Новини / Інтерв'ю     22 лютого 2000 17:20

Україна має відходити від сировинної моделі розвитку агросектору — Леонід Центило

Як створити інтегроване господарство і в чому його переваги. Агрофірма «Колос»

Агрофірма «Колос», що розташувалася у Сквирському районі Київської області, можливо, не вражає розмірами — земельний банк компанії становить 4000 га. Але це не заважає агрофірмі бути знаною в усій Україні — адже засновник та директор «Колоса» доктор сільськогосподарських наук Леонід Центило поставив за мету створити зразкове багатопрофільне підприємство, побудоване на науковій базі. «Колос» має все: і виробництво насіння польових культур, і тваринницький комплекс, і рибництво, і, звісно, виробництво товарного зерна. А ще Леоніда Васильовича зацікавила проблема переробки відходів, і не вагаючись він створив компанію з їх утилізації та переробки, вже відому на ринку.
Як це можливо в умовах сучасної України —в інтерв’ю з Леонідом Центилом.

У вас багатопрофільна діяльність. То яка головна спеціалізація агрофірми «Колос»?
У нас два магістральні напрями діяльності. Перший — звісно, виробничий. Тут ми поставили за мету зберегти та примножити на науковій базі повну модель, яка колись була закладена у нас у селі,— рослинництво та виробництво насіння, тваринництво, бджільництво, рибництво тощо. Другий наш напрям — прикладна наукова діяльність, спрямована на розробку технологій насінництва і, власне, виведення пристосованих до умов України сортів та гібридів польових культур. Усе це дало можливість об’єднати великий колектив фахівців, який не тільки працює над забезпеченням ринку зерном, молоком та іншими сільгосппродуктами, а й відомий своїми біотехнологіями, біологічними препаратами та, зрозуміло, насінням.

Крім того, наш науковий напрям працює над створенням нових сортів яблук та горіхоплідних культур, і ми маємо свій яблуневий та горіховий сади. Все це дозволяє створювати нові робочі місця, і наразі в нас постійно працюють 280 спеціалістів.

Селекцією яких культур насамперед займається науковий напрям «Колоса»?

Практично всіх культур, що представлені в основній сівозміні українських господарств. По гібридах кукурудзи та соняшника підприємство давно співпрацює з усіма провідними світовими оригінаторами. А селекцію сортів пшениці ми робимо самостійно і вже маємо 10 сортів, що внесені до державного реєстру. Такий вибір не випадковий — адже попри всі ринкові зміни саме пшениця є провідною культурою на полях країни від півночі до півдня. Як за радянських часів Україна сіяла 7 млн га пшениці, так саме сіє і зараз. Це питання нашої продовольчої безпеки і, звісно, можливість для українських господарств бути успішними та прибутковими. Для нас культура цікава тим, що пшениця здатна рости у різних кліматичних зонах, і наше завдання — підвищувати її продуктивність.

Під таку структуру підприємства необхідна й відповідна інфраструктура. Ви маєте свій насіннєвий завод?

Так, маємо. Під час сезону він виробляє 200 т готового насіння озимої пшениці на добу. Крім того, завод працює і з насінням інших культур. Так, за добу ми можемо виробити близько 150 т насіння сої або розкалібрувати та підготувати для посіву близько 70 т насіння кукурудзи. Ми працюємо з насінням усіх культур, що мають цінність для сучасних аграріїв в Україні.

Які потужності зі зберігання є у господарстві?

Якщо говорити про напрям насінництва, то наші потужності з одночасного зберігання становлять 8000 т. У нас є потужності зі зберігання товарного зерна, але цей напрям ми не розглядаємо як окремий — інтегрована модель, за якою розбудований «Колос», передбачає, що ми мусимо «дійти» до вироблення кінцевого продукту. Або переробити зерно на борошно (і ми це робимо разом з колегами), або використати зерно у кормовій базі та вийти на вироблення тваринного білка. Україна має відходити від сировинної моделі розвитку агросектору і стати повноцінним гравцем продовольчого ринку товарів з високою доданою вартістю. Тоді і проблема інвестицій вирішиться сама собою.

 

Яку сівозміну з урахуванням виробництва насіння практикує господарство?

По клину кукурудзи 40% площ займають ділянки гібридизації, 60% — вирощування зерна для кормів або використання для силосу. По озимій пшениці під насінницькі ділянки задіяні 70% під культурою, а решта — знову ж таки для забезпечення тваринницького комплексу і власної переробки. Під соняшником ще більше площ відведено для ділянок гібридизації — приблизно 80%.

Яке поголів’я худоби зараз у господарстві?

Загальне поголів’я ВРХ становить 1800 голів, і також ми розводимо овець, коней та є племрепродуктором рибництва. Загальна площа водного дзеркала у господарстві до 250 га, що дозволяє нам забезпечити повний цикл — від личинки до виробництва товарної риби.

Але наша гордість — це саме ферма ВРХ. Колись я прийняв рішення, що до ферми «ззовні» не зайде жодна нетель або теличка. Ми працювали з кращими селекційними компаніями світу і створили справжню «українську корову майбутнього», яка дає найвищі показники продуктивності.

Які плани щодо розбудови інфраструктури є у «Колоса»?

Вони пов’язані саме з нашим поголів’ям ВРХ — наразі ми маємо 650 дійний корів, але вже будуємо плани зі збільшення кількості до 1200. Та для цього селекції замало, потрібні комфортні умови утримання тварин — сучасна ферма та модернізація комбікормового заводу для якісної відгодівлі. Крім цього, ми вже розуміємо, що для гідної конкуренції на внутрішньому і зовнішньому ринках треба замкнути цикл і побудувати власну переробку молока. Наразі ми виробляємо 20 т сирого молока на добу і плануємо довести цей показник до 40 т. У моєму розумінні 70–80% сировини має одразу перероблятися на готові молокопродукти.

У вас є ще й компанія з переробки відходів. Яка її спеціалізація?

Так, я є засновником компанії «Органік вейст менеджмент», яка була створена у відповідь на сучасні виклики, пов’язані зі збереженням довкілля. У сільгоспвиробництві спеціалізацією є технології компостування та управління рідкими відходами, але сфера діяльності набагато ширша. Ми тісно співпрацюємо з муніципалітетами — адже кожен українець на рік продукує не менше ніж 320 кг відходів, які потрібно утилізувати та переробляти. Залучені найкращі світові технології та сучасна техніка, і наразі ми вже маємо реалізовані проєкти у Львові, Миколаєві та інших містах на станціях аерації, полігонах твердих побутових відходів тощо. Спеціалізуємося саме на органічних фракціях та очищенні водойм — на виході, після нас, залишаються очищенні звалища, чиста вода та добрива, які мають бути використані у сільському господарстві.

Нагадаємо, раніше Landlord повідомляв про те, що у цьому сезоні фермери переглянуть сівозміну на користь сої та бобових — Віктор Шеремета

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!