Посуха знищує врожай соняшнику 2025 в Україні: від 0–5 ц/га на Півдні до 4,5 т/га на Півночі
Аномально суха зима та відсутність опадів у більшості регіонів призвели до критичного дефіциту ґрунтової вологи, зниження врожайності та передискування посівів на Півдні.
Потенційна врожайність соняшнику в Україні у 2025 році коливається від критичних 0–5 центнерів з гектара у посушливих районах до відносно оптимістичних 4–4,5 тонни на Півночі.
Про це йдеться на facebook-сторінці Відверто про живлення рослин.
Головною причиною цьогорічної аграрної кризи стала нестача ґрунтової вологи. Проблема торкнулася навіть чорноземів із високим вмістом гумусу (понад 4%) та запасами рухомих форм фосфору й калію. Для соняшнику, що має глибоку стрижневу кореневу систему, вирішальними є запаси води після осінньо-зимового періоду.
Аномально тепла та суха зима 2024–2025 років, відсутність снігового покриву і мінімальні опади призвели до критичного дефіциту вологи, особливо у Миколаївській, Одеській, Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Весняно-літні опади ситуацію не врятували: у багатьох районах дощів не було з квітня, а подекуди — ще з зими. Там, де вони випадали, мали зливовий характер, що призводило до ерозії та стікання води замість її накопичення.
Наслідки для врожаю — катастрофічні. На Півдні та Південному Сході, де соняшник традиційно давав стабільний прибуток навіть на богарних землях, багато господарств змушені були передискувати посіви. Там, де торік збирали 2,5–3 т/га, цьогоріч не буде й тонни. Пшениця та ячмінь показали лише 12–15 ц/га, кукурудза без зрошення практично без шансів, а соя й ріпак мають украй низький потенціал.
Ситуацію погіршило ускладнення з поливом після підриву Каховської ГЕС. Рівень води в Дніпрі знизився, свердловини дають жорстку і дорогу воду, а крапельне зрошення залишається надто витратним для зернових.
Деякі науковці пов’язують зникнення Каховського водосховища зі зміною регіонального клімату: вода раніше виконувала роль буфера, охолоджуючи повітря влітку та стимулюючи додаткові опади, тоді як тепер посухи посилились, а періоди спеки стали довшими та агресивнішими.
Фахівці вважають, що вихід може полягати у переході на озимі культури, які накопичують вологу восени та взимку, а також у впровадженні ресурсозберігаючих технологій обробітку ґрунту й адаптованих систем захисту та живлення рослин.
Нагадаємо, цьогоріч українські пасічники зібрали максимум 20% меду від запланованих обсягів, що поставило під загрозу виконання експортних контрактів. Дефіцит на внутрішньому ринку спричинив стрімке зростання цін, особливо на монофлорні сорти.
