ПСП Дмитрівка: як родинна справа переросла у зразковий агробізнес

Про те, як створювали підприємство, на що орієнтувалися і чого досягли, розповів у рамках спецпроєкту Landlord «Історія успіху» керівник господарства «Дмитрівка» Віктор Шипов.

Аби вирощувати тут, на Миколаївщині, за постійних суховіїв та дефіциту вологи, потрібно мати водночас наполегливість, терплячість та розуміння того, що ти робиш, на що витрачаєш кошти.

Читайте: Керівник господарства Дмитрівка Віктор Шипов: Як отримати 52 ц ячменю без опадів

У господарстві «Дмитрівка» не бракує ні того, ні іншого. Віктор Шипов узявся до самостійного агробізнесу ще на початку 2000-х разом із братом Миколою (нині покійним). Обидва вони — випускники аграрних вишів: Микола Миколайович — білоцерківського, а Віктор Миколайович — одеського.

«Взялися підіймати колишній колгосп із 1,4 млн гривень боргу.… Ще 200 000 гривень «висіло» на підприємстві у вигляді заборгованості працівникам. І геть усе бур’янами поросло — роби що хочеш! У нас тоді своїх справних потужних тракторів вже не було, то наймані «Кіровці» ховалися між бур’янами у полі. Уявляєте? Чіпляли до них дискові борони «Фрегат» — і вперед!» — пригадує Віктор Шипов перші роки роботи новоствореного підприємства.

На початку 2000-х років, після закінчення аграрного університету, до родинної справи активно пристав син Миколи Миколайовича — Сергій Шипов, який став головним агрономом. А згодом до команди приєднався і син Віктора Миколайовича, який до того працював юристом, — він став заступником директора «Дмитрівки».

«Починали ми, як усі: спочатку працювали тією технікою, яка була, і використовували ті засоби захисту рослин та міндобрива, які вдавалося придбати», — розповідає Сергій Шипов.

Проте вже за три-чотири роки в господарстві почали придивлятися до сучасних технологій. Це стосується і парку техніки, і систем захисту рослин, і загалом інноваційних підходів у рослинництві.

Цікаво, що дід Віктора Шипова тримав свого часу 15 корів і був, як тоді казали, куркулем. А вже батько Віктора Миколайовича працював директором елеватора, а згодом — керівником механізованого загону. Хазяйновитість та працьовитість, вочевидь, передавалися від покоління до покоління.

Нагадаємо, що в черговому випуску спецпроєкту «Історії успіху» Landlord знайомив читачів діяльністю господарства «Дмитрівка».