Новини / Політика     06 грудня 2018 14:42

Введено нові правила маркування харчових продуктів. Що змінилося

ВР прийняла закон, яким встановлено нові правила маркування харчових продуктів. Заборонено використовувати (в тому числі і при рекламуванні продукції) інформацію, яка може ввести споживача в оману.

Про це повідомляє Укрінформ.

Верховна Рада затвердила законопроект «Про інформацію для споживачів про харчові продукти», яким регулюється порядок маркування харчових продуктів і вводяться штрафи за надання недостовірної інформації на упаковці.

Основні зміни:

– Обов’язковою тепер є інформація:

  • про алергени;
  • про використання в харчовому продукті рафінованої олії або жирів рослинного походження;
  • чи піддавався харчовий продукт заморожуванню/розморожуванню.

Читайте: Нові ліки від ожиріння: в Австралії введуть податок на цукор в напоях

– Визначено мінімальний розмір шрифту, яким надається обов’язкова інформація про харчовий продукт.

– Введено нове позначення термінів придатності харчового продукту залежно від того, чи є він таким, що швидко псується у зв’язку з мікробіологічними властивостями.

– Інформація на упаковці має бути державною мовою.

За реалізацію продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству (якщо це не створює загрози для життя, здоров’я людини або тварини), встановлено штраф: 5 мінімальних зарплат для юридичних осіб та 3 – для ФОП.

Landlord повідомляв раніше про те, що у 2019 р. операторів ринку харчової продукції перевірятимуть без попередження.

Політика        06 серпня 2019 12:59

Нові правила маркування продуктів: що має бути на етикетці

Етикетки на харчових продуктах у магазинах мають надавати точну та достовірну інформацію споживачам. Не допускається друк дрібними літерами. Етикетки мінятимуться протягом трьох років — це перехідний період для виробників.

Нові правила маркуваня харчових продуктів почали діяти відсьогодні, 6 серпня. Так передбачає Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», ухвалений ВР 6 грудня.

Отже, споживачам, відповідно до закону, виробники мають надавати більше інформації про харчові продукти. При цьому — обов’язково чітким та контрастним шрифтом, щоб цю інформацію можна було прочитати. Етикетки мають бути українською мовою.

Яку інформацію шукати на етикетках

Закон визначає обов’язковий перелік маркування:

  • назва харчового продукту;
  • перелік інгредієнтів у ньому та їх кількість;
  • інформацію про наявність (відсутність) інгредієнтів, які можуть викликаюти алергічні реакції або непереносимість;
  • кількість харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об’єм);
  • термін придатності (чи позначка «спожити до»);
  • будь-які особливі умови зберігання і/або умови використання (у разі потреби);
  • інструкція з використання – у випадках, коли відсутність таких інструкцій утрудняє належне використання харчового продукту;
  • найменування і місцезнаходження оператора ринку, що відповідає за інформацію про харчовий продукт; а для харчових продуктів, що імпортуються, – найменування і місцезнаходження імпортера;
  • країна походження або місце походження (стосовно м’яса або продуктів, назва яких може ввести в оману відносно країни походження);
  • для напоїв зі змістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць – фактичний зміст спирту в напої;
  • інформація про поживну цінність харчового продукту;
  • інформація, чи піддавався харчовий продукт розморожуванню;
  • позначку «з ГМО», якщо їх частка у продукті перевищує 0,9%.

Якщо товар не фасований, то інформація про нього має розміщуватися на стенді поруч.

Читайте: Затверджено нові вимоги до маркування меду

Заборона на оману

Закон  забороняє використання інформації, яка вводить споживачів в оману. Наприклад, про лікувальні властивості харчових продуктів.

Додаткова інформація на етикетці

При маркуванні може бути додаткова інформація, що полегшить вибір споживачам. Наприклад, позначка «без ГМО». Також може бути вказана інформація «підходить для осіб з непереносимістю глютену» тощо.

Може надаватися інформація про те, що молочний продукт «натуральний», якщо він, дійсно, не містить нічого штучного: сировини, інгредієнтів, барвників, ароматизаторів, консервантів, стабілізаторів, харчових добавок, підсолоджувачів. Якщо є хоча б один такий інгредієнт, слово «натуральний» забороняється використовувати.

Закон наближає українське законодавство у відповідність до положень регламентів та директив Євросоюзу.

Як повідомляв раніше Landlord, у Німеччині на упаковці вказують умови утримання свиней при маркуванні м’яса.

Поділися

Технології        02 серпня 2019 15:49

Затверджено нові вимоги до маркування меду

В Україні встановлено вимоги до меду. Відповідний наказ Мінагрополітики визначає поняття меду, його кольору, смаку, характеристик та критеріїв складу. Зокрема, згідно з документом, додавати харчові добавки в мед, який маркується словом «мед», заборонено.

Про це повідомляє на своєму сайті Держпродспоживслужба.

Наказом Мінагрополітики від 19.06.2019 № 330, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 725/33696, встановлено вимоги до меду. Документ набирає чинності через 6 місяців від дня його офіційного опублікування.

Читайте: В Україні почали діяти нові вимоги до органічної продукції

Згідно з інформацією, «вимоги поширюються на маркування меду для забезпечення належної поінформованості споживачів та запобігання введення споживача в оману».

Що визначає наказ?

  • У наказі визначено такі поняття: злитий мед, квітковий або нектарний мед, мед для кондитерських виробів, мед монофлорний квітковий (нектарний), мед поліфлорний квітковий (нектарний), падевий мед, пресований мед, стільниковий мед, центрифужний (екстрагований) мед тощо.
  • Мед повинен відповідати певним (визначеним) характеристикам та критеріям складу.
  • Наказ визначає колір і смак меду.
  • До меду, що маркується словом «мед», заборонено додавати інші харчові інгредієнти та добавки. При цьому властиві меду пилкові зерна інгредієнтом не вважаються.
  • Мед не має бути нагрітий таким чином, щоб його натуральні ферменти було зруйновано або дезактивовано.
  • Мед не повинен містити сторонніх присмаків або запахів та ознак бродіння.
  • Окремо визначено вимоги до меду для кондитерських виробів.
  • Маркування меду має містити інформацію про країну походження, у якій його вироблено.

Landlord раніше повідомляв про те, що український мед продається в Сінгапурі через провідну онлайн-платформу.

Поділися

Технології        19 червня 2019 10:46

Географічні зазначення для продукції: що треба знати виробникам ІНФОГРАФІКА

Проект ЄС «Географічні зазначення в Україні» спільно з «U open EU» підготували інфографіку, яка ознайомлює агровиробників з перевагами географічних зазначень у назві продукції, наголошуючи, що це сприяє економічному інтересу до товару.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук Geographical Indications in Ukraine.

Ресурс звертає увагу сільгоспвиробників, що географічні зазначення забезпечують захист товарів від недобросовісної конкуренції та є інструментом колективного просування традиційної продукції регіону.

Читайте: Серія агроконтрастів: посіви кукурудзи у США різко відстають від минулорічних

Виробникам продукції географічні зазначення дають такі переваги:

  • підтвердження високої якості, унікальності та традиційності продукції;
  • можливість збільшити обсяги збуту, вийти на нові ринки та підвищити конкурентоспроможність продукції;
  • демонстрація належності до преміум-сегменту;
  • захист від підробки.

Географічні зазначення можуть бути використані для більшості харчових продуктів та напоїв, зокрема для фруктів, овочів, меду, м’яса, вина, молочних продуктів тощо.

Landlord раніше повідомляв про те, що цього року Мінагрополітики спільно з проектом ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» розпочали впровадження в Одеській області системи винних та гастрономічних маршрутів з метою розвитку сільського туризму та агробізнесу на сільських територіях.

Поділися

Трейдинг        28 травня 2019 14:43

З листопада в Україні діятимуть нові правила імпорту продукції тваринництва. Що треба знати трейдерам

Харчові продукти тваринного походження, а також живих тварин, їхній репродуктивний матеріал, корми та низку інших продуктів, пов’язаних із тваринництвом, імпортуватимуть в Україну за новими правилами – з урахуванням вимог європейського законодавства та рекомендацій МЕБ.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Нові вимоги почнуть діяти з 24 листопада 2019 р. і поширюватимуться на ввезення в Україну:

  • живих тварин;
  • репродуктивного матеріалу тварин;
  • харчових продуктів тваринного походження;
  • кормів;
  • сіна, соломи;
  • побічних продуктів тваринного походження, продуктів їх оброблення, переробки.

Читайте: ООН оголошує початок Десятиліття сімейних фермерських господарств

Як відзначають у Міністерстві, в нових правилах «застосовуються принципи регіоналізації (зонування), компартменталізації та еквівалентності для цілей міжнародної торгівлі». Відповідний наказ Мінагрополітики № 553 оприлюднено 24 травня в Офіційному віснику України № 39 та внесено до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів на сайті Мінюсту.

Про основні нововведення, передбачені цим наказом, Landlord повідомляв раніше.

Поділися

Трейдинг        15 травня 2019 08:53

В Україні запускають першу онлайн-платформу для просування продовольчої продукції

UFEB запускає ресурс, який відкриє українським виробникам продовольчих товарів нові можливості для пошуку ринків збуту своєї продукції за кордоном, – Ukrainian Food Platform. Це перша в Україні онлайн-платформа для презентації і просування харчових продуктів.

Про це повідомляє Укрінформ.

Створюючи Ukrainian Food Platform, Рада з питань експорту продовольства (UFEB) ставила за мету налагодити пряму комунікацію між українськими виробниками продовольства та зарубіжними трейдерами.

Читайте: За крок до банкрутства: як рятували Агро-Регіон

Передбачається, що кожен виробник зможе представити на платформі свій асортимент, відправивши запит і необхідну інформацію. Ukrainian Food Platform презентуватиме харчові продукти у форматі 3D-зображення з докладним описом трьома мовами – англійською, китайською, арабською. Компаніям-членам UFEB надаватимуться для розміщення додаткові бонуси.

Ресурс офіційно презентуватимуть перед представниками українського АПК та ЗМІ на початку літа.

Landlord раніше повідомляв про те, що українські виробники продуктів харчування з успіхом відкривають нові ринки замість російського. Лише за рік Україна знайшла 85 нових країн збуту.  Країни Азії та Африки стають найбільшими споживачами агропродукції з України.

Поділися
Показати ще