В Євросоюзі “екстрено” використовують юридично заборонені неонікотиноїди

Питання заборони діючих речовин пестицидів підіймається періодично як в ЄС, так і в Україні. Водночас заборона “по-європейськи” не прирівнюється до заборони в українському класичному розумінні. Про це заявила координатор комітету захисту рослин асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Ольга Кухар у блозі на AgroPortal.

У Європі видаються “екстрені дозволи” на ті препарати, по яким раніше було прийнято рішення про заборону в ЄС.

“12 країн ЄС зі значним виробництвом цукру, зокрема Франція, Бельгія, Данія та Іспанія, протягом останніх трьох років надали низку екстрених дозволів на обробку насіння неонікотиноїдами після того, як набула чинності заборона в ЄС. В тому числі вже і Велика Британія, яка вийшла з ЄС, цього року схвалила екстренні дозволи на використання неонікотиноїдів через високий ризик зараження урожаю жовтяницею”, — наголошує Кухар.

Такі дії демонструють відсутність “ефективних альтернатив” у фермерів для захисту своїх посівів.

Європейські фермери також вбачають загрозу і значні збитки через поширення розмов про заборону певних пестицидів, які зазвичай мають більше політичного підґрунтя, ніж науково підтверджених фактів про можливу шкоду від них.

Зокрема, данські експерти дійшли висновку, що можлива заборона гліфосату в ЄС без заміни обійдеться звичайним господарствам у середньому зростанням витрат, еквівалентним близько плюс 120 євро/га. Заборона гліфосату на фермах з нульовою обробкою ґрунту стане ще дорожчою.

Водночас без гліфосату загалом використовується на 20% більше гербіцидів, що, відповідно, збільшує об’єми внесення, щоб протистояти тиску бур’янів.

“Україні необхідно враховувати такі аспекти та аналізувати ситуацію, що виникає в інших країнах та не допускати ситуації, коли нічим буде захищати врожай від хвороб та шкідників. Першочергово аграріям потрібно дотримуватися правил внесення засобів захисту рослин, в тому числі вимог законодавства, не застосовувати фальсифіковані препарати, а також своєчасно сповіщати громади та пасічників про заплановане внесення засобів захисту рослин”, — резюмує експерт.

Довідка. Неонікотиноїди за хімічною будовою належать до класу нітрометилен-гетероциклічних сполук.
Це нервові агенти. Неонікотиноїди є групою високоефективних інсектицидів. Всі вони синтетично продукують речовини, які зв’язуються з рецепторами нервових клітин і, таким чином, порушують передачу нервових стимулів. Неонікотиноїди діють на нервові клітини комах набагато більше, ніж на хребетних. Найбільше відомими трьома неонікотіноїдними агентами є клотіанідин, імідаклоприд і тіаметоксам.
Препарати на основі неонікотиноїди належать до 2 і 3 класів для людини і 1 і 3 класів небезпеки для бджіл.
Неонікотиноїди частково винні у загибелі бджіл. З початку 2000-х років було виявлено, що низка активних інгредієнтів, які використовуються при посівах, сприяють смертності бджіл. Відтоді численні наукові дослідження описали ефекти впливу неонікотиноїдів на бджіл.

Нагадаємо, в Угорщині на митному посту у Захоні в мікроавтобусі під керуванням українця знайшли заборонений в ЄС пестицид, за майже 41,6 тис. гривень.

Раніше Landlord повідомляв, що бразильські вчені винайшли додаток, який на 50% скорочує витрати на пестициди.

Також раніше повідомлялось, що затримка видачі висновків держсанепідекспертизи для агрохімікатів загрожує весняній сівбі. 

Анна Лиса