Полтавський ГЗК заявляє про спробу стягнути з нього незаконно стягнути з нього 4,7 млрд грн

Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат повідомляє про намагання через суд незаконно стягнути з нього 4,7 млрд грн, що стосується боргу, сплаченого у 2015 році, виниклого понад 15 років тому. У компанії стверджують, що з них намагаються стягнути борг, якого наразі не існує.

Полтавський ГЗК підкреслює, що борг виник понад 15 років тому і був сплачений у 2015 році, коли кошти були списані з рахунків підприємства. Рішенням Верховного Суду у червні 2022 року підтверджено правомірність списання цих коштів для погашення боргів.

Незважаючи на це, Фонд гарантування вкладів продав право вимоги до Полтавського ГЗК іншій компанії – ТОВ “Максі капітал груп”. Суд вирішив стягнути 4,7 млрд грн, але Полтавський ГЗК стверджує, що так і не доведені докази щодо продажу неіснуючого боргу чи наявності договорів, на основі яких виник цей борг.

Підприємство вважає хід судового засідання замовним, адже обговорення справи відбулося за півтори години, і подано касаційну скаргу на рішення суду. Полтавський ГЗК закликає правоохоронні та антикорупційні органи розслідувати цей випадок з ознаками економічного злочину від посадовців ФГВФО і суддів.

Довідка. Полтавський ГЗК є власником найбільших запасів залізняку в Європі та ключовим активом Ferrexpo. Зосереджений на виробництві якісних котунів, вважається одним із найпривабливіших інвестиційних об’єктів на ринках, що розвиваються.

Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат розташований у місті Горішні Плавні та є найбільшим експортером залізорудних котунів до Європи серед українських підприємств. Комбінат є частиною групи Ferrexpo, основним власником якої є бізнесмен Костянтин Жеваго.

Що передувало

У 2023 році голова правління Полтавського ГЗК опинився під підозрою у скоєнні трьох правопорушень протягом чотирьох місяців, отримавши звинувачення від ДБР, Нацполіції та БЕБ. Підозра була оголошена голові правління, його заступнику, головному бухгалтеру та начальнику відділу збуту. Загалом шість осіб обвинувачуються за ч. 5 ст. 191 (заволодіння майном) і ч. 3 ст. 209 (відмивання грошей) Кримінального кодексу.

Слідство стверджує, що керівництво комбінату продавало щебінь, який виникає під час видобутку залізної руди, фірмам-прокладкам за ціною 30-50 грн, а після цього ті продавали його за ринковою вартістю, що в десять разів перевищувала початкову ціну. У такий спосіб, за утвердженням Офісу генпрокурора, легалізовано 380 млн грн.

Компанія “Полтавський ГЗК” відреагувала на підозру, заявивши, що сировина, отримана в результаті перероблювання видобутих корисних копалин, є відходами виробництва, тому не потребує окремого дозволу на видобуток.

Національна поліція також висунула підозру голові правління гірничо-збагачувального комбінату, який належить колишньому депутату Верховної Ради, у зв’язку із завданням збитків внаслідок незаконного видобування надр на суму понад 157 млрд грн.

Віктор Лотоус отримав третю підозру від Бюро економічної безпеки в ухиленні від сплати податків на 2,2 млрд грн (згідно зі ст. 212 ч. 3, ст. 28 ч. 2, та ст. 366 ч. 1 Кримінального кодексу). За версією БЕБ, у період з 2018 по 2021 роки голова правління ПГЗК умисно занизив суму оплати за користування надрами родовища залізних руд на суму 2,2 млрд грн шляхом введення недостовірних відомостей у офіційні документи підприємства.

У податкових деклараціях підприємства, як заявляється, відображався обсяг та вартість товарної продукції у вигляді дробленої руди, без врахування процесу збагачення, що має значний вплив на вартість рентних платежів.

У 2019 році Костянтину Жеваго було пред’явлено підозру у можливій причетності до розкрадання 2,5 млрд грн у банку “Фінанси та Кредит”, і його оголосили у міжнародний розшук. Наприкінці грудня 2022 року Жеваго було затримано у Франції на Куршевелі, але Франція відмовилась видати його в Україну.

Нагадаємо, Служба безпеки зібрала доказову базу на власника одного з найбільших алкогольних холдингів України Євгенія Черняка.

НАБУ повідомило про підозру народному депутату та ще трьом особам через заволодіння земельними ділянками загальною вартістю 123 млн гривень.

Про підозру повідомили двом керівникам товариств, що виготовляли консервну продукцію, через ухилення від сплати 32 млн грн податків. У БЕБ заявили, що особи співпрацювали з виробником напівфабрикатів, бенефіціарним власником якого є громадянин РФ.

Маргарита Юзяк