Новини    06 квітня 2018 13:15

У Держпродспоживслужбі розповіли про стан рослин на початок квітня


У господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових, ріпаку та багаторічних трав. Про це повідомляє Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Згідно інформації, станом на сьогодні, в озимій пшениці господарств Степу личинки хлібної жужелиці за чисельності 0,5-2, макс. 3 екз. на кв.м в осередках Запорізької області пошкодили 1-2% рослин на 3-12% обстежених площ, здебільшого розміщених після стерньових попередників. Віковий склад личинок: ІІ-24-36%, ІІІ-64-76%. У теплі сонячні дні спостерігається літ злакових мух (чорна пшенична, шведська), крайові смуги озимини почали заселяти хлібні блішки, цикадки. У Дніпропетровській, Одеській, Запорізькій областях у теплі сонячні дні відмічали вихід клопа-шкідливої черепашки на поверхню листкової підстилки.

«У Миколаївській області відмічено вихід з місць зимівлі жуків піщаного мідляка і заселення ними посівів озимих зернових, де в крайових смугах нараховується 0,1-1 екз. на кв.м. Повсюди гусениці підгризаючих совок, ґрунтові шкідники (дротяники, несправжні дротяники) переміщуються у верхні шари ґрунту, однак прохолодні погодні умови стримують їх активність», – повідомляють у Держпродспоживслужбі.

За інформацією, на 11-30% обстежених площ озимої пшениці та ячменю спостерігається розвиток борошнистої роси (1-15% рослин), септоріозу (2-12%), гельмінтоспоріозу (5-30%) та кореневих гнилей (до 9%). Осередково у Кіровоградській та Херсонській областях відмічено розвиток бурої листкової іржі. Вогнищами у північних та центральних областях 2-8% рослин озимих зернових охоплено сніговою плісенню, на перезволожених ділянках відмічено загибель поодиноких рослин. У відростаючих багаторічних травах Степу та західного Лісостепу спостерігається початок виходу і живлення бульбочкових довгоносиків. Обліковують 1-3, макс. 12 жуків на кв.м.

«Посіви озимого ріпаку з настанням тепла осередково заселяють стебловий прихованохоботник, хрестоцвіті клопи та блішки. За надпорогової чисельності шкідників проводять обприскування посівів дозволеними до використання препаратами. На 2-8% рослин культури, переважно на нижніх листках, відмічають ознаки пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу (Черкаська, Хмельницька обл.). Бактеріозом коренів уражено 1-8% рослин у Київській, Тернопільській та інших областях», – звітує прес-служба відомства.

Та додали, що стан посівів озимого ріпаку поліпшують підживленням азотними добривами й розпушуванням міжрядь. За встановлення жаркої сухої погоди та чисельності хрестоцвітих блішок понад 3-5 екз. на кв.м посіви рекомендовано обприскувати дозволеними до використання інсектицидами.

«Танення снігового покриву, опади різної інтенсивності, застій талих вод у полях спричинили скрізь затоплення нір полівок та мишей в межах 15-65, макс. 80-100% в місцях пониженого рельєфу (на полях утримуються блюдця заповнені талою водою). Однак, повсюди на озимих культурах і багаторічних трав, садах, неугідь виявляють 1-3, макс. 4 жилих колоній на гектар. У Запорізькій та Херсонській областях Степу відмічають міграцію мишоподібних гризунів з місць їх резервацій», – прокоментували у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Новини        10 серпня 2019 10:30

Зелений бізнес: успішна модель заробітку на рослинах ФОТО

На українському ринку садівництва з'явилася нова ніша: доставка рослин із Європи. Послуга користується попитом у ландшафтних дизайнерів, садових центрів, а також у приватних осіб, які замовляють рослини великим обсягом.

Попит продиктовано дефіцитом якісного товару місцевого виробництва.

«У цьому сезоні погода нас не балувала: спершу було спекотно, а потім – різко похолоднішало. Все це позначилося на якості рослин, особливо на екзотичних, ексклюзивних деревах і чагарниках. А український споживач більше не хоче задовольнятися туями і самшитом», – говорить Владлен Самсонов, керівник зовнішньоекономічного департаменту служби доставки Transplants.

Асортимент розсадників Бельгії, Італії, Німеччини дійсно набагато ширший. Крім того, в наявності є дорослі дерева висотою від трьох метрів. Інше питання, як таке дерево доставити в Україну? Ось на цьому й побудована нова модель бізнесу.

Читайте: Органічна соя за 1000 євро: на чому заробляють німецькі фермери

Починається вона з налагодження контактів із розсадниками-партнерами. У Європі їх у сотні разів більше, ніж в Україні. У кожній країні є монстри індустрії, на кшталт німецького розсадника Bruns, заснованого 1876 року.

«Ось там ми часто знаходимо справжні перлини ландшафтного дизайну, які є тільки в одному екземплярі. До слова, безпосередньо в розсадника таке не купиш – про замовлення менше, ніж на тисячу євро, з приватними особами вони й розмовляти не стануть», – говорить Владлен Самсонов.

Наступний етап – спецтранспорт. Це фури, які розраховані на рослини довжиною до 17 метрів або відкриті машини для ще більш габаритних товарів. Також важлива наявність додаткового обладнання, яке дозволить підтримувати необхідний температурний режим, а також габарити.

«Та одним із головних компонентів є маршрут, побудова якого нерідко виявляється справою складною, проте цікавою. Уявіть, ви знайшли, сплатили і завантажили 12-метровий кедр. Їдете собі, наближаєтеся до якогось мосту, а машина просто не може під ним пройти. Тому маршрут ми прописуємо заздалегідь, а потім узгоджуємо його з поліцією і дорожніми службами, щоб спецтранспорт їхав без різких поворотів і затримок», – розповідає Самсонов.

Та щонайважливіше – це фітосанітарний сертифікат, необхідний для ввезення імпортних рослин в Україну. Навіть, якщо товар пройшов всі контролі в Європі, відзначений знаком якості ЄС, без сертифіката його не пропустить через кордон Фітосанітарна служба України.

«Документ дуже серйозний, видається тільки на юрособу. Якщо він виписаний неправильно, там є якась помилка, вся партія буде заарештована, вилучена й утилізована. У кращому випадку, рослини поставлять на карантин, і змусять проходить всі необхідні процедури, а це тривалий процес. Якщо ви його ще переживете, то ваші рослини – навряд чи», – зазначає пан Самсонов.

Раніше Landlord повідомляв, як українські фермери із Сєвєродонецька впровадили торгівлю по-європейськи, яка передбачає повну довіру до покупця. Взяв товар – поклади гроші в ящик.

Поділися

Рослинництво        26 червня 2019 13:50

Через аномальну спеку поля атакують шкідники

Суха та спекотна погода, яка утримувалася в Україні у другій декаді червня, призвела до виснаження рослин на полях і сприяла поширенню шкідників.

Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

У повідомленні відзначено, що середньодобова температура повітря у другій декаді червня була вищою за норму і становила +25,8°С, при цьому максимальна температура повітря підвищувалася до +35°С, а на поверхні ґрунту – до +56°С.

Унаслідок цього на посівах зернових культур активізувалася діяльність шкідників:

  • личинок клопа шкідливої черепашки (0,2–2 екз. на 1 м2, в осередках Запорізької, Кіровоградської, Херсонської областей – до 4 екз. на 1 м2; пошкоджено в середньому 1–6% рослин);
  • хлібних жуків та жужелиці (0,5–2 на 1 м2, в осередках від 3 до 6 екз. на 1 м2; пошкоджено 1–10% колосків);
  • злакової попелиці (заселено 4–12, макс. 20% рослин),
  • пшеничного трипсу (заселено 3–22, осередково до 48% рослин за чисельності 1–9).
  • інших фітофагів.

З огрубінням зерна озимих культур попелиці перелітають на ярі зернові та злакові бур’яни.

У південних та центральних областях триває літ сірої зернової совки, відкладання нею яєць та відродження її гусениць, які за чисельності 0,5–1, в осередках 3,5 екз. на 1 м2, пошкодили 3–7% колосків у господарствах Донецької, Кіровоградської та Херсонської областей.

У Тернопільській області відзначено шкідливу діяльність пшеничного комарика, личинки якого заселили до 5% рослин.

Повсюди у посівах озимих та ярих зернових колосових культур борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом, темно-бурою плямистістю, кореневими гнилями, подекуди ринхоспоріозом, піренофорозом, іншими плямистостями уражено 5–18, осередково від 26 до 55% рослин.

У господарствах Волинської, Закарпатської, Житомирської, Львівської та Чернігівської областей червоно-бурою плямистістю уражено 3–9% рослин вівса.

Летюча сажка виявлена в господарствах Волинської та Тернопільської областей у посівах ярого ячменю на 0,3–1, макс. 3% колосків. Скрізь, де рослини уражені кореневими гнилями, має місце білоколосість.

Рослини сої заселяють та пошкоджують попелиці, трипси, павутинний кліщ, гусениці чортополохівки, совки-гамми, осередково лучного метелика. Зреєстровано літ акацієвої вогнівки.

1–9% рослин сої уражено пероноспорозом, септоріозом, фузаріозом, кореневою гниллю. В одному з господарств Кам’янського району Черкаської області септоріозом осередково уражено до 42% рослин сої. У господарствах Волинської області до 4% рослин уражено бактеріальним опіком.

Landlord раніше повідомляв про те, як вплине на врожай зернових аномальна спека в Україні.

Поділися

Політика        25 червня 2019 08:16

Перевірка харчових підприємств за новим законодавством: що змінилося ІНФОГРАФІКА

Процес планової перевірки харчових підприємств за новими правилами став більш відкритим і прозорим. Відтепер оператор ринку знає, до чого він має бути готовим у разі проведення контролю, а також має право знімати хід інспектування на камеру.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».

Спільно Українським центром європейської політики було розроблено інфографіку, що візуалізує зміни у процесі  перевірки представниками Держпродспоживслужби операторів ринку харчової продукції.

Читайте: Росія продовжила ембарго на продовольчі товари з України до 31 грудня 2020 року

Якщо раніше підприємства попереджали про перевірку за 10 днів і при цьому оператори ринку не знали, чого їм чекати від інспектора і до чого готуватися, оскільки той міг ставити підприємцям запитання на власний розсуд, то зараз ситуація різко змінилася у бік прозорості.

Хоча дату інспектування операторам ринку не повідомляють (попереджають за 3 дні лише в разі аудиту НАССР), проте підприємці тепер знають, скільки разів на рік їм чекати перевірку та які питання ставитиме інспектор (вони є у вільному доступі на сайті Держпродспоживслужби, і інспектор не може їх змінювати на власний розсуд). Також оператори ринку (як і інспектори) тепер мають право знімати процес перевірки на камеру.

Отже, коротко про те, як держава контролювала безпечність продуктів раніше, а як контролюватиме зараз:

Як повідомляв Landlord, Уряд затвердив періодичність планового контролю підприємств. Раніше він проводився раз на рік, тепер – раз на півроку. Окрім цього, підставою для візиту співробітників на підприємство може стати доручення Прем’єр-міністра та обґрунтована скарга споживача.

Поділися

Технології        11 червня 2019 14:28

Пестициди в річці Рось: опубліковано нові дані

У с. Збаржівка Погребищенського району Вінницької області було взято проби води із криниць. Вінницький обласний лабораторний центр МОЗ, який проводив аналіз, не виявив залишкових кількостей пестицидів у пробах води. Масового мору риби в річці Рось не зафіксовано.

Про це повідомляє на своєму сайті Держпродспоживслужба.

За результатами лабораторних досліджень проб води, відібраних із р. Рось на межі Вінницької та Київської областей, залишкових кількостей пестицидів не виявлено. Сьогодні також було взято проби поверхневої води у місцях водозабору біля Білої Церкви та Богуслава та відправлено на лабораторні дослідження.

Відзначено, що за період від моменту потрапляння пестицидів у річку і до сьогодні масового мору риби та інших водних живих ресурсів у річці не спостерігається.

Держпродспоживслужба щодоби контролює вміст ЗЗР у притоці річки Рось на території Погребищенського району Вінницької області та у місцях водозабору для водопостачання м. Біла Церква, населених пунктів Узин та Фурси із басейну р. Рось.

Результати досліджень, проведених 10 червня (у районі насосної станції першого підйому (с. Глибочка Білоцерківського району), Косівського водосховища та с. Погреби на руслі річки Рось), засвідчили, що «небезпеки для питного водопостачання міст, які здійснюють водозабезпечення з річки Рось, немає», тож водопостачання в Білій Церкві було відновлено.

Як відомо, в неділю, 9 червня, у селі Збаржівка Вінницької області у річку Рось потрапили ЗЗР: автомобіль, який перевозив пестициди перекинувся в притоку Росі.

Landlord раніше повідомляв про те, чим загрожує використання нелегальних ЗЗР і як від них вберегтися: в Україні діє проект.

Поділися

Рослинництво        11 червня 2019 10:54

Новий стандарт на пшеницю: що робити з минулорічним зерном

10 червня в Україні введено новий стандарт на пшеницю, тож урожай-2019 стандартизуватимуть уже за оновленими правилами. Проте наразі аграрії активно здійснюють операції із зерном, зібраним у попередні роки. Тож як класифікувати ті партії, що зараз зберігаються?

Про це повідомляє на своєму сайті Держпродспоживслужба.

З огляду на введення нового стандарту на пшеницю фахівці Держпродспоживслужби надали агропідприємцям рекомендації щодо використання пшениці попередніх років.

Читайте: Погодні аномалії й протистояння їм: розроблено нову кліматичну модель

Отже, тим аграріям, які приймають, зберігають, переробляють, відвантажують зерно пшениці, варто врахувати такі правила:

  • до початку заготівель зерна урожаю-2019 всі партії зерна урожаю попередніх років слід переважити (інвентаризувати), а результати оформити актами зачистки. Не рекомендується об’єднувати особові рахунки зерна нового й старого врожаїв, які не були переважені (проінвентаризовані);
  • партії зерна врожаю попередніх років можна об’єднувати, якщо вони однорідні за якісними показниками (станом вологості та засміченості тощо). Дозвіл не поширюється на зерно, закладене в державний резерв;
  • не можна об’єднувати партії пшениці нового врожаю поточного року із зерном врожаю минулих років, яке піддавалося фумігації або самозігріванню.

Landlord раніше повідомляв про те, що новий стандарт ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови» гармонізували з міжнародними стандартами ISO і європейськими EN.

Поділися
Показати ще