Новини    17 жовтня 2017 10:47

Ціна на свинину піднялася на 40%


Україна має всі шанси стати серйозним гравцем на світовому ринку продукції тваринництва. Про це на Черкаському міжнародному інвестиційному форумі заявила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

Зокрема, якщо говорити про свинарство, то проблеми в галузі почалися після 2014 року, коли в країні почалася епідемія африканської чуми свиней, яку не змогла зупинити Держпродспоживслужба.

«До 2014 року бізнес активно інвестував у галузь свинарства, – відзначила Ірина Паламар. – Ріст поголів’я показував позитивну динаміку, будувалися великі комплекси поголів’ям на 5 000 свиноматок, а це – приблизно 120 000 – 140 000 голів на рік. В нас навіть були дуже амбітні плани щодо виходу продукції свинарства на ринок Китаю. Але з появою АЧС ситуація різко змінилася. Нам почали закривати експортні ринки Росія, Молдова, Білорусь, які були головними імпортерами нашої свинини. Тому зараз у свинарстві з’явилася інша проблема – різке скорочення поголів’я свиней, цього року воно вже знизилося  майже на 10%. Слабкі господарства, де не була досить добре поставлена біобезпека, а бо ті, кому просто не пощастило, змушені були вирізати поголів’я через занесення АЧС, і зазнали шалених збитків. Але з іншого боку, ті, хто вижив, отримали чудовий бонус: зараз ціна на свинину піднялася на 40%, і маржинальність – близько 100%, такого не було вже 8 років. Плюс внутрішній ринок свинини на сьогоднішній день в нас відчуває дефіцит на близько 35%. Отож свинарство сьогодні – дуже приваблива сфера бізнесу. Але в потенційних інвесторів виникає інше питання: якщо вони зараз почнуть будувати свинокомплекси і на 100% заповнять внутрішній ринок споживання свинини приблизно за 5 років, куди вони продаватимуть продукцію потім? Тут відповідь одна – треба обов’язково  виходити на експорт, а значить, передусім вирішувати проблему з АЧС».

Відкриття нових ринків неможливе через несприятливий епізоотичний статус України, зазначили на конференції.

«Аби вийти на експорт, ми повинні бути конкурентними, – каже Максим Шевчук, генеральний директор ГК «АгроВет Атлантик». –  Якщо говоримо про експорт ВРХ, то, експортуючи тварин живою вагою, як це робиться зараз, ми стаємо сировинним придаток. Набагато вигідніше створювати власну переробку, будувати сертифіковані забійні халяльні цехи. Тобі б ми могли мати набагато вищий економічний ефект».

Максим Шевчук відзначив, що самостійно окремим тваринницьким підприємствам неможливо реалізувати даний проект, тому потрібно об’єднуватися. І виходом із даної ситуації вони разом із Асоціацією тваринників бачать створення ефективної платформи, яка була б банком даних доброчесних українських виробників, на базі якої українські підприємства могли б розміщувати свої комерційні пропозиції, групувати збірні товарні партії більших об’ємів та інше.

Рейдерство        1 годину тому

Для захисту від рейдерства бізнесу пропонують ЕЦП

Як один із механізмів захисту бізнесу від рейдерства в Україні планують восени запустити проект з використання електронно-цифрового підпису.

Про це повідомляє Економічна правда.

Згідно з інформацією, яку оприлюднив співзасновник Monobank Дмитро Дубілет, який є членом Робочої групи з боротьби з рейдерством, бізнес отримає можливість «доповнювати свій статут простим положенням: реєстраційні дії, пов’язані з цим бізнесом, повинні супроводжуватися додатковим електронним документом, на які накладено ЕЦП осіб, які визначить бізнес».

Читайте: Трудова міграція, брак інвестицій та рейдерство: Олег Устенко розповів, що гальмує економіку України

Підприємці будуть самостійно визначати, достатньо ЕЦП директора чи потрібні ЕЦП усіх власників.

Нововведення зобов’яже всіх реєстраторів перед виконанням реєстраційної дії перевіряти наявність у бізнесу цього додаткового захисту, і якщо він є, то вимагати відповідні ЕЦП.

«Таким чином, бізнес зможе реально захиститися. Адже крадіжка або злом ЕЦП – це набагато рідкісніші кейси, ніж, умовно, підкуп реєстратора», – наголосив Дмитро Дубілет.

Landlord раніше повідомляв про те, що Робоча група з боротьби з рейдерством планує створити систему, яка безкоштовно повідомлятиме громадянам про перехід їхньої нерухомості або бізнесу до іншого власника.

Поділися

Технології        2 години тому

Унікальні можливості точного землеробства від EOS Crop Monitoring та SmartFarming

EOS Crop Monitoring та SmartFarming оголошують початок партнерської співпраці для поширення технологій точного землеробства в Україні.

Earth Observing System (EOS) – міжнародна компанія, яка розробила інноваційне рішення для моніторингу стану посівів за допомогою супутникових даних, оголосила про партнерство зі SmartFarming, яка надає комплекс рішень у сфері консалтингу, інтеграції та створення власних AgTech продуктів з метою впровадження точного землеробства в український аграрний сектор.

Разом вони планують втілити низку спільних проектів, що мають на меті збільшити поширення передових технологій у вітчизняному АПК. Задля цього EOS Crop Monitoring поєднала інтегровані бази даних посівних територій, отриманих з землі та орбітальних супутників, із потужним аналітичним рішенням на базі штучного інтелекту та машинного навчання.

Читайте: Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

В минулому консервативна галузь, зараз у всьому світі аграрна промисловість активно модернізується. Очікується, що у 2023 році ринок технологій точного землеробства досягне капіталізації у розмірі 10 млрд доларів США. Цей тренд стосується й України. Виведення українського агросектору на якісно новий рівень – це саме те завдання, яке вирішують SmartFarming та EOS Crop Monitoring. Завдяки продукту будь-який учасник аграрного ринку (включно з трейдерами, виробниками та страхувальниками) може отримати величезний масив інформації про будь-яке поле і використовувати його при створенні обґрунтованого бізнес-прогнозу.

“В умовах невисокого рівня проникнення інновацій, Україна все одно обіймає перші позиції у багатьох експортних секторах світового аграрного ринку – говорить Олександр Сакаль, директор з розвитку бізнесу EOS Crop Monitoring. – Навіть за найменш оптимістичних прогнозів, новітні рішення у цій сфері помножать ефективність виробництва і максимізують потенціал країни”.

 

Широка доступність технологій космічного моніторингу – це перший крок для переходу на світові практики точного землеробства, які значно оптимізують догляд за рослинами та виведуть Україну на сучасний рівень технологізації.

“Інформація про кожне поле, стан посівів, якість проведення операцій, метеоумови, роботу техніки і т.д, дозволяє спеціалістам ухвалювати раціональні рішення, підтверджені даними. – говорить Назар Малиняк, СЕО SmartFarming. – Це принцип Data Driven Decisions – кожне рішення впливає на досягнення кінцевої цілі агробізнесу – максимізації прибутку.”

Навіть сьогодні введення технологій точного землеробства в межах України покриває інвестиції всього за один рік. У випадках базового переходу, рівень економічного зростання буде складати 7-10%, а у разі повного переобладнання може перевищити 50%.

Раніше повідомлялося, як завдяки супутникам EOS Crop Monitoring можна ефективно проводити посівну кампанію.

Поділися

Політика        2 години тому

Трудова міграція, брак інвестицій та рейдерство: Олег Устенко розповів, що гальмує економіку України ВІДЕО

Трудова міграція з країни може швидко призвести до занепаду української економіки. При цьому зменшити відтік робочої сили неможливо лише підняттям зарплат на підприємствах – бізнесу потрібні інвестиції для збільшення продуктивності праці та надійний захист від рейдерства.

Про це розповів радник президента України, економіст Олег Устенко в інтерв’ю Радіо НВ.

За словами Олега Устенка, трудова міграція – це колосальний виклик, що стоїть перед Україною, оскільки українська економіка дуже залежить від праці.

«Це означає, що чим більша в нас буде міграція робочої сили, тим більше буде незадоволених громадян, які залишатимуть нашу територію, тим меншими спочатку в нас будуть темпи економічного зростання і тим гірші в нас будуть справи з економікою загалом», – говорить радник президента.

Президент України Володимир Зеленський декларує, що Україна має здійснити стрибок-прорив і показати 5-відсоткове зростання економіки за рік. Але якщо не зупинити відтік трудового капіталу, то цієї мети досягти не вдасться, – відзначає Олег Устенко.

Читайте: Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

Експерт наголошує, що зменшити трудову міграцію неможливо самим підняттям зарплат, оскільки це дуже швидко вдарить по рентабельності бізнесу.

Підприємствам потрібно насамперед підняти продуктивність праці, а це можливо лише завдяки інвестиціям у новітні технології. Своєю чергою інвестувати у виробництво може лише той, хто має гарантії, що його підприємство завтра належатиме йому, а не буде «з’їдене бюрократичною машиною, різноманітними корупційними каналами-схемами» або внаслідок рейдерства.

Повне інтерв’ю з Олегом Устенком можна побачити на відео:

Як повідомляв Landlord, Олег Устенко вважає, що обмеження, які були введені в Україні на поставки російських товарів, зіграли позитивну роль для українського бізнесу, оскільки це стало поштовхом для розвитку вітчизняного виробництва мінеральних добрив.

Поділися

Трейдинг        4 години тому

Курс на Китай: ЄБА про нові масштаби для експортерів зерна

Зі зростанням в Україні експортного потенціалу зернових культур постає питання пошуку нових каналів збуту продукції. З огляду на це українським аграріям радять звернути увагу на перспективність азійських ринків, зокрема В’єтнаму та Китаю.

Про це повідомляє Економічна правда.

Виконавчий директор комітету олійних та зернових культур Європейської бізнес асоціації Ірина Душник розповіла про те, як Україна, експортуючи агропродукцію, може підкорити ринки Азії.

В’єтнам

У 2018 році В’єтнам поновив імпорт пшениці з України, але за умови суворого фітосанітарного контролю. Експерт відзначає, що активного постачання зернових до В’єтнаму з України зараз немає. Цей ринок складний для української продукції з точки зору: а) логістики; б) сертифікації; в) встановленого 5% мита.

Читайте: Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

Щоб зняти мито на українську продукцію, потрібен час.

Китай

За останні 5 років обсяги експорту зернових з України до КНР зросли у 20 разів (з $26 млн до $533 млн).

При цьому поставки ячменю до Китаю значно скоротилися (з 788 тис. т у 2018 р. до 381 тис. т у 2017 р.). Водночас попит на ячмінь у Китаї зріс більш як удвічі. Крім того, ціни на український ячмінь у 2018 р. підвищилися в середньому на $50 – до близько $230 за 1 метричну тонну.

Така ситуація зумовлена складністю виконання фітосанітарних вимог щодо експорту ячменю до Китаю. У зв’язку з цим українські аграрії використовують свій експортний потенціал до КНР лише на 7,5%.

Як поліпшити ситуацію?

  • Слід переглянути протокол фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту ячменю між Мінагрополітики України та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекції та карантину Китаю, який був підписаний ще у 2013 р.
  • Треба домогтися розширення переліку сільгоспкультур для експорту до КНР за рахунок таких, як пшениця, сорго зернове, насіння ріпаку, льону, гороху та квасолі.

Які перспективи азійських ринків для України?

В Азійському регіоні конкурентами України щодо експорту зернових є Австралія, Канада та Росія. Але цього сезону Австралія не змагатиметься за обсяги експорту, оскільки через сильну посуху врожай зернових у цій країні різко зменшився. Україна має скористатися цією нішею.

Пропозиції ЄБА щодо розширення можливостей експорту зернових

  • Вдосконалити процедури «встановлення, підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів та шкідливих організмів», що необхідно для виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів.
  • Переглянути чинний протокол з експорту ячменю до Китаю з України.
  • Підготувати протоколи для відкриття ринку Китаю для експорту з України пшениці, сорго, ріпаку, льону, гороху та квасолі.

Landlord раніше повідомляв про те, що внаслідок торгової війни між США та Китаєм українська кукурудза успішно замінила американську в структурі імпорту КНР.

Поділися

Фінанси        5 години тому

Земля-годувальниця: Нацбанк випустив пам’ятну монету ФОТО

Наголошуючи на цінності і значенні землі, Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету Земля-годувальниця номіналом 10 грн. Вартість монети – 1176 грн, випущено її тиражем 4 тис.

Про це повідомляє НВ Бізнес.

З цього приводу прес-служба НБУ зазначає: «Монета присвячена цінності і значенню землі-годувальниці, яка за всіх часів залишається джерелом життя і матеріальних благ».

На аверсі монети на тлі рослинного орнаменту зображено малий Державний Герб України, праворуч від нього – рік карбування монети (2019) і стилізована композиція – фігура сіяча, який тримає кошик із золотим зерном (локальна позолота), ліворуч від сіяча вертикальні смуги, що символізують золоте зерно (локальна позолота), рілля і вертикальні написи: на золотому тлі – Україна, на дзеркальному – Десять гривень.

Читайте: УПОА запустила нові сервіси з просування експорту

На реверсі монети розміщено стилізовану композицію з висоти пташиного польоту: на тлі стилізованого рослинного орнаменту зображено орача, який править парою волів, запряжених у плуг. Зліва на дзеркальному тлі вертикальний напис: Земля / Годувальниця.

Landlord раніше повідомляв про те, як аграрії врятували гривню: рекордний експорт зернових наприкінці 2018 року допоміг втримати курс гривні за рахунок отриманої валютної виручки.

Фото: НБУ

Поділися
Показати ще