Новини    28 жовтня 2018 10:07

Перегляд прогнозів USDA щодо зернових вже призвів до зниження експортних цін


Вересневий звіт Департаменту сільського господарства США, на який з нетерпінням чекали світові трейдери, погіршив прогнози для експортерів українського зерна. Фактично під щомісячні звіти World Agricultural Supply and Demand Estimates (офіс USDA) вибудовується світова торгівля основними видами сільськогосподарської продукції. Тому вже зрозуміло, що принаймні до середини жовтня міжнародний ринок агропродукції буде турбулентним.

Але найбільша неприємність для українських експортерів полягає в тому, що в цілому тренди світового зернового ринку будуть різноспрямованими. Збільшення пропозиції експортної продукції очікується саме у країнах, які є традиційними конкурентами України на світовому ринку. Або збільшення валового збору зернових буде спостерігатися у регіонах, які імпортують українську аграрну продукцію, що природно зменшить попит на неї.

Натомість зменшення обсягів збору зернових або олійних, за висновками USDA, можна очікувати у регіонах, поставки з яких істотно не впливають на ціни короткострокових контрактів на українську продукцію восени (переважно це ПАР, Аргентина, Австралія, Бразилія). Латиноамериканські олійні та кукурудза, пшениця з Австралії тощо більше мають значення для вітчизняного агросектора з точки зору планування площ посівів тієї чи іншої культури на 2019/2020 МР.

ПШЕНИЦЯ

Так, за даними USDA, прогноз глобального постачання пшениці у 2018/2019 маркетинговому році у порівняні з попереднім (серпневим) звітом збільшений на 4,7 млн т. Трохи раніше, наприкінці серпня, оновила довгостроковий прогноз і Міжнародна рада по зерну (IGC). Фактично, два прогнози збігаються у загальних оцінках — IGC очікує збільшення глобального виробництва зерна на 4 млн т у порівнянні з попередніми прогнозами. Як зрозуміло з контексту доповіді Міжнародної ради по зерну, йдеться саме про продовольчу пшениці (інші види продовольчого зерна та рис оцінюються окремо).

І ось тут починається найцікавіше. Згідно з оцінками USDA загальне виробництво культури у 2018/2019 МР буде меншим за попередній маркетинговий рік на 25,3 млн т — на рівні 758,3 млн т. І взагалі, як зазначено у звіті, цей показник найнижчий за останні чотири роки.

За розрахунками американських фахівців, основою для збільшення вересневих прогнозів, про яке йшлося, став у першу чергу перегляд оцінок щодо кінцевих результатів жнив у пострадянських країнах. І якщо загальні цифри по глобальному ринку ще будуть коригуватися, то прогноз по європейському континенту, де жнива добігають кінця, можна вже вважати доконаним фактом.

Зокрема, на 3 млн т збільшений прогноз щодо російського врожаю пшениці за рахунок вдалого збору як озимої, так і ярої культури — до 71 млн т. Також чудові умови складаються для ярої пшениці у Казахстані, прогноз загальної пропозиції культури у країні збільшений на 0,5 млн т.

Крім того, за оновленими державними даними Індії, виробництво пшениці цього року сягне рекордних 99,7 млн т, що на 2,7 млн т більше, ніж прогнозувала влада країни влітку. На це накладається очікуване зменшення імпорту культури Індонезією (на 1 млн т) та Іраном (на 0,5 млн т).

Таким чином, прогноз для азійського ринку, який є основним для збуту української пшениці, для вітчизняних трейдерів можна вважати негативним — обсяги можливих постачань зменшуються, а тиск пропозиції пшениці з Росії зростає.

Наскільки це серйозно, можна оцінити хоча б з того, що Україна вже програє російській пшениці на єгипетському ринку — у вересні Державне агентство із закупівлі продовольства Єгипту (GASC) віддало перевагу у придбанні 235 000 т культури саме російського походження. А у серпні з 1010 тис. т пшениці, які закупало GASC, росіяни виграли тендери на 830 000 т, а трейдери української пшениці внесли партію лише у 60 000 т (зараз доля пшениці з РФ у єгипетському імпорті культури вже становить до 70%).

На такому загальному фоні навряд чи втішними є прогнози того, що вказане збільшення пропозиції буде частково компенсоване очікуванням падіння на 2 млн т збору пшениці в Австралії, на 1 млн т у Канаді.

В цілому ж прогнозується, що глобальний експорт культури у 2018/2019 МР буде меншим за минулорічний на 2,5 млн т. Але для української пшениці регіональна кон’юнктура буде несприятливою. Незначним підтримуючим фактором можна вважати хіба що прогнозоване збільшення попиту на пшеницю на ринку ЄС — на 1 млн т.

КУКУРУДЗА

Досить напруженим очікується 2018/2019 маркетинговий рік і на світовому ринку кукурудзи. Після негативних прогнозів, які USDA давав для європейського врожаю культури впродовж декількох місяців, почалися несподівані позитивні зміни оцінок. Загальне виробництво у 2018/2019 МР становитиме 1069 млн т, що на 7,95 млн т більше, ніж у попередньому прогнозі. Щоправда, для українських постачальників їх можна вважати позитивними вельми умовно.

Загалом, різке збільшення прогнозу обумовлено в першу чергу «стараннями» американських фермерів, які зберуть маїсу на 6,1 млн т більше, ніж очікувалося.

Але, як зазначено у черговому звіті USDA, офіс World Agricultural Supply and Demand Estimates покращив прогнози одразу для низки європейських країн — вони збільшені для Румунії, Угорщини, Болгарії та Франції (загалом на 1 млн т у порівнянні з серпневим прогнозом). При цьому для Болгарії та Румунії валовий збір кукурудзи буде взагалі рекордним. Це стало досить несподіваною новиною — адже різні провідні аналітичні агентства неодноразово підкреслювали несприятливість погодних умов для кукурудзи в ЄС. Зокрема, найбільше занепокоєння викликав стан посівів у Німеччині та Франції. Хоча в цілому ЄС залишиться великим імпортером кукурудзи і навіть, за прогнозом USDA, збільшить закупівлі культури на світовому ринку внаслідок зростання споживання на 1,5 млн т у порівнянні з попереднім маркетинговим роком. Також збільшить закупівлі кукурудзи Японія — на 0,5 млн т.

Обсяги експорту культури переглянуті у бік збільшення для України (до рекордних 25 млн т), Сербії та Парагваю, а зменшені — для Канади і Південної Африки.

УКРАЇНСЬКИЙ ПОГЛЯД

У свою чергу Мінагрополітики також провело коригування прогнозу валового збору й експорту зернових у 2018/2019 маркетинговому році. За попередньою оцінкою, загальне виробництво зерна очікується на рівні 63,1 млн т (до цього озвучувалася цифра у 60+ млн т). Це на 1,1 млн т більше попереднього маркетингового року і сталося насамперед завдяки рекордному врожаю кукурудзи. Також збільшений прогноз експорту зернових у поточному маркетинговому році — до 42 млн т.

Слід зауважити, що вихід звіту USDA одразу став причиною короткострокового ведмежого тренду як на американських, так і на європейських торговельних майданчиках — біржові ф’ючерси на пшеницю та кукурудзу одразу просіли на $5–10/т. Зараз йде поступове відновлення ринку, яке базується на невизначеності ситуації з врожайністю зернових у Сибіру, де останнім часом були несприятливі погодні умови.

Але експортні ціни на українську продовольчу пшеницю наприкінці другої декади вересня знизилися у порівнянні з початком місяця на $10/т — до $215/т FOB (пшениця з протеїном 12,5%), а ціни на кукурудзу просіли на $10–12/т — до $172/т FOB.

Текст: Михайло Дикаленко

Рослинництво        2 години тому

Українські аграрії почали збирати гречку, просо, соняшник

На сьогодні, 19 серпня, українські сільгоспвиробники розпочали збирати пізні культури – гречку, просо, соняшник.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Жнива-2019 в Україні тривають. Зокрема, в господарствах уже намолочено:

  • гречки – 1,0 тис. т при середній урожайності 12,9 ц/га (з площі 1,0 тис. га або 2% до прогнозу);
  • проса – 19 тис. т при середній урожайності 18,0 ц/га (з площі 10 тис. га або 12% до прогнозу);
  • соняшнику – 3,0 тис. т при середній урожайності 13,8 ц/га (з площі 2,0 тис. га до прогнозу).

Ранні зернові та зернобобові на сьогодні зібрано з 99% площ, намолочено 38,7 млн тонн зерна. Середня врожайність становить 39,1 ц/га.

Читайте: На Рівненщині знімають серіал про справжніх фермерів ВІДЕО

Ріпак зібрали на 100% площ. Урожай становить 3,1 млн т при середній урожайності 24,9 ц/га. Наразі в 20 господарствах України ведеться сівба озимого ріпаку під урожай 2020 року. Засіяно 32% прогнозованих площ.

Landlord раніше повідомляв про те, що прогноз урожаю кукурудзи в Україні підвищено до ​​нового рекорду – 36,5 млн т.

Поділися

Аналітика        3 години тому

Зміни клімату та світовий ВВП: Bloomberg опублікував новітні дані

Національне бюро економічних досліджень (США) оприлюднило результати аналізу, в якому економічно обґрунтовано, як боротьба зі змінами клімату допоможе зростанню світової економіки.

Про це повідомляє Bloomberg.

Уповільнення темпів зміни клімату відповідно до Паризької угоди має чіткі економічні вигоди, оскільки глобальне потепління все більше сприймається як ризик для світової фінансової стабільності та економіки.

Читайте: Виробництво енергії з твердих залишків оливок: інновації в албанській теплиці

Середня температура на Землі з доіндустріальних часів зросла приблизно на 1,4 °C. Дотримуючись Паризької угоди та обмежуючи середньорічне підвищення температури до 0,01 °C, світ отримає зменшення глобального доходу на 1,07% до 2100 року. Водночас якщо температура підніматиметься на 0,04 °C за рік, світовий ВВП зменшиться на 7,22%.

Такі дані оприлюднило Національне бюро економічних досліджень. Доповідь Network for Greening the Financial System містить висновок Munich Re (компанія, що є одним із лідерів глобального страхового ринку), який показує:

  • Середнє значення річних збитків від природних катастроф за останні 30 років – $140 млрд/рік.
  • У 7 з 10 останніх років ці збитки перевищували $140 млрд/рік.
  • Кількість екстремальних погодних явищ у світі з 1980 року зросла втричі.

Автори дослідження, зокрема Метью Кан з Університету Південної Каліфорнії та Юй-Чунг Ян з Національного університету Цинхуа (Пекін), використовували дані 174 країн за період 1960–2014 рр. Вони виявили, що світовий ВВП на душу населення зазнав постійних змін температури, і проілюстрували, що ці негативні ефекти є універсальними, тобто «впливають на всі країни, багаті чи бідні, і гарячі чи холодні».

Landlord раніше повідомляв про те, що згідно з новим звітом ООН, у найближчі 12 років вартість їжі зросте, а її кількість у світі скоротиться.

Поділися

Політика        4 години тому

Ховав валюту в мішках із зерном: експрезидента Судану судять за корупцію

Сьогодні, 19 серпня, розпочався судовий процес над колишнім президентом Судану Омаром аль-Баширом, якого звинувачують у корупції. Під час обшуку в його будинку в мішках із зерном було знайдено велику суму грошей в іноземній валюті.

Про це повідомляє Фокус.

30-річне правління президента Судану Омара аль-Башира завершилося у квітні 2019 року: він був повалений унаслідок кількамісячних протестів. А в червні, за заявою прокурорів, у його будинку знайшли велику суму ($113 млн у суданських фунтах, а також іноземну валюту), яку експрезидент переховував у мішках із зерном.

Читайте: Дмитро Разумков назвав ринок землі спірним питанням

Баширу висунуто звинувачення у «зберіганні іноземної валюти, корупції та незаконному отриманні подарунків». Він мав постати перед судом ще в липні, але засідання було перенесено з міркувань безпеки.

19 серпня колишній диктатор прибув на перше засідання суду в оточенні великого військового конвою.

Джерело повідомляє, що «російські радники складали для Судану кривавий план з придушення протестів» і що «російська компанія допомагала Омару аль-Баширу утримуватися в президентському кріслі».

Landlord раніше повідомляв про те, що в Південному Судані гостра нестача продовольства: 7 млн населення лишилося без зернових, води і продуктів харчування.

Фото: CNN

Поділися

Овочівництво        5 години тому

Для подолання дефіциту на ринку Україна імпортує картоплю з Білорусі

Ціна на картоплю в Україні за останній тиждень зросла на 20% – до 8–12 грн/кг. Попри це попит на продукцію залишається високим, а пропозиція – досить обмеженою. У зв’язку з такою ситуацією українські трейдери розпочали поставки картоплі з Білорусі.

Про це повідомляє EastFruit.

Білоруську картоплю продають за ціною від 8 грн/кг, проте її якість не завжди влаштовує українського споживача.

Читайте: Картопля росте в мішках: унікальний досвід Фінляндії

Цього тижня вітчизняні виробники картоплі планують підняти ціни на свою продукцію з огляду на активні темпи збуту, хоча вже сьогодні ціни на картоплю в країні в середньому в 2,5 разу вищі, ніж у середині серпня минулого року.

Landlord раніше повідомляв про те, що українські картоплярі згортають бізнес: 3 основні тенденції на ринку картоплі.

Поділися

Фінанси        6 години тому

За придбаний садивний матеріал фермерам компенсували 120 млн грн

Для компенсації витрат на придбання саджанців плодово-ягідних культур та винограду українським аграріям перераховано  119,8 млн грн – відповідно до наказу Мінагрополітики № 469 від 13 серпня 2019 р. За цією програмою допомогу з держбюджету отримають 112 сільгоспвиробників.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

За держпрограмою підтримки розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними уряд виділяє аграріям кошти для компенсації за придбаний садивний матеріал.

Читайте: На Рівненщині знімають серіал про справжніх фермерів ВІДЕО

Найбільші суми цього виду державної допомоги отримають сільгоспвиробники Київської (31 008, 60 тис. грн), Закарпатської (19 238, 00 тис. грн) та Одеської (16 503, 90 тис. грн) областей.

Landlord раніше повідомляв про те, що за придбану техніку аграріям компенсували 331 млн грн.

Поділися
Показати ще