На Полтавщині стартує навчання для пілотів агродронів

У Полтавській області на базі центру впровадження Індустрії 4.0 відкрили школу підготовки пілотів БпЛА, які опанують навички управління агродронами. Навчання передбачає теоретичну й практичну частини, а також стажування та практики на підприємствах. Після 3 тижнів навчання випускники отримають сертифікат.

Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики.

“Відкриття школи пілотів агродронів стало можливим завдяки консолідації зусиль влади, бізнесу та науковців. Полтавщина має потужний агропромисловий комплекс. Підготовка пілотів БпЛА — новий крок у розвитку аграрної сфери. Використання нових безпілотних технологій значно збільшує ефективність систем землеробства, даючи змогу спостерігати за полями і здійснювати своєчасний аналіз сільськогосподарських культур”, — розповів начальник Полтавської ОВА Філіп Пронін.

У школі зможуть навчатися учасники бойових дій, переселенці та люди, які перебувають на обліку в центрах зайнятості. Серед основних завдань школи:

• розробка та впровадження дослідницьких проєктів із застосуванням безпілотників у сільському господарстві;
• співпраця з громадами з просторового планування й моніторингу використання земельних ресурсів.

“Ветерани та ветеранки можуть навчатися в школі агродронів безоплатно. Це можливість професійного зростання й соціальної адаптації після повернення до мирного життя. Для цього їм необхідно подати відповідну заявку до Державного навчального закладу “Полтавський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості”, — зауважив заступник начальника Полтавської ОВА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Володимир Когут.

Випускники школи пілотів агродронів умітимуть:

• оцінювати якість посівів і виявляти пошкодження або загибель культур;
• проводити аудит та інвентаризацію земель;
• визначати дефекти посіву й проблемних ділянок;
• аналізувати ефективність заходів, спрямованих на захист рослин;
• моніторити відповідність структури та планів сівозміни;
• аналізувати рельєф і створювати карти вегетаційних індексів PVI, NDVI;
• супроводжувати будівництво систем меліорації;
• створювати карти для диференційованого добрива й обприскування полів, а також підраховувати сходи та урожайність.

Програму підготовки, теми курсів і погодинний план для викладачів та інструкторів підготували Полтавський державний аграрний університет, Асоціація “Підприємств промислової автоматизації України” та Кременчуцький льотний коледж ХНУВС.

Нагадаємо, потреба аграріїв в оптимізації виробництва стає актуальнішою, ніж будь-коли. Зважаючи на стрімке подорожчання ресурсів, виникає необхідність скоротити їх витрати в кожній агрономічній операції, зокрема, й у проведенні захисту посівів, що потребує значної кількості ЗЗР, води, пального. Передові розробки дозволяють знизити обсяги потрібних ресурсів, і водночас підвищити якість проведення операції. Про це розповіли експерти компаній DroneUA під час польової демонстрації агродронів на Київщині.

Дозапилення за допомогою дронів не тільки суттєво підвищить врожайність ліщини, а й покращити якість ядра. Це дозволить фермерам отримати набагато більшу ціну за фундук, водночас значно знизити витрати.

Відомий на Харківщині фермер Геннадій Гончаров має у господарстві – 500 гектарів, на яких вирощує пшеницю. Нині фермер придбав дрон із тепловізором, щоб виявляти міни на своїх полях.

Фундація американського мільярдера Говарда Баффета працює над технологією розробки дрона, який може розпізнавати, ідентифікувати та наносити на карту наземні міни.

На тлі повномасштабного російського вторгнення в Україну агресор почав переводити російські хлібокомбінати на виробництво безпілотників.

Господарствам із земельним банком від 50 до 5 тис. га економічно вигідно мати свій власний дрон-обприскувач, щоб не бути залежними від сервісних бригад і, не поспішаючи, обробляти свої поля.

Валерія Пепеля

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати