Хоча пасічники в Угорщині настоюють на відновленні заборони на імпорт меду з України через зниження цін, уряд не збирається відновлювати цей заборонний захід.
Згідно з повідомленням Reuters, уряд Угорщини не збирається відновлювати заборону на імпорт меду з України, яка була введена минулого року, попри протести пасічників.
Іштван Надь, міністр сільського господарства, пояснив, що заборона на імпорт не призвела до збільшення цін на мед на місцевому ринку, але завдала шкоди компаніям, які експортували його до ЄС.
За його словами, експортери меду потребують українського меду, щоб виконати свої контрактні зобов’язання.
Згідно з даними Єврокомісії, більшість імпорту меду в ЄС здійснюється з Китаю та України, причому український мед складає 25% цього обсягу.
Бджолярі в Угорщині стверджують, що поточні ціни на мед не покривають їхніх витрат.
Нагадаємо, більшість агропродукції з України експортується морем, обходячи Польщу, але є товари, які не можна транспортувати морським шляхом. Хоча 86% агропродукції експортується морем через порти Одеси та Дунайського регіону, але є товари, які не можуть бути доставлені морським шляхом, і на них є попит, наприклад, у німецьких споживачів, які не можуть отримати цукор та вівсянку з Чернігівщини через порт у Гамбурзі. Це призводить до значних логістичних витрат.
Чехія планує висунути пропозицію щодо заборони імпорту зерна з Росії та Білорусі до країн ЄС. Цю ініціативу оголосив Марек Виборні, міністр сільського господарства, під час програми на чеському телебаченні. За даними Євростату, минулого року в ЄС було імпортовано 1,5 млн тонн зерна з Росії, що перевищує обсяги до початку війни в Україні. Наприклад, Іспанія, стикаючись з неурожаєм, значно збільшила свій імпорт.
Блокування кордону призводить до збитків в обох країнах. Щодо постачання харчових продуктів логістика стає дорожчою, але це майже не впливає на ціну товарів. Однак через підвищення цін на логістику можливо, що торгові мережі відмовляться від раніше запланованих знижок на товари.
Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), провівши опитування серед своїх членських компаній, встановила, що 98% опитаних компаній стикнулися зі зростанням транспортних витрат через страйки на західному кордоні. Про це повідомляє пресслужба ЄБА.
Литовські виробники зерна стверджують, що головною їхньою проблемою є не українське, а російське зерно, яке у великій кількості потрапляє до Європейського Союзу. Цю інформацію публікує LRT. За словами представника Литовської асоціації виробників зерна Аушріса Маціаускаса, вражає кількість російського зерна, яке пройшло через Латвію та Литву у 2023 році – понад 3 мільйони тонн. Загалом минулого року на ринок ЄС було імпортовано 12 мільйонів тонн російського зерна.
Блокада кордону польськими фермерами завдає шкоди обом країнам. Україна, однак, є самодостатньою в продовольстві, тому не очікується зростання цін. Польща поступово втрачає свої позиції в транспорті та транзиті, що призводить до переорієнтації логістичних ланцюгів та зміни напрямків товаропотоку. Це впливає на споживачів у Польщі, які втрачають доступ до якісних та доступних продуктів, а також на європейських переробників, які стикаються з проблемами в отриманні якісної сировини.
На українсько-польському кордоні виникла складна ситуація, яка створює виклики як для колишнього, так і для нового уряду Польщі, обладнаного різноманітними інструментами. Посол Польщі в Україні, Ярослав Гузи, в інтерв’ю DW висловив думку, що ситуація з протестами на кордоні – лише частина більш загальної проблеми, яка не обмежується польсько-українським конфліктом, але має європейський характер. За його словами, проблеми сільськогосподарських фермерів в Польщі не були вирішені через виборчий період та зміну влади.
Маргарита Юзяк
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!