Новини / Політика     17 лютого 2024 14:10

Європейські асоціації агровиробників виступили проти продовження торговельної лібералізації для України


Запропоноване Єврокомісією продовження торговельної лібералізації для України несе загрозу економічній стійкості таких секторів ЄС як виробництво м’яса птиці, яєць, цукру, зерна та меду.

Про це йдеться у заяві шести аграрних асоціацій Європейського Союзу, опублікованій на сайті COPA-COGECA.

В об’єднаннях зазначили, що рішення Єврокомісії про лібералізацію торгівлі з Україною після початку війни призвело до значного зростання імпорту української сільськогосподарської продукції. Крім того, “шляхи солідарності” лише до певної міри досягли своїх цілей, адже частина продукції залишається на ринку Європи.

“Фермери в Румунії, Болгарії, Польщі, Угорщині та Словаччині наразі продають свою продукцію за цінами, приблизно на 40% нижчими за стандартні ринкові — за умови, що вони взагалі здатні її продати. Те, що спочатку вважалося терпимою короткостроковою ситуацією, зараз переросло у вкрай суперечливе питання, а тисячі фермерських господарств опинилися перед загрозою краху. До того ж ця проблема почала впливати на інші країни-члени ЄС, такі як Франція, Бельгія, Нідерланди, Німеччина та Австрія, де виробники зерна, м’яса птиці та цукру зазнають значного тиску”, — говориться у повідомленні.

Експорт продукції, яка не відповідає екологічним та соціальним стандартам ЄС, призводить до зниження цін на сільськогосподарську продукцію, навіть попри те, що виробничі витрати продовжують зростати, говориться у заяві.

“Наразі Єврокомісія пропонує відновити лібералізацію торгівлі, пропонуючи фермерам ЄС єдине рішення — обмежити імпорт української птиці, яєць та цукру до середніх обсягів 2022/2023 років. Однак саме ці обсяги призвели до нинішнього скрутного становища виробників ЄС. Для зернових та меду не планується жодних обмежень, попри значні виробничі потужності України, що залишає ці сектори під потенційними рішеннями Єврокомісії у разі “крайньої необхідності”.

Такий підхід не вирішить проблеми фермерів, які зараз протестують. Замість цього він, ймовірно, призведе до подальших демонстрацій, односторонніх заборон і, зрештою, до зменшення підтримки України. Без більш стратегічної перспективи Європа стикається з подвійною проблемою: з одного боку, перебої на внутрішньому ринку посиляться, а з іншого — традиційні ринки збуту України будуть заміщені російськими зерновими та продуктами”, — говориться у повідомленні.

“Європейська фермерська спільнота не може задовольнитися лише заявами. Ми очікуємо чітких заходів для всіх секторів, яких це стосується”, — підсумували аграрні об’єднання.

Звернення підписали: AVEC — Асоціація переробників птиці та торгівлі м’ясом птиці в країнах ЄС; CEFS — Європейська асоціація виробників цукру; CEPM — Європейська конфедерація виробників кукурудзи; CIBE — Міжнародна конфедерація європейських буряківників; COPA-COGECA; EUWEP — Європейський союз оптової торгівлі яйцями, яєчними продуктами, птицею та дичиною.

Нагадаємо, Міхал Колодзейчак, заступник міністра сільського господарства, висунув пропозицію піддати санітарному контролю кожну партію цукру, яка ввозиться до Польщі з України. Він висловив це під час пресконференції, яка відбулася у понеділок після його інспекційної поїздки на кордон з Україною.

Запровадження обмежень на експорт цукру до Європейського Союзу негативно позначиться на цукровій галузі України загалом і може призвести до закриття низки цукрових заводів. За інформацією керівника “Укрцукру”, у 2023-2024 виробничому році українські цукрові заводи виробили 1,8 млн тонн цукру, за внутрішньої потреби країни в 900 тис. тонн. Відповідно, Україна могла б поставити на зовнішні ринки 900 тис. тонн цукру.

Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський анонсував посилення контролю за кордоном з Україною, інформує пресслужба Міністерства сільського господарства Польщі.

Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини подали спільний лист до Єврокомісії, в якому висловили вимогу про введення імпортних мит на українське зерно.

Валерія Пепеля

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Читайте також