Новини

Влітку офіційний курс гривні може послабитися до рівня 40,00−40,50 грн/$1 — прогноз

Офіційний курс національної валюти влітку може послабитися до рівня 40,00-40,50 грн/$1, поділився очікуваннями начальник управління міжбанківських операцій ПриватБанку Микита Мішаков, тим часом в ОТП Банку прогнозують, що гривня влітку не знизиться нижче рівня 40,20 грн/$1.

Але я не думаю, що Національний банк, маючи суттєво поповнені золотовалютні резерви, допустить швидку девальвацію. Хоча в планах Національного банку і є поступова девальвація. Наскільки я пам’ятаю, вони до 10% обіцяли цього року девальвувати, – сказав він у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.

Мішаков вважає, що оголошений НБУ 3 травня пакет пом’якшення валютних обмежень чинитиме певний тиск на курс нацвалюти з кінця минулого тижня або з нинішнього.

Особисто моя думка: я бачу курс (у червні – ІФ-У) в районі 40,00 грн/$1, 40,50 грн/$1, можливо. Але думаю, що з часом, як розпочнеться сезон збирання врожаю, вивезення врожаю, я думаю, що це скоректується до 39,50 грн/$1, – поділився своїми очікуваннями начальник управління міжбанківськими операціями.

Мішаков зазначив, що, на його думку, курсовий коридор буде в межах нинішнього рівня, близького до позначки 40,00 грн/$1 із коливаннями в обидва боки близько 50 коп.

Результатом лібералізації стане необхідність збільшення валютних інтервенцій НБУ для підтримки стабільності курсу гривні, але це не спричинить додаткових загроз для макрофінансової стійкості, – поділилася думкою начальниця управління управлінського обліку та бізнес-аналізу ОТП Банку Інна Провотар. – Коливання курсу можливі, але в допустимих межах. Улітку ми не очікуємо, що офіційний курс перевищить позначку в 40,2 грн/$1. Водночас уже наприкінці року є висока ймовірність зростання показника до 40,7 грн/$1. Тобто до рівня, який Міністерство фінансів України заклало в бюджет 2024 року, – зазначила вона.

Головний менеджер із макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій зазначив, що пакет пом’якшень валютних обмежень у короткостроковому періоді збільшить структурний дефіцит на міжбанківському ринку, але водночас поліпшить умови ведення бізнесу й вирішить проблеми з обслуговуванням зовнішніх кредитів. Анонсовані заходи з валютної лібералізації можуть посилити приплив валюти в середньостроковому періоді, вважає банкір.

Однак на відміну від колег, які чекають на девальвацію нацвалюти, Колодій допускає, що на валютному ринку можна буде спостерігати сезонне зміцнення гривні завдяки широким можливостям інтервенцій центробанку з огляду на досить високий рівень міжнародних резервів.

Для покриття структурного дефіциту НБУ має достатньо резервів і використовуватиме їх для цього. Тому для нас не стане сюрпризом повільна сезонна ревальвація гривні як чіткий сигнал ринку про спроможність підтримувати валютну стабільність, – наголосив він.

Банкір також повідомив, що, за оцінками Райффайзен Банку, валютну лібералізацію було закладено ще в січневому макропрогнозі регулятора, що відповідало додатковому “витоку” валюти в $5,6 млрд.

Валютні пом’якшення спрямовані на активізацію і стимуляцію бізнесу, що зрештою має зумовити зростання ділової активності, і, відповідно, ВВП. Динаміка курсу й далі залежатиме від допомоги міжнародних партнерів, становища на фронті, ділової активності бізнесу та настроїв населення, – поінформував директор департаменту контролю ліквідності та цінних паперів Кредобанку Сергій Кучерявий.

Усі банкіри наголосили на достатності рівня міжнародних резервів для ведення більш “м’якої” валютної політики та не бачать якихось суттєвих ризиків для курсової стабільності.

3 травня НБУ оголосив найбільший пакет пом’якшень валютних обмежень для підприємств від початку повномасштабної війни, який передбачає скасування всіх валютних обмежень для імпорту робіт і послуг, забезпечує можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди, надає можливість переказувати кошти за кордон за лізингом та орендою.

Крім цього, нові кроки валютної лібералізації передбачають пом’якшення обмежень у частині погашення нових зовнішніх кредитів і відсотків за “старими” зовнішніми кредитами, а також пом’якшення обмежень для переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній.

Кабінет Міністрів України 7 травня скасував постанову №153, яка обмежувала відповідні розрахунки за імпорт товарів і послуг, після чого 8 травня офіційний курс гривні почав поступово знижуватися.

Загалом за минулий тиждень він ослаб на 37 коп., зокрема, минулої п’ятниці курс нацвалюти опустився на 17 коп. – до 39,7206 грн/$1. На готівковому ринку долар за минулий тиждень також подорожчав: приблизно на 12 коп. – до 39,95 грн/$1, зокрема за п’ятницю – на 6 коп.

Чистий продаж доларів Нацбанком зріс попереднього тижня до $533,4 млн з $507,8 млн.

Міжнародні резерви України у квітні скоротилися на 3,1%, або на $1,4 млрд, – до $42 млрд 399,5 млн. НБУ 25 квітня підвищив прогноз резервів на кінець цього року до $43,4 млрд з $40,4 млрд і до $44,3 млрд з $42,1 млрд – на кінець наступного.

Зазначимо, Національний банк України (НБУ) ухвалив рішення підвищити облікову ставку з 10% до 25% у червні 2022 року. Така ставка трималася до липня 2023 року, коли НБУ знизив ставку до 22%. У вересні НБУ знизив ставку до 20%, у жовтні – до 16%, у грудні – 15%.

Національний банк України залишає пріоритетним напрямком курсову стійкість, аби були відсутні значні коливання на ринку чи послаблення гривні. Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук заявив, що одним з механізмів формування стійких умов є привабливі ставки за гривневими інструментами.

Раніше НБУ повідомляв, що більшість члені Комітету з монетарної політики (КМП) бачать простір для додаткового зниження облікової ставки у 2024 році. На їхню думку, якщо макроекономічна ситуація розвиватиметься близько до базового сценарію й реалізації ключових негативних ризиків вдасться оминути, НБУ матиме змогу продовжити цикл пом’якшення процентної політики. Важливою передумовою цього є, зокрема, відновлення ритмічності надходження зовнішньої допомоги. Це питання має вирішитися, адже ключові партнери декларують незмінну позицію щодо підтримки України.

Починаючи з 1 грудня 2023 року, Національний банк України анулював всі обмеження для банків та фінансових установ щодо продажу готівкової валюти населенню.

Основним інструментом, за допомогою якого НБУ впливає рівень інфляції, є облікова (ключова) ставка. За даними НБУ, в Україні зміна облікової ставки НБУ найбільше впливає на рівень інфляції за 9-18 місяців.

Зазначимо, Національний банк України (НБУ) ухвалив рішення підвищити облікову ставку з 10% до 25% у червні 2022 року. Така ставка трималася до липня 2023 року, коли НБУ знизив ставку до 22%. У вересні НБУ знизив ставку до 20%, у жовтні – до 16%, у грудні – 15%.

Національний банк України залишає пріоритетним напрямком курсову стійкість, аби були відсутні значні коливання на ринку чи послаблення гривні. Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук заявив, що одним з механізмів формування стійких умов є привабливі ставки за гривневими інструментами.

Раніше НБУ повідомляв, що більшість члені Комітету з монетарної політики (КМП) бачать простір для додаткового зниження облікової ставки у 2024 році. На їхню думку, якщо макроекономічна ситуація розвиватиметься близько до базового сценарію й реалізації ключових негативних ризиків вдасться оминути, НБУ матиме змогу продовжити цикл пом’якшення процентної політики. Важливою передумовою цього є, зокрема, відновлення ритмічності надходження зовнішньої допомоги. Це питання має вирішитися, адже ключові партнери декларують незмінну позицію щодо підтримки України.

Починаючи з 1 грудня 2023 року, Національний банк України анулював всі обмеження для банків та фінансових установ щодо продажу готівкової валюти населенню.

Основним інструментом, за допомогою якого НБУ впливає рівень інфляції, є облікова (ключова) ставка. За даними НБУ, в Україні зміна облікової ставки НБУ найбільше впливає на рівень інфляції за 9-18 місяців.

Анна Лиса

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку