Тіньова торгівля продуктами коштує бюджету України 50 млрд грн щороку

Щороку бюджет України втрачає щонайменше 50 млрд грн через тіньову торгівлю харчові продукти. Лише в сегменті нелегального алкоголю сума недоотриманих податків сягає 10 млрд грн, а обсяг фальсифікованої чи незаконно проданої молочної продукції може сягати 50%. Водночас нелегальний імпорт харчових товарів призводить до втрат ще 15-20 млрд грн.

Про це повідомив віцеголова комітету роздрібної торгівлі Європейської Бізнес Асоціації (ЕБА), директор юридичного департаменту “Ашан Україна” Руслан Дубас під час форуму “Детінізація та чесна конкуренція”, передає Інтерфакс-Україна.

Україна щороку недоотримує 50 млрд грн через тіньову торгівлю продуктами. Як зазначив Руслан Дубас, ця проблема є системною та охоплює кілька ключових галузей харчової промисловості, зокрема алкогольну, молочну, м’ясну та хлібобулочну.

Найбільші втрати — у сфері алкоголю та молочних продуктів

Згідно з підрахунками, нелегальний алкогольний бізнес щороку позбавляє держбюджет 10 млрд грн податкових надходжень. У сегменті молочної продукції ситуація ще критичніша: за даними Спілки молочників України, від 30% до 50% продукції, що продається на ринку, є фальсифікованою або перебуває у тіні.

За словами експерта, подібні проблеми спостерігаються і в інших галузях харчової промисловості, зокрема у виробництві м’яса та хлібобулочних виробів.

“Сірий” імпорт завдає багатомільярдних збитків

Окремою проблемою є нелегальне ввезення харчових продуктів, через що бюджет України втрачає ще 15-20 млрд грн на рік. Ці кошти недоотримуються через ухилення від сплати митних платежів та податків.

“У наших умовах це величезна сума. Якщо пам’ятаєте, останнє підвищення податків обґрунтовувалося тим, що бюджету потрібно додатково 150 млрд грн для фінансування війни та інших витрат. Фактично, лише виведення з тіні продуктової галузі могло б покрити третину цих потреб”, — наголосив Дубас.

Як вирішити проблему?

На думку експертів, для боротьби з тіньовим ринком необхідно впровадити комплексні заходи, зокрема:

• посилити контроль за походженням продукції, що продається в торгових мережах;
• покращити систему моніторингу акцизних товарів, особливо в алкогольному секторі;
• запровадити жорсткіші санкції за ухилення від сплати податків;
• підвищити відповідальність за реалізацію нелегального імпорту.

Бізнес-спільнота наголошує, що детінізація ринку не лише збільшить надходження до бюджету, а й створить рівні умови для чесної конкуренції в продуктовому ритейлі.

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати