Що не подобається агробізнесу в законопроєктах про валютну виручку — асоціація

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» висловлює свій протест щодо законопроєктів №10168-2 та №10169-2, які стосуються удосконалення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів у Податковому та Митному кодексах України.

У повідомленні УКАБ вказано, що ці законопроєкти не враховують зауважень і пропозицій агроспільноти, а також містять очевидні недоліки, відзначені експертами асоціації.

Експерти УКАБ провели аналіз цих законопроєктів та акцентували на важливих нормах. Зокрема, у законопроєкті №10168-2 викликає занепокоєння:

• Відсутність тестового періоду для впровадження запропонованих механізмів серед експортерів аграрної продукції, що призвело до неврахування пропозиції про перехідний період тривалістю 6 місяців, запропонованої асоціацією.
• Процедура контролю 20% обсягу валютного виторгу безповоротних коштів за останні 12 місяців, для застосування нульової ставки збору на експорт аграрної продукції, створює невизначеність без своєчасного отримання інформації від банків.
• Відсутність чіткого механізму оновлення інформації в Електронному кабінеті платника податків, який є важливим для вибору ставок оподаткування ПДВ для експортних операцій.

Державне втручання у відносини суб’єктів господарювання через норму про застосування договірної вартості окремої аграрної продукції як бази оподаткування для експорту цієї продукції в митному режимі також викликає обурення.

Норма про можливість зупинки реєстрації податкових накладних потребує додаткового часу і зусиль для відновлення реєстрації, що створює ризики дефолту за контрактами.

Квитанція про прийняття або неприйняття реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування протягом трьох операційних днів є неприйнятною і призводить до невизначеності суб’єкта господарювання.

Запропонований поетапний механізм формування розрахунків коригування та можливість зупинки реєстрації ускладнюють адміністрування ПДВ щодо експортних операцій.

Норма про обов’язкове вказання одиниці виміру лише в кілограмах не враховує практику обліку виробників та експортерів насіння.

У відношенні до законопроєкту №10169-2:

• Вимога, що кожна митна декларація містить інформацію лише про один товар, призведе до додаткових витрат експортерів.
• Контроль фактурної вартості, зазначеної у митній декларації, дублює контроль з боку податкових органів.
• Механізм контролю на відповідність мінімально допустимим експортним цінам не повинен поширюватись на ціни за форвардними контрактами, укладеними до введення в дію такого механізму.

УКАБ закликає депутатів уважно підійти до зміни процедури адміністрування експорту окремої аграрної продукції та не підтримувати законопроєкти №10168-2 та №10169-2, оскільки вони не враховують інтереси експортерів та дублюють вже існуючі механізми верифікації та повернення валютного виторгу.

Нагадаємо, український бізнес оцінив податковий режим в Україні за період воєнного часу. Переважна кількість респондентів оцінила податкові умови як незадовільні.

В Україні з 1 січня 2024 року змінилися розміри податків для фізичних осіб-підприємців (ФОП), а також дозволені обсяги їх доходів.

Десять найбільших компаній-платників податків в агропромисловому секторі України у 2023 році сплатили до бюджетів всіх рівнів близько 19,4 млрд грн. Це на 36% більше, ніж у 2022 році.

Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти у другому читанні проєкти законів N10168-2 та N10169-2 про внесення змін до ПКУ, МКУ та низки інших законів щодо запровадження режиму експортного забезпечення.

Маргарита Юзяк

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати