Погодні умови станом на 16 лютого не сприяли розмноженню та розселенню мишоподібних гризунів в посівах озимих зернових та багаторічних травах. Про це йдеться у звіті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Проте, у Лісостепу та Поліссі на озимині зберігається від поодиноких жилих нір до 3, осередково в Харківській області 5 жилих колоній на гектарі. У Степу на 15-57% обстежених площ виявляють 0,5-4 колонії на га з 2-8 норами в кожній. У місцях резервацій, садах, багаторічних травах та неугіддях на 20-100% обстежених площ обліковують 2-5 жилих колоній на гектар з 1-6, максимально 18 норами в кожній.
«У подальшому розвиток, поширення та імовірна загроза від мишоподібних гризунів залежатиме від погодних умов і захисних заходів. Розмноження їх буде відбуватися у разі підвищення середньодобових температур повітря до +5˚С і вище, а міграція з місць резервацій при відсутності опадів та зниженні зволоженості ґрунту», – повідомили у Дежпродспоживслужбі.
Наразі триває збір зразків посівного матеріалу та його фітоекспертиза на виявлення фітопатогенних збудників.
«За результатами проведених аналізів насіння ярих зернових культур заражене альтернаріозом, бактеріозом, фузаріозом, гельмінтоспоріоз пліснявінням, подекуди антракнозом і церкоспорозом у межах 1-10%. Насіння сої уражене збудниками бактеріозу та фузаріозу в межах 0,5-3%. Це свідчить про обов’язкове оздоровлення посівного матеріалу через протруєння препаратами відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб за 2-3 тижні до сівби», – йдеться у матеріалі.
Та додали, що за результатами відрощування монолітів озимих культур у Полтавській, Харківській та Чернівецькій областях визначено, що життєздатність озимої пшениці становить 97-100%, рослини озимого ячменю та ріпаку життєздатні на 94-98%. Збудників хвороб не виявлено.
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!