декларація повинна містити інформацію лише щодо товарів, включених до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД та реквізити однієї відповідної податкової накладної. Після початку митного оформлення таких товарів на підставі окремої періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації, дані таких митних декларацій не підлягають коригуванню.

У разі поміщення у митний режим експорту товарів, включених до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД, митною вартістю таких товарів є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі, але не нижче ніж середній показник міжнародних біржових котирувань, що склалися на такі товари на кожен 10 календарний день місяця.

Додатковими підставами для відмови у митному оформленні у разі експорту товарів, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення, є такі:

1) відсутність факту реєстрації податкової накладної, реквізити якої вказані в митній декларації, в Єдиному реєстрі податкових накладних

2) з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних минуло 30 днів;

3) договірна (контрактна) вартість товарів, що експортуються, є нижчою, ніж середній показник міжнародних біржових котирувань, що склалися на такі товари на кожен 10 календарний день місяця;

4) фактурна вартість товарів в митній декларації розрахована в гривнях перевищує обсяг постачання, зазначений у відповідній податковій накладній по кожному коду УКТ ЗЕД;

5) невідповідність коду за УКТ ЗЕД товарів, кількості, податкового номера платника в митній декларації кількості товарів, зазначених у відповідній податковій накладній

6) зазначення у митній декларації номера та дати податкової накладної, реквізити якої зазначені в іншій митній декларації;

Разом з тим, запропоновано митному органу на наступний день після завершення митного оформлення експорту товарів, включених до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД, передавати до ДПС інформацію, що міститься в оформлених митних деклараціях з експорту вказаних товарів.

Також пропонується протягом шести місяців з дати набрання чинності змінами при здійсненні операцій з вивезення за межі митної території України товарів, включених виключно до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД, у разі незаявлення декларантом в періодичній, спрощеній митній декларації або митні декларації, заповненій у звичайному порядку при експорті таких товарів, інформації про реквізити відповідної податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, митне оформлення таких товарів здійснювати з оподаткуванням вивізним митом у розмірі 10 відсотків від митної вартості товарів, яка не може бути нижчою ніж середній показник міжнародних біржових котирувань, що склалися на такі товари на кожен 10 календарний день місяця.

Водночас центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, повинен на кожен 10 календарний день місяця формувати та опубліковувати на своєму офіційному веб-сайті середній показник міжнародних біржових котирувань.

Водночас народний обранець від “ЄС” висловив невдоволення і цим законопроєктом.

Ще один ганебний законопроєкт. Ви просто знищуєте аграріїв, – написав Гончаренко.

Своєю чергою, Ніна Южаніна зауважила, що за проєктом закону 10168-2, “невинні агровиробники відповідатимутьза порушників”, котрі уникають оподаткування.

Депутат Ярослав Железняк також прокоментував результати голосування, зазначивши, що парламент підтримав до другого читання законопроект №10168-2 / 10169-2 про боротьбу з “чорним зерном” та неповерненням валютної виручки.

Железняк повідомив, що корупційну правку (нові “соєві правки”) від  Шурми №32 проти якої виступили всі бізнес-асоціації збили – його популярність дорівнює 8-ми голосам.

Натомість додав, що прийняли замість нормальну правку №33, тобто підтримали потім нормальну редакцію .

Раніше Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” виступила проти законопроєктів № 10168-2 та № 10169-2. Зауваживши, що зазначені проєкти законів не враховують застереження і пропозиції агроспільноти та містять очевидні недоліки.

Так, експертами членів УКАБ проаналізовано ці законопроєкти та звернуто особливу увагу на важливі норми. Зокрема, в законопроєкті № 10168-2 викликає занепокоєння:

• Відсутність тестового режиму для впровадження запропонованих механізмів серед експортерів аграрної продукції (запропоновану Асоціацією пропозицію перехідного періоду терміном 6 місяців не враховано).
• Процедура контролю 20% обсягу валютної виручки (неповернутої за останні 12 місяців) для застосування нульової ставки щодо експорту окремих видів аграрної продукції створюватиме невизначеність без своєчасного надходження інформації від банків.
• Відсутність чіткого механізму відображення і періодичного оновлення інформації в Електронному кабінеті платника податків, який дає можливість правильного вибору ставок оподаткування ПДВ для операцій експорту.
• Державне втручання у відносини суб’єктів  господарювання через норму про застосування договірної (контрактної) вартості окремої аграрної продукції, як бази оподаткування для операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту цієї продукції.
• Норма про можливість зупинки в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрації розрахунків коригування до податкової накладної потребуватиме додаткового часу і зусиль для проходження процедури відновлення їх реєстрації, створює ризики дефолту за контрактами.
• Отримання квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування протягом трьох операційних днів з дня подання – є неприйнятим, оскільки це призведе до невизначеності суб’єкта господарювання. Така квитанція повинна надходити експортеру протягом операційного дня.
• Запропонований поетапний механізм формування розрахунків коригування до податкових накладних, як і можливість зупинки їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, суттєво ускладнить адміністрування ПДВ щодо таких експортних операцій.
• Норма про те, що у податковій накладній одиниця виміру може бути лише в кілограмах, не відповідає практиці обліку виробників та експортерів насіння.

Крім цього, уряд у тримісячний строк після опублікування повідомлення про введення в дію системи простежуваності сільськогосподарської продукції повинен забезпечити використання даних такої системи. Проте, норма доведення до експортерів інформації про початок використання такої система відсутня. Водночас, експортери аграрної продукції повинні мати впевненість у тому, що реєстрація їхніх митних декларацій не буде зупинена через відсутність інформації від податкових органів.

Щодо законопроекту № 10169-2, то:

• Підхід про те, що одна митна декларація повинна містити інформацію лише щодо одного товару та реквізити однієї відповідної податкової накладної, призведе до додаткових фінансових витрат експортерів.
• Контроль фактурної вартості, зазначеної у митній декларації, на предмет її відповідності мінімально допустимим експортним цінам, який пропонується здійснювати митним органам, дублює контроль вартості по цих операціях з боку податкових органів.
• Запропонований механізм контролю на відповідність мінімально допустимим експортним цінам не повинен поширюватись на ціни по форвардним контрактам, які встановлені до дати введення в дію такого механізму.

УКАБ закликав депутатів зважено підійти до зміни процедури адміністрування експорту окремої аграрної продукції та не підтримувати законопроєкти №10168-2 та № 10169-2. Норми цих законопроектів не враховують інтереси сумлінних експортерів аграрної продукції та дублюють запроваджені раніше механізми щодо верифікації експортерів та повернення валютної виручки.

Нагадаємо, на 700 млн доларів грантову угоду уклали Мінагрополітики та Світовий банк. У межах проєкту ARISE позику надано для підтримки та відновлення сільського господарства України.

В Україні через російське повномасштабне вторгення до використання стали не придатні близько 20% сільгоспземель для обробки у порівнянні з 2021 роком.

За 2022 рік понад 3 тисячі українських аграріїв отримали фінансову допомогу від держави. Загалом держава виділила 1,3 млрд грн на землю та 0,3 млрд грн — на корів.

Кабмін дозволив підприємцям використовувати грантові кошти не тільки для оренди нежитлових приміщень, а ще й земельних ділянок, які будуть використовуватись в комерційних та виробничих цілях.

В Україні з 1 січня стартував новий етап земельної реформи, згідно з яким ліміти на продаж сільськогосподарських земель збільшилися зі 100 до 10 тис. га. Малий та середній агробізнес опинився під загрозою, а разом з ним функціонування сільських територій.

З 1 січня 2024 року настав другий етап відкриття ринку земель із залученням основних гравців – юридичних осіб, які зможуть отримати у власність в одні руки не більше 10 тис. га. Очікуваний вплив від цього на розвиток економіки коливається в діапазоні 1-2,7% ВВП щорічно впродовж наступних 3-х років.

За підрахунками експертів 187,7 тис. угод купівлі-продажу було укладено з моменту відкриття земельного ринку до листопада 2023 року.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати