Що відомо про виплати для дітей у Польщі у 2024 році

У Польщі українські біженці отримують місячну допомогу в розмірі 800 злотих (близько 8000 грн) на кожну дитину віком до 18 років.

Для збереження права на отримання цієї допомоги необхідно своєчасно подавати заяву на продовження виплат, як повідомляє сайт inpoland.net.pl.

Як подавати заяву на отримання допомоги

Біженці з України, які мають тимчасовий статус, можуть користуватися державною програмою допомоги на дітей “800+”. Для безперервного отримання виплат необхідно вчасно звернутися до Закладу соціального страхування (ZUS) з відповідною заявою.

Новий термін програми виплат стартує 1 червня 2024 року і триватиме до 31 травня 2025 року. Прийом заявок вже відкритий з 1 лютого, і батьки чи опікуни можуть подавати документи до 30 квітня, щоб гарантувати безперервність виплат.

Якщо заява буде подана у травні, виплати здійсняться до 31 липня, включаючи компенсацію за червень. Заявки, подані у червні, обробляться до кінця серпня з ретроспективною виплатою за червень.

Заяву можна подати в електронному форматі через:

• PUE ZUS або додаток mZUS;
• портал Emp@tia;
• систему електронного банкінгу.

Ті, хто подадуть документи після 30 червня, отримають допомогу тільки за місяці, що настають після подання заяви, за винятком батьків новонароджених, які мають 3 місяці на подання заяви для отримання повної допомоги.

Щодо змін у виплатах у 2024 році

800 злотих виплачуються батькам дітей до 18 років, незалежно від доходу сім’ї.

Польський уряд розглядає можливість введення обов’язкової умови відвідування школи або дитячого садка для отримання допомоги 800 злотих українськими біженцями. Ця ініціатива має на меті зв’язати виплату допомоги з відвідуванням навчальних закладів. Законопроєкт ще налагоджується і потребує додаткових узгоджень та публічних консультацій.

За інформацією Міністерства освіти Польщі, в країні навчається понад 180 тисяч українських дітей-біженців, але 50-60 тисяч не включені до системи освіти Польщі.

Нагадаємо, більшість агропродукції з України експортується морем, обходячи Польщу, але є товари, які не можна транспортувати морським шляхом. Хоча 86% агропродукції експортується морем через порти Одеси та Дунайського регіону, але є товари, які не можуть бути доставлені морським шляхом, і на них є попит, наприклад, у німецьких споживачів, які не можуть отримати цукор та вівсянку з Чернігівщини через порт у Гамбурзі. Це призводить до значних логістичних витрат.

Уряд Польщі готується створити Раду для співпраці з Україною, яка буде включати питання транскордонного співробітництва. Цю інформацію поширив Павел Коваль, майбутній голова Ради та голова комісії Сейму Польщі з закордонних справ.

Польща та Україна наразі ведуть переговори щодо впровадження системи ліцензування на сільгосппродукцію. Згідно з повідомленням міністра розвитку і технологій Польщі Кшиштофа Гетмана, Варшава також має надію на припинення транзиту українського зерна з 1 квітня.

Блокування кордону призводить до збитків в обох країнах. Щодо постачання харчових продуктів логістика стає дорожчою, але це майже не впливає на ціну товарів. Однак через підвищення цін на логістику можливо, що торгові мережі відмовляться від раніше запланованих знижок на товари.

Читайте також: У Польщі, схоже, вирішили не забороняти транзит української агропродукції

На українсько-польському кордоні виникла складна ситуація, яка створює виклики як для колишнього, так і для нового уряду Польщі, обладнаного різноманітними інструментами. Посол Польщі в Україні, Ярослав Гузи, в інтерв’ю DW висловив думку, що ситуація з протестами на кордоні – лише частина більш загальної проблеми, яка не обмежується польсько-українським конфліктом, але має європейський характер. За його словами, проблеми сільськогосподарських фермерів в Польщі не були вирішені через виборчий період та зміну влади.

Країни Євросоюзу вимагають від України пристосувати своє виробництво до європейських стандартів, але одночасно обмежують експорт і намагаються відновити систему квот. Цю позицію висловив Алекс Ліссітса, генеральний директор ІМК та президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», у коментарі для Politico.

Президент Польщі Анджей Дуда у своєму інтерв’ю для LRT висловив думку, що Польща не може самостійно розв’язати проблему, пов’язану з забороною на українську агропродукцію та блокадою кордону польськими фермерами. За його словами, ця проблема потребує політичного рішення з боку Європейського Союзу.

Маргарита Юзяк

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати