Світові ціни на зернові падають: Україна ризикує втратити до $1 млрд експортного виторгу
Зниження врожайності в Україні та падіння цін на світових ринках створюють серйозні ризики для аграрного експорту, який залишається одним із ключових джерел валютних надходжень країни.

Україна може недоотримати від $0,9 до $1 млрд експортного виторгу у маркетинговому році 2025–2026 через падіння світових цін на зернові та зниження врожайності.
Про це пише «Економічна правда» з посиланням на галузеві прогнози.
Зниження цін на зерно на світових ринках стало новим викликом для економіки України, яка значною мірою залежить від аграрного експорту. За оцінками експертів, втрати у валютному виторзі можуть сягнути до $1 млрд.
Чому ціни падають
Згідно з прогнозами Commodity Markets Outlook Світового банку, у 2025 році світові ціни на товари, включно з продуктами харчування, знизяться приблизно на 12%, а у 2026 році — ще на 5%. Це поверне ринки до рівня 2015–2019 років, тобто періоду до пандемії COVID-19.
Міністерство сільського господарства США прогнозує зменшення середньої ціни на пшеницю: якщо у 2024 році вона становила $5,50 за бушель (35,24 л), то у 2025 році очікується $5,30.
Урожай-2025 в Україні: фактори ризику
В Україні врожайність зернових у 2025 році скоротилася через пізній початок жнив та несприятливі погодні умови. За оцінками аналітиків, збирання врожаю відбувається повільно, а врожайність упала на 19% у порівнянні з минулим роком і на 13% нижче середніх показників останніх п’яти років.
Певний оптимізм викликає лише врожайність кукурудзи, яка, за прогнозами, буде кращою за торішню. Водночас урожайність озимої пшениці та ячменю, особливо на сході та півдні країни, істотно знижується.
На падіння врожайності впливає й повномасштабна війна: бойові дії ускладнюють доступ до водних ресурсів і призводять до проблем із забезпеченням зрошення в окремих регіонах. Крім того, фермери стикаються з фінансовими труднощами та логістичними збоями, що змушує їх скорочувати витрати на добрива й засоби захисту рослин. Це робить посіви вразливішими до хвороб і шкідників.
Інститут аграрної економіки прогнозує збільшення врожайності кукурудзи, однак падіння врожайності інших культур нівелює цей ефект. Найбільш стабільним залишається північний захід країни, де впроваджуються сучасні технології і є краща адаптація до кліматичних змін.
Додаткові виклики для фермерів
Медіа відзначають, що високі ціни на добрива стали серйозним тягарем для агровиробників, змушуючи багатьох економити, особливо у посушливих регіонах. Це призводить до виснаження ґрунтів. Вирощування соняшнику, який забирає багато поживних речовин, ще більше ускладнює ситуацію.
Раніше падіння врожайності компенсувалося зростанням світових цін, що дозволяло аграріям утримувати прибутковість. Однак у 2025–2026 роках ця «подушка безпеки» може зникнути.
Наслідки для українського агробізнесу
Експерти прогнозують кілька ключових ризиків:
- Зниження маржі агровиробників. Менші доходи від експорту обмежать інвестиції у виробництво, модернізацію та логістику.
- Необхідність диверсифікації. Українським експортерам доведеться розвивати переробку сировини та виходити на нові ринки — зокрема у Північній Африці та Азії.
- Фіскальні ризики. У регіонах, де аграрний сектор формує значну частину доходів місцевих бюджетів, ситуація може стати критичною.
Таким чином, падіння світових цін на зернові у поєднанні зі зменшенням врожайності в Україні створює серйозні виклики для економіки та агробізнесу, які потребують системних рішень і державної підтримки.
Нагадаємо, у Житомирській області правоохоронці зупинили незаконне використання сільгоспугідь, забруднених після аварії на Чорнобильській АЕС.