Новини / Аналітика     20 вересня 2017 11:45

Неоране поле


Більше про те, як за будь‑яких умов зберегти вкладені гроші в урожай, журналу LANDLORD розказав начальник департаменту корпоративного страху­вання «ІНГО Україна» Сергій Кривошеєв.

Нікому не подобається втрачати гроші. Це майже як фізичний біль, який хоч і можна перетерпіти, але це важко й прикро. А якщо неприємності вже сталися, кожне господарство прагне швидко повернути кошти. Для цього зовсім не обов’язково шукати позику чи лізти у власну кишеню. Адже доступ до кредитних ресурсів обмежений, вони є досить дорогими, та й для застави потрібно мати певні активи.

Щоб повернути гроші, вкладені в озимину, що загинула, дайте спеціалістам оглянути поле. Воно має бути незораним.

Якщо господарство запроваджує новітні технології, закуповує найкраще насіння та мінеральні добрива, що може загрожувати такому бізнесу?

Безумовно, сучасні технології в агробізнесі суттєво зменшують ризики господарства й збільшують дохід. Але не все так просто. Статистика свідчить, що 50% усіх ризиків пов’язані з впливом природних явищ. Як би нам не хотілося опанувати погоду, проте людина ще не така могутня. Ризики в сільському господарстві мають системний характер й уникнути їх неможливо — рано чи пізно вони настають. Закрити цю високу частку невизначеності дозволяє такий фінансовий інструмент, як страхування. Найчастіше його застосовують для страхування озимих посівів. Власне, саме нині й починається сезон.

Чи надійним є цей інструмент і що треба зробити, аби страхова компанія виплатила за збитками господарства?

Розпочнімо з того, чого НЕ варто робити. Якщо мова йде про озимі посіви, насамперед не обробляйте проблемне поле із загиблими рослинами до його огляду нашими спеціалістами. Ми маємо зафіксувати настання страхового випадку й скласти акт. Зазвичай це відбувається протягом 3–5 днів, і процес не викликає особливих труднощів. А от дотримуватися всіх технологічних процесів потрібно так, наче посіви не застраховані. Своєчасно вносити засоби захисту рослин, добрива, проводити обприскування тощо. Ми не відшкодовуємо збитки за недбалість.

В агрострахуванні все набагато складніше, ніж в інших видах. Дуже багато нюансів і чинників, що впливають на подію. По суті, кожну страхову справу завжди розглядають індивідуально. І лише спеціалісти зі спеціальною аграрною освітою можуть зробити це компетентно, аби всі збитки господарства були відшкодовані.
І взагалі, коли компанія багато років працює в агрострахуванні, для неї не стоїть питання — виплачувати чи не виплачувати за збитками аграріїв. Питання — саме скільки відшкодувати. Збитки в сільському господарстві є завжди, незалежно від того якими сприятливими були погодні умови. В деякі роки виплати можуть сягати до 300–400% обсягу зібраних премій. Наприклад, лише в одному господарстві Харківської області торік унаслідок вимерзання загинуло понад 915 гектарів озимої пшениці. Ми відшкодували збитки на суму понад 2,4 млн гривень. Того самого року в протилежному напрямку країни — на Львівщині — вимерзло 133 гектарів ріпаку. Виплатили понад 518 000 гривень. І таких прикладів багато.

Як визначити суму відшкодування в разі загибелі озимих посівів?

Ми виходимо з того, що страхова виплата має дозволити господарству відновити свої втрати в результаті настання випадку. Тому страхова сума в разі страхування озимини визначається як вартість усіх витрат господарства: посівний матеріал, пальне, оплата праці, засоби захисту рослин і мінеральні добрива. Отримуючи відшкодування від страхової компанії, поля з втраченими озимими ви можете засіяти ярими культурами й отримати врожай. Можливо, навіть не тих культур, які планували. Проте все ж таки краще, чи не правда?

Які за обсягом великі збитки може покрити страхова компанія, наприклад, у разі катастрофічних масштабів непогоди?

Страховий ринок України не так добре капіталізований, тому страхові компанії також перестраховуються — зазвичай у західних перестраховиків. Обсяг перестрахування «ІНГО Україна» доволі значний — понад 10 млн євро по адміністративному району й 1 млн євро — по одній культурі на господарство. Такий захист компанії забезпечує німецький гігант Hannover Re і завдяки цьому ми готові до будь‑яких катастроф.
Уважається, що за всіх позитивних моментів страхування є досить дорогим інструментом. Чи правда це?

Вартість страхування — це співвідношення ризику та страхової премії, яку отримує страховик. Якщо оцінювати загальні витрати на страхування, вони можуть здаватися суттєвими. Однак, якщо розподілити витрати з розрахунку на площу, яку страхують, то виходить, що на період перезимівлі страхування озимих пшениці, ячменю, жита коштуватиме 120–150 гривень за гектар, озимого ріпаку — 220–270 гривень.
Звісно, це орієнтовні цифри. За вашим запитом ми можемо безкоштовно зробити точніший розрахунок. У запиті достатньо лише зазначити область, район, площу поля та культуру, яку вирощують.

Ми можемо запропонувати й інші програми для страхування. Наприклад, можна страхувати тепличні господарства, овочі відкритого та захищеного ґрунту, сади, тварин, інші багаторічні насадження (виноградники), сільськогосподарську техніку, нерухомість, спеціальне обладнання, товари на складах чи елеваторах. Ми запустили в пілотному проекті навіть страхування осінніх ризиків, які захищають посіви, що взагалі не зійшли.

Чи може держпідтримка допо­могти аграріям активніше застосовувати страхування для власного захисту?

Звісно, може. Про це йдеться вже багато років. Однак тут у нас ще неоране поле. Вся Європа та обидві Америки максимально закривають фінансові ризики аграрного сектору саме за допомогою дотаційного страхування. В нас держпідтримку припинено вже давно. Кілька років її намагаються відновити, але, на жаль, віз й досі там.

Український агробізнес наразі беззахисний. Я не впевнений, що за настання серйозних катастрофічних подій, держава знайде кошти для компенсації всіх втрат — їх обсяги будуть мінімальні або їх отримають не всі. Це елементи продовольчої безпеки держави й соціальної відповідальності перед суспільством.

У господарствах, які працюють із нами вже не перший рік, знають, що можна не втрачати гроші через чинники, які від них не залежать. Страховий захист насправді гнучкий і зручний навіть в умовах обмежених фінансів підприємства. .