Кабмін схвалив Стратегію розвитку системи публічних закупівель на 2024 – 2026 роки та затвердив операційний план її реалізації у 2024 – 2025 роках
Документ визначає сім стратегічних цілей реформування системи публічних закупівель:
- гармонізація законодавства України у сфері публічних закупівель з відповідними Директивами ЄС;
- розвиток інституційної структури публічних закупівель;
- реалізація проектів відбудови України;
- професіоналізація публічних закупівель;
- розвиток електронної системи закупівель;
- залучення громадянського суспільства до розвитку сфери публічних закупівель;
- міжнародне співробітництво у сфері публічних закупівель.
У суспільства та влади має бути вільний доступ до інформації про товари, роботи та послуги, які закуповуються замовниками шляхом відповідних бюджетів. Такі можливості сприятимуть прозорому моніторингу здійснення публічних закупівель, — наголосила міністерка економіки Юлія Свириденко.
До розробки стратегії активно залучили експертів та представників українських партнерів з Європейського Союзу.
Зауважимо, за 2023 рік обсяги публічних закупівель зросли до 480 млрд гривень, повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко.
Україна задає тренд у світі на те, що в закупівлях “всі мають бачити все”. І це навіть в умовах повномасштабної війни, — пояснила Свириденко.
За минулі місяці понад 80% коштів на закупівлях витрачаються саме через систему Prozorro.
А за пів року на тендерах незбройних оборонних закупівель Міноборони вдалося заощадити майже 7 млрд грн, або 16% від бюджету.
Міністерка подякувала всім, хто користується послугами системи Prozorro та відзначила те, що Світовий банк уже визнав відповідність системи Prozorro своїм правилам, а це “дуже важливий знак довіри”.
В Україні близько 80% від усіх коштів на публічні закупівлі витрачаються через систему Prozorro. За рік через систему Prozorro оголосили закупівлі на 589 млрд грн.
Кабінет Міністрів України 27 грудня 2023 року погодив Національну стратегію доходів до 2030 року. Ухвалення стратегії урядом було одним з останніх “структурних маяків” програми МВФ, який Україна мала виконати до кінця грудня.
Вже 5 січня Кабінет міністрів затвердив Стратегію термомодернізації будівель країни до 2050 року, у якій структуризували довгостроковий план поступового оновлення фонду будівель України з урахуванням енергоощадних технологій.
Документ визначає сім головних цілей для досягнення енергоефективності та декарбонізації:
- Високу пріоритетність політики підвищення енергоефективності будівель на державному та місцевому рівнях.
- Комплексні та інтегровані підходи до термомодернізації.
- Подолання енергетичної бідності.
- Сприятливе ринкове середовище для масштабної термомодернізації будівель.
- Швидкі темпи глибокої термомодернізації громадських будівель.
- Стале та цілеспрямоване фінансування термомодернізації.
- Розвиток людського потенціалу, цифровізації та інновацій у сфері термомодернізації будівель.
Стратегія необхідна для зниження споживання енергії, оскільки її найбільше споживається саме в будівлях. Передбачається, що впровадження комплексної термомодернізації матиме вплив на розмір комунальних платежів в бік їх зменшення.
Своєю чергою, пропозиції уряду в “Національній стратегії доходів” до 2030 року в частині зміни підходів до оподаткування в аграрному секторі — це те, що потрібно було зробити вже давно, таку думку висловив доцент KSE Олег Нів’євський у Telegram. Документ пропонує для аграріїв перехід юросіб на загальну систему оподаткування і залишити спрощенку виключно для дрібних (фермерських господарств).
Кабмін пропонує скасувати низку податкових пільг для бізнесу, які зокрема стосуються і агробізнесу. Це випливає з аналізу законопроєкту 8401 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану”.
Український бізнес оцінив податковий режим в Україні за період воєнного часу. Переважна кількість респондентів оцінила податкові умови ведення бізнесу як незадовільні.
В Україні до мінімуму з початку 2021 року сповільнилося зростання цін. За прогнозами, поступово покращуються інфляційні очікування.
Національний банк України залишає пріоритетним напрямком курсову стійкість, аби були відсутні значні коливання на ринку чи послаблення гривні.
Анна Лиса
