США-КНР: торгова війна продовжується

Наприкінці минулого тижня Бюро промисловості та безпеки Міністерства торгівлі США (Bureau of Industry and Security – BIS), яке займається питаннями, що стосуються національної безпеки і високих технологій оприлюднило повідомлення про те, що додасть 24 урядові і комерційних організації КНР до список організацій дії яких що суперечать інтересам національної безпеки або зовнішньої політики Сполучених Штатів. Трохи згодом, BIS розмістив друге повідомлення про те, що новий санкційний список доповнений ще дев’ятьма китайськими компаніями і організаціями.

Формальним приводом стало те, що підприємства, які розташовані в Китаї, Гонконгу і Кайманових островах, використовують американські товари і технології у військових цілях.

«Нові доповнення до списку організацій демонструють нашу прихильність запобігання використанню американських товарів і технологій в діяльності, яка підриває наші інтереси», – сказав міністр торгівлі США Уілбур Росс.

Санкції полягають у забороні для цих компаній придбання американських товарів, а також товарів, вироблених за кордоном за участі Америки або за американськими технологіями. Формально, це виглядає саме таким чином.

Але про діяльність цих суб’єктів відоме давно і виникає питання, чому саме зараз Bureau of Industry and Security звернуло на них увагу? Тут треба зважати на загальний стан сучасних відносин між Сполученими Штатами і КНР, які в рамках т.з. торгівельної війни по черзі обмінюються ударами у відповідь, не дивлячись на досягнуту угоду двостороннього послаблення ввізних мит.

На початку поточного місяця КНР заявила, що не буде виконувати першу фазу нової торгівельної угоди, яка передбачала збільшення закупівель американської сільськогосподарської продукції у 2020 році. Американська відповідь після цього була лише питанням часу.

Тож коротко пригадаємо хід американсько-китайської торгівельної війни і розберемось, якими були справжні причини протистояння.

Хроніка торгівельної війни

2016 р.: восени 2016 року у ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп заявив, що «Китай насилує нашу країну». Після обрання Трамп став першим президентом США,  який зателефонував президенту Тайваню Цай Івень, що було розцінено у КНР як недружній крок.

2017 р.: Сі Цзіньпін і Дональд Трамп обмінюються офіційними візитами. Торгівельний оборот між країнами становить $ 710,4 млрд, з яких $522,9 млрд припадає на імпорт китайських товарів у США.

23 січня 2018 р.: конфлікт переходить у гостру фазу – США встановлюють 30% тариф на китайські сонячні батареї і побутові пральні машини (перші 1,2 млн ввезених – 20%, на наступні – 50%).

Квітень 2018 р.: КНР вводить мито на 120 видів товарів США – м’ясо, фрукти, алюмінієвий брухт тощо. США публікує список з 1300 товарів походженням КНР, на які встановлюється мито 25% – електроніка, запчастини для літаків, супутники, медичні товари, обладнання та інше.

Липень 2018 р.: встановлені з обох боків мита охоплюють обсяг обороту у $68 млрд. Вперше до конфлікту вживається термін «торгівельної війни».

Читайте: Китай не зможе виконати першу фазу нової торгівельної угоди з США 

Серпень 2018 р.: КНР вводить мита 25% на додатковий список американських товарів, США приймають дзеркальні мита на 279 найменувань китайської продукції. КНР подає позов до СОТ.

Травень 2019 р.: США збільшують мито з 25% до 30% на китайську продукцію на $200 млрд у імпорті. Дональд Трамп оголошує про намір виводити американських виробників з території КНР.

Червень 2019 р.: в рамках саміту G-20 відбувається безрезультатна зустріч Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна.

Серпень 2019 р.: США оголошують про намір поширити мито 30% на додатковий перелік товарів КНР обсягом у товарообігу у $250 млрд. На іншу продукцію (на $300 млрд у імпорті) мито підвищується з 10% до 15%.

Жовтень 2019 р.: США і Китай вперше з початку конфлікту досягають часткової угоди у сфері торгівлі; Пекін погодився наростити закупівлі американської сільськогосподарської продукції, США пішли на послаблення торгових мит на китайський імпорт.

Січень 2020 р.: Дональд Трамп і віце-прем’єр Держради КНР Лю Хе підписали угоду про першу фазу врегулювання двосторонніх торговельних суперечок. Обсяг першої фази угоди становить більше $200 млрд з щорічним зростанням.

Травень 2020 р.: КНР заявляє, що не може виконати першу фазу нової торгівельної угоди з США. Сполучені штати запроваджують додаткові санкції проти 33-х китайських компаній.

Справжні причини конфлікту

На перший погляд, американо-китайська «війна» виглядає, як звичайна торгівельна суперечка. Однак, справжня причина конфлікту криється у глобальному протистоянні двох провідних економік метою якого є фактичний переділ світу на нові сфери впливу.

Ще у 2015 році китайський уряд оголосив про стратегічний план «Made in China 2025», метою якого є подолання розриву у розвитку КНР і провідного світового постачальника технологій, яким є США. Фактично, Китай заявив про намір стати №1 на ринку те тільки товарів, а й технологій.

Визначено 10 сфер, у яких Китай хоче стати провідним гравцем: робототехніка, інформаційні технології нового покоління, авіаційне і аерокосмічне обладнання, морське обладнання та високотехнологічні кораблі, залізничний транспорт, нові енергоносії та енергозберігаючі транспортні засоби, енергетичне обладнання, сільськогосподарське обладнання, нові матеріали, біофарма і високотехнологічні медичні прилади.

Отже, до 2025 року, під час першої фази плани, КНР хоче стати абсолютним провідним виробничим майданчиком, і ця фаза майже втілена в життя. За наступне десятиріччя, до 2035 року – увійти у рейтинг виробників технологій, а до 2049 року – стати світовим технологічним лідером.

З огляду на прогрес, який КНР досяг протягом останніх п’яти років, цей план виглядає більш ніж реалістичним. Це дратує і лякає і Європу, і, звісно, США у яких ґрунт пливе під ногами у буквальному розумінні. На відміну від ЄС, який більше зайнятий вирішенням внутрішніх проблем на кшталт Brexit, у Сполучених Штатах при владі знаходиться президент, здатний на різкі кроки. Торгівельні суперечки між двома економіками були неминучі, але саме постать Дональда Трампа надала їм вигляд справжньої війни, яка ще далека до свого завершення.

Нагадаємо, раніше Landlord повідомляв про те, що Аргентина опинилась на межі дефолту.

Фото: Beyond Today

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати