Новини    26 грудня 2017 12:59

Нові правила виробництва коньяку стимулюватимуть розвиток виноградарства


Зараз вітчизняні виробники коньяку здебільшого використовують імпортний коньячний спирт, що призвело до занепаду виноградників «коньячних» сортів. Хоча в «Основних правилах виробництва і зберігання коньяків України» зазначається, що марочні коньяки України виготовляють з вітчизняних коньячних спиртів, законодавством дозволяється при виробництві ординарних коньяків використання імпортних витриманих коньячних спиртів і коньяків. І конкретних допустимих часток привозного спирту не визначено.

Це призвело до того, що з 2008 року ординарні коньяки в України на багатьох підприємствах майже на 100% виготовлялися виключно з імпортних спиртів. А деякі виробники не використовували обладнання повного циклу. В наслідок цього в Україні щорічно скорочувалися площі виноградників та практично «вимерло» вітчизняне виробництво коньячних виноматеріалів.

До того ж заводи первинного виноробства через демпінгові ціни на імпортні спирти змушені реалізовувати коньячні виноматеріали виробникам коньяків України за цінами, нижче собівартості.

Щоб уникнути такого перекосу, Державною регуляторною службою України погоджено проект наказу Мінагрополитики, яким затверджено Правила виробництва коньяків України. Про це повідомляє Департамент агропромислового розвитку Херсонської ОДА, передає ПІК.

Нові правила сприятимуть розвитку виноградарства в Україні та стимулюватимуть вітчизняних виробників коньячних спиртів забезпечувати сировиною виробників коньяків та упереджувати обман споживачів.

Також  Департамент землеробства та технічної політики в АПК запропонував внести доповнення до проекту Закону України «Про виноград та виноградне вино» в частині деталізації частки імпортної сировини в коньяках України.

Така деталізація надасть змогу виробникам винограду та коньячних виноматеріалів розширити ринку збуту сировини, а виробникам коньяку України сумлінно виконувати вимоги законодавства щодо повного циклу виробництва цієї продукції та виготовляти український продукт з вітчизняних коньячних спиртів.

Зараз нові Правила виробництва коньяків України узгоджуються  Мінекономрозвитку. Потім їх має зареєструвати Мінюст, після чого Правила набувають чинності через шість місяців з дня  офіційного опублікування.

Щоб отримати коньяк, виноматеріал необхідно перегнати на коньячний спирт, потім одержані спирти витримати, виготовити купаж, обробити одержаний напій до кристальної прозорості і розлити, пояснили у Центрі експертиз «Тест».

Для виробництва коньячних виноматеріалів використовують високоврожайні сорти білого, рожевого або червоного винограду з нейтральним чи легким квітковий-фруктовим ароматом. Сорти зі специфічним ароматом непридатні для виробництва коньяків. Переробку винограду роблять за схемою приготування білих вин, тобто зброджують сусло (сік) після швидкого відділення мезги. Молодий коньячний спирт є безбарвною малоароматною і різкою на смак рідиною. Для того, щоб цю рідину перетворити на коньяк, молоді спирти витримують в дубових бочках або місткостях заповнених деревиною дуба у вигляді брусків або стружки (дубові чіпси).

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

1 годину тому

10 кроків за 5 років: Алекс Ліссітса розповів, як відродити українське село

Розвиток фермерства сам собою не вирішить проблему відродження сільських територій. Щоб витягнути українське село із прірви, потрібні негайні стратегічні заходи на державному рівні. Першочергові 10 кроків, які має для цього зробити влада, визначив президент УКАБ Алекс Ліссітса.

Про це повідомляє Економічна правда.

Тотальне безробіття і розвалена інфраструктура в селах – проблема, яка виникла не сьогодні. Проте якщо уряд не почне діяти вже зараз, то Україна дуже швидко може пройти «точку неповернення, коли буде вже запізно рятувати не лише села, а й багато районних центрів». На цьому наголошує генеральний директор ІМК, президент УКАБ Алекс Ліссітса.

Щоб модернізувати українське село, потрібен комплексний підхід, а також стабільне фінансування протягом 5 років – підкреслює президент УКАБ.

Будучи переконаним, що «проблеми села залежать далеко не від сільського господарства», експерт визначає 10 стратегічних заходів нового уряду, які можуть відродити українські сільські території.

1. Об’єднати в одному міністерстві напрямки сільського господарства, продовольства, екології, регіонального розвитку, земельних відносин, захисту прав споживачів, торгівлю аграрною продукцією та професійно-технічну освіту.

2. Забезпечити це міністерство необхідним фінансуванням, яке має бути незмінним упродовж 5 років.

3. Завершити до кінця 2020 р. реформу децентралізації, розпочату і втілювану нинішнім урядом.

4. Ввести з 2021 р. спеціальний земельний податок на розвиток сільських територій та в повному обсязі спрямовувати його до ОТГ.

5. З 2021 р. запровадити прозорий ринок землі сільгосппризначення.

6. Провести повну реформу трудового кодексу, покликану «вивести сільський бізнес із тіні». Для цього його слід «спростити та дебюрократизувати до мінімуму».

7. Продовжувати програми підтримки агровиробників, розроблені нинішнім урядом, які засвідчили свою ефективність: компенсації 30% вартості будівництва молочно-товарних ферм, 80% вартості саджанців, 25% вартості придбаної вітчизняної сільгосптехніки та обладнання.

8. Запровадити нові комплексні дотації для молодих спеціалістів, що повертаються після завершення навчання в сільські громади: пільгові кредити на житло, звільнення від сплати ПДФО на перші 5 років.

9. Розробити спільно з донорами систему дорадчих органів для малого та середнього бізнесу, заснувавши в громадах спеціальні центри дорадництва.

10. Провести екологічний аудит сільських громад та розробити заходи для поліпшення екології сільських територій.

Landlord раніше повідомляв про те, що для вирішення проблеми кваліфікованих кадрів у агросекторі Алекс Ліссітса пропонує віддати ПТУ в оренду тим компаніям і асоціаціям, котрі зможуть налагодити професійну освіту, яка відповідає потребам галузі.

Аналітика   

19 години тому

В Україні зменшилася кількість агрохолдингів – на 8,6% за рік ІНФОГРАФІКА

Попри поширюваний міф, що зі скасуванням мораторію землю в Україні скуплять агрохолдинги, виявлено, що земельний банк 15 найбільших агрокомпаній зменшився із 3,3 млн га у 2017 р. до 3,2 млн га у 2018 р., а кількість самих агрохолдингів у 2018 р. скоротилася до 85 – з 93 у 2017 р.

Про це повідомляє на своєму сайті УКАБ.

За даними аналітиків, зі зменшенням кількості великих аграрних компаній зменшився і земельний банк, який ними обробляється, – з 5,95 млн га у 2017 р. до 5,62 млн га у 2018 р.

Читайте: Двохсотрічний сімейний бізнес родини Бунге або історія лідера агроринку

За основними фінансовими показниками минулий рік був не дуже вдалим для більшості публічних українських агрохолдингів (із тих, які торгуються на фондових біржах; їх наразі 12). Збільшити EBITDA порівняно з 2017 роком вдалося лише 4 публічним агрохолдингам: IMC, AgroGeneration, Agroton та Agromino.

Сукупне значення EBITDA українських публічних агрохолдингів зменшилося за 2018 р. на 19%, що в чистому вираженні становить $204 млн – з $1056,6 млн у 2017 р. до $853,6 млн у 2018 р.

Як і раніше, великі аграрні компанії отримують найвищі рівні середньої врожайності серед усіх категорій сільгоспвиробників.

Landlord раніше повідомляв про те, що у 2018 році чистий прибуток агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» скоротився майже на 44,3% порівняно з 2017 роком та склав $128 млн.

Аналітика   

23 липня 2019 08:29

Президент підписав указ про заходи щодо протидії рейдерству

Президент України підписав указ «Про заходи щодо протидії рейдерству», який визначає набір інструментів для належного захисту власників бізнесу і протидії позбавленню їх майнових прав.

Про це повідомляє Економічна правда.

Згідно з інформацією, яку озвучив заступник керівника Офісу президента Олексій Гончарук, за останні 6 років в Україні відбулося понад 3000 рейдерських захоплень бізнесу.

«Зазвичай це зміна власника через підробку документів, через реєстраторів, яких не існує, або “дірки” у реєстрі», – відзначив Олексій Гончарук.

Читайте: Які зміни чекають на Мінагрополітики та що буде з ринком землі – Давид Арахамія

У підписанні нового указу в ОП вбачають реальний крок до викорінення проблеми рейдерства. Згідно з указом найближчим часом буде розроблено та ухвалено законопроект, спрямований на усунення прогалин у законодавстві, які дають змогу рейдерам нищити бізнес і відбирати нерухомість.

Серед запланованих заходів щодо протидії рейдерству:

  • внесення змін до програмного забезпечення держреєстрів, що дозволить зменшити ризики та частоту рейдерства;
  • автоматичний моніторинг ризикових транзакцій із подальшим підтвердженням/зупинкою реєстраційних дій;
  • створення бек-офісу, що переглядатиме транзакції з підвищеним ризиком, фото- та відеофіксація учасників транзакцій;
  • введення додаткового підтвердження здійснення реєстраційних операцій (наприклад, SMS-пароль або MobileID) та додаткової авторизації учасників транзакції (наприклад, ЕЦП).

Landlord раніше повідомляв про те, що у 2019 році в Україні скоротилися випадки аграрного рейдерства. За перші три з половиною місяці року до антирейдерських штабів у областях надійшло 564 скарги від представників агробізнесу, тоді як за весь 2018-й  – 3718, а за 2017-й – 4794.

Політика   

22 липня 2019 17:03

Які зміни чекають на Мінагрополітики та що буде з ринком землі – Давид Арахамія

Секретар Національної інвестиційної ради Давид Арахамія, номер 4 у списку партії «Слуга народу», заявив, що ринок землі в Україні запустити необхідно, але в партії ще не визначилися, в якій саме формі це буде втілено в життя.

Про це повідомляє АгроЮг.

Давид Арахамія розповів, що «Слуга народу» планує виробити свою політику в земельному питанні і для цього працює з профільними асоціаціями:

«Чи то це буде експериментально, спочатку державні землі, чи то це буде відразу, але з якимись обмеженнями, чи то будуть преференції в українців. Ми ще не визначилися, працюємо з асоціаціями».

Секретар Національної інвестиційної ради відзначив, що із запуском ринку землі в Україні очікують на швидкий приплив інвестицій – $20–30 млрд на рік протягом перших 10 років.

Читайте: Бізнес назвав Володимира Омеляна серед ідеальних кандидатів у прем’єри

Щодо перспектив формування нового складу Мінагрополітики Давид Арахамія висловив думку, що в структурі мають залишитися працювати «хороші технократичні чиновники», тоді як ті, хто «займається лобіюванням інтересів великих компаній», повинні, швидше за все, піти.

 «Якщо в країні несприятливі умови для бізнесу – 10 контролерів на 1 працюючого, то бізнес не розвиватиметься. Якщо на 10 працюючих – 1 контролер, то все буде добре», – переконаний Давид Арахамія.

Landlord раніше повідомляв про те, яким бачать ринок землі різні партії, що йдуть на вибори.

Політика   

22 липня 2019 15:36

Pepsi, Danone і Nestle планують продавати воду в перероблюваних пластикових пляшках із тирси

Тирса може стати одним із рішень світової проблеми пластику. Гіганти виробництва напоїв Nestle SA, Danone SA і PepsiCo Inc. на початку 2022 року планують продавати воду в пластикових пляшках, які піддаються переробці, виготовлених із пиломатеріалів.

Про це повідомляє Bloomberg.

Запуск технології поблизу лісового кордону Онтаріо з Мічіганом свідчить, що таки є відповідь на проблему забруднення світу пластиком: використання тирси.

Виробник Origin Materials збирається платити пилорамам близько $20 за тонну залишків, що утворюються в процесі обробки деревини. Він використовуватиме їх для виготовлення пластикових пляшок, котрі піддаються переробці і які видаляють вуглекислий газ із повітря, оскільки вони зроблені з деревних відходів.

Проблема пластику

Це один із багатьох нетрадиційних способів, винайдених ученими, щоб зменшити залежність світу від пластмас, виготовлених з нафти, які викидають стільки забруднювальних речовин, як 189 вугільних заводів щороку. Інші так звані виду біопластику розробляються з цукру, кукурудзи, водоростей і навіть мертвих жуків.

Читайте: Відмова від пластику: в канадських магазинах почали продавати продукти без упаковки

Поетапне вилучення пластмас на основі нафти буде важкою битвою. Їх використання настільки вкорінилося у всьому світі, що близько половини нового попиту на нафту до 2040 р. буде надходити від нафтохімії, промисловості, яка спирається на пластмаси для більшої частини свого бізнесу, – повідомляє Bloomberg New Energy Finance.

Світовий ринок пластмас на суму $500 млрд відповідає за 5% викидів парникових газів. Деякі прогнози свідчать про те, що в наступні 30 років цей коефіцієнт збільшиться втричі.

Пластикові пляшки неминуче закінчують своє життя на звалищах, де вони можуть викидати забруднювальні речовини в повітря, або ще гірше, – потрапляти до океанів, де розкладатимуться сотні років, вбиваючи при цьому птахів, риб і китів.

При спалюванні біопластик може виявитися не набагато кращим, ніж пластмаси на нафтовій основі, оскільки вуглець, що міститься в ньому, вивільняється.

Альтернативні технології

Пластмаси, виготовлені на основі рослин, особливо сорти, вироблені з цукрової тростини, починають потроху впроваджуватися, оскільки компанії намагаються реагувати на споживачів, які все частіше обурюються з приводу екологічно руйнівних наслідків пластмас.

Так, лондонська компанія Bulldog продає чоловічі засоби по догляду за шкірою у пластикових упаковках із цукрової тростини. Минулого року датський виробник Lego A/S почав включати у своїх наборах ботанічні елементи (такі як листя, кущі та дерева), виготовлені повністю з пластмас на основі рослин.

«Немає сумніву, що обізнаність з пластмасовими відходами стала більш помітною протягом останніх двох років», – відзначив Саймон Лоуден, президент міжнародної групи PepsiCo, яка оголосила у 2016 р., що до 2030 р. намагатиметься скоротити абсолютні викиди парникових газів на 20%.

Консалтингове агентство, що базується в Лондоні, помітило значне збільшення запитів від компаній, які виготовляють харчові продукти та напої, про те, як керувати пластиковими відходами.

Пластик з деревних відходів

У рамках стратегії пошуку екологічної упаковки компанія Pepsi минулого року приєдналася до Nestle і Natone, яка входить до складу компанії Danone, щоб знайти способи зниження вуглецевого сліду пляшок для напоїв. Усі три планують придбати 100% пляшок, виготовлених з матеріалу рослинного походження Origin Materials, коли завод в Онтаріо запрацює наприкінці 2020 р. з початковою потужністю 300 млн пляшок на рік.

Landlord раніше повідомляв про те, що на G20 підписано угоду щодо скорочення пластикових відходів.

Фото на заставці: Чайки шукають їжу поблизу звалища пластикових пляшок на пляжі (фото Getty Images)

Технології   

Показати ще