Новини / Аналітика     25 вересня 2017 15:05

Українці пасуть задніх за споживанням органічної продукції


В Україні активно розвивається виробництво органічної продукції. За даними Дослідницького інституту органічного сільського господарства (FiBL) та Міжнародної федерації органічних сільськогосподарських рухів (IFOAM), Україна посідає 11-е місце в Європі за площею органічних сільгоспугідь. За останні 5 років вони збільшилися на 54%.

Однак за обсягом внутрішнього ринку органічних продуктів Україна займає лише 25-е місце в Європі. З кожного гектара органічних сільгоспугідь у нашій країні на внутрішній ринок потрапляє продукції лише на € 50. «Віддача» ж європейського органічного гектара в 47 разів вище — в країнах Європи на 1 га припадає в середньому € 2345 внутрішнього «чистого» ринку.

Секрет полягає в тому, що органічне виробництво України зорієнтоване на експорт.

Попутно розвивається і внутрішній ринок. Базою для його формування є сертифіковані під органічне виробництво 421 500 га сільгоспугідь. З них 335 000 га зайняті орними культурами. На цих землях аграрії переважно вирощують зернові, олійні та бобові. У невеликих обсягах культивуються також овочі й фрукти. Крім того, на 550 тис. га дикоросів збираються ягоди, гриби, горіхи, лікарські трави, зазначають в Міністерстві аграрної політики та продовольства. При такому розмірі площ та належній їх диверсифікації цілком реально розвивати не тільки органічне рослинництво, а ще й тваринництво.

Загалом органічним виробництвом займаються понад 210 сільгоспвиробників. Принаймні, стільки їх було станом на 2015 р. Зараз таких явно більше, оскільки в попередній період кількість операторів збільшувалася в середньому на 15 суб’єктів господарювання щорічно. При цьому кількість компаній і підприємців, які виявили зацікавленість в отриманні сертифікату на право займатися органічної діяльністю, в нинішньому році вже зросла на 20-25%. Про це розповів Сергій Галашевський, директор ТОВ «Органік Стандарт» — одного з 17 акредитованих органів сертифікації з правом вести діяльність в Україні (єдиний український орган, інші 16 — закордонні).

Приваблює підприємців органічний ринок тим, що рентабельність бізнесу практично в будь-якому з його сегментів істотно вище, ніж у традиційному аграрному. За інформацією комерційної служби Посольства США в Україні, середня окупність інвестицій в українське органічне землеробство становить приблизно 300%. Тому воно є «одним з найпривабливіших напрямів для інвестицій в Україну», стверджується в спеціальному звіті американців «Літо 2017».

Органічний ринок є преміальним, визнають фігуранти цього руху. Щоб стати повноправним учасником органічного ринку, підприємці готові викладати чималі суми за послуги з сертифікації та нести інші витрати. Зокрема, вартість сертифікаційної процедури, зі слів Сергія Галашевського, становить від 9 000 грн до 100 000 грн за рік.

Підприємство «Органік Стандарт» станом на 20 серпня 2017 р. повідомляє про 485 «записів» про сертифікацію українських підприємців. І пропонує трактувати це число як відповідну кількість сертифікованих органічних операторів (без урахування даних від 16 зарубіжних органів сертифікації). Найбільш популярний вид органічної діяльності у вітчизняних підприємців — рослинництво, таких сертифікатів практично половина, точніше — 244 шт. За інформацією Сергія Галашевського, в нинішньому році найбільш затребуваними виявилися сертифікати на виробництво продукції рослинництва. Правда, дещо екзотичного — виробництва малини та інших ягід.

Крім рослинників, ще 72 суб’єкти здобули право переробляти органічну продукцію і 45 — торгувати нею. Заготівлю дикоросів сертифікували 30 підприємців, бджільництво — 19, тваринництво — 17. Разом з 18 виробниками органічних добрив і засобів захисту рослин виходить повноформатний пул для розвитку вітчизняного ринку органічної продукції.

Серед власників сертифікатів — чимало фермерських господарств та фізичних осіб —приватних підприємців. Більші підприємства сертифікують по 3-5 видів діяльності. Відомі агрохолдинги поки що утримуються від участі в русі.

Земля        1 хв. тому

У 2019 році в електронних земельних аукціонах взяли участь 5,5 тис. осіб

За перші 6 місяців 2019 року в електронних торгах, на яких агропідприємці можуть придбати право оренди державної землі сільськогосподарського призначення терміном на 7 років, взяли участь 5,5 тис. осіб.

Про це повідомляє пресслужба Інституту аграрної економіки.

За інформацією заступника директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» Ольги Ходаківської, на 1 лот у середньому претендували 4 учасники аукціонів.

Читайте: Для захисту від рейдерства бізнесу пропонують ЕЦП

У І півріччі цього року на електронних торгах в Україні реалізовані права оренди на 1385 земельних ділянок сільгосппризначення державної власності загальною площею 25 тис. га. Найбільше прав оренди землі було продано в Одеській області ( 4,2 тис. га).

Середня площа земельної ділянки, яка виставлялася на торги для оренди сільгосппризначення, – 18,1 га.

Landlord раніше повідомляв про те, що на аукціонах вартість оренди земельних ділянок підвищили на 23,68%.

Поділися

Рослинництво        30 хв. тому

На полях Херсонщини через сильні зливи полягло до 90% соняшнику

Сильні зливи, які пройшли на початку серпня в кількох районах Херсонщини, призвели до перезволоження ґрунту, внаслідок чого на окремих полях полягло близько 80–90% посівів соняшнику.

Про це повідомляє АгроЮг.

За інформацією Укргідрометцентру, агрометеорологічні умови першої декади серпня в центральних областях України були неоднорідними і неоднозначними за впливом на сільгоспкультури. Повідомляється, що низькі температури повітря несприятливо вплинули на завершення вегетації кукурудзи, соняшнику та сої.

Читайте: Унікальні можливості точного землеробства від EOS Crop Monitoring та SmartFarming

А от у західних областях України випадання дощів і підвищення температури повітря поліпшило умови для вегетації пізніх сільгоспкультур. Також у південних областях у першій декаді серпня завдяки помірним у більшості днів температурам повітря і дощам поліпшилися агрометеорологічні умови для завершення вегетації пізніх культур.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Запорізькій області вигоріло 15 га пшениці.

Поділися

Політика        2 години тому

Новий міністр аграрної політики: 10 претендентів на посаду

Нового міністра агрополітики мають призначити на початку вересня – після того, як нова ВР обере прем’єра. Рекомендувати прем’єрові кандидатів на цю посаду можуть голова парламентського аграрного комітету або радник заступника голови Офісу президента Денис Малюська, який відповідає за земельне питання в команді президента.

Про це повідомляє БізнесЦензор.

При цьому команда президента Володимира Зеленського намір ліквідувати Мінагрополітики, в якому зараз працює 360 осіб. Його хочуть зробити департаментом Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ). Тобто, надалі новий міністр агрополітики повинен очолити департамент у МЕРТ або піти з посади.

Читайте: Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

На посаду міністра аграрної політики претендують понад 10 кандидатів. Ресурс представив коротку інформацію про них і зокрема про їхнє ставлення до відкриття ринку землі в Україні, оскільки проведення земельної реформи – одне із першочергових завдань нового Уряду.

Отже, хто може стати новим міністром агрополітики?

Ольга Трофімцева

Чинний в. о. міністра агрополітики. До цього працювала в Мінагрополітики на посаді заступника міністра з питань євроінтеграції. Бізнесу не має.

Закінчила національний аграрний університет України і Університет ім. Гумбольдта, Берлін. Має ступінь доктора аграрних наук у галузі аграрної політики.

Виступає за поетапне відкриття ринку землі та надання дешевих кредитів на купівлю землі для фермерів.

Владислава Магалецька-Рутицька

Член Національної ради реформ, віце-президент SigmaBleyzer і AgroGeneration.

Працювала заступником гендиректора Мрія Агрохолдинг. У 2014–2016 рр. була заступником міністра агрополітики з питань євроінтеграції.

Виступала за відкритий ринок землі та приватизацію держпідприємств, насамперед Укрспирту.

Віталій Ільченко

Власник групи компаній UKRAVIT. На його думку, земля повинна мати власника: тоді в неї будуть вкладатися гроші.

Переконаний, що після зняття мораторію люди не кинуться продавати землю, а ринок стане поштовхом для розвитку сільських територій.

Ірина Паламар

Голова Асоціації тваринників України, співвласник групи компаній АгроВет Атлантик. Фахівець з міжнародних економічних відносин і консультант з бізнесу. Заснувала Офіс реформ Intelligence AGRO, який займатиметься реформуванням аграрної галузі.

Виступала за розвиток кооперації, проти скасування спецрежиму ПДВ. На її думку, перед відкриттям ринку землі необхідно провести інвентаризацію земель і вдосконалити механізм іпотеки землі. Вважає, що потрібно встановити мінімальну і максимальну вартість землі, обов’язково прив’язавши її до реальної ринкової вартості, в тому числі і до світової.

Іван Мірошниченко

Народний депутат VIII скликання від партії Самопоміч, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

Обіймав посади віце-президента Каргілл і Української зернової асоціації. У 2010–2013 рр. був радником міністра агрополітики.

Вважає, що відсутність ринку землі гальмує розвиток країни й обмежує права людей. За його словами, необхідно створити доступне кредитування, дати доступ до грошей на купівлю землі та на 10 років заборонити продаж землі іноземцям.

Заявляв, що державну землю не варто продавати, а потрібно передавати її в оренду на тривалий період від 25 років.

Алекс Ліссітса

Президент УКАБ, гендиректор компанії ІМК. Має ступінь PhD Берлінського університету ім. Гумбольдта з аграрної економіки, постдокторські дослідження в Школі економіки університету Квінсленда (Брисбен, Австралія) та Державному університеті Айови (США).

Був гендиректором Української аграрної конфедерації. Заснував асоціацію Український клуб аграрного бізнесу.

Вважає, що відкриття ринку землі дасть поштовх подальшому розвитку агросектора і припливу інвестицій в Україну. Вважає, що необхідно впровадити нове трудове законодавство, провести реформу освіти та інновацій, податкову лібералізацію для виведення економіки з тіні, приватизацію держмайна і держкомпаній, а також часткову приватизацію Укрзалізниці шляхом допуску приватних операторів.

Вадим Івченко

Депутат ВР IX скликання від Батьківщини. Ексзаступник голови аграрного комітету ВР. Йому належать корпоративні права в приватних підприємствах Білоцерківінвестбуд Холдинг і БЦ Інформгруп.

Виступав за продовження мораторію. Але пізніше заявляв, що ринок повинен запроваджуватися поетапно. На першому етапі право купівлі повинно надається тільки фізособам і в розмірі не більше 100–200 га.

Іван Слободяник

Голова комітету Асоціації фермерів і приватних землевласників України, голова об’єднання Агропродовольча рада. Раніше працював позаштатним радником мера Києва, радником міністра освіти і науки, позаштатним радником міністра агрополітики.

Вважає, що, ринок землі повинен бути, але до введення ринку потрібно ввести доступне кредитування фермерів і чітко прописати обмеження для фізичних і юридичних осіб.

Також уточнював, що в умовах розбалансованою правоохоронної системи, несправедливих судів, корумпованого Держгеокадастру і відсутності доступу до фінансів – ні про який цивілізований ринок мова йти не може.

Мар’ян Заблоцький

Заступник голови Української аграрної асоціації. Народний депутат IX скликання від партії Слуга народу. Економіст, співавтор низки законів і законопроектів, громадський діяч.

Працював у компанії Оптіма Капітал, аналітиком департаменту казначейства, керівником відділу економічних досліджень в Erste Bank.

Вважає, що мораторій на продаж землі повинен бути знятий.

Олексій Мушак

Народний депутат України VIII скликання від фракції БПП. Член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

У нову Раду не балотувався. Активно виступав проти мораторію, вважав його фіктивним і вигідним агрохолдингам, заявляв, що мораторій призвів до тіньового ринку.

Як повідомляв Landlord, Ірина Паламар вважає, що кандидатів на посаду міністрів треба перевіряти на поліграфі, аби встановити, чи захищають вони національні інтереси.

Поділися

Рентабельність соняшника        14 години тому

Технології, препарати та результат: яку квітку отримали учасники проекту Рентабельність соняшника

Редакція Landlord у партнерстві з компанією Syngenta продовжують спецпроєкт «Рентабельність соняшника». Його мета — наочно продемонструвати процес вирощування соняшника в Україні та оцінити його рентабельність у різних виробничих умовах.

Поділися

Рейдерство        17 години тому

Для захисту від рейдерства бізнесу пропонують ЕЦП

Як один із механізмів захисту бізнесу від рейдерства в Україні планують восени запустити проект з використання електронно-цифрового підпису.

Про це повідомляє Економічна правда.

Згідно з інформацією, яку оприлюднив співзасновник Monobank Дмитро Дубілет, який є членом Робочої групи з боротьби з рейдерством, бізнес отримає можливість «доповнювати свій статут простим положенням: реєстраційні дії, пов’язані з цим бізнесом, повинні супроводжуватися додатковим електронним документом, на які накладено ЕЦП осіб, які визначить бізнес».

Читайте: Трудова міграція, брак інвестицій та рейдерство: Олег Устенко розповів, що гальмує економіку України

Підприємці будуть самостійно визначати, достатньо ЕЦП директора чи потрібні ЕЦП усіх власників.

Нововведення зобов’яже всіх реєстраторів перед виконанням реєстраційної дії перевіряти наявність у бізнесу цього додаткового захисту, і якщо він є, то вимагати відповідні ЕЦП.

«Таким чином, бізнес зможе реально захиститися. Адже крадіжка або злом ЕЦП – це набагато рідкісніші кейси, ніж, умовно, підкуп реєстратора», – наголосив Дмитро Дубілет.

Landlord раніше повідомляв про те, що Робоча група з боротьби з рейдерством планує створити систему, яка безкоштовно повідомлятиме громадянам про перехід їхньої нерухомості або бізнесу до іншого власника.

Поділися
Показати ще