Рентабельність перероблювання пшениці на борошно складає 6%, інвестиції можуть бути ризикованими – дослідження

За 2023 рік українські фермери виростили на 11% зернових більше проти показників за 2022 рік. А це додаткові 6 млн тонн збіжжя, які потрібно перетворити на гроші.

Про це свідчать дані експрес-аналізу LIGA.net.

Одначе, для цього необхідно розв’язати логістичну проблему та питання ціни. 80% власників та керівників аграрних підприємств вважають логістику ключовою проблемою поточного року. Окрім того, через зниження цін на світових ринках зернові – пшениця, кукурудза, ячмінь та овес – вже другий рік поспіль збиткові для фермерів, що їх вирощують.

Як зауважують аналітики, ці дві задачі вирішує перероблення зернових. Перероблення на продукти із доданою вартістю, тобто борошно, крупи, макарони та інше.

Ще один плюс – перероблення зернових зараз є глобальним трендом. На форумі “Розвиток попри війну: зерно і переробка” головний економіст інвестцентру FAO ООН Дмитро Приходько навів низку цифр. Так, зокрема з 2000 року світова торгівля борошном зросла у п’ять разів, а торгівля іншими продуктами перероблення зернових у 8,4 раза.

Млинова установка потужністю перероблювання до 20 тонн зерна на добу вартує $150 000. Такий “калібр” обладнання дозволяє опрацьовувати одну автомобільну фуру з зерном в день. 435 грн з тонни переробленої пшениці — прибуток млина, що переробляє 20 тонн зерна на добу.

Рентабельність перероблювання пшениці на борошно становить 6%. Це за умови, що гуртові ціни становлять: на борошно вищого ґатунку 9 800 грн, на борошно першого ґатунку 9 100 грн, а на висівки – 2 000 грн за тону.

Перспективи розвитку: додаткові доходи забезпечують лінії фасування борошна, а також вітамінізації борошна.

Зменшення собівартості можливе завдяки виготовленню паливних пелет з висівок для опалення виробничих приміщень. Такі пелети можна продавати. Їх ринкова ціна вдвічі вища за ціну висівок.

Висновки: мінімальна рентабельність виробництва борошна дуже чутлива до зміни вартості будь-якої виробничої складової.

6% прибутку від млина робить інвестиції в таке виробництво дуже ризикованими. Навіть якщо це кредитні кошти у межах державної програми підтримки “5-7-9”.

Нагадаємо, у листопаді 2023/24 маркетингового року (за даними станом на 29 листопада 2023 року) обсяг експорту борошна з України склав 6,3 тис. тонн, що виявилося на 2,6 раза менше, ніж у той самий період минулого сезону 2022/23.

За 2022/2023 маркетинговий рік українські виробники борошна збільшили експорт продукції на 20,1% або до 149,7 тис. тонн, що вище аніж показник довоєнного 2020/2021 МР (124,6 тис. тонн).

Прорвавши російську морську блокаду пробним торговим рейсом, Україна запустила на повну силу новий коридор для постачання зерна та інших товарів через турецькі протоки на світовий ринок.

22 вересня повідомив віцепрем’єр із відновлення — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков повідомив, що друге судно Aroyat (прапор Палау) з 17,6 тис. тонн української пшениці для Єгипту вийшло з порту “Чорноморськ” і рухається в напрямку Босфору.

Анна Лиса